Шанувальники Путіна незабаром можуть очолити три найбільші демократії світу – FT

Смерть у тюрмі російського опозиціонера Алєксєя Навального, як і два роки повномасштабної війни в Україні, не завадить тому, що до російського президента Владіміра Путіна й надалі ставитимуться з повагою та захопленням у більшій частині світу, вважає головний коментатор міжнародних подій в Financial Times Гідеон Рахман. 

Він зауважує, що ніхто не повинен очікувати, що китайський лідер Сі Цзіньпін відмовиться від Путіна лише тому, що в Росії сталася ще одна раптова смерть. Сі поділяє ненависть Путіна до продемократичних активістів. 

«Дійсно, цілком можливо, що три найбільші демократії світу – Індія, США та Індонезія – цього року оберуть шанувальників Путіна своїми лідерами. Прабово Субіанто в Індонезії, Нарендра Моді в Індії та Дональд Трамп у США вирізняються тим, що стоять осторонь міжнародного засудження Путіна – з причин, які виходять за межі реальної політики», – пише Рахман.

Прабово здобув переконливу перемогу на президентських виборах в Індонезії минулого тижня. Його сходження на найвищу посаду змушує багатьох прихильників індонезійської демократії дуже нервувати. Вони побоюються, що Прабово може прагнути керувати країною як силовик у стилі Путіна, і вказують на звинувачення в тому, що він був відповідальний за порушення прав людини під час служби в індонезійській армії.

Минулого року Прабово запропонував мирне врегулювання для України, яке настільки відповідало амбіціям Путіна, що Україна відкинула його як «російський план». Корнеліус Пурба, головний редактор The Jakarta Post, нещодавно відзначив «захоплення» Прабово Путіним і припустив, що серед індонезійського електорату є «багато тих, хто підтримує відставного генерала армії, тому що вони є фанатичними шанувальниками президента Путіна».

На початку року Моді мав дружню телефонну розмову з Путіним, в якій індійський і російський лідери побажали один одному успіху на майбутніх виборах. Моді, на відміну від Путіна, балотуватиметься на справжніх виборах, які він, ймовірно, легко виграє. Індійські дипломати стверджують, що робочі відносини Моді з Путіним – це питання простого прагматизму і національних інтересів. Індія купила багато військової техніки в Росії і не може розірвати ці відносини за одну ніч. Індійська економіка також виграла від дешевої російської нафти.

У 2022 році Моді зробив м'який публічний докір Путіну, заявивши російському лідеру, що «сьогоднішня епоха – це не епоха війни». Але з тих пір відносини між двома лідерами знову потеплішали, а Путін нещодавно назвав Моді «дуже мудрою людиною». Джайвір Шергілл, національний речник партії Моді «Бхаратія Джаната», відреагував на питання про смерть Навального словами: «Росія була, є і буде сильним другом і союзником Індії».

Антизахідна і антиколоніальна риторика Путіна знаходить велику і вдячну аудиторію в Індії, де Моді вирішив підкреслити свою ідентичність як націоналістичного сильного лідера, який нарешті звільняє свою країну від спадщини колоніалізму. Критики Моді стверджують, що його уряд підриває демократію в Індії і використовує державні інституції для переслідування своїх опонентів. Минулого тижня партія «Конгрес», найбільше опозиційне угрупування країни, поскаржилася на те, що її банківські рахунки були раптово заморожені. Лідери партії звинуватили Моді в путінському бажанні придушити всю реальну опозицію.

А ще є Трамп. У той час як президент США Джо Байден звинуватив Путіна у відповідальності за смерть Навального, Трамп промовчав. Частково це могло бути пов'язано з тим, що він був заклопотаний засудженням величезних штрафів, накладених на нього нью-йоркським судом. Але Трамп – зазвичай такий вільний з образливою мовою і прізвиськами – як відомо, ніколи не висловлював жодної критики на адресу російського лідера. Замість цього він вихваляв Путіна як сильного і розумного.

Деякі демократи загнали себе в глухий кут, намагаючись з'ясувати, чи є у Путіна щось на Трампа. Але цьому може бути простіше пояснення. Трамп щиро захоплюється Путіним. У широкому світі радників і прихильників Трампа вже давно є кілька безсоромних шанувальників Путіна. Незабаром після анексії Криму Росією в 2014 році Руді Джуліані, близький радник Трампа, сказав про Путіна: «Ось те, що ви називаєте лідером». Незадовго до смерті Навального Такер Карлсон, протрампівський коментатор, все ще публікував захоплені відео про красу московського метро.

Можливо, Карлсон був настільки засліплений чудесами Росії, що не помітив, що в іншого лідера-силача, яким він захоплювався, – угорського прем’єра Віктора Орбана – виникли проблеми. У Будапешті відбулися масові демонстрації проти неналежного реагування його уряду на скандал із сексуальним насильством над дітьми. Несподівана реакція проти Орбана є повчальною. Сильні лідери вміють вражати довірливих іноземців своїм націоналізмом і бездоганними поїздами. Але місцеві жителі зазвичай розуміють реальність, що ховається за фасадом.

Навальний спеціалізувався на висвітленні та висміюванні корупції і насильства Путіна та його найближчого оточення. За це він заплатив життям. Зарубіжному фан-клубу Путіна давно пора нарешті звернути увагу на брудні реалії, які викрив Навальний, зазначає Рахман.

Нагадаємо, що колишній президент Дональд Трамп лише 19 лютого відреагував на смерть Навального – він почав допис у Truth Social зі згадки про смерть Навального й закінчив тим, що «ми – нація в занепаді, нація-невдаха! MAGA2024». 18 лютого президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва (один з лідерів так званого Глобального Півдня, до якого відносять також Індію та Китай) закликав не поспішати зі звинуваченнями у бік Путіна через смерть Навального.