Блогерство, катівні, суди з ЄС. Чим зараз займаються чиновники часів Януковича

Після Революції Гідності левова частина керівної верхівки з оточення колишнього президента Віктора Януковича отримала статус втікачів. З цього часу минуло вже 10 років, деякі з них продовжують судитися за зняття санкцій ЄС та досягають успіхів, деякі — шкодять Україні на відстані та допомагають Росії у війні. "Телеграф"розповідає про них детальніше:

Віктор Янукович

Колишній президент був позбавлений цього звання після втечі у Росію у 2014 році, де він перебуває і зараз, та, за деякими даними, живе у маєтку під Москвою. Приблизно у 2018 році у Януковича та Любові Полежай народився син Гриша (так 2020-го стверджувала журналістка Соня Кошкіна).

Продовжує шкодити Україні на відстані. Під час вторгнення Росії у 2022-му Янукович "вийшов із тіні" та написав звернення до українців. Великого впливу на громадян спіч не мав, а 2 березня 2022 українські ЗМІ отримали дані, що Янукович прилетів до Мінська, мовляв, Кремль готував його до спецоперації з повернення до влади.

Його статус в Україні зараз — це місце у розшуку, кримінальні справи та заблоковані на 10 років активи (починаючи з 2022). За кордоном проти нього діють санкції ЄС за загрози територіальній цілісності України (також з 2022 року).

Олександр Попов

На час урядування скандального голови КМДА Олександра Попова у Києві відбулось побиття силовиками студентів на Майдані. Він віддав розпорядження про завезення ялинкових конструкцій на центральну площу столиці в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року.

Після Революції Гідності Попова звільнили. Проти нього відкрили справу по розгону студентів за двома статтями: "незаконне перешкоджання проведенню мітингів" та "пособництво в перевищенні влади". Але вже у 2018 році адвокати Попова просили закрити справу, бо сплив термін давності.

З цього часу Попов брав участь у кількох виборах:

• На парламентських виборах 2019 балотувався як самовисуванець по 212 округу (Дарниця) Києва, але програв.
• У 2020-му був кандидатом на посаду мера Києві від партії "Опозиційна платформа — За життя".
• 25 жовтня 2020 року обраний до Київради. Член комісії з питань ЖКГ та енергетики, куди входить і по цей момент.

Володимир Сівкович

Володимир Сівкович за часів експрезидента Віктора Януковича працював заступником секретаря РНБО. Зараз переховується від українського правосуддя у Росії та шкодить на відстані: проти нього також є кілька свіжих справ.

У 2022 році розвідки США та Великої Британії оприлюднили інформацію про те, що Сівкович мав стати одним із членів "маріонеткового уряду", який планувала встановити в Україні Росія під час повномасштабного вторгнення. Мовляв, він діяв за вказівками ФСБ РФ. Проти нього ввели санкції у США.

Цього є року українське ДБР повідомило Сівковичу про підозру в державній зраді та розкрило нові деталі. Мовляв, була ціла організація, до складу якої ввійшов Сівкович, співробітник СБУ Олег Кулініч та інші. Банда повинна була передавати в Росію держтаємниці та підбурювати українців до держзради. Сівкович керував діяльністю Кулініча щодо збору і передачі інформації росіянам, а також керував Нестором Шуфричем у сфері поширення російських наративів (на кшталт "України не існує"). Також Сівкович мав забезпечити росіянам швидке захоплення півдня.

У лютому 2024 року ДБР повідомило Сівковичу про підозру в організації побиття студентів на Майдані у 2013 році, мовляв, вказівки він отримав від секретаря Ради Безпеки РФ Миколи Патрушева. А завербований Росією був ще наприкінці 90-х, коли сам був кадровим офіцером КДБ СРСР і ФСБ.

Віктор Пшонка

Колишній генеральний прокурор Віктор Пшонка, у маєтку якого стали символом корупції, після втечі з України влаштувався непогано. У 2023 році він виграв суд про накладені на нього та сина Артема санкції ЄС, тому Євросоюз був вимушений їх скасувати. Також намагається судитися з Україною — 18 жовтня 2022 року подав у Верховний суд на Зеленського з вимогою зняти з нього санкції.

В Україні він має статус розшукуваної особи, є фігурантом кількох кримінальних справ, у тому числі про зловживання владою та розкрадання коштів.

Востаннє він з’являвся на публіці 13 квітня 2014 року у Ростові-на-Дону, де давав прес-конференцію разом із Віктором Януковичем та ексміністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком.

Володимир Рибак

Володимир Рибак у 2012-2014 роках був Головою Верховної Ради, що охоплює період голосування за диктаторські закони 16 січня. Вони приймалися підняттям рук, без використання системи "Рада" та без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували. Спікер Володимир Рибак після голосування руками підписав їх ввечері того ж дня.

