Сміливі розіграші Шахтаря, вдалий тиск з боку Марселя: тактичний розбір матчу на Велодромі

Шахтар програв Марселю на Велодромі і залишив Лігу Європи. Не можна назвати матчі команди Маріно Пушича з французьким клубом аж надто провальними, але було видно, що вона ще далека від хороших кондицій. Втім, результат вийшов не на її користь. У цьому матеріалі розберемося, що саме не дозволило вийти у наступний раунд другого єврокубка.

Шахтар намагався будувати атаки через центр, а також створювати ізоляції на фланзі для Егіналду 

Стосовно складу чемпіона України на цей матч було два запитання. Валерій Бондар не міг зіграти через перебір жовтих карток, тому замість нього вийшов Ярослав Ракицький, а ось Тарас Степаненко зміг відновитися до цієї зустрічі навіть не дивлячись на пошкодження, яке досвідчений капітан отримав у матчі в Гамбурзі. 

В фазі білд-апу команда Маріно Пушича активно намагалася використовувати центральних захисників та когось з півзахисників, щоб долати непростий пресинг Марселя.

У першому таймі господарі не дуже активно тиснули на Шахтар біля його штрафного майданчику, але в фазі розвитку його атак намагалися перекривати лінію передач вперед і не давати Ракицькому та Миколі Матвієнку входити у простір з м'ячем і шукати партнерів передачею вперед. 

Зате завдяки висуванню атакувальної лінії французького клубу залишалося багато простору у центрі, де Степаненко та Георгій Судаков створювали лінії передач і далі намагалися просуватися саме через центральну третину. 

Довгі передачі не працювали так, як би того хотілося, тому бажання більш ризиковано грати саме таким чином було зрозумілим. 

Марселю не допомагала навіть смілива формація у захисті 3-5-2, тому що через чисельну більшість у першій лінії пресингу не завжди вдавалося страхувати, і якщо Шахтарю вдавалося виходити на чужу половину поля, чудовим прикладом може бути зіткнення Егіналду та Шанселя Мбемба. 

Іраклі Азарові нерідко грав хибного фулбека і зміщувався у центр, а ширину давав бразильський вінгер. Вдвох конголезький захисник і Жонатан Клосс справлялися з його ривками, але якщо латераль команди Жана-Луї Гассе йшов вище, то виникали неприємності біля своїх воріт. Головним епізодом став момент з пенальті, коли Егіналду дістався штрафного майданчика, де його збив Клосс, що по вертався в захист для страховки Мбемба. 

Далі господарям вдавалося більш грамотно контролювати такі ситуації і не дозволяти Шахтарю мати багато моментів.

Голи у виконанні Марселя в більшості вийшли через індивідуальні помилки і спроби сміливо виходити з-під тиску 

Шахтар переважно намагався зустрічати опонента у середньому блоці в схемі 4-1-3-2, а в білд-апі виходити через центр, якщо не було адресатів для довгої передачі вперед. В епізоді з голом П'єр-Емеріка Обамеянга відбулася невдала спроба з намаганням зіграти на Юхима Коноплю, що змістився у центр, а за спиною Степаненка вже був Фаріс Мумбанья, який виконав перехоплення, а Матвієнко відпустив габонського форварда і намагався звузити простір для того, щоб не дати завдати удару по воротах. 

У моменті з другим забитим голом можна говорити щодо невдалого контролю опонентів Ракицьким та Матвієнком. Ярослав невдало прочитав політ м'яча на Обамеянга, а Микола вийшов на перехоплення і тим самим залишив Ісмаїлу Сарра та дозволив йому забити у дотик. 

У третьому епізоді зіграв роль стандарт та неузгодженість в діях Степаненка і Різника. 

Загалом у другому таймі французький клуб намагався більш активно пресингувати гостей та намагався орієнтувати їх у фланг, щоб відібрати м'яч, змушуючи Шахтар ризикувати і віддавати передачі туди, де можна його відібрати і швидко дістатися до воріт. 

В свою чергу чемпіон України більше сідав у схему 4-5-1 в захисті і намагався грати компактніше, але через це нерідко давав опоненту можливість підготувати передачу на адресата вперед у фінальній третині. 

Також було бажання віддзеркалити 3-5-2 Марселя, щоб створити чисельну рівність в першій лінії, коли команда Маріно Пушича намагалася розвивати атаки, а опонент навпаки все більше сідав у п'ять захисників. 

Насправді не можна сказати, що французький клуб створив багато моментів як у цьому, так і в попередньому матчі. Втім, зустрічі цих команд можна описати, як дуже хаотичні та без якоїсь чіткої структури. На Велодромі в грі Шахтаря цього було менше, аніж у Гамбурзі, але все одно відчувається, що в матчах такого рівня йому не завжди вистачає автоматизму в реалізації ідей тренерського штабу. В кожному голі мали місце ситуації, що є частиною стилю, який базується на контролі м'яча та спробах грати у сучасний футбол, а ризики допустити такі епізоди з виходами після перехоплень або високого розміщення захисного блоку в цьому контексті часта картина. 

Та результат цього разу вийшов невдалим. Зустріч двох незбалансованих команд тут і зараз завершилася на користь тієї, що грамотніше зуміла направити слабкості іншої на власну користь.