Українці краще оцінюють власний добробут, ніж економічну ситуацію в країні

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 січня 2024 року.

За даними опитування, громадяни України досить скептично оцінюють економічну ситуацію в країні: у травні 2021 року, за вісім місяців до початку повномасштабної війни, 60% опитаних оцінювали її як «дуже погану» або «досить погану» (і лише 5% – як «добру» або «дуже добру», а 32% – як «не погану і не добру»).

У вересні-жовтні 2022 року, тобто через сім місяців після початку війни, зросла частка громадян, які оцінювали її як «дуже погану» або «досить погану» (до 64,5%). Ці оцінки покращилися у лютому-березні 2023 року, коли було зафіксоване зниження негативних оцінок навіть порівняно з «довоєнним» періодом: тоді оцінювали економічну ситуацію в країні як «дуже погану» або «досить погану» 55% (4% – як «добру» або «дуже добру», 37% – як «не погану і не добру»). За даними опитування, що було проведене у грудні 2023 року, ці оцінки погіршилися (відповідно 66,5%, 3% і 27%). Але у січні 2024 року знову спостерігалося їхнє покращення (відповідно 57%, 5% і 34%) – вони стали близькими до тих показників, які спостерігалися у лютому-березні 2023 року.

Водночас, як свідчать результати опитування, рівень добробуту власної родини, як правило, громадяни оцінюють краще, ніж економічну ситуацію в країні.

У травні 2021 року лише 36% оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий, 48% – як «не поганий і не добрий», 14% – як «добрий» або «дуже добрий»). У вересні-жовтні 2022 року дещо зросла частка громадян, які оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий» (до 39%); частка тих, хто вважав його «добрим» або «дуже добрим», знизилася до 10%. За даними опитування, проведеного у лютому-березні 2023 року, так само, як і оцінка економічної ситуації в країні, оцінка добробуту родини дещо покращилася і стала близькою до показників, які були зафіксовані у травні 2021 року: 35% оцінювали його як «дуже» або «досить» поганий, 50% – як «не поганий і не добрий», 12% – як «добрий» або «дуже добрий». У грудні 2023 року оцінки рівня добробуту власної родини дещо погіршилися (відповідно 37%, 51% і 10,5%) і статистично значуще не відрізнялися від тих, які спостерігалися у вересні-жовтні 2022 року, але у січні 2024 року знову спостерігалося їх покращення (відповідно 32%, 52% і 12,5%) – вони статистично значуще не відрізняються від тих показників, які спостерігалися у лютому-березні 2023 року.

При оцінюванні рівня матеріального добробуту власної родини з точки зору того, які покупки дозволяють здійснювати родинні доходи, після початку повномасштабної агресії порівняно з червнем 2021 року зросла частка громадян, які відповідають, що ледве зводять кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти (з 9% у червні 2021 року до 14% у лютому-березні 2023 року). Однак у січні 2024 року частка таких становить 11% і зараз статистично значуще не відрізняється від показника середини 2021 року.

Разом з тим, відповідаючи на запитання: «Як змінилися доходи вашої сім’ї після 24 лютого 2022 року?», 25% респондентів виповідають, що вони значно зменшилися, 33% – дещо зменшилися, 32% – що вони не змінилися, 4% – що вони дещо збільшилися, і лише 0,7% – що вони значно збільшилися.

Порівняно із серпнем 2023 року зросла частка респондентів, які основним джерелом засобів існування називають постійну роботу (з 41% до 48%) і знизилися частка тих, хто називає тимчасову роботу (з 9% до 5%) та матеріальну допомогу з різних джерел (з 5% до 2%).

До початку повномасштабної війни громадяни не надто вірили у швидкі зміни в економічній сфері: у травні 2021 року лише 12% вважали, що у найближчі три місяці економічне становище країни зміниться на краще, 13% сподівалися, що за цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини. Частіше у найближчі після опитування місяці громадяни очікували погіршення ситуації: 22% відповідали, що економічне становище країни зміниться на гірше, 18% – що за цей час зміниться на гірше рівень добробуту їхньої родини. Однак найбільш поширена була думка, що ситуація за три місяці істотно не зміниться (відповідно 56% і 57% не очікували змін у цих сферах).

У вересні-жовтні 2022 року значно зросла частка тих, хто очікував погіршення стану справ в економіці – до 35% (за рахунок зниження до 37,5% частки тих, хто вважав, що ситуація не зміниться), лише 9,5% вважали, що ситуація зміниться на краще. Однак, за даними опитування, проведеного у лютому-березні 2023 року, частка тих, хто очікував погіршення стану справ в економіці протягом трьох місяців, знизилася до 23%. І зросла частка як тих, хто очікував покращення ситуації (до 13%), так і тих, хто вважав, що вона не зміниться (до 45%). У січні 2024 року частка тих, хто вважає, що ситуація зміниться на краще, знизилася до 7%, тих, хто дотримується думки, що вона погіршиться, зросла до 33%, а частка тих, хто вважає, що вона не зміниться, становить 46% і статистично значуще не відрізняється від показника за лютий-березень 2023 року.

Подібні тенденції спостерігалися і в динаміці очікуваних змін у короткостроковій перспективі рівня добробуту родини. За даними останнього опитування, частка тих, хто вважає, що він за цей період покращиться, становить 7%, тих, хто дотримується думки, що він погіршиться – 26%, що він не зміниться – 49%.

Соціологи зазначають, що очікування змін в короткотерміновій перспективі є менш песимістичними, ніж у грудні 2020 року: тоді погіршення економічної ситуації в країні протягом найближчих трьох місяців очікували 41% опитаних, а погіршення добробуту власної родини – 32%.

Після початку широкомасштабної війни спостерігалося істотне покращення економічних очікувань в середньостроковій (2-3 роки) перспективі. Так, частка тих, хто очікував, що економічне становище країни в найближчі 2-3 роки покращиться, у вересні-жовтні 2022 року порівняно з травнем 2021 року зросла з 30% до 43%, а в лютому-березні 2023 року – до 52%. Однак протягом 2023 року цей оптимізм знизився, і у січні 2024 року так вважали 31% (це приблизно стільки ж, як і у травні 2021 року). Частка тих, хто очікує погіршення ситуації (22,5%), також близька до показника травня 2021 року, а частка тих, хто вважає, що ситуація у цій сфері не зміниться, становить 15% (що на 11% менше, ніж у травні 2021 року).

Частка тих, хто очікував, що добробут його родини в найближчі 2-3 роки покращиться, у вересні-жовтні 2022 року порівняно з травнем 2021 року зросла з 29% до 41%, а в лютому- березні 2023 року – до 49,5%. За даними останнього опитування, частка таких знизилася до 31%. Ті, хто вважає, що добробут родини за цей період погіршиться, становлять 18%, що він не зміниться – 18%.

Соціологічне опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова методом face-to-face у 22 областях України та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2000 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.