Зерно розбрату․ Як Росія "остудила" відносини Польщі та України і хто стоїть за блокадою кордону

20 лютого 2024 року. Польщу охопили чи не найбільші мітинги фермерів останнього десятиліття. Вони перекривали всі пункти пропуску на кордонах, влаштовували акції протесту на території своєї держави. І не впускали українських вантажівок до і з України.

Фермери, перевізники, лісники, мисливці. І проросійська партія "Конфедерація", яка намагається затягнути "русскій мір" до Польщі.

Це історія про похолодання дипломатичних стосунків Києва та Варшави. І також розповідь про Росію, яка намагається "розхитати" Східну Європу. Готуючись до виборів чи намагаючись перетягнути на себе електоратську ковдру, польські політики навряд чи пам'ятають, що Кремль має амбітні геополітичні плани. Які, до речі, вже реалізовує не лише в Україні.

Гібридна війна проти Євросоюзу чи банальний протест підприємців? Стосунки України та Польщі – це вірна дружба чи тимчасовий союз? Російські наративи чи так звана європейська втома від війни? Чому Єврокомісія не ухвалила рішення для низки країн, що невдоволені аграрним ринком в цілому?

Деякі з цих питань залишаться без пояснення, але від того не стануть менш риторичними. Бо відповідь на них, ми, здається, знаємо. І поділимося з вами в матеріалі 24 Каналу.

Що відбувається між Україною та Польщею: фільм 24 Каналу

Нова ера відносин після 24 лютого

24 лютого 2022 року. Тисячі українських біженців перетинають кордони із Польщею. Вони тікають від повномасштабного вторгнення, що розпочалося о 4 годині ранку. Поляки зустрічають їх на кордонах. Чай, прихисток, гостинці для наймолодших українців, які через війну змушені були покинути свої домівки.

Польща першою приймала українських біженців 2 роки тому / Фото sadeczanin.info

Офіційна Польща стає адвокаткою України на міжнародній арені. Не просить, а вимагає у світу для нашої держави зброї, політичної підтримки, додаткового фінансування. І буквально торує шлях до Євросоюзу.

Польща підтримує швидкий шлях членства України в Європейському Союзі. Статус кандидата має бути наданий негайно, а обговорення членства має розпочатися негайно після цього. Україна також має отримати доступ до фондів ЄС для відновлення. Україна на це заслуговує,
– так заявляв тоді президент Польщі Анджей Дуда.

Допоки туди прямують мільйони українських біженців, звідти надходить мілітарна підтримка. Польща навіть до повномасштабного російського вторгнення почала допомагати Україні нарощувати обороноздатність. І вже під час великої війни передала бронетехніку, артилерію та літаки радянських часів часів.

Дискусії про історію відкладають на потім. Україна та Польща гуртуються. Здавалося, дві країни знайшли порозуміння у найтемнішу добу.

У Львові польського президента вітають як національного героя. Ці кадри миттєво розлітаються українськими та польськими медіа.

Похолодання в польсько-українських відносинах

А потім – ціла низка подій, що приводять нас до 2024 року. До протестів, що подекуди переростали з так званих вимог фермерів до ненависті щодо українців. Заклики Путіна "прийти і навести лад в Україні та Брюсселі". Як з великої подруги Польща перетворилася на країну, яку російська пропаганда почала розʼїдати зсередини?

Пшеводув. Невелике село у Люблінському воєводстві Польщі. Сім кілометрів від українського кордону. Саме тут 15 листопада, о 15:40 за місцевим часом впала ракета російського виробництва. Внаслідок цього загинули двоє поляків. Цього ж вечора скликали екстрене засідання тамтешнього Бюро з нацбезпеки. За його підсумками Польща привела частину своїх військ у стан підвищеної готовності.

Наслідки падіння ракети в Пшеводуві: дивіться відео

Згодом міжнародні розслідувачі та польські управлінці заявили, що ракета, яка впала у Польщі, була українською.

Польський журналіст Збіґнєв Парафянович наприкінці 2023 року видає книгу під назвою Polska na wojnie ("Польща на війні"). Там він описує початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну та наступні кілька місяців. Ця книга – суміш офіційних інтервʼю та закулісних розмов.

