"Росія хоче, щоб Україна здалася. Це неприйнятно": речник Держдепу США про голосування Конгресу, саміт НАТО та заяви Трампа

У запеклій боротьбі проти Росії Україна багато в чому покладається на міжнародних партнерів, значною мірою — на США. Поки адміністрація президента Джо Байдена запевняє Київ у непохитній підтримці, деякі заяви потенційного учасника виборчих перегонів Дональда Трампа змушують замислюватися про найгірші сценарії. Дух виборів, які пройдуть менш, аніж за дев’ять місяців, вже міцно закріпився в порядку денному в Штатах — і це не може не впливати на Україну.

Коли очікувати рішення Конгресу щодо пакету допомоги, якою є зараз позиція Штатів стосовно переговорів України та РФ і як сприймати заяви Трампа про гіпотетичний вихід Америки з НАТО — в ексклюзивному інтерв'ю "Телеграфу" розповів офіційний представник Державного департаменту США Деніел Сайзек.

В Конгресі розуміють терміновість ситуації в Україні

— На скільки ще може розтягтися розгляд Конгресом США законопроєкту про пакет допомоги, який включає допомогу Україні, і чи варто хоча б у березні очікувати фінального рішення чи консенсусу з цього питання?

— Президент Байден і його команда підтримують тісні контакти з демократами та республіканцями у Конгресі. Президент хоче, щоб Конгрес ухвалив рішення про допомогу якнайшвидше. Ви бачили, що є прогрес, тому що Сенат схвалив новий пакет допомоги Україні. На жаль, неможливо знати, що буде в майбутньому, тож я не можу визначити точний строк. Так, можливо, це станеться дуже швидко. Оскільки можна помітити у американських ЗМІ, що дедалі більше членів Конгресу говорять про те, що розуміють, наскільки термінова ситуація в Україні.

Але, зрештою, президенту Байдену потрібне рішення Конгресу — це наша демократична система. І це наш демократичний процес — кожен має право висловлювати свої погляди. Такий процес може навіть дратувати нас, бо доводиться чекати. Але очікується, що рішення буде і буде скоро.

* 15 лютого спікер Палати представників Майк Джонсон відправив Конгрес на канікули до кінця лютого, не розглянувши додатковий законопроєкт, який містить допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню. У Білому домі розкритикували це рішення.

— Чи працюють США з іншими країнами-партнерами над пошуком зброї та можливостей, необхідних Україні, щоб вистояти на полі бою прямо зараз? Наприклад, недавно з'являлися повідомлення про переговори з Еквадором, щоб країна віддала свою стару техніку Україні в обмін на американську. Які ще варіанти розглядають?

— Уряд США та керівництво європейських країн постійно шукають та обговорюють усі можливості у цій сфері. У мене нема конкретної інформації про те, що мають інші країни. Але, як ви можете знати, обговорюється питання використання російських грошей, які знаходяться на рахунках на Заході. Тож це один із варіантів.

* 17 лютого стало відомо, що США передадуть Естонії близько 500 тис. доларів конфіскованих російських активів на користь України. Це перша передача конфіскованих російських активів через третю країну для допомоги Києву. Як зазначили у Мін'юсті США, ці кошти було конфісковано після розкриття незаконної мережі закупівель. Зловмисники намагалися ввезти до Росії високоточні верстати американського виробництва, що використовувалися в оборонному секторі.

— Ми розуміємо, що увага США, окрім війни в Україні, також зосереджена на конфлікті на Близькому Сході та низці інших викликів безпеці у світі. Через два роки після повномасштабного вторгнення є ознаки, що Путін готується до затяжної війни в Україні — чи зможуть США за таких умов підтримувати Україну справді "стільки, скільки буде потрібно"?

— Важливо зазначити, що уряду США справді потрібно розбиратися з багатьма конфліктами та ситуаціями у світі. Проте Україна залишається дуже високим пріоритетом для адміністрації президента Байдена.

Що стосується думки та позиції США, наприклад, підтримка України — головна тема конференції в Мюнхені (пройшла з 16 по 18 лютого. — Ред.). Так, є інші теми — і конфлікт Ізраїлю та ХАМАС, і забезпечення стабільності навколо Тайваню, і важливість співпраці міжнародних інституцій з метою забезпечення стабільності та глобального миру. Але для нас Україна залишається дуже високо у списку пріоритетів.

Приєднання України до НАТО поки не буде

— Влітку відбудеться саміт НАТО у Вашингтоні — як проходить підготовка до нього, і чого Україні варто очікувати на саміті? Київ не отримає цього року запрошення приєднатися до Альянсу?

— Я раджу прочитати інтерв'ю та заяви, які посол США при НАТО Джуліана Сміт робила нещодавно. Вона казала про це і відповіла на інші важливі запитання. Зокрема, що запрошення України до Альянсу на саміті у Вашингтоні цього року не очікується, але очікується продовження тісної співпраці та спільної роботи над реформами в Україні, щоб країна могла ставати ближчою до Альянсу.

Як недавно казала наш посол у НАТО, торік на саміті всі країни-члени Альянсу повторили, що Україні — місце в НАТО. Подібну заяву Альянс вже зробив 2008 року і повторив 2023-го — було дуже важливо знову наголосити на цьому.

Але нині пріоритет НАТО — підтримувати Україну, допомагати їй захистити себе в цій дуже жорстокій і незаконній війні, розв'язаній Росією.

— Також до питання про НАТО. Напередодні президентських виборів у США і після деяких заяв ймовірного кандидата Дональда Трампа в Європі звучать побоювання, що Сполучені Штати можуть скоротити свою роль у НАТО чи взагалі вийти з Альянсу. Який насправді механізм ухвалення такого серйозного рішення, і чи може його одноосібно приймати президент?

— Конгрес, і особливо Сенат США, відіграють вирішальну роль у зовнішній політиці США. Правильно, що президент відіграє у цьому велику роль, але Сенат — теж. Це стосується всіх договорів, обіцянок і угод США. Ми ніколи не стикалися з таким положенням, і такої ситуації не очікується, бо це — гіпотетичне питання (про вихід США з НАТО — Ред.). Сьогодні я можу сказати про 75 років історії двопартійної підтримки НАТО.

Адміністрація президента Байдена багато зробила, щоб зміцнити НАТО. Наприклад, Фінляндія щойно приєдналася до Альянсу. І Швеція має намір приєднатися. Це означає, що Кремль не досяг своєї мети, тому що після вторгнення в Україну НАТО стало тільки міцнішим, а не слабшим.

Україна сама вирішує, чи вести переговори з Росією

— Окрім заяв про гіпотетичний вихід з НАТО, недавно ЗМІ повідомляли, що нібито радники Дональда Трампа обговорювали можливість "посадити Путіна та Зеленського" за стіл переговорів. Чи може зміна президента вплинути на позицію США щодо таких переговорів і загалом щодо підтримки України?

— Позиція адміністрації президента Байдена така, що Україна має сама вирішити, чи проводити переговори з Росією, і коли робити це.

Зараз нема жодних ознак, що російський уряд хоче провести справжні переговори. Вони хочуть, щоб Україна здалася, і це неприйнятно. Це також гіпотетичне питання: що могло б бути при іншій адміністрації в США, тому я не можу коментувати це.

Позиція США зрозуміла. [Переговори з Росією можливі] тільки якщо уряд України вважає, що момент правильний, і що Україна перебуває у сильній позиції для цього.

— Як Державний департамент протидіє російським фейкам, і чи спостерігається зараз особлива активізація російських ботів та машини пропаганди?

— Російські фейки весь час поширюють в інтернеті, ми всі це знаємо. Центр глобальної взаємодії у Державному департаменті США працює над цим питанням постійно: викриває дезінформацію та фейки, в тому числі й із Росії. Держдепартамент також активно працює, щоб повідомляти правдиву інформацію в мережі.

Я не можу коментувати, чи уряд США помічає більш активні зусилля Кремля в цій галузі зараз, бо не маю подібної інформації. Але уряд США та наші європейські партнери чудово розуміють, як Кремль намагається розповсюджувати фейки в інтернеті, скільки грошей він витрачає, і чому це дуже високий пріоритет для Росії. Тому що, на жаль, такими фейками легко викликати сумніви у населення.

Люди не впевнені, що ці фейки є правдивими, але у них виникають сумніви: "Я не знаю, що правильно, а що — ні. Може, традиційні ЗМІ не говорять усієї правди? Я не знаю, не хочу розбиратися і думати про ці питання".

Тому важливо публікувати правдиву інформацію, бо довіра людей дуже цінна, і її можна втратити, на жаль.

Нагадаємо, раніше головний редактор "Телеграфу" Ярослав Жарєнов підбив підсумки Мюнхенської конференції з безпеки-2024. Захід не став проривом для України, але показав ряд важливих індикаторів.