/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fb5b2a3de57911a04620fc5955aa8045b.jpg)
Помер Степан Хмара: що відомо про дисидента, колишнього політв'язня та борця за незалежність
Степан Хмара помер у віці 86 років. Чим запам'ятався видатний дисидент та який внесок він зробив у боротьбу за українську незалежність, розповідає 24 Канал.
Що відомо про українського дисидента
Хмара був українським політиком, правозахисником, лікарем, дисидентом в період перебудови, політв'язнем радянських концтаборів, народним депутатом України I, II та IV скликань.
Степан Ількович Хмара народився 12 жовтня 1937 року в селі Боб'ятин Сокальського району Львівської області. Його дитинство припало на повоєнні роки, голод 1946–1947 років і боротьбу УПА. Він навчався на стоматологічному факультеті Львівського медичного інституту. Навіть у свої студентські роки Степан Хмара докладав багато зусиль, щоб відшукати заборонену літературу для самвидаву.
Арешт на 7 років та понад 300 днів у карцері
У 60 – 70-х роках Степан Хмара видавав "Український вісник". Уперше його заарештували у 1975 році, проте доказів тоді зібрати не вдалося і Хмару відпустили.
Вже у 1980 році він був заарештований КДБ за політичну та правозахисну діяльність, за "українську націоналістичну діяльність". Тоді Степана Хмару засудили до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Своє покарання він відбував на Уралі.
Повернення в Україну та перебудова
У 1987 році Степан Хмара повернувся в Україну. У 1988 році він став одним із керівників Української гельсінської спілки — політичної опозиції комуністичному режиму. У 1990-му Степана Хмару обрали народним депутатом українського парламенту.
У жовтні 1990 року Хмара підтримав студентську Революцію на граніті. Тоді він прийшов у табір протестувальників і теж витримав 13-денне голодування. Після цього Степана Хмару знову заарештували за звинуваченнями в нападі на представника міліції. Він просидів в ув'язненні до квітня 1991 року.
Боротьба за Україну в епоху незалежності
Із відновлення незалежності України Степан Хмара ще двічі обирався народним депутатом. Увесь цей час він продовжував вести боротьбу за засуджених українців і політичних в'язнів.
У 1992 році Хмара очолив Українську консервативну республіканську партію (УКРП). Проте 2001 року УКРП саморозпустилася і її члени перейшли в партію "Батьківщина". Сам Степан Хмара став заступником голови "Батьківщини" Юлії Тимошенко і брав участь у парламентських виборах 31 березня 2002.
У 2004 році Степан Хмара був активним учасником Помаранчевої революції: тоді підтримував Віктора Ющенка, а вже наступного року політик вийшов із "Батьківщини".
30 жовтня 2015 Степан Хмара оголосив голодування на підтримку політв'язнів.
Я голодував у своєму житті десятки разів, у 1991 році – понад місяць, а в Пермських концтаборах радянського режиму – майже постійно, всі вісім років. Всі ці голодування не були для мене проблемою, тому що я знав: це чужа держава, і комуністичний нелюдський режим змушує мене йти на ці акції непокори, а морально я почувався чудово, на висоті. Завтра, 30 жовтня, я теж буду голодувати разом з політв'язнями Лук'янівського СІЗО, і це голодування буде, мабуть, найважчим в моєму житті, важким морально. Тому що ніколи, навіть у страшному сні, не міг я собі уявити, що в моїй Незалежній Україні, у 21 столітті, будуть сотні політв'язнів, патріотів і героїв війни!
– сказав тоді Степан Хмара.
Останні роки життя
Степан Ількович різко критикував усіх президентів України — від Леоніда Кравчука до Володимира Зеленського.
Навесні та влітку 2023 року він брав участь у судових процесах над беркутівцями, які розстрілювали учасників Революції Гідності. Зокрема, Хмара був на засіданні, де судили екскомандира львівського "Беркуту" Ростислава Пацеляка.
На одному з судових засідань у справі беркутівців відчув сильний біль у спині. Коли хтось у судовій залі звернув увагу на його погане самопочуття, він рішуче відповів: "Не смійте казати, що я — хворий! Політик не буває хворим! Бо тоді він вже не цікавий. Я просто трошки не у формі".
Втім, у вересні 2023 року 85-річного Степана Хмару госпіталізували у віденську клініку
Українська журналістка Тетяна Даниленко написала, що була поруч з Степаном Хмарою в останні дні його життя.
В останні місяці Хмара майже весь час лежав у лікарні. У понеділок ввечері ще гуляв, говорив про Авдіївку, їв, курив… Наступного ранку потрапив у реанімацію у дуже важкому стані. Там дружина читала йому поезію Ліни Костенко і слова підтримки від українців. Хмара був незламний. Ні КДБ, ні тюрма, ні агресивна онкологія його не прогнули. До останнього подиху переживав за Україну.
Вчора в реанімації передавала йому слова поваги від Андрія, наших бійців в Авдіївці. У нього вже не було сил відповісти, але він стискав мене за руку, що почув,
– написала вона.
Степан Хмара мав звання Героя України – його присудили політику в 2006 році указом президента України Віктора Ющенка.