Збіґнєв Парафянович каже, що саме подія в Пшеводуві стала першим кроком до похолодання у відносинах двох країн. Допоки українська влада наполягала, що ракета летіла саме від російських військ, польські експерти провели розслідування, зробили висновок, що ракета була від української ППО і чекали офіційних вибачень.

Однак 15 листопада 2022 року – це також і день, коли Росія випустила 90 ракет по території України і 10 дронів-камікадзе, аби знищити українську інфраструктуру і вбити якомога більше українців. Західна спільнота після численних консультацій поклала всю відповідальність на Росію. На країну-агресорку, яка запускала ракети і ближче до західних кордонів України, становлячи таким чином небезпеку й для третіх країн.

Але було вже, здається, запізно. Польща почала прохолодніше ставитися до країни-союзниці, яка досі бореться з російським тероризмом. Тамтешні політики активно готувалися до парламентських виборів. І, що найнебезпечніше, кремлівська пропаганда не втратила можливості оселитися в думках європейців.

Тепер переносимося майже на рік вперед. Осінь 2023 року. Польські політики активно готуються до парламентських виборів. На порядку денному агітації – реформи, поліпшення умов життя, і, звісно ж, питання допомоги Україні.

Ембарго на українське зерно

Тема українського зерна, яке під час протестів цинічно висипали мітингувальники, не нова для Польщі. У вересні 2023 року польський президент на полях сесії Генеральної асамблеї ООН порівняв Україну з потопельником.

Україну заатакувала Росія, вона, безсумнівно, перебуває в дуже складній ситуації. Вона хапається за все, що може. Чи можна мати до неї за це претензії? Ну, звичайно, можна. Чи потрібно нам діяти, щоб захистити себе від того, аби той, хто тоне, завдав нам шкоди? Звісно, ​​ми повинні діяти, щоб захистити себе від того, щоб той, хто тоне, заподіяв нам шкоду, тому що якщо він завдасть нам шкоди і втопить нас, він позбудеться допомоги,
– заявив тоді Дуда.

Російська блокада Чорного моря змусила Україну шукати інші варіанти для того, аби перевозити збіжжя до третіх країн. Це не лише пшениця, а й кукурудза, ріпак, соняшник, олія і не тільки. Зернова угода за посередництва Туреччини дозволила вивозити продукцію до країн, які гостро її потребували. Але годі й казати про те, аби рівень експорту повернувся до довоєнних часів.

Тим часом Європейська комісія на шляху української євроінтеграції запровадила низку пільг для українських підприємців. У травні 2022 року запрацював так званий "економічний безвіз" – скасування мит і обмежень на український експорт. Це дозволило агропідприємцям дешевше і швидше возити свої товари до країн Євросоюзу. І, звісно ж, викликало обурення у сусідніх країн – через українську продукцію вони могли втратити частину ринку західної Європи. Польща, Угорщина та Словаччина оголосили про односторонні обмеження. Вони запровадили ембарго, тобто заборону ввезення українського зерна на свою територію. Хтось – частково, з часовими рамками. Хтось, як Польща, без визначених термінів.

Попри відсутність згоди з боку Єврокомісії, кажу я всім фермерам по всій Польщі, ми продовжимо заборону на імпорт українського зерна. Ми не будемо слухати Берлін чи фон дер Ляєн, Туска чи Вебера. Ми це зробимо, бо це в інтересах польського фермера,
– заявляв тодішній прем'єр-міністр Матеуш Моравецький.

Не вся Східна Європа вдалася до таких різких кроків. Румунія довго міркувала над забороною українського зерна, але, зрештою, такого обмеження не ввела. Натомість у цій країні запровадили погоджену з українським урядом систему ліцензування експорту-імпорту, щоб захистити румунських фермерів. Тобто діалог у зерновій кризі насправді можливий.

Ми не пішли на заборону, тому що це був би сигнал, який би ми подали демократичному світу, що ми не хочемо допомагати Україні. А це неправда і дуже неправильно. Це не війна між Росією та Україною. Це не війна між Путіним і Зеленським. Це війна між диктатором і демократичним світом,
– заявив румунський прем'єр Марчел Чолаку.

У Нью-Йорку 19 вересня, коли Анджей Дуда порівняв Україну з людиною, що тоне, польський та український президенти мали б знайти порозуміння у темі українського зерна. Але цього так і не вдалося зробити.

