Першопричина протестів – політична: як страйки у Польщі впливають на економіку України та ЄС

Польські протести фермерів, які тривають на кордоні з Україною, вже призвели до чималої кількості проблем: псування українського зерна, блокування вантажних та пасажирських перевезень, а також до напруження в українському та польському суспільствах. Це змусило мобілізувати дії Києва та Варшави щодо розв’язання конфлікту.

Ба більше, від страйків польських аграріїв страждають не лише ці дві країни, але й інші держави-члени ЄС, оскільки зерно, яке блокується на україно-польському кордоні йде через Польщу транзитом, і призначено для інших країн Євросоюзу.

Про те, якими є причини цих протестів, а також до яких збитків це може призвести в економіках України, Польщі та ЄС – Факти ICTV розбирались з експертами.

Причини протестів польських фермерів

У коментарі Фактам ICTV політолог Олег Саакян заявив, що першопричиною страйків серед польських аграріїв є політичний чинник.

– За протестами стоять не тільки і не стільки фермери, скільки праворадикальна партія Конфедерація. Друга причина в тому, що вона використовує, дійсно, проблемне становище, в якому знаходяться польські фермери, як і низка інших європейських фермерів, – вважає він.

З політологом погоджується і голова Комітету економістів України Андрій Новак.

– Це акція не стільки економічна, скільки політична, яка була організована і профінансована Росією, – сказав Новак у коментарі Фактам ICTV.

Також політолог Саакян вказує на вплив російсько-української війни на ринок Євросоюзу, коли логістичні ланцюжки постачання товарів змінились, а Україні довелось поставляти свою продукцію в обхід Чорного моря.

– Це (зміна логістичних шляхів, – Ред.) стало викликом для європейського ринку – поява такого великого гравця, як Україна, більшою мірою, ніж це було раніше. Саме через це весь праведний гнів фермерів використовується під вивіскою “Україна”. Але, якщо дивитись на причини, то більшою мірою вони не пов’язані із самою Україною, – каже він.

Політолог додає, що такі форми прояву незгоди і радикалізація польських фермерів пов’язані з тим, що партія Конфедерація намагається після провалу на парламентських виборів у Польщі продемонструвати свою здатність впливати на якісь суспільно-політичні процеси. Ба більше, ця політсила хоче набрати собі “додаткових очок” перед проведенням місцевих виборів у Польщі, які відбудуться у квітні 2024 року.

– Самі фермери кажуть, що будуть блокувати до квітня місяця, – каже він.

Саакян вважає, що нещодавно обраний уряд в Польщі має свої залежності, оскільки спирається на електорат, де фермери займають значну частину. Ба більше, для польського уряду важливо зберігати конкурентність у боротьбі за електорат з іншою політичною фракцією – Право і справедливість, яку неформально очолює президент Анджей Дуда.

– Так само і Брюссель намагається не робити різких кроків, щоб це не було використано Конфедерацією як мобілізуючий фактор для їх виборців, оскільки це все відбувається під слоганами євроскептицизму та зі спрямуванням, зокрема, проти Брюсселя, – додає він.

Які вимоги фермерів

Поляки, які вийшли на страйки вздовж польсько-українського кордону, вже давно оголосили свої вимоги. Серед них:

• не здійснювати “зелений перехід” в рамках програми ЄС, що передбачає зменшення використання пестицидів і добрив;
• заборонити ввезення української агропродукції (м’яса птиці, цукру, соняшникової олії, яєць та іншої продукції);
• а також отримати додаткові дотаційні виплати на вітчизняне тваринництво.

Політолог Саакян каже, що загалом в Європейському Союзі чимало фермерів є залежними від дотацій Євросоюзу, не тільки польські аграрії.

– Є певне напруження через перехід на зелену енергетику та економіку (яке стосується використання пестицидів та інших складових, – Ред.), забюрократизованість цих механізмів та фактичну залежність через неконкурентність значної частини європейського фермерства від цих дотацій, – вказує Саакян.

Загалом, каже Саакян, протести фермерів існують не лише в Польщі, а вони мають місце по всій території ЄС. Водночас аналогічних блокувань кордону немає з боку інших сусідів України, як то, наприклад, Угорщини чи Румунії, бо в цих країнах не відбуваються виборчі процеси.

– Українська та європейська дипломатія спрацювала досить ефективно, коли з’явились такі протести в Угорщини, Словаччині та Румунії. Значна частина питань, які були обґрунтованими, були зняті в процесі перемовин, знайшли консенсуси і ситуація стала робочою, – нагадує експерт.

Де в Польщі заблоковано рух

Які є важелі впливу на фермерів

Українська влада та ЄС намагаються розв’язати проблему блокування кордонів шляхом переговорів. Так, 21 лютого президент Володимир Зеленський запропонував прибути на кордон українським урядовцям, щоб провести раунди переговорів з урядовцями з Польщі. Він закликав до цього як прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, так і президента Анджея Дуду, та додав, що готовий особисто прибути на кордон для розв’язання проблеми.

