Яблука розбрату: як Росія підтримує та інструменталізує протести фермерів у Європі

У 2023 році і на початку 2024 року в Центрально-Східній Європі пройшла низка страйків і протестів фермерів проти рішень, пов’язаних із сільськогосподарською галуззю у країнах регіону. Протести аграріїв у Європі тривають щонайменше останні 15 років, однак із початком повномасштабної російської агресії проти України вони загострилися та набули нового значення у зв’язку з рішеннями інституцій ЄС щодо пільг для української агропромисловості у торгівлі на ринку ЄС. Зокрема, йдеться про введення додаткових транзитних коридорів для товарообігу української агропродукції у травні 2022 року та скасування мит на імпорт української агропродукції у жовтні 2022 року. Після тимчасового ембарго, введеного ЄС та скасованого у вересні 2023 року, протести знову активно тривають у Польщі, Франції та Німеччині, навіть попри те, що деякі країни вирішили самостійно продовжити ембарго, зокрема Польща. Днями можна було побачити новини про розсипане українське зерно на польсько-українському кордоні. Пікети, блокування доріг та пропускних пунктів підтримують європейські праворадикальні рухи, а Росія всіляко підживлює їх пропагандою та за допомогою вигідних їй тез підсилює євроскептицизм серед населення цих країн. Російську пропаганду поширюють, зокрема, в сітці  анонімних телеграм-каналів, які ведуться різними мовами ЄС, а також російською та українською, кількість підписників яких коливається від чотирьох до кількох сотень тисяч.

Франція 

Протести французьких фермерів почалися 2023 року з ламання вуличних знаків. Зокрема, учасники мітингів розкручували їх і прикріпляли назад перевернутими, іноді додаючи слоган французькою, що означав «Ми ходимо на головах». За словами протестувальників, це символізує, наскільки перевернувся догори дриґом світ фермерів через низку бюрократичних обмежень і політичних проблем, що впливають на аграрний сектор у країні. Також протестувальники вдаються до  нападів на іноземні вантажівки, і викидають товари на землю - так само, як це робили фермери в Польщі з українським зерном. До прикладу, у 2022 році французькі фермери в одній з провінцій викинули перед будівлею місцевого уряду купу яблук. 

Ситуація загострилася 23 січня 2024 року, коли автівка протаранила блокпост протестувальників на дорозі в Тулузі; внаслідок аварії загинула фермерка та її донька загинули. З того часу фермери пообіцяли «заблокувати Париж», а також почали засипати сіном і відходами низку публічних місць. Протестувальники мотивують свої дії підвищенням цін на сільськогосподарське дизельне пальне після скасування субсидій на нього з огляду на оновлені екологічні вимоги ЄС, додатковими тарифами на використання води, бюрократичною плутаниною щодо того, що їм дозволено робити, а що ні, заборонами на використання пестицидів і перспективою підписання угоди між ЄС та МЕРКОСУРом (латиноамериканським об’єднанням, схожим на ЄС) про зону вільної торгівлі, яка може призвести до швидкого зростання долі сільскогосподарчої продукції з Латинської Америки в Європі. Попри спроби уряду вести перемовини та йти на поступки у низці питань, фермери заявляють, що насправді це не призвело до жодних практичних кроків.  

Попри те, що французькі фермери не пов’язують свої протести з війною Росії проти України, російська пропаганда намагається довести протилежне. Крім того, проросійські медіа відкрито підтримують протести, вибірково висвітлюючи їх у межах свого звичного дискурсу про те, якою насправді нестабільною є Європа та як їй треба піклуватися про власні проблеми замість того, щоб допомагати Україні. Через мережу анонімних телеграм-каналів поширюють ці тези, при цьому допускають граматичні та лексичні помилки у мовах країн ЄС, якими вони пишуть, що може вказувати на  те, що автори користуються перекладачем або не пишуть не рідною мовою.

Пропагандистські канали поширюють маніпулятивні тези про Україну, використовуючи поодинокі повідомлення французьких медіа, в яких йдеться про те, що курятина з України може не відповідати стандартам ЄС, адже українські виробники не мають контролю з боку ЄС. Пропагандисти, посилаючись на такі сюжети, пишуть про «злих французьких фермерів, які скаржаться на нечесну конкуренцію з боку іноземних виробників… Зокрема українська курятина опинилася під прицілом критики». Для французів блюда з курятини та сама курка є важливим елементом національної культури, на чому навіть свого часу наголошував президент країни Макрон, обіцяючи захистити французький ринок від української курятини. Росіяни  використовують такі заяви й грають на цьому. А також поширюють загальні євроскептичні настрої. Коментуючи те, як французькі фермери знімають стяг ЄС, вони пишуть: «Цю мафіозну організацію, яку називають ЄС, треба ліквідувати, це вони є причиною всіх проблем».

