Шпигунська війна: як ЦРУ таємно допомагає Україні боротися з Путіним

Українська військова база, розташована в густому лісі, виглядає зруйнованою і занедбаною, а її командний центр – згорілим остовом, який постраждав від російського ракетного обстрілу на початку війни.

Але це – лише картинка над землею.

Неподалік розташований непомітний прохід у підземний бункер, де українські солдати стежать за російськими супутниками-шпигунами та підслуховують розмови російських командирів. На одному з екранів червона лінія простежує маршрут українського безпілотника з вибухівкою, що пробивається через російські системи ППО до мети в Ростові.

Сила ЦРУ для української розвідки

Підземний бункер, збудований замість зруйнованого росіянами командного центру, є таємним нервовим центром збройних сил України.

Є ще один секрет: база майже повністю фінансується і частково оснащується Центральним розвідувальним управлінням США (ЦРУ).

"На сто десять відсотків", – сказав командувач розвідки, генерал Сергій Дворецький в інтерв'ю виданню The New York Times, яке опублікувало велику статтю про співпрацю української та американської розвідок з низкою нових подробиць.

На третьому році війни, яка забрала сотні тисяч життів, партнерство Києва та Вашингтона в галузі розвідки є важливою складовою здатності України захистити себе. ЦРУ та інші американські спецслужби надають розвіддані для завдання цільових ракетних ударів, відстежують пересування російських військ і допомагають підтримувати шпигунські мережі.

Це партнерство зародилося десять років тому, набуваючи сили по крихтах за трьох різних президентів США. У результаті Україна, чиї розвідувальні служби довгий час вважалися ґрунтовно скомпрометованими Росією, перетворилася на одного з найважливіших партнерів Вашингтона у боротьбі з Кремлