Закон про мобілізацію вдарить по економіці: люди вже виводять депозити, бізнес волає про зміни

Закон про мобілізацію може паралізувати економіку, бізнес просить прибрати суперечливі норми.

Оновлений законопроєкт про мобілізацію, який Верховна Рада вже підтримала в першому читанні, "рознесли" з усіх боків. Невдоволені і пересічні українці, і бізнес, і самі нардепи. Зокрема, недосконалий документ становить загрозу для бізнесу, який врешті може піти в "тінь", і загалом для економіки держави, яка й так не надто міцно тримається на ногах.

Про загрози від нового закону про мобілізацію для бізнесу, економіки та гаманців пересічних українців читайте на ТСН.ua.

Законопроєкт про мобілізацію, якщо він остаточно буде ухвалений у нинішньому вигляді, може спричинити соціальну та економічну кризу в Україні. Тому бізнес і частина нардепів наполягають, що перед ухваленням документа в цілому до нього слід внести суттєві зміни.

Арешт рахунків – українці забирають депозити

Найбільші дискусії у суспільстві та парламенті викликають передбачені законопроєктом санкції щодо чоловіків, які не з’явилися до ТЦК або проігнорували повістку. Йдеться про арешт рахунків, рухомого чи нерухомого майна, заборону на користування автомобілем, обмеження консульських послуг.

Зокрема, щодо арешту банківських рахунків, то українці в передчутті загрози взялися активно забирати свої гривневі депозити. Про помітний відтік у січні повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Так, вклади у гривні скоротились на 3,2% або ("мінус" 51,3 млрд грн) до 1577,1 млрд. грн. Це найбільші темпи і обсяги скорочення гривневих депозитів від початку великої війни. Водночас вклади бізнесу скоротились на 3,5% (32,5 млрд грн), населення – на 2,6% (18,8 млрд грн). Українці також скоротили свої валютні вклади на 2,1%, тоді як бізнес збільшив такі вклади на 3,2%.

Гетманцев назвав скорочення банківських вкладів у гривні у перший місяць року сезонним явищем, водночас допустив, що це могло бути пов'язано з нормами законопроєкту про мобілізацію.

"Норми законопроєкту, які передбачають блокування банківських рахунків не будуть підтримані", – запевнив водночас нардеп.

Загроза для фермерів – конфіскація сільгосптехніки

Справжній ажіотаж здійняла і заява нардепки від "Голосу" Юлії Клименко, яка заявила, що в документі є норми, які навіть дозволять конфіскувати сільгосптехніку у малих фермерів, забороняти її переміщення і продаж. Очевидно, що це матиме серйозні економічні і соціальні наслідки.

Однак у Раді є противники такої ідеї. Наприклад, у коментарі ТСН.ua нардеп від "Слуги народу", член Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук заявив, що такі нововведення будуть заблоковані.

"Дані норми не можна підтримувати, їх потрібно виправляти. Фермери – одна з галузей економіки, що найбільше постраждала за час повномасштабної війни. Війська орків ціленаправлено били по господарствах фермерів, викрадали техніку, знищували тваринницький комплекс. І сьогодні фермери самі розміновують, шукають ресурси, як посіяти і як зібрати. Комбайни, трактори та інша агротехніка точно не потрібні війську", – наголосив народний обранець.

Він також зазначив, що блокування переміщення техніки між областями матиме катастрофічні наслідки під час збирання врожаю, переміщення збіжжя.

"Що стосується заборони продажу, переміщення техніки підприємців – ми обговорювали декілька тижнів тому на фракції. Депутати висловили свою думку уряду, що це не можна впроваджувати, неможливо в демократичній країні відбирати техніку в фізичних осіб. Не розумію, чому Кабмін знову всунув дану норму, її потрібно виправляти", – наголосив Соломчук.

Зауваження бізнесу до законопроєкту про мобілізацію

Європейська Бізнес Асоціація

Набагато більше зауважень до законопроєкту є у представників бізнесу. На сайті Європейської Бізнес Асоціації опублікували заяву, в якій на 100 сторінок виписали свої претензії. Зокрема, в ЄБА попереджають про "непоправні наслідки" для економіки, якщо законопроєкт у нинішньому вигляді пройде далі.

Зокрема, йдеться про реєстрацію в електронному кабінеті призовника. В ЄБА зазначають, що це не має бути обов’язком, оскільки не всі громадяни України мають технічні засоби та доступ до Інтернету. Вони виступають і проти норми, що днем вручення повістки є не день її отримання, а день її відправки: побоюються, що фактично будь-кого можна буде звинуватити в ухилянстві без надання реальних доказів. А ще не зрозуміло, як працюватиме обов’язковий військовий облік громадян, які постійно проживають за кордоном.

Водночас бізнес-спільнота поділилася низкою пропозицій, зокрема важливо:

• закріпити в законодавстві термін бронювання працівників у 12 місяців, щоб синхронізувати його з рішенням по критичності такого підприємства для національної економіки; 
• дозволити військовозобов’язаним оновлювати свої облікові дані після рішення про бронювання без втрати броні;
• переосмислити заходи впливу, бо, здається, вони матимуть більше корупційної та каральної, а не мотивувальної складової.