Його повноваження були припинені після втечі Януковича. 14 березня 2016 року Печерський райсуд Києва зобов'язав Генпрокуратуру розпочати розслідування правопорушень, вчинених Рибаком через ухвалення "диктаторських законів".

Зараз Володимир Рибак живе у Києві, а у 2019 році його навіть запрошували на церемонію відкриття сесії Верховної Ради як почесного гостя.

Микола Азаров

Колишній прем’єр-міністр після Євромайдану втік до Росії, звідки зараз веде Telegram-канал. Там він ретельно коментує усі підряд події в Україні, публікуючи свою "фахову оцінку", що нагадує проросійську маячню. Якось він навіть прорекламував збірку рівненського поета Романа Самківа, опублікувавши у своєму Telegram пост, що учні перших українських класів будуть вчити вірші зі збірки "Москалі".

СБУ з’ясувала, що писати ці шедеври Азарову допомагали дві киянки: одна — чинна посадовиця київської РДА (працювала начальником організаційного відділу в одній зі столичних райдержадміністрацій), інша — колишня співробітниця цієї самої РДА, яка виїхала у РФ.

Також в останні роки проти Азарова з’явилися свіжі справи й санкції:

• У 2023 році Офіс Генпрокурора встановив, що він закликав до денацифікації та насильницької зміни української влади. Зазначав, що "спеціальна операція" путіна врятувала Донецьк від захоплення". Називав вбивства у Бучі "фейком". Підозра за ч. 3 ст. 109, ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
• У 2023 році на Миколу Азарова накладено санкції РНБО.
• У 2024 році до суду скеровано обвинувальний акт щодо закликів до насильницької зміни та повалення конституційного ладу, співпраці з державою-агресором.

Сергій Арбузов

Колишній голова НБУ Сергій Арбузов після Революції Гідності втік до Росії, де проживає і зараз. Там очолив асоціацію "Центр досліджень економічного і соціокультурного розвитку країн СНД, Центральної і Східної Європи". У профілі Арбузова на сайті цього об`єднання вказано, що він – громадянин України.

Арбузов — один зі щасливчиків, з якого зняли санкції Євросоюзу, це сталося у 2021 році. Проте він досі перебуває під санкціями США. В Україні проти нього порушено кілька кримінальних справ, він оголошений у розшук. 4 січня 2020 року Арбузова заочно заарештували.

Віталій Захарченко

Колишній голова МВС Віталій Захарченко після втечі з України відростив бороду та переховується від українського слідства у рф, де отримав російський паспорт.

Звідти проявляє проросійську активність: у 2022 році пропонував меру Кривого Рогу Вілкулу стати на бік росії, а у 2021 році хотів стати ватажком бойовиків "ДНР" та "ЛНР" одразу. Також у нього є свій благодійний фонд "Юго-Восток", де він також публікує свої інтерв’ю, коментарі й колонки. Усі — антиукраїнські.

27 грудня 2023 року Захарченко виступив в ООН по відеозв’язку разом з екскомандиром Харківського беркуту Дмитро Собиною. Це було неформальне засідання Ради безпеки ООН, де Захарченко й Собина виправдовувалися за свої злочини часів Майдану. Відомства Захарченко мало безпосереднє відношення до побиття студентів на Майдані 30 листопада 2013 року.

Павло Лебедєв

Лебедев був тим самим міністром оборони, після втечі якого Росія анексувала Крим та окупувала Донбас. Зараз він проживає в Криму, відомо, що у 2018-му році будував апартаменти та житлові будинки в окупованих Севастополі та Євпаторії. Зараз є віце-президентом Російського союзу промисловців та підприємців.

Також його завод на Сумщині примудрявся якийсь час виробляти обладнання для оборонних підприємств Росії.

Олександр Якименко

Голова СБУ часів Януковича Олександр Якименко допомагав окупаційним військам Росії після захоплення Херсона у 2022 році та влаштував там катівню. Зокрема, Якименко створив у Херсоні місцеве ФСБ під назвою "Державна служба безпеки Херсонської області", облаштував катівню і грабував бізнесменів. Він організував масові репресії проти місцевих жителів, людей незаконно переслідували, викрадали і піддавали жорстоким тортурам. СБУ 7 лютого 2023 року оголосила Якименку підозру в держзраді.

Він жив у Росії після закінчення Майдану, а в Україні він оголошений у розшук, за причетність до спроб придушити Євромайдан йому повідомляли про підозру мінімум 4 рази – у 2014, 2015, 2017 та 2021 роках. Також у 2020 році Якименка заочно арештував Печерський районний суд міста Києва. 4 жовтня 2023 року Державне бюро розслідувань додало Якименка до обвинувачених у справі про розстріл Небесної сотні.