Відкриту підтримку та політичну координацію протестам надає головна праворадикальна політична сила Франції — «Національне об’єднання», яку до 2021 року очолювала Марін Ле Пен. Зокрема її теперішній президент Жордан Барделла звинувачує президента Франції Макрона у спробах «вбити агропромисловість» країни. Племінниця Ле Пен, ультраправа політикиня Маріон Марешаль підтримує протести, як раніше і протести жовтих жилетів, і звинувачує Європу та «Нову європейську зелену угоду» в тому, що вони створили «цунамі з правил» для фермерів. 

Наприкінці 2023 року The Washington Post опублікувало розслідування про те, як саме Росія підживлює «політичну роз’єднаність» у Франції та намагається зірвати допомогу країни для України, використовуючи політиків і соціальні мережі. У матеріалі можна знайти кремлівські документи, що підтверджують зв’язок російських «фабрик тролів» із французькими праворадикальними силами, зокрема «Національними зборами». За даними журналістів, російські консультанти радили французьким політикам  називати санкцій проти Росії та поставки зброї для України «нісенітницею» та такими, що «шкодять» французькій економіці. Щонайменше з початку 2022 року Марін Ле Пен говорила, що санкції проти Росії «не мають жодного іншого ефекту, окрім страждань європейців», а замість того, щоб надавати Україні зброю, Макрон мав нібито б сфокусуватися на «проведенні мирної конференції у Парижі». Це — лише один із багатьох закидів проти руху щодо співпраці з Росією після отримання фінансування від осіб, афілійованих із нею. Зокрема, «Національне об’єднання» відшкодувало суму цієї позики.  

• Читайте також: Експорт зерна заради хамону: як російська пропаганда дискредитує Чорноморську зернову ініціативу

Нідерланди 

Протести у 2022-2024 році у Нідерландах стали реакцією на пропозицію уряду скоротити поголів’я рогатої худоби наполовину, щоб скоротити забруднення повітря, спричинене викидами від промислового тваринництва. Окрім того, протестувальники зазначали, що протестують також через неповагу, з якою до їх професії ставилося суспільство, медіа та політики країни. Згодом протест  став більш загальним: протестувальники вимагали меншої урядовій регуляції агросектору, більше ефірного часу у медіа для заяв фермерів і більше законодавчих ініціатив для покарання корпорацій Shell і Tata Steel за їхній вплив на довкілля. Протести проти спроб уряду імплементувати низку екологічних ініціатив продовжуються досі, однак вимоги голландських фермерів менше пов’язані з війною в Україні, як в інших країнах Європи.  

Попри це, афілійовані з Росією медіа не залишають їх осторонь у своїй пропаганді. До прикладу, в анонімних телеграм-каналах, що поширюють проросійську риторику різними мовами, зокрема польською, можна знайти републікації західних блогерів, що підтримують протести, навмисно драматизують ситуацію та намагаються мобілізувати людей навколо цієї проблеми задля дестабілізації ситуації у країні та відвернення уваги від посилення допомоги Україні. Наприклад, у 2022 році вони публікували: «Це безумство! Нідерланди оголосили, що вони захоплять 3000 ферм, щоб досягти кліматичних цілей-2030. Фермери будуть змушені продати землі, якими вони володіли поколіннями, державі. Це — кліматичний комунізм». Або поширювали відео з підписами «Голландія. Поліція забирає трактори у протестувальників, що прибули на демонстрації до Гааги. Скоріш за все для того, щоб фермери після повернення додому орали землю голими руками». У липні 2022 року проросійські телеграм-канали писали: «Для всіх тих, хто думає, що Голландія — це мала країна, яка не має жодного впливу на загальноєвропейську ситуацію, а голландські фермери — це взагалі щось нереальне. Ось цікава статистика: у 2020 році Голландія була найбільшим експортером м’яса у всьому Європейському Союзі… Однак кого це хвилює? Прем’єр Голландії Рютте має більш важливі справи, ніж протест у його країні. Якраз у цей момент має поїхати з візитом до України з традиційною екскурсією Бородянкою та Бучею. Ось такі клоуни при владі».

У результаті протестів нідерландських фермерів, які відбувалися у 2019 році, виник праворадикальний популістський політичний «Рух фермерів-громадян» (BBB) із Каролін ван дер Плас на чолі. Партія здобула успіх на останніх парламентських виборах, зокрема до Сенату Нідерландів, де отримала найбільшу кількість місць серед усіх учасників. Хоч і немає безпосередніх доказів фінансування росіянами цього руху, однак ван дер Плас неодноразово критикувала Зеленського та підтримку Нідерландів для України. А її слова схвально цитували російські медіа. Зокрема, вона свого часу виступила проти візиту Президента України до Гааги 4 травня 2023 року, що припало на День пам’яті голландських жертв Другої світової війни. Політикиня тоді сказала: «4 травня, один день на рік, ми вшановуємо наших жертв війни. Один день. Це має бути нашим фокусом 4 травня! Не Зеленський… Факт того, що цей візит відбувається зараз, є для мене дуже недоречним. Тому я і повідомила Палату цього тижня, що не відвідаю зустріч із Зеленським». А одна з представниць партії нещодавно запропонувала вислати всіх українських біженців із країни «до безпечних територій на заході». 

Протести у Нідерландах свого часу підтримали праві політики з різних західних країн, зокрема Дональд Трамп, Марі Ле Пен і тодішній міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик. Окрім цього це зробили також і медійні особи, які поширюють конспірологічні теорії, такі як Такер Карлсон і Рассел Бренд. Вони підтримали мітингарів, водночас говорячи про теорію «Великого перезавантаження», згідно з якою світові еліти імплементують екологічні ініціативи, щоб змінити світовий лад та усунути людей, що виявляють спротив цим змінам. Ба більше, нещодавно праворадикальна європейська політикиня Патриція Шаньон відкрито підтримала ВВВ, називаючи її ключовою силою, яка призвела до відставки Рютте та позачергових виборів в парламент наприкінці 2023 року. Зробила вона це на заході, який організував у Брюсселі аналітичний центр, афілійований із прем’єром Угорщини Віктором Орбаном і його партією.  

• Читайте також: Антиукраїнське суголосся Фіцо й Орбана: як деякі заяви сусідів України підігрують російській пропаганді

Німеччина 

Протести німецьких фермерів почалися у 2023 році. Їх основною причиною протестувальники називають рішення німецького уряду про поступове скасування субсидій на паливо розміром 3 тисячі євро на рік, впровадження нового податку для засобів сільськогосподарського транспорту та загальне невдоволення екологічною політикою ЄС. У Німеччині до протесту доєднались екоактивісти. Мовляв, вони мають спільну ціль — і фермери, і екологи виступають за зелену агропромисловість без використання ГМО, однак задля її стимулювання вимагають додаткових субсидій або справедливих цін на агропродукцію німецьких фермерів.

Росія й у цьому випадку всіляко намагається прив’язати протести до України. До прикладу, коментуючи заяву канцлера Німеччини Олафа Шольца щодо подвоєння фінансової допомоги для України, анонімні телеграм-канали, що поширюють проросійську риторику у Польщі, написали: «Цікаво, чи про це вже знають фермери?». Або ж, описуючи слова міністра фінансів Німеччини щодо потреби у додаткових зусиллях інших країн ЄС у рамках фінансової допомоги Україні, стверджують: «Коротше кажучи, нещасна жертва фінансової піраміди пробує втягнути в неї якнайбільше друзів. Щоб не почуватися настільки самотньою. І це тоді, коли фермери вже доїжджають до Берліна». На додачу до того, що вони пояснюють ці протести боротьбою проти «Нового світового порядку» (конспірологічною теорією), пропагандисти ще у 2022 році публікували дописи про те, що «фермери, далекобійники, працівники й родини у Німеччині — проти антиросійських санкцій та зростання цін на газ та енергію».  

Праворадикальні німецькі рухи використовують протести як політичний інструмент. Зокрема, публічну підтримку висловили такі невеликі локальні угрупування як «Вільні саксонці», «Третій шлях», «Батьківщина», а також найбільша праворадикальна партія країни «Альтернатива для Німеччини». За даними Der Spiegel, вона має безпосередні зв’язки з російськими політиками й отримує від Росії фінансування. Представники цієї політичної сили відкрито виступають проти України у рамках російського повномасштабного вторгнення, підтримки для неї та санкцій проти Росії. Про це говорив колишній голова партії Александер Гауланд в інтервʼю «Комсомольській правді» ще в 2019. Політики AfD часто з’являлись у ролі запрошених гостей в ефірах кремлівського RT Deutsch. Представники партії заснували свою організацію Vadar e.V. задля «запобігання дискримінації та виключення російськомовного населення Німеччини». Організація ділить свій офіційний фінансовий рахунок з іншою російською організацією, що стало предметом розслідування німецької влади. Нещодавнє розслідування німецького уряду показало, що асистент одного з депутатів партії росіянин Володимир Сергієнко отримував кошти від російського уряду в обмін на проросійську діяльність депутата, на якого він працював. Журналісти Spiegel  провели розслідування і стверджують, що Сергієнко мав тісні контакти з ФСБ.  

• Читайте також: AfD та діалектична єдність російського агітпропу: як боротися з «нацизмом» і водночас поважати його

Польща 

Протести польських фермерів, що почались у 2022 році, мабуть, стали найбільш згадуваними в українських медіа. Фермери з Польщі невдоволенні «потуранням» ЄС імпорту української сільськогосподарської продукції. При цьому люди, що представляють протестувальників у медіа, вказують, що звинувачують у проблемах не українських колег, а радше європейських і польських політиків, які за останні два роки не доклали достатніх зусиль для модернізації інфраструктури, яка могла б допомогти витримувати конкуренцію з дешевшою українською продукцією. Польські протестувальники також вимагали відмову від скасування субсидій для аграріїв. Задля досягнення своїх цілей польські протестувальники вдалися до блокування прикордонних пунктів. Протести призвели до кількох кадрових змін у польському уряді та запровадження ембарго на ввезення українського зерна до Польщі. Однак фермери продовжують протестувати по всій країні задля того, щоб Європейський Союз і польський уряд задовольнив більше вимог протестувальників, що є співзвучними з вимогами їхніх європейських колег.  

Пропагандисти вирішили докластися до зростання рівня напруги у польському суспільстві та розкрутити спіраль ненависті до України, маніпулюючи та підлаштовуючи під свої цілі висловлювання деяких протестувальників. Наприклад, пишучи, що «Україна, крім того, що не є членом Європейського Союзу, починає мати ті ж привілеї, що й аграрії у ЄС. Мабуть, для когось важливо, щоб ця війна тривала якнайдовше, бо завдяки їй мають багато можливостей, щоб ввозити товари на наш ринок» У такий спосіб пропагандисти намагаються спровокувати зменшення рівня підтримки для українців.

У польськомовних анонімних телеграм-каналах, які ймовірно ведуться росіянами та про які ми писали в одному з попередніх матеріалів, вдавалися до мови ненависті щодо українців та уряду України, що є особливо небезпечним, враховуючи кількість українських біженців у країні. В одному з них наприкінці січня цього року з’явився допис: «...Польський уряд, якби був справді польським, а не хануково-польськомовним, то імпорт з України, який викликає шкоду для польських фермерів чи будь-якої іншої соціальної групи у Польщі, був би забороненим, а кордони з чимось таким як “упадліна” були б закритими (Упадліна — принизлива назва України) Нагадую про охорону нашого ринку перед українськими товарами, бо українські товари вже тут переробляються і їм дають польські штрих-коди… Не можна нам фінансувати кривавого клоуна з Києва та український режим, який зневажає власний народ, а його товари, які не підлягають жодним нормам, і неконтрольований імпорт знищують польську економіку й агропромисловість...». Також пропагандисти поширюють відео на ютубі про те, що українське зерно нібито є отруєним і тому польські фермери виступають проти його імпорту до Польщі.

• Читайте також: «Головні вибори в історії»: як Польща обирала старий новий уряд

Протести стали політичним інструментом під час передвиборчої кампанії до польського парламенту у 2023 році. Зокрема, тодішній прем’єр Польщі Матеуш Моравецький записував відео про те, як не збирається допустити, щоб Польщу «завалило» дешевим українським зерном «задля польських аграріїв». Однак найбільшу політичну підтримку польським фермерам висловила праворадикальна партія «Конфедерація», а її політик Гжегож Браун координував протести з допомогою своєї громадської організації. Браун є відомим тим, що загасив менору у польському Сеймі та носив з собою зброю під час його засідань. Також з’ясувалося, що політик неодноразово їздив до Росії за кошт Кремля на організовані ним заходи, додатково запрошуючи політологів і публіцистів, тісно пов’язаних із Росією.  

Румунія

Протести румунських фермерів за цілями та методами є дуже схожими на демонстрації їхніх польських колег. Навіть кордон з Україною теж блокували. Втім, румунська версія протестів має певні відмінності. Аграрії у цій країні висловили 47 вимог в окремому документі на 20 сторінок, серед яких - зниження податку на дизель, зменшення вартості автоцивілки й припинення імпорту української продукції та сировини. Зокрема, фермери вважають, що теперішні умови роботи агропромислового сектору  є неприйнятними, і через це п’ять мільйонів румунів мігрували з країни за останні три десятиліття. Протестувальники також критикували ЄС, зокрема, серед лозунгів були й «Ми стали рабами Європи! Ми не можемо цього допустити!». Румунські фермери використовують тікток для поширення відео зі своїх протестів — найпопулярніші ролики набрали щонайменше 300 тисяч переглядів.

