Знищені докази та нелінійні злочини: в Офісі генпрокурора пояснили, що заважає довести справи Майдану до кінця

Злочини правоохоронців під час Революції Гідності були не лінійними, а ієрархічними — від безпосередніх виконавців до тих, хто віддавав наказ. А чимало доказів були знищені зацікавленими особами одразу за гарячими слідами. Це все ускладнює процес притягнення винних до відповідальності.

Про це розповів начальник Департаменту у «справах Майдану» Офісу генпрокурора Олексій Донський під час медіамарафону до 10-ї річниці розстрілів Небесної сотні, який відбувся у «Медіацентрі Україна-Укрінформ».

За словами прокурора, під час подій Майдану було скоєно більше 4 тисяч злочинів. Кожен з них різний з точки зору розкриття, доведення.

«Кожен з цих злочинів є не лінійний, а ієрархічний — від безпосередніх виконавців до тих, хто віддавав наказ. Тому тяжко кожен з цих злочинів довести до повного розкриття», — пояснив Донський.

Крім того, за його словами, чимало доказів були знищені зацікавленими особами — передусім правоохоронцями — за гарячими слідами, ще до зміни влади в країні. Зокрема, йдеться про більшість документації щодо місць перебування конкретних силових підрозділів на Майданів тощо.

За подіями 20 лютого 2014 року є один вирок на рівні виконавців злочину, повідомив Донський.

Щодо подій 18 лютого, за словами прокурора, «справа гірша, там багато білих плям і залишилось чимало нерозкритих вбивств». Хоча, нагадав Донський, у 2023 році слідство повідомило про підозру у причетності до вбивств на Майдані 18 лютого командиру і заступнику начальника штабу львівського спецпідрозділу «Беркут», зараз вони перебувають під вартою.

Щодо організаторів злочинів 18-20 лютого — вищого керівництва держави — справи також перебувають в суді, каже прокурор.

Натомість нерозкритими залишаються вбивства на Майдані 22 січня — Сергія Нігояна, Михайла Жизневського і Романа Сеника, адже багато доказів з місця злочину були втрачені тоді ще. «Не знімаємо з себе відповідальності за це, але дуже багато було втрачено ще по гарячих слідах, при первинному документуванні», — сказав Донський.

Водночас повністю розкрите вбивство першого мітингувальника Юрія Вербицького. Є вирок суду першої інстанції, хоча він ще не вступив у законну силу, і багато проваджень щодо виконавців і організаторів цього злочину вже у судах.

Він також додав, що, попри різні інтерпретації в публічному просторі, на його думку як юриста, станом на 20 лютого 2014 року в Україні не відбувалось повстання проти тодішньої влади.

«Неприпустими є змішування понять — право на повстання і повстання як таке. В мене не виникає сумніву, що після усіх подій, що передували 20 лютого, суспільство мало право на повстання з метою зміни влади. Але станом на 20 лютого повстання як такого не було», — сказав прокурор.

Він пояснив, що з юридичної точки зору повстання має містити низку ознак, а саме — організованість дій озброєних осіб з метою захоплення влади.

«Жодних з цих ознак у діях протестувальників не було. Жодних навіть подібних гасел, принаймні до розстрілів 20 лютого, теж не було. Окремі факти застосування зброї проти правоохоронців, які все ж були, не носили організований і системний характер», — сказав Донський.

«В публічній площині відбулось змішування права на повстання і повстання. Право могло виникнути, але повстання не відбувалося», — підсумував він.

У жовтні 2023 року ДБР скерувало до суду обвинувальний акт щодо 10 колишніх високопосадовців — організаторів учинення розстрілів учасників акцій протесту 18–20 лютого 2014 року на чолі з Віктором Януковичем. Як повідомляв «ДМ», ексміністра внутрішніх справ Віталія Захарченка та його підлеглих судитимуть заочно.

Крім того, 16 жовтня ДБР оголосило підозру у «справі Майдану» керівництву Служби безпеки України часів президентства Віктора Януковича та двадцятьом співробітникам ФСБ Росії (зокрема колишньому керівнику служби безпеки президента РФ Віктору Золотову).

Також у жовтні ДБР передало до суду обвинувальний акт щодо 6 «беркутівців», які вбили 48 учасників Революції Гідності. У січні 2024-го ДБР завершило розслідування щодо ще 20 колишніх міліціонерів, яких підозрюють у вбивстві активістів Майдану 20 лютого 2014 року. За даними слідства, вказівку застосувати зброю надав тодішній президент України Віктор Янукович, перебуваючи в резиденції «Межигір’я», через урядовий зв’язок тодішньому міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку.

Читайте також:

• «Революція гідності — це рубікон, який розділяє два абсолютно різні періоди в українській самостійності»
• 10 років після Революції гідності. У Києві готують низку заходів із вшанування героїв Майдану
• «Слідство.Інфо»: Із понад 300 суддів, причетних до утисків активістів Революції гідності, 170 досі працюють у судовій системі

Фото: Укрінформ