Зеленський призначив нового посла в Азербайджані: на яких посадах і як саме він оскандалився до цього

Новим послом став екскерівник “Укроборонпрому” Юрій Гусєв.

Надзвичайним і повноважним послом України в Азербайджані став ексочільник “Укроборонпрому” та колишній голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, йдеться в указі № 86/2024 на сайті Офісу президента.

Гусєв стане послом замість Владислава Каневського, якого президент звільнив з посади іншим указом.

У колишнього гендиректора “Укроборонпрому” були свої досягнення на посаді, однак і скандалів не мало. Його діяльність була неоднозначною. З одного боку, концерну вдалось частково вирішити питання з заміщенням російських комплектуючих для техніки, а з іншої — був допущений провал програми з виробництва вітчизняних ракет, на яку держава виділяла мільярди гривень.

ТСН.ua зібрав усе, що відомо про Гусєва, адже без скандалів в його карʼєрі не обійшлося і до “Укроборонпрому”.

Коротка біографія

Гусєв Юрій Веніамінович народився 15 листопада 1979 року в місті Коростишів Житомирської області. Закінчив Херсонський державний технічний університет, Київський національний економічний університет, завершив дві програми в Harvard Kennedy School (2011, 2017). Кандидат економічних наук, доцент, запрошений професор Військового Університету Нуева Гранада (Колумбія), доктор богословських наук.

Скандали до “Укроборонпрому”

За місяць до парламентських виборів 2019 року партія “Слуга народу” виключила Гусєва зі своїх списків у відповідь на його критику через роботу під час каденцій Віктора Януковича та Петра Порошенка. Однак в тому ж році він був призначений очільником Херсонської обласної державної адміністрації. На посаді перебував 1,5 роки.

Безпосередньо Гусєва звинувачували в корупції за держзакупівлі для армії, коли той обіймав посаду заступника міністра оборони (2014-2016 рр.). Нардепка VIII скликання Тетяна Чорновіл виявила, що тендерний комітет, який підпорядковувався Гусєву, купував за підвищеними цінами бензин А-80. За її даними, посередники лише за перший квартал 2015 року отримали 80 мільйонів гривень, виділених з бюджету на потреби армії.

Були і більш невинні скандали за участі Гусєва. За повідомленнями ЗМІ, під час своєї роботи на посаді голови Херсонської ОДА він дарував першокласникам каченят і створював в адміністрації “управління щастя”.

При ньому Херсонська ОДА оскандалилась на всю країну з виступом гурту “Степ” у сесійній залі напередодні 8-го березня. Але Юрій Гусєв відреагував швидко і звільнив кількох чиновників, винних, як він заявив, в організації цього заходу.

Успіхи та провали Гусєва в “Укроборонпромі”

Юрій Гусєв пробув на посаді очільника ДК “Укроборонпром” з 3 грудня 2020 року по 27 червня 2023 року, що становить другу за тривалістю каденцію посадовців у цьому кріслі після Романа Романова, який протримався найдовше — з липня 2014 по лютий 2018 року.

Але кількості скандалів, які генерував Юрій Гусєв, легко вистачить на всіх попередніх директорів Концерну. Попри гучний старт з обіцянки ліквідувати ДК “Укроборонпром” до кінця 2021 року, саме її Гусєв не виконав. Більше того, фактично був звинувачений Урядом у тому, що нічого суттєвого не робив на цій ниві взагалі.

“Золоті заступники” Гусєва

А перший серозний маркер того, що щось не так із Гусєвим взагалі з'явився майже одразу. Гусєв пообіцяв розібратися з усіма заступниками колишнього очільника “Укроборонпрому” Айвараса Абромавичуса, які отримували по третині мільйона гривень за місяць.

Водночас вагомих кадрових змін не відбулось, на середину 2021 року заступники з “когорти” Абромавичуса — Роман Бондар, Сергій Іванюта та Михайло Морозов продовжували працювати. Позицію Михайла Морозова не змогло навіть похитнути звинувачення на рівні Верховної Ради у приналежності до російських спецслужб, зокрема “Укроборонпром” звітував, що той пройшов внутрішню перевірку.

Примарні гелікоптери та патрони

Сам Гусєв у цей час вже встиг прославитись тим, що дав обіцянку запустити на “Одеському авіаційному заводі” ліцензійне виробництво вертольотів UH-1 Iroquois. Цим він дуже сильно здивував самого розробника вертольотів Bell Textron, який не тільки не давав дозвіл, а й не отримував відповідний запит.

В червні 2020 року “Укроборонпром” оголосив про підписання угоди з канадською компанією Waterbury Farrel про спільне виробництво патронів. Однак ніякого патронного заводу в Україні побудовано не було.

Скандали з “Антоновим”

Укроборонпром під керівництвом Гусєва супроводжували корупційні скандали на підприємстві холдингу “Антонов”. Йдеться, зокрема, про схеми з закупівлею пального та обладнання через фіктивні фірми та незадекларовану нерухомість менеджерів компанії.

Холдинг проводив перевірки на “Антонові”, а Гусєв нібито хотів звільнити директора компанії Сергія Бичкова. Однак цього не сталося і через халатність менеджерів “Антонова” Україна втратила у Гостомелі найбільший літак у світі Ан-225 “Мрія” та інші борти.

Ремонт техніки та виробництво боєприпасів

Можна відзначити роботу “Укроборонпрому” під час початку повномасштабної війни, оскільки підприємства холдингу змогли в цей час ремонтувати техніку для оборони Києва. Окрім цього вдалося налагодити виробництво боєприпасів радянських калібрів, які є дефіцитними — 82, 120, 122, 125 та 152 мм.

Водночас Гусєву не вдалось налагодити виробництва необхідних на фронті дронів. “Укроборонпром” звітував про розробку безпілотника-камікадзе, який нібито здатен вражати цілі на відстані 1 тис. км. Однак, як пишуть ЗМІ, Міноборони не замовляло ці апарати — відомо, що концерн виробляє їх самостійно і передає Силам оборони.

Ракетна програма

Також неоднозначною можна назвати діяльність “Укроборонпрому” у галузі виробництва ракет. Варто зауважити, що головною причиною звільнення Гусєва стало те, що він “провалив ракетну програму”, вважає низка ЗМІ.

“Укроборонпром” стверджує, що значна частина ракетної програми, розроблена за дорученням президента України та затверджена на найвищому рівні, успішно виконана, але “деякі питання подальшої її реалізації залишаються невирішеними”.

За рішенням вже колишнього генерального директора Гусєва підрозділи безпеки Концерну у березні-квітні 2023 провели перевірку щодо встановлення причин невиконання окремих заходів ракетної програми.