Анджей Дуда також повідомив, що запланована зустріч із Володимиром Зеленським не відбулася через перенесення часу його виступу на Асамблеї ООН. Анджей Дуда висловив сподівання, що розмова відбудеться пізніше. "Наразі це (питання – 24 Канал) знято з порядку денного", – сказав президент Польщі,
– так цю ситуацію описувало Polske Radio.

Та не зерном єдиним. 29 червня 2022 року Україна та Європейський Союз підписали угоду про так званий "транспортний безвіз". Українські перевізники змогли працювати над двосторонніми та транзитними перевезеннями в державах ЄС. Це стимулювало вихід вітчизняних транспортних компаній на європейський ринок. Швидко, якісно, але подекуди дешевше, ніж у поляків – через пільги, надані Єврокомісією.

Деякі експерти прогнозували, що похолодання у польсько-українських стосунках завершиться разом із парламентськими виборами, що були заплановані на 15 жовтня 2023 року. Явка виборців цього дня встановила рекорд – 73% поляків прийшли обирати депутатів, що увійдуть до Сенату та Сейму.

І тут закцентуємо увагу на одній небезпечній політсилі. Проросійська партія "Конфедерація свободи і незалежності" отримала менше голосів, ніж їй прогнозували попередні соціологічні опитування. Конфедерати здобули в різних виборчих округах від 6% до майже 10%.

У прикордонних районах, в тому числі й тих населених пунктах, що межують з Україною, ця партія здобула найвищий відсоток. Тобто Конфедерація, яка пропагандує націоналістичні погляди, антимігрантські настрої та радикальний євроскептицизм, має чималу кількість прихильників серед тих поляків, які найчастіше спілкуються з українцями, а то й самі часто бували на території нашої країни.

І саме Конфедерація згодом стане великим рупором протестів на кордонах, розпалюючи ненависть до українців і маніпулюючи фактами щодо російсько-української війни.

Перші протести на кордоні

Парламентські вибори завершились, але дипломатична ситуація не стала кращою. 6 листопада 2023 року польські перевізники оголосили мітинги на східних рубежах Польщі. Вони стояли проти транспортного безвізу для нашої країни. Тисячі фур були заблоковані на кордонах, далекобійників засипало снігом, у них завершувалося паливо і провізія.

Міністерство інфраструктури неодноразово проводило зустрічі зі своїми польськими колегами, зверталися до Єврокомісії та напрацьовували нові рішення - наприклад, транспортування фур залізницею, але навіть попри це, в результаті блокада призвела до мільйонних збитків для українського бізнесу і смертей двох водіїв на кордоні.

Протести на польсько-українському кордоні у листопаді 2023 року / Фото AFP

Польські перевізники вимагали запровадження комерційних дозволів для українських компаній на перевезення вантажів, за винятком гуманітарної допомоги та поставок для українських військових, призупинення дії ліцензій для компаній, які були створені після початку війни в Україні та проведення їхніх перевірок.

Блокада з кожним днем обростала маніпуляціями та скандалами. Протестувальники стверджували, що пропускатимуть гуманітарну й військову допомогу, але не дотрималися цієї обіцянки.

Попри численні повідомлення від українських військових та волонтерів, у Польщі мляво заперечували блокаду важливих для України вантажів.

Ще в листопаді до польських перевізників приєдналися й фермери. Їхні вимоги були дуже схожими: скасування економічного безвізу для України. Конкуренція для тих, хто безпечно почував себе на міжнародній арені, стала занадто ризикованою. Українське зерно, що раніше прямувало морем до країн Азії та Африки, більше почало заповнювати європейських ринок.

Український експорт до ЄС лише за 1,5 року дії Угоди зріс на 47,5%, повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. Для країни, що у війні, це значить дуже багато: розвиток вітчизняного бізнесу у важких умовах, налагодження співпраці з іншими країнами, підтримка розхитаної російським вторгненням економіки. Для польських перевізників та фермерів це фактично означало лише одне: їхня продукція на європейській арені стає менш затребуваною. Отже, транспорт простоює, а зерно залишається на складах.

Тож Україна знову зробила те, що вміє дуже добре: сподіватися. Цього разу всі надії були покладені на Дональда Туска, що став наступником Матеуша Моравецького на посаді премʼєр-міністра Польщі. Дональд Туск неодноразово зарекомендував себе, як великий друг України. 11 грудня він приступив до своїх обовʼязків, сформувавши новий уряд. Пообіцяв, що дасть раду із блокадою на кордонах.

