Українська система охорони здоров'я є символом стійкості — Politico

Українська системи охорони здоров'я, постраждала від війни, але все ще стоїть на ногах. І сьогодні, коли ми наближаємося до дворічного рубежу повномасштабного вторгнення Росії, Україна продовжує дивувати тим, як вона просунулася, попри всі труднощі, у своєму прагненні покращити здоров'я своїх громадян.

Ще до 24 лютого 2022 року Україна розпочала амбітні реформи у сфері охорони здоров'я, що є важливою вимогою у процесі вступу до ЄС. Але коли почалася війна, критично важлива інфраструктура по всій країні була зруйнована. Було важко, якщо не неможливо, надавати медичні послуги на лінії фронту або поблизу неї, пише Politico.

Однак, оговтавшись від початкового удару, система охорони здоров'я України почала відновлюватися під керівництвом Міністерства охорони здоров'я. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) та інші партнери надали необхідні матеріали, зокрема генератори, машини швидкої допомоги, збірні пункти невідкладної допомоги, травматологічні набори та медикаменти, профінансовані низкою державних і приватних донорів. Уряд був сповнений рішучості не лише відновити систему охорони здоров'я, але й зробити це краще. І реформа була повернута на правильний шлях з новими зобов'язаннями.

Зараз в Україні діє важлива національна програма з охорони психічного здоров'я, яку підтримує перша леді Олена Зеленська, і яка швидко розширюється. Це має вирішальне значення, оскільки на сьогодні в Україні майже 10 мільйонів людей, за оцінками, мають ризик психічних розладів або живуть з ними, і майже 4 мільйони людей страждають від помірних або важких симптомів. Також посилюються послуги фізичної реабілітації із застосуванням допоміжних технологій.

Але ми також повинні визнати, що екосистема охорони здоров'я України залишається під загрозою на багатьох фронтах. Станом на сьогодні ВООЗ підтвердила понад 1500 атак Росії на медичні установи, інфраструктуру або персонал — в середньому дві атаки на день з початку війни — з поновленням обстрілів в останні тижні, що додають до цієї цифри.

Наразі дві третини тих, хто звертається по медичну допомогу, стикаються з бар'єрами, пов'язаними насамперед із вартістю, часом і транспортом. Більше того, неінфекційні захворювання, такі як серцево-судинні захворювання, діабет, рак — не просто зникають у прифронтових регіонах. Навпаки, в Україні неінфекційні захворювання стають причиною 84% усіх смертей, часто посилених факторами, пов'язаними з війною.

Ризик інфекційних захворювань та спалахів хвороб, що передаються через їжу та воду, є постійним. Це стосується і безпрецедентної загрози хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної надзвичайної ситуації. Безумовно, це все величезні перешкоди. Але коли йдеться про майбутнє охорони здоров'я, то Україна справді віддана цій справі.