Ще одна така Авдіївка, і у Путіна не залишиться армії, – у ЗСУ розповіли про втрати Росії

Речник ОСУВ "Таврія" Дмитро Лиховій висловився щодо виходу ЗСУ з Авдіївки. Зробив він це в етері телемарафону, передає 24 Канал.

Росія заплатила високу ціну за Авдіївку

Лиховій зауважив, що від Володимира Зеленського та командування звучали оцінки, що Росія мала значну перевагу під час завершального етапу Авдіївської операції, і саме тому ця операція так скінчилася.

Навіть в таких умовах можна сказати, от мені сьогодні сподобалася фраза: "Ще одна така Авдіївка, і у Путіна не залишиться армії",
– наголосив речник.

Лиховій дав зрозуміти, що під час активної фази Росія втратила 47 000 солдатів під час наступу на одне містечко. Він зауважив, що Авдіївка була форпостом, який стримував, перемелював й виснажував російські резерви та ресурси. І це тривало 10 років.

Росія продовжує втрачати людей і техніку

Речник додав, що попри всі обставини на напрямку ОСУВ "Таврія" за минулу добу було ліквідовано або виведено з ладу 515 окупантів. Крім цього було знищено або пошкоджено 1 РСЗВ, 1 ПТРК, 4 танки, 6 артилерійських систем, 14 бронемашин, 20 автомобілів, а також уражено або нейтралізовано 328 БпЛА.

Він додав, що серед знищеної техніки є 3 квадроцикли, за допомогою яких окупанти теж намагаються наступати, самохідна гаубиця "Мста-С" та гармата "Рапіра". Також російські загарбники втратили 5 складів боєприпасів.

Що кажуть на Заході про ситуацію з Авдіївкою

• Нещодавно речник Державного департаменту США Метью Міллер наголосив, що Владімір Путін не зміг отримати перевагу у війні проти України на тлі захоплення Росією Авдіївки. Він погодився з думкою, що окупантам вдалося захопити місто через те, що Конгрес США досі не ухвалив пакет допомоги нашій державі, внаслідок чого Україна "не змогла належним чином забезпечити озброєнням свої війська".
• Генсек НАТО Єнс Столтенберг нещодавно назвав захоплення росіянами Авдіївки їхнім першим помітним військовим успіхом за останні місяці. На його думку, причина полягає у значній підтримці Росії з боку КНДР та Ірану, а також у нарощуванні країною-агресоркою власного виробництва озброєння та мобілізації більшої кількості сил.