Я переконуватиму польських перевізників, аби вони не використовували блокаду як метод захисту своїх інтересів. Адже це не полегшує переговорний процес,
– заявив після призначення Туск.

Дональд Туск після обрання прем'єр-міністром Польщі / Фото PAP

Почався 2024 рік. Ризики для України суттєво зросли через нестачу або затримки у західній допомозі. Міжнародна преса почала писати про те, що Росія планує напад на країни блоку НАТО, повторюючи слова українського президента, які він промовив під час саміту ЄС у жовтні.

Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг закликав готуватися до конфронтації з Кремлем у випадку, якщо Путін досягне своїх цілей в Україні. Російські пропагандисти тим часом відкрито погрожують Польщі.

Російсько-українська війна мала б навчити світ, що Росія діє гібридними методами. Допоки загарбники нарощують свої запаси техніки та озброєння, кремлівські пропагандисти вже провадять інформаційно-психологічні спецоперації, намагаючись залізти в голови європейцям.

Світ мав би памʼятати тиху анексію Криму, створення квазіреспублік на сході України і агентів у низці держав. Конфронтація Росії з блоком НАТО – це не лише можливість конвенційного протистояння. Це ще й інформаційна війна, яка триває просто зараз. І просто зараз російський диктатор робить черговий псевдоісторичний крок у бік Польщі.

Російські сліди в протестах

На перший погляд здається, що російська пропаганда є відкритою і прямою. Це погрози та дипломатичні скандали. Але є й приховані загрози, які польська влада воліє вперто не помічати. Імʼя однієї з таких, ймовірно, "Конфедерація".

Учасники цієї політичної сили відкрито виступають за Росію. 2015 року екс-очільник партії Януш Корвін-Мікке приїхав до тимчасово окупованого Криму. Він висловив підтримку гауляйтеру Сєргєю Аксьонову і виступив за анексію півострову Кремлем. Корвін-Мікке був проти санкцій щодо Росії навіть після повномасштабного вторгнення, заперечував масове вбивство у Бучі й навіть ніс маячню, що Україна претендує на польські міста.

"Конфедерація" виступає за антимігрантські закони, то ж вороже налаштована до біженців. І блокада українських кордонів додала конфедератам політичної уваги. Польські фермери, які скаржаться на важкі часи та нездорову конкуренцію, стали якнайкращим ґрунтом для маніпуляцій, російської пропаганди і шкоди для польського іміджу на міжнародній арені.

Корвін-Мікке отримав нагороду від Аксьонова / Скриншот з відео ютуб-каналу "Бути чи"

В лютому, коли протести польських перевізників почали зникати зі шпальт українських та світових ЗМІ, тамтешні фермери оголосили ще одну акцію протесту. Вони вимагали, аби українське зерно перестало надходити до Польщі навіть транзитом.Скаржилися на таємні угоди, українських олігархів, нездалі рішення Брюсселю та неспроможність польського уряду «захистити своїх підприємців".

Черги на кордонах, що тільки-но почали розсмоктуватися, знову стали багатокілометровими. Гуманітарна та військова допомога простоювала днями замість того, аби допомагати Україні оборонятися.

Перша кульмінація протестів – 11 лютого. Польські протестувальники висипають українське зерно з фур. Збіжжя, що його наші фермери збирають на мінах і ризикують під час цього життям. Мітингарі не просто втоптали у болото зерно. Вони цілеспрямовано познущалися над символом.

Висипане польськими мітингувальниками зерно 11 лютого / Фото з фейсбук-сторінки Рафала Маклера

Першим на цей цинічний акт протесту відреагував мер Львова Андрій Садовий. "Ницість і ганьба від проросійських провокаторів", – написав він у своїх соцмережах. Віце-спікер Сейму Пйотр Зґожельські, напевно, вирішив, що польські мітингарі недостатньо зіпсували стосунки з українським народом, тож він відреагував ось таким чином:

Я пропоную меру Львова Садовому випити склянку води, перш ніж щось сказати, бо часто складається враження, що мер говорить бандерівською мовою,
– сказав Пйотр Згожельскі, віце-спікер Сейму (PSL), посилаючись на критику протест польських фермерів.

