Регулярні втрати авіації РФ та розширення наступу росіян: огляд подій війни за тиждень

Українські сили за тиждень знищили значну частину російських літаків Су-34 та Су-35, включно із дефіцитним для Росії літаком А-50.

Водночас два дні поспіль були завдані удари по полігонах росіян, де окупанти вибудовувались на шикування, що призвело до масових втрат для ворога.

Ці та інші події війни в огляді за тиждень, що минає, у коментарі Фактам ICTV розповів керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

• Збиття російських літаків
• Збиття А-50
• Українці в полоні РФ
• Наступ РФ після Авдіївки
• Удари по полігонах
• Іранські ракети

Збиття російських літаків

За минулий тиждень Україна знищила щонайменше 7 українських військових літаків, зокрема, і літак далекого радіолокаційного виявлення (ДЛРВ) А-50У.

За словами Мусієнка, це пов’язано із тим, що протягом кількох останніх місяців Росія збільшила кількість ударів керованими авіаційними бомбами (КАБ).

– Дійсно, на тих напрямках, де ворог веде особливо активні наступальні дії, або які визначають для себе пріоритетними, з точки зору наступу, як була Авдіївка, кількість цих КАБів, вона була доволі таки значна. І, звичайно, що це проблема. Тому що, по-перше, застосування КАБів давало можливість російським літакам скидати їх на відстані 30-35 км від лінії бойового зіткнення, бо, як вони думали, що це безпечніше, – каже він.

Військовий експерт вказує, що КАБи значно точніші, ніж звичайні авіабомби (ФАБ).

– І наші сили знайшли спосіб, як з цим боротися. З’явився ось цей блукаючий Patriot, який почав збивати досить активно літаки Су-34, які скидають керовані авіабомби. Бомбардувальники російські. І Су-35, винищувач, який забезпечує їх прикриття, охорону, тобто, фактично, веде патрулювання. Вилітають вони разом. А я думаю, що це дуже хороша тенденція, те, що відбувається. Тому що авіабомби, вони, дійсно, доволі такі руйнівні, – пояснює експерт.

Мусієнко додає, що допоки у Росії буде можливість скидати КАБи, це складатиме ризики для українських укріплень. Саме тому, вважає експерт, російську авіацію треба відганяти і знищувати.

– І наші Повітряні сили системно над цим працюють, і доволі таки успішно, – сказав він.

Крім того, вважає експерт, це може бути ще й підготовкою до того, що Україна буде отримувати західні винищувачі F-16, тим самим будуть розширюватись можливості для української авіації.

Збиття А-50

Окремо Мусієнко зупинився на темі знищення ДЛРВ А-50У, яке сталось 23 лютого. За його словами, це важливе досягнення, яке зменшить можливості ворога і позбавить “очей” в небі.

– Цей літак, він використовувався для координації ударів російською авіацією, саме КАБами. По-друге, він використовувався для того, щоб вести спостереження за українським повітряним простором, що куди літає, куди переміщується. Третє, він коригував, фактично, завдання ракетних ударів по території України, які там завдавались стратегічною авіацією Росії або балістичними ракетами. Тому це дуже серйозне досягнення насправді. Воно вже війде такими теж золотими літерами в цю історію російсько-української війни, тому що це показово. Ну от, тепер їм буде це робити складніше, – вважає він.

Водночас щодо того, чим саме був збитий російський ДЛРВ А-50У, військовий експерт має кілька версій.

– F-16 – одна із цих версій. Я розумію, чому про неї менше говорять, тому що їх ще немає на озброєнні. І про те, що Україна їх не могла застосувати, тому що далеко. Хоча, в принципі, є можливості у F-16 літаки, ракети AMRAAM модифікації на 180 км, класу повітря-повітря. Тобто, доволі таки значну відстань вони так само покривають, – каже він.

Іншою версією, додає Мусієнко, є можливий так званий friendly fire (дружній вогонь), згідно з якою збиття літака А-50У могло бути спричинено тим, що Україна атакувала літак ДЛРВ, наприклад, безпілотниками, чим створила “дуже багато цілей для російських ППО, що вони могли не розібратися, фактично, і збити свій же літак”, вважає експерт.

– Не те, що це просто, знаєте, головотяпство, як в Росії називають. От просто збили випадково. Ні. Цей friendly fire міг бути викликаний українськими діями, – додає він.

Втім, зазначає Мусієнко, на сьогодні залишається ще забагато питань до цього збиття, тому сказати достеменно, що це могло бути, важко.

– Є версія про С-200. Вона обговорюється. Я не можу цього відкидати, звичайно, на 100%. Можливо, це була і С-200. Але у мене є питання (до цієї версії, – Ред.). Як С-200 вдалося переоснастити на платформу, яку можна фактично використовувати, перевозити і з неї завдавати удари, – зазначає він.