Говорячи про фактор місцевих виборів, то політолог Саакян вказує, що протести навряд чи вщухнуть після електоральних перегонів у Польщі, оскільки в ці страйки аграріїв вкладаються ресурси. Водночас після квітня можуть бути знайдені додаткові важелі впливу.

До цих інструментів експерт відносить наступні можливі дії:

• залучення додаткового фінансування для фермерів з боку ЄС (дотації, привілеї тощо);
• порушити кримінальні справи в рамках вандалізму, які відбуваються під час цих протестів;
• розслідувати російський слід в організації протестів;
• використати механізми силового розблокування ключових логістичних шляхів, після того, як будуть проведені перші два кроки.

Щодо дій польських правоохоронців, то їх можна було побачити і протягом 20 лютого, коли на одному з тракторів, який брав участь у протестах аграріїв, помітили плакат із підтримкою повномасштабної війни Росії проти України поруч із прапором СРСР.

Цьому фермеру пізніше поліція Польщі висунула звинувачення за фактом розпалювання ворожнечі, схвалення путінської агресивної війни та пропаганди тоталітаризму.

У страйків на кордоні є слід РФ

Щодо сліду Росії, то політолог вказує на те, що активність праворадикальних та ліворадикальних сил у Європі часто пов’язані із РФ.

– Якщо ми поглянемо на прізвища організаторів цього протесту, то сміливо можемо припустити, що не без російських вух відбувається цей протест саме таким чином і саме зараз. Тим паче, що після появи отих слоганів зі зверненням до Путіна, прапорів Радянського Союзу. Тому, навіть неозброєним оком можемо констатувати, що, на жаль, такі російські впливи дійсно можуть мати місце, – каже Саакян.

Політолог вважає, що це є ключовим у польських протестах, оскільки Росія отримує таким чином можливість “реалізовувати своє рефлективне управління, щоб знизити рівень солідарності між польським і українським суспільством”.

Вплив на економіку України

За словами економіста Новака, попри першочерговий політичний фактор протестів, все ж такі страйки не можуть не створювати наслідків для економіки, оскільки будь-які обмеження призводять до збитків.

– Навіть при тимчасових обмеженнях торгівлі, то від цього завжди програють обидві сторони, – каже він.

Новак додає, що за даними уряду України блокування з боку Польщі завдали близько $500 млн втрати українській економіці, коли ж за підрахунками польських журналістів, офіційна Варшава втратила близько $600 млн за той самий період.

Економіст наголошує, що українське зерно займає меншу частку, ніж зерно з Росії.

– Якщо українське зерно займає близько 10% на європейському ринку, то російське зерно займає близько 14%. Але ми щось не бачили жодної російської фури із зерном, чи вагону залізничного, який був би заблокований Польщею, Угорщиною чи Словаччиною, – каже він.

Андрій Новак додає, що блокування кордонів з боку поляків призвело не тільки до перевезення агропродукції, але й до затримання інших товарів та пасажирських перевезень.

– Насправді через україно-польський кордон проходить лише 5% українського зерна. 95% проходить морським, річковим і залізничним шляхом. Тобто якби йшлося про економічні блокади, то з цих показників зрозуміло, що не автомобільний кордон мав би блокуватись, – додає експерт.

Схожої думки дотримується і Саакян, який вказує, що офіційний Київ з початку блокування кордонів встиг досить сильно диверсифікувати шляхи поставок, включно із портовим експортом, який був розблокований у середині 2023 року.

– Не можна казати, що це серйозно впливає на експортні можливості України. Це більш неприємно з точки зору символічного і політичного контекстів, – каже він.

Вплив на ринок ЄС

Політолог Саакян вказує, що те, що українські товари, які заблокували і частково розсипали посеред польських доріг фермери, були призначені для не для Польщі, створює додаткові напруження між офіційною Варшавою та Берліном, а також столицями країн Балтії.

– Але, сказати, що це буде матиме політичні наслідки, наразі не доводиться, – каже він.

Своєю чергою голова Комітету економістів України Андрій Новак вказує, що це створює збитки, переважно, для компаній-постачальників та страхового бізнесу, коли ж самі уряди країн не настільки вразливі до таких блокувань кордону.

Щодо конкурентоспроможності для фермерів з ЄС, яке створюється за рахунок української агропродукції, то такі питання не можна вирішувати питання блокування кордонів.

– Це вже називається недобросовісна конкуренція. Економічну конкуренцію треба вирішувати економічними заходами: знижувати вартість продукції, покращувати якісь, покращувати логістику, щоб кінцевий споживач обрав вашу продукцію. Так працює вільний ринок, тим більше в країнах ЄС.