За два дні після того наспіли і вибачення. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський опублікував розгорнуту заяву, де, скоріше, захистив дії мітингувальників.

Треба визнати, що ситуація напружена. Польські фермери висипали частину зерна з українських вантажівок. Як на мене, це не правильна форма протесту, але її часто використовують фермери в різних країнах. Фермери не стримали своїх емоцій, але варто пам’ятати, що вони перебувають у дуже складній економічній ситуації. На початку весняно-польових робіт у них немає грошей на закупівлю добрив та засобів захисту рослин. Важко не зрозуміти їхній відчай,
– заявив Секерський.

Відсутність більшої реакції від польської влади і всеціла підтримка з боку урядовців розвʼязала руки проросійським провокаторам. На акціях, що відбулися по всій Польщі, вони почували себе достатньо вільно для того, аби розпалювати ненависть до українців.

Такі гасла почали зʼявлятися на начебто економічних протестах. І знову – дивна, бо недостатня реакція від польської влади.

Мітингувальники блокують кордон / Фото Софії Трощук, 24 Канал

Польща є однією з провідних країн, які допомагають Україні, але фермери та перевізники – це дві групи, які "платять найпрямішу ціну" за європейську солідарність, каже глава польської дипломатії Радослав Сікорські.

Він зазначив, що в ЄС існує "шляхетне змагання", хто більше підтримує Україну, і таким союзником прагне бути Польща, яка прийняла понад мільйон українських біженців і підтримує країну військово і фінансово.

Черги на кордоні через блокаду: дивіться відео

Республіка вимагає вдячності від України за всю надану підтримку. Але жодного разу тамтешні посадовці не визнали одного важливого аспекту: війна обернулася для них частковим позитивом саме через міграцію українців.

Кожне десяте підприємство у Польщі у 2023 році відкрили саме українці. Торік на теренах цієї країни, що приймала наших біженців, з'явилося 30 325 ФОПів із України. Про це пише газета Rzeczpospolita. Загалом у Польщі офіційно працюють близько 750 тисяч українців. У час, коли наші громадяни в еміграції допомагають трудовому ринку цієї країни, їхня проросійська партія Конфедерація все ще користується російськими методичками і намагається звинуватити нас – українців, у всіх економічних і соціальних бідах країни.

Рафал Меклер, очільник локального осередку "Конфедерації" у Любліні. Саме він є одним із найбільших зачинщиків польських протестів проти України. Цей політикан володіє транспортною компанією Rafal Mekler Transport. До антиросійських санкцій його підприємство возилося до і з Білорусі. Тож цей конфедерат – один із тих, чиї вимоги були в тому, аби скасувати обмеження, накладені на агресорів.

Меклер на нових протестах на кордоні у лютому 2024 року / Фото з фейсбук-сторінки Рафала Меклера

"Стрибаючи" від одного пункту пропуску до іншого, він продовжує поширювати фейки, маніпулювати фактами про війну в Україні і розпалювати ворожнечу: польських фермерів налаштовує проти нас, а з іншого боку - здається, радий купатися в негативній реакції від українців, що її збирає у соцмережах.

Під час війни саме польське село врятувало місто від голоду, саме село везло контрабанду сільськогосподарської продукції, село є природним джерелом, де можна заповнити недоліки. Якщо ми дозволимо брюссельским утопістам знищити фермерів, якщо ми не забезпечимо стратегічний ресурс, яким є виробництво продуктів харчування, його буде важко відновити, а ланцюжки постачання та аутсорсинг ненадійні, як показав Covid. Фермеру треба дозволити працювати, бо під час війни, яку всі пророкують, ми не зможемо купити їжу в супермаркеті,
– заявляв Маклер.

Так ми з вами і приходимо до визначної дати: 20 лютого 2024 року. Польщу охопили ледь чи не найбільші мітинги фермерів останнього десятиліття. Вони перекривали кордони, влаштовували акції протесту на території всієї держави. І не впускали українських вантажівок до і з України.

Протести сягнули свого піку. Польські мітингувальники пообіцяли перекрити всі пункти пропуску для українських фур. Вони кидали петарди під ноги українським журналістам, розгорнули антиукраїнські гасла і навідріз відмовлялися спілкуватися із нами.