Російські пропагандисти не змогли оминути протестів у Румунії. Вони намагалися драматизувати ситуацію та наполягаючи на тому, що це означає кінець для євроінтеграційних прагнень України. «Румунія хоче негайної заборони на імпорт українського цукру!... Беручи до уваги ставлення місцевих фермерів до своїх українських колег, виникає думка, що найближчим часом режим у Києві не лише не отримає гарантій свого членства у Європейському Союзі, а навпаки — буде позбавлений преференцій, які має», - йшлося в одному з анонімних телеграм-каналів, що поширює проросійську риторику. Крім того, маніпулюючи темою протестів, вони намагаються посилити твердження російської пропаганди про те, що українське зерно, призначене для країн в Азії та Африці, насправді нібито залишається у Європі. Мовляв, румунські фермери якраз і протестують проти цього. Ба більше, у 2023 році пропагандисти поширювали новини про те, як Росія «виграє» від заборон експорту на західні ринки, бо «фермерів треба підтримувати, як у себе вдома, так і за кордоном». Використовуючи таке протиставлення, вони намагалися створити враження того, що через Україну Європа нібито страждає, а Росія — набирає сили.

• Читайте також: Російська пропаганда в центрі Європи: чи справді Румунія та Угорщина планують «поділ України»

Як і у випадку інших країн зі списку, праворадикальні рухи Румунії теж намагалися скористатися ситуацією, публічно підтримуючи протести та навіть допомагаючи фермерам з офіційною реєстрацією зібрань. Однак, на відміну від Польщі чи Німеччини, румунські фермери всіляко намагаються відокремити праворадикалів від своїх протестів. До прикладу, коли вони дізналися про те, що одне з зібрань допомагала реєструвати команда юристів румунської сенаторки Діане Шошоаке, фермери відмовилися відвідувати цей захід саме через залучення до нього політикині. Як наслідок, на ньому були присутні менше сотні аграріїв та один трактор. Така реакція фермерів не є дивною, адже сенаторка є постійною гостею російських медіа. Її цитують пропагандисти, а її слова є містять тези російського агітпропу. Саме вона свого часу закликала анексувати прикордонні з Румунією території України, лаяла Зеленського під час його візиту до Бухареста та пророкувала швидку перемогу Росії водночас із занепадом НАТО. Шошуаке є представницею праворадикальної політичної партії S.O.S., у своїх публічних виступах вона поширює конспірологічні теорії, особливо антивакцинаторські. У березні 2022 року, в розпал повномасштабного вторгнення Росії на територію України, вона разом з іншими трьома парламентарями провела зустріч із послом Росії у Румунії для «обговорення меморандуму миру в Бухаресті» та «статусу румунського нейтралітету в рамках цього конфлікту» без попередньої на це згоди румунського парламенту.

Інші країни регіону 

Протести охопили й інші країни Європи — Болгарію, Угорщину, Бельгію, Словаччину, Італію, Іспанію тощо. Вимоги протестувальників у цих країнах є майже ідентичними до вимог їхніх колег у країнах, згаданих вище. Російські пропагандисти намагаються якнайшвидше висвітлити поширення протестів у новій країні. До прикладу, ось так вони прокоментували протести в Італії у своїх анонімних телеграм-каналах: «Фермери втомилися від політики знищення, яку провадить уряд!». Також вони використовують гумор і сатиру для подібних публікацій. Події у Бельгії пропагандисти прокоментували так: «Доброго ранку вам бажають бельгійські фермери, які вирішили доєднатися до своїх колег із Франції та Німеччини. Бо справжня європейська солідарність не проявляється у дорого облаштованих офісах у Брюсселі, а саме у такий спосіб. Сподіваємося, що протримається довше за ЄС».

Ба більше, пропагандистські канали намагаються використати ситуацію у країнах, де немає протестів, штучно прив’язуючи їх до одного «пакета», як-от, наприклад, у дописах про те, що «Молдова втрачає гроші через українське зерно». Мовляв, через експорт Україною агропродукції Молдова «не може провадити свою агропромисловість, яка є основою економіки» країни, і тепер вона начебто перебуває «на межі банкрутства».

Колаж: «Детектор медіа»