Повернення біженців призовного віку з-за кордону: правозахисник розповів, чи існують для цього законні механізми

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко розповів, чи існують на сьогоднішній день правові інструменти повернення біженців призовного віку з-за кордону.

В ефірі загальнонаціонального телемарафону він прокоментував, чи можуть повернути українських чоловіків, якщо в державі скористаються нормою закону, яка передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. В свою чергу, це дозволяє правоохоронцям вручати підозру без присутності особи, дотримуючись норм кримінально-процесуального кодексу, а потім отримати ухвалу про затримання в районному суді і оголосити особу, яка ухиляється, в розшук.

"Теоретично така можливість існує, але на практиці вона є практично нереальною. Тому що це може стосуватися буквально декілька десятків осіб щодо яких буде встановлено абсолютно точно, що вони вчинили кримінальне правопорушення і на них будуть відкриті кримінальні справи. А в межах цих справ може бути висунуто, так званий ордер на екстрадицію до держави, для того, щоби піддати особу кримінальному переслідуванню. Але це йтиметься мова максимум про декілька десятків осіб, якщо держава вдасться до цього інструменту", - акцентував Павліченко. 

Він додав, що треба порівняти це з кількістю чоловіків, які на сьогоднішній день знаходяться за межами України. Так, наприклад, в Чехії 200 тис. українських чоловіків, в Німеччині також в межах цієї цифри.

"Тобто, загальна кількість чоловіків, які зараз перебувають за кордоном, біля одного мільйона. Якщо держава вдасться до судових процедур повернення, ще велике питання, чи погодяться ті держави їх видати. Адже, Чехія і Німеччина вже заявили, що вони не будуть відповідати на такі екстрадиційні запити в межах цих проваджень. Тобто, навіть конкретні держави заявили про відмову видавати чоловіків. Тому це буде нульовий результат", - підкреслив правозахисник.

Виконавчий директор УГСПЛ зауважив, що відповідно "такий механізм є нікчемним для застосування і він не буде скоріш за все застосовуватись" державою, зважаючи на його безперспективність. 

Павліченко зазначив, що на сьогоднішній день юридичного механізму повернення українських чоловіків призовного віку з-за кордону немає.

"Навіть визначення тих з українців, які можуть вважатися "ухилянтами", не існує. Велика частина виїхала за дозвільними документами, які надавали підставу для виїзду. Це великий спектр документів, від того, що особа мала звільнення від мобілізації через показники здоров’я, інвалідність, так і через обставини сімейного типу, коли йшлося про низку питань, які можуть так саме бути включені в дуже широкий спектр. Зараз через сито "просіювати", хто є незаконним або нелегітимним володільцем цього увільнення від виконання військового обов’язку, встановити просто не можливо", - пояснив правозахисник. 

За словами правозахисника, щодо кримінального переслідування певної кількості чоловіків, які скористалися для виїзду за кордон "липовими" документами і посвідками, що були надані ВЛК або ТЦК на основі корупційних чинників.

"Можливо є така можливість встановити. Якщо буде дозвіл доступу до  якихось файлів та документів, в межах кримінальних правопорушень ТЦК або ВЛК. Якщо встановити, що конкретна група чоловіків, з конкретними даними, скористались корупційною складовою і можуть підлягати переслідуванню, то в межах цього кримінального переслідування можуть бути порушені кримінальні справи і видані ордери на арешт. Але результат (для екстрадиції-УНІАН) буде нульовим",- акцентував Павліченко .

Він додав, що для повернення з-за кордону через ордер по кримінальній справі та розшук, потрібно буде процедура екстрадиційного арешту і рішення місцевого суду в тих країнах, де чоловіки знаходяться.

"Тому що, знову ж таки, Чехія або Німеччина відмовлять видавати навіть на підставі того, що виданий запит на повернення або на видачу особи за рішенням суду, яка ухиляється, або яка вчинила кримінальне правопорушення і потребує переслідування в державі. Якщо особа вказує, що це чітко пов’язано з питанням призову, виконанням військового обов’язку- це відразу становитиме бар’єр на рішенні. Тому що видача потребує ще й екстрадиційного арешу і рішення місцевих судових органів. Тобто, місцевий німецькиий суд має ухвалити рішення, що він дає дозвіл на екстрадицію цієї особи. А відповідно цього буде досягти неможливо", - зазначив Павліченко. 

Правозахисник резюмував, що через правовий інструмент кримінальної справи та розшуку, Україна не має перспективи масово повернути чоловіків.

Мобілізація в Україні - деталі

22 лютого голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія  заявив, якщо США відхилять рішення про продовження допомоги Україні або її розмір буде меншим за очікуваний, то потрібнобуде провести додаткову мобілізацію і мобілізувати більше українців.

Раніше, екс-командувач армії США в Європі Бен Ходжес вказувавна окремі моменти, над якими має працювати керівництво України при проведенні мобілізації. Він зауважував, що "занадто багато чоловіків призовного віку гуляють у Німеччині, Польщі та Румунії, працюють у готелях, мають роботу і у них все гаразд, їх треба повернути".

У новому проекті закону про мобілізацію йдеться про зміни, які передбачені для українців за кордоном. Зокрема, військовозобов'язаним громадянам України від 18 до 60 років в інших країнах не надаватимуть консульські послуги, якщо вони не матимуть військово-облікових документів.