Справедливости ради: серед мітингувальників справді є такі, які втрачають кошти через рішення Єврокомісії. Вони можуть обґрунтувати свою позицію, не виступають проти України в цілому.

За словами речника польського МЗС Павела Вронського, проросійський наратив у протестах дискредитує фермерів та їхню справу. Він наголосив, що пропутінські плакати не допомагають фермерам та "вирішенню суперечки з Україною".

"Єдиний, хто від цього виграє — це російський диктатор Владімір Путін", — пояснив речник. І не має значення, хто висуває проросійські вимоги — агенти чи "корисні ідіоти".

Тим часом 21 лютого український президент закликав польську сторону до діалогу. Розмови, яка наспіла. Комунікації, яка буде здоровою і не підіграватиме інтересам Путіна.

Я доручив нашому уряду найближчим часом, до 24 лютого, бути на кордоні між нашими державами. І я прошу тебе, Дональде, пане Премʼєр-міністре, теж приїхати до кордону. Анджею, пане Президенте, я прошу тебе підтримати цей діалог. Це національна безпека. Ми не маємо це затягувати. Найближчі дні дають нам шанс це зробити. Я готовий бути також на кордоні разом із нашим урядом. І я хочу звернутися зараз до Єврокомісії: треба зберегти єдність у Європі. Це фундаментальний інтерес Євросоюзу. Тому Україна звертається до Єврокомісії, щоб у цій зустрічі взяв участь представник Єврокомісії. Досить Москви на наших землях. Досить непорозумінь,
– наголосив Зеленський

Якщо кордон не буде деблокований до кінця місяця, бюджет країни втратить 7,7 мільярдів гривень надходжень. Відповідно митниця план на цю суму недовиконає. Для нас це дуже відчутно. Особливо у лютому.

"Зелена угода" й протести по всьому ЄС

Є ще один аспект, про який мало говорять польські мітингувальники – Green Deal, тобто "Зелена угода".

Європейська зелена угода – це скорочення використання пестицидів та добрив, збільшення частки земель під органічним виробництвом, природоохоронні території і скорочення викидів парникових газів. Усе це коштує грошей, і для низки європейських підприємств відчутними є нові тяготи: зростання вартості палива, обтяжливі екологічні норми, скидання цін роздрібними торговцями та дешевий імпорт. Тож Європу сколихнули великі протести агропідприємців.

Ось так про ці акції пише одна з найбільших газет Франції le Monde: "У кожному куточку Європи вибухає бунт проти Європейської зеленої угоди. Опитування показали, що людям набридли обмеження, пов’язані з екологічним переходом, і ультраправі скористалися цим невдоволенням. Фермери вийшли на вулиці, аби висловити своє обурення регуляторними "нормами, які надходять із Брюсселя".

Тепер слово – за президенткою Єврокомісії, Урсулою Фон Дер Ляєн. Чи буде політика запобігання зміни клімату такою ж, як є зараз? Чи протести, маніпуляції та залученість праворадикальних партій (в тому числі і в рідній для пані Урсули Німеччині) змусять її помʼякшити майбутні рішення?

Чи продовжать транспортний та економічний безвіз для України, чи запобіжники стануть жорсткішими?

Оглядач видання The Guardian Пол Тейлор посилається на неопубліковане опитування громадської думки, яке провели для Європейського парламенту в січні. Воно показало, що євроскептичні та популістські партії зайняли лідерство у восьми з 27 членів ЄС і посідають друге місце ще в чотирьох.

Більше того, до країн, де ультраправі найбільше голосують, належать країни, які мають найбільше місць у законодавчих органах – Німеччина, Франція, Італія, Румунія, Нідерланди та Польща.

Це стає страшно, і такі події, як фурор фермерів, грають на руку популістам, таким як Марін Ле Пен у Франції, Аліса Вайдель у Німеччині та лідер нідерландських ультраправих Ґерт Вілдерс, які процвітають на низовій основі, що нарікає на міські еліти,
– відзначає Пол Тейлор.

Зерно, яке мітингувальники висипали з вагонів / Фото Укрзалізниці

Пол Тейлор називає тривожним зростання популярності ультраправих партії ЄС, які скористалися обуренням фермерів. Інциденти за участю мігрантів, поширені політиками-ксенофобами та фабриками дезінформації в соціальних мережах, можуть використати для розпалювання громадської думки напередодні червневих виборів до Європейського парламенту.