Олександр Мусієнко нагадав, що комплекси С-200 мають ракети, яка знаходились “фактично в бункері”, а за потреби виїздили на залізничній платформі по коліях.

– Тобто вона не пересувається. С-300 вона переїжджає фактично на шасі. Тобто є машина, яка перевозить. І вона за рахунок цього мобільна, як і інші системи. С-200, її особливість, що вона стаціонарна. Її не можна перевозити. Тому якщо знайшли спосіб використання якоїсь платформи для її перевезення і вдосконалення цієї ракети таким чином, що її можна запускати на таку відстань, то я тоді аплодую. Це надзвичайно велике досягнення. Але сумніви, певні, у мене все одно є, – каже він.

Українці у полоні РФ

Після виведення українських військ з Авдіївки Донецької області бригадний генерал Олександр Тарнавський вказував, що серед військ ЗСУ є бійці, які, на жаль, потрапили у полон росіян.

Пізніше з’явилась інформація від New York Times, що у полон могли потрапити до 1 тис. українських військових, хоча це і спростовували у відповідних бригадах та командуваннях.

На думку Мусієнка, ззараз мало чого можна сказати, спираючись на відкриті джерела, бо в наявній інформації “є розбіжності”.

– Тобто ми розуміємо, що полонені є. Яка точна кількість, наразі сказати не можна. Але ось ці всі чутки, що там ледь не до тисячі могли потрапити, я думаю, що вони не відповідають дійсності. Мова йде про меншу кількість людей, – запевнив він.

Військовий експерт зазначає, що у випадку, якщо такі полонені є, про це російська сторона мала б сповістити український Гуманітарний штаб з питань поводження з військовополоненими, а вже цей штаб, який здійснює роботу по обміну військовополоненими, “вже приблизно може знати, розуміти, скільки цих людей, хто вони”.

– І я переконаний, що будуть готуватися відповідні списки на обмін з метою, аби їх повернути якнайшвидше з полон наших громадян. Ця принципова позиція, вона завжди застосовується. Це підхід, який озвучує президент України Володимир Зеленський, що полонених потрібно повертати якнайшвидше. І обміни у нас відбуваються. Тому я сподіваюся, що ми і цих полонених так само повернемо, – додає він.

Наступ РФ після Авдіївки

На думку Мусієнка, після того, як росіяни захопили Авдіївку, втративши тисячі окупантів та десятки одиниць техніки, вони можуть продовжити наступ на декількох напрямках.

Однією з таких зон фронту може бути й той самий Авдіївський напрямок, де після окупації міста росіяни продовжували штурми і проводили інтенсивні бойові дії. Тут, зазначає Мусієнко, можуть бути ризики флангових атак.

– Те, що Росія постійно робить, тактика малих клешнів, це з Бердичів і з Первомайського там, з півночі і з півдня відповідно. Звідти вони можуть тиснути. І там ворог зараз веде активні бойові дії, – каже він.

Є загрозливий проміжок фронту і біля Мар’їнки, оскільки ворог намагається там рухатись по двом напрямкам.

– Це на захід у бік Курахового, інший напрямок це на південь. Фактично, після того, як вони там в районі села Побєда мали успіхи певні, то є це намагання рухатися і створювати загрози і небезпеки нашому угрупуванню військ в районі Вугледару. Тобто там ворог неодноразово застосовував спроби атак з півдня, фактично з-під Волновахи, звідти вони йшли. Але ці колони українські сили, за рахунок того, що перебувають на висотах, розбивали доволі успішно і ці всі спроби ворога були нівельовані, – вказує він.

Також можна виокремити Бахмутський напрямок, де українські війська успішно відбивають атаки ворога.

– Там російські війська загрожують Часовому Яру. Але дещо інтенсивність наступальних дій зменшилась, – вказує він.

Щодо Куп’янсько-Лиманського напрямку, то він, як і раніше, залишається таким, де окупанти ведуть наступальні дії, але значних успіхів не мають.

У Запорізькій області, то тут є спроби ворога тиснути на Роботине і Вербове на Запорізькому напрямку, де ворог постійно змінює тактику.

– Якщо раніше вони застосовували більшу кількість техніки і важке озброєння, то зараз застосовують тактику штурмових груп і намагаються там прориватися. Там задача стоїть у ворога витіснити наші сили якраз за цього виступу, який був звільнений внаслідок українського контрнаступу у 2023 році, – вказує він.

Щодо українського плацдарму в Кринках, що на лівобережжі річки Дніпро у Херсонській області, то там точаться інтенсивні бої.

– Ворог не полишає спроб витіснити наші сили на правобережжя. Вони різні способи застосовують. От хотіли на човнах з Голої Пристані піднятись по Дніпру і загрожувати нашому угрупуванню, фактично з тилу. Зараз є інформація, що вони там труби підвезли для відкачування води і намагаються якісь тунелі, підкопи рити. Теж є загрози для нашого угрупування, – каже він.

