Законопроєкт про мобілізацію “вдарить” по всіх: скандальні пункти розізлили людей і бізнес

“Рознесли” з усіх боків: мобілізаційний законопроєкт не витримує народної критики.

Загроза для людей, бізнесу та економіки країни. Оновлений законопроєкт про мобілізацію, який Верховна Рада вже підтримала в першому читанні, здійняв неабиякий галас. Невдоволені всі: люди, бізнес і навіть самі нардепи. Якщо документ остаточно буде ухвалений у нинішньому вигляді, це може спричинити соціальну та економічну кризу в Україні.

Про загрози від нового закону про мобілізацію для бізнесу, економіки та гаманців пересічних українців, розповіла в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналістка Вікторія Панченко.

“Ні” штрафам і блокуванню рахунків

“Рознесли” з усіх боків: мобілізаційний законопроєкт не витримує народної критики. Зокрема, гострі дискусії викликають передбачені законопроєктом санкції щодо чоловіків, які не з’явилися до ТЦК або проігнорували повістку. Йдеться про арешт рахунків, рухомого чи нерухомого майна, заборону на користування автомобілем, обмеження консульських послуг.

Зокрема, щодо арешту банківських рахунків, то українці в передчутті загрози взялися активно забирати свої гривневі депозити. Про помітний відтік у січні 2024 року повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Водночас нардеп запевнив, що норми законопроєкту, які передбачають блокування банківських рахунків, не будуть підтримані.

“Вклади у гривні скоротилися на 3,2% або (“мінус” 51,3 млрд грн) до 1577,1 млрд грн. Це найбільші темпи й обсяги скорочення гривневих депозитів від початку великої війни. Водночас вклади бізнесу скоротилися на 3,5% (32,5 млрд грн), населення — на 2,6% (18,8 млрд грн). Українці також скоротили свої валютні вклади на 2,1%, тоді як бізнес збільшив такі вклади на 3,2%”

Фермери в шоці

Оливи у вогонь підлила нардепка від “Голосу” Юлія Клименко. Вона попередила про серйозні економічні й соціальні наслідки, які можуть бути, якщо в документі залишать норми, що дозволяють конфісковувати сільгосптехніку у малих фермерів. Тільки уявіть — літо, фермери збирають врожай, робота кипить, а тут відбувається блокування техніки і весь процес завмирає. Наслідки будуть катастрофічні. Однак у Раді є противники такої ідеї. Наприклад, у коментарі ТСН.ua нардеп від “Слуги народу”, член комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук заявив, що такі нововведення будуть заблоковані.

“Дані норми не можна підтримувати, їх потрібно виправляти. Фермери — одна з галузей економіки, що найбільше постраждала за час повномасштабної війни. Війська орків ціленаправлено били по господарствах фермерів, викрадали техніку, знищували тваринницький комплекс. І сьогодні фермери самі розміновують, шукають ресурси, як посіяти і як зібрати. Комбайни, трактори та інша агротехніка точно не потрібні війську”.

Бізнес б'є на сполох

У бізнесу також є зауваження до законопроєкту про мобілізацію. Вражає, що на сайті Європейської Бізнес Асоціації опублікували заяву, в якій на ста сторінках виписали свої претензії. Зокрема, йдеться про реєстрацію в електронному кабінеті призовника. В Асоціації зазначають, що це не має бути обов’язком, оскільки не всі громадяни України мають технічні засоби та доступ до Інтернету. Вони виступають і проти норми, що днем вручення повістки є не день її отримання, а день її відправлення: побоюються, що фактично будь-кого можна буде звинуватити в ухилянстві без надання реальних доказів. А ще не зрозуміло, як працюватиме обов’язковий військовий облік громадян, які постійно проживають за кордоном.

Також Українська рада бізнесу, яка об'єднує понад 100 асоціацій, заявила, що деякі критичні зауваження до законопроєкту були враховані, але закликала вилучити інші пропозиції, які можуть зашкодити бізнесу, що вже працює в режимі “виживання”.

Організація виступає проти дозволу військовим вилучати приватний транспорт для військових потреб без належного нагляду і проти надсилання повісток через Інтернет. Компанії, які постачають озброєння для ЗСУ, також повинні мати можливість запобігти призову всіх своїх співробітників на військову службу.

Мобілізація “б'є” і по ІТ

ІТ-спільноту не менше турбують положення нового законопроєкту. Зокрема норми про онлайн-призов, короткі терміни для оновлення особистої інформації в Інтернеті, а також скасування відстрочки для тих, хто здобуває другу вищу освіту. За словами очільниці ІТ-асоціації Марії Шевчук, з 360 тисяч працівників ІТ-сектору, який є ключовим експортним сектором України, лише близько 1% мають відстрочку від призову. Водночас близько 75% робочої сили галузі — чоловіки.

“Ми наполегливо закликаємо владу до діалогу з бізнесом, щоб нас почули. Ми могли б розвиватися, платити більше податків, забезпечувати армію, адже зараз існують проблеми з донорською підтримкою загалом”.

Є шанс на зміни

“Питання до нього є у всіх. Будемо працювати над ними в комітеті до другого читання: 1.Щодо людей з інвалідністю і тих, хто за ними доглядає, залишимо все в редакції чинного законодавства. 2.Переглянемо ще раз підхід до аспірантів. Фінального рішення ще немає, будемо шукати компроміс. 3.Точно неприйнятними є норми щодо блокування особистих рахунків громадян. Не бачу в Раді тих, хто би таке підтримував. Це питання, які вже в роботі. Також працюємо в міжфракційній робочій групі над іншими пунктами законопроекту”.

Кількість правок вражає

Зауважимо, що станом на 23 лютого до мобілізаційного законопроєкту подали понад 4-х тисяч правок. Про це у коментарі “Укрінформу” повідомив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки, полковник Служби безпеки України Роман Костенко.

“До законопроєкту про мобілізацію подали 3776 правок в електронному режимі. Також подавали вручну — це ще орієнтовно 500 правок. До кінця тижня їх вноситимуть у порівняльну таблицю”.

Коли проголосують?

За словами народного депутата Олексія Гончаренка, розглянути документ у другому читанні мають 6 березня. Тож чекаємо на фінальну версію законопроєкту. Сподіваємось, що нардепам вдасться збалансувати інтереси військового командування, народних обранців, бізнесу і громадян.