І Росія, і Білорусь намагалися використати біженців на східних кордонах ЄС для хаосу. Востаннє таку провокацію країна-агресорка провела у Фінляндії. Але згадаймо також і про Білорусь, яка 2020 року створила мігрантську кризу на кордонах зі Східною Європою.

Питання України у європейських протестах зʼявляється неспроста. Його нахабно "штовхають" росіяни, аби розхитати західну підтримку нашої країни. Однак допоки "Конфедерація" хитро потирає руки, допоки проросійськи налаштовані провокатори на мітингах у Польщі скандують: "Це не Брюссель, ми проти українців", у Кремлі думають, яка країна стане наступною або після поразки України, або після замороження російсько-української війни.

Росія досі продає зерно

І не подумайте, що в ситуації із "зерновими" протестами Росія має лише геополітичні інтереси. Йдеться також і про гроші. Москва відверто хизується тим, що торгівля з Європейським Союзом значно покращилася за останні два роки. За даними Євростату, у 2023 році закупівлі російського зерна зросли в 10 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року. Адже Євросоюз досі не запровадив санкцій щодо російської агропродукції.

За даними "Російського зерна", за неповний рік Росія відправила в Євросоюз 2,23 мільйони тонн зернових і зернобобових культур, що більш ніж вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року (968 тисяч тонн).

Росія, будучи зацікавленою в тому, щоб посварити Україну і Польщу та розбити єдність Європейського союзу, акцентує увагу через різні свої канали — свідомо та несвідомо — на українські сільськогосподарські продукти. Водночас російська та білоруська сільськогосподарська продукція заходить на польський ринок. І це під час війни, коли запроваджені санкції Європейського союзу проти Росії. Однак польські фермери не протестують проти цього,
– наголошує Андрій Дещиця.

Цього сезону Росія знову стане найбільшим експортером пшениці у світі, повідомляє американське Bloomberg. Ця країна експортуватиме за кордон аж 46,5 мільйони тонн зерна, а весь ЄС – 34,5 мільйони тонн. Це результат хорошого врожаю і величезних складських запасів в Росії.

Це не просто російське збіжжя. Це вкрадене українське зерно. Експорт саме таких товарів Росія почала нарощувати з 2022-го. Чи це збіг обставин, що саме того року почалася окупація Півдня України? Навряд чи.

Коли торік на окупованій частині Херсонщини зібрали врожай, то озимої пшениці, ячменю, ріпаку та інших культур нарахували 630 тисяч тонн. І саме цим збіжжям торгує офіційна Росія. Дивно, що для вільного світу це зерно не смакує кровʼю українців, яких продовжують вбивати окупанти. Чи знають про це в Італії, Іспанії, Бельгії та Греції? Адже саме ці країни 2023 року імпортували найбільше такої продукції від російських убивць.

Замість висновків

20 лютого, коли Польщу охопили протести не лише на кордонах, а й у низці міст, Анджей Дуда так коментував блокаду: "Я шкодую, що такі ситуації сталися, але, з іншого боку, прошу також пам'ятати, що Польща – демократична країна, де право на протест просто існує. І воно гарантоване Конституцією. Якщо є законний протест, цей протест просто толерантно сприймається і захищається".

І це справді так. Україна готова до викликів, що постають під час євроінтеграції і не маніпулює на офіційному рівні протестами, як це зараз робить низка польських політиків. "Ми шкодуємо, але"… "Ми перепрошуємо, але…".

Так. "Але" у цій ситуації справді існує. Поки що демократичні поляки демократично протестують у демократичній Польщі і не дуже демократично перекривають шляхи постачання зброї, гуманітарки та комерційних товарів до країни, що обороняється від агресора. Але чи зможуть поляки це робити, якщо до них прийде недемократична Росія?

Без вільної України не може бути вільної Польщі. Я знаю, історики часто сперечаються, хто був першим, хто це сказав. Хто був автором цієї фрази. Ми, я вважаю, вирішили цей спір. Це воля українського і польського народів. Дякую, браття! Разом і до кінця. Niech żyje Polska, Слава Україні!
– Володимир Зеленський, 22 травня 2022 року під час візиту Анджея Дуди.