ЄБА також звернулася до голови безпекового комітету Ради Олександра Завітневича із закликом створити робочу групу для доопрацювання проєкту до другого читання, куди просять внести і представників бізнесу. Якщо ж цього не, там прогнозують непоправні наслідки для економіка та загалом країни.

Українська Рада Бізнесу

Українська Рада Бізнесу, яка об'єднує понад 100 асоціацій, заявила, що деякі критичні зауваження до законопроєкту були враховані, алезакликала вилучити інші пропозиції, які можуть зашкодити бізнесу, що вже працює в режимі "виживання".

Організація виступає проти дозволу військовим вилучати приватий транспорт для військових потреб без належного нагляду і проти надсилання повісток через Інтернет.

В УРБ серед іншого заявили, що компанії, які постачають озброєння для ЗСУ, також повинні мати можливість запобігти призову всіх своїх співробітників на військову службу.

ІТ-сектор

Бізнес-асоціації вимагають більшої ясності щодо того, як забезпечити відстрочку від призову на службу для критично важливого персоналу, особливо у висококваліфікованих секторах.

За словами очільниці ІТ-асоціації Марії Шевчук, з 360 тис. працівників ІТ-сектору, який є ключовим експортним сектором України, лише близько 1% мають відстрочку від призову. Водночас близько 75% робочої сили галузі – чоловіки.

ІТ-спільноту також турбують положення нового законопроєкту, що передбачають онлайн-призов, короткі терміни для оновлення особистої інформації в Інтернеті, а також скасування відстрочки для тих, хто здобуває другу вищу освіту.

"Ми наполегливо закликаємо владу до діалогу з бізнесом, щоб нас почули. Ми могли б розвиватися, платити більше податків, забезпечувати армію, адже зараз існують проблеми з донорською підтримкою в цілому", – наголосила Шевчук.

НБУ готує обмеження на грошові перекази

Ймовірно, в передчутті того, що після остаточного ухвалення скандального законопроєкту про мобілізацію український бізнес може піти в "тінь" і почне виплачувати зарплати працівникам просто на картки в обхід податків, НБУ запропонував обмежити суми і частоту грошових переказівза реквізитами банківських карток, а також готівкові перекази через термінали самообслуговування. Профільний підкомітет парламенту і НБУ підготують необхідні зміни до законодавства, повідомив Гетманцев.

Нардеп пояснив, що обмеження планують встановити задля боротьби з міскодингом (схема маніпуляцій банківськими системами для приховування реального походження платежів; підміна призначення платежу в банківській еквайринговій мережі) та тіньовими фінансовими операціями. Ці обмеження планують запровадити виключно на період дії воєнного стану.

За словами Гетманцева, у сегменті безготівкових платежів є окремі схеми для здійснення заборонених видів господарської діяльності. Зокрема:

• незаконна організація та проведення азартних ігор;
• легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом;
• шахрайські схеми з використанням фішингу;
• використання віртуальних активів для проведення сірих та тіньових операцій.

Що пропонує НБУ:

• зміни до Закону України "Про платіжні послуги" щодо посилення вимог до розміру власного капіталу надавачів платіжних послуг та збільшення розмірів штрафів за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку;
• встановити на законодавчому рівні на період дії воєнного стану обмеження на здійснення фінансових операцій з використанням реквізитів електронних платіжних засобів, лімітами на суми трансакцій, їхньої кількості тощо;
• встановити граничні суми готівкових переказів, здійснених за допомогою терміналів самообслуговування.

Що змінять у законопроєкті про мобілізацію до другого читання

Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія наступного ж дня після ухвалення мобілізаційного законопроєкту в першому читанні запевнив, що до другого читання документ зазнає змін.

Нардеп вказав, що "питання до нього є у всіх", тому триває робота над такими положеннями:

• щодо людей з інвалідністю і тих, хто за ними доглядає (залишать все в редакції чинного законодавства);
• питання щодо відстрочки для аспірантів ще не вирішено, шукають компроміс.
• блокування особистих рахунків громадян є неприйнятними.

"Також працюємо в міжфракційній робочій групі над іншими пунктами законопроєкту. Маємо збалансувати інтереси військового командування, бізнесу і громадян. Завдання не з легких, роботи буде багато", – заявив Арахамія.

Зауважимо, до законопроєкту про мобілізацію подано вже понад 1300 правок, тому його розгляд у Раді цього тижня, імовірно, не відбудеться. Про це повідомили в Комітеті з нацбезпеки, оборони та розвідки.

• Законопроєкт про мобілізацію: нардеп назвав найдискусійніші пункти
• Бронь від мобілізації за гроші: стало відомо про два варіанти для чоловіків в Україні
• Законопроєкт про мобілізацію: чи ухвалить його ВР до кінця лютого – нардеп відповів