Разом з тим, військовий експерт Мусієнко вказує, що заяви російського міністра оборони Сергія Шойгу щодо “взяття Кринок” є спробою підтримувати підтримувати бойовий дух серед власного особового складу і чинити тиск українців, а також спробувати деморалізувати українські війська.

– Це називається, знаєте, на куражі продемонструвати, що начебто, дивіться, російські війська наступають і на Сході, і на Півдні, і мають успіхи. Тому це радше про такий психологічний інструмент тиску, психологічно-пропагандистський, ніж про те, що відповідало дійсності і реаліям, – додає експерт.

Удари по полігонах

Окремо військовий експерт прокоментував удари по скупченнях окупантів на полігонах в Донецькій та Херсонській областях, які відбувались два дні поспіль.

За його словами, росіяни не вчаться на своїх помилках, а з боку України здійснюється відповідний для цього комплекс заходів.

– Операції, які зараз виконувалися по ураженню особового складу і скупчення російських військ, вони показові в першу чергу через те, що це координація, комунікація і злагоджені дії різних окремих підрозділів Сил оборони України між собою. Тобто ми побачили, що доволі такі успішні дії досягаються через взаємодію розвідок і взаємодію безпосередньо артилерії і командування, яке швидко ухвалює рішення. Яким чином це досягається? Способи є різні, – каже експерт.

Олександр Мусієнко вказує, що для цього могли бути залучені як українська агентурна розвідка, яка може забезпечувати певну інформацію щодо дій ворога, так і розвідка з безпілотників, які ворог не зміг заглушити власними засобами РЕБ.

– Я б ще додав такий момент, що зараз в російських військах на окупованих територіях проходять такі інспекційно-перевірочні заходи, які мають на меті перевірку стану особового складу на питання того, чому вони не можуть фактично, якщо ми говоримо про Лівобережжя, вже скільки місяців витіснити наші сили з плацдарму на Лівобережжі, чому виникають такі труднощі, хто відповідальний і так далі. Тому проводять показухи. І це все разом і дає можливість, скажімо так, досягати таких значних успіхів нашим Силам оборони, – каже експерт.

Мусієнко резюмує тим, що наслідком цих ударів є те, що України має результати, а ворог помилки не виправляє.

Іранські ракети

На тижні, що минає, видання Reuters повідомляло, що Росія, ймовірно, отримала від Ірану щонайменше 400 балістичних ракет Fateh-110 та Zolfaghar. Наразі немає офіційних підтверджень їх застосування проти України, як і офіційно невідомо про такі поставки з боку Тегерана. Втім, каже Мусієнко, якщо вони дійсно надійшли до російських військ, то вони, скоріш за все, будуть застосовані проти України.

За словами військового експерта, Zolfaghar мають відстань ураження до 700 км, коли ж Fateh-110 – 300 км.

– Тобто радіус ураження доволі таки значний. Як дальності польоту, так і можливостей. В принципі, є підстава вважати, що ворог буде пробувати їх застосовувати, зокрема, по українських аеродромах і летовищах. Тобто вони будуть пробувати зашкодити тому, щоб там розміщувалися в F-16, – вважає експерт.

Але під загрозою можуть бути й інші об’єкти, вказує експерт, тому для України це може бути певним викликом.

– Зараз ці 400 (іранських балістичних ракет, – Ред.) може здаватись не такою великою цифрою. Але це немало, насправді. І ми на сьогоднішній день знаємо тільки про певні технічні характеристики цих ракет. Це балістична траєкторія, дальність і кількість вибухівки. Це все, – вказує він.

Щодо того, чим Україна може протидіяти ракетам, військовий експерт каже, що для цього можуть бути залучені ЗРК Patriot та комплекси Samp-T.

– В принципі, не думаю, що тут для Patriot будуть складнощі. Ну, а далі це вже покаже досвід і практика застосування. Можна буде робити більше висновків. Оскільки, наприклад, як уже можна зробити висновки, то північно-корейські ракети KN-23. Тому що вже було помітно, що ці ракети мають таку здатність не долітати до цілей і можуть можуть впасти десь у полі чи лісі, як ми це бачили, – вказує експерт.

Водночас зараз казати про те, наскільки є надійними чи ненадійними іранські ракети – важко.

– Рано чи пізно, мабуть, якщо вони їх отримали, то це питання часу, коли вони їх застосують. Тоді можна буде зробити більше оцінки ситуації і більше висновків з цього, – каже він.

Для ефективнішої протидії, зазначає експерт, Україні потрібна підтримка від партнерів у вигляді ракети для комплексів ППО та ПРО.

Окремим способом протидії є ураження безпосередньо пускових установок, якщо вони будуть розміщуватись вздовж кордону. Для цього можуть бути ефективні як безпілотники, так і ракети, якими б можна було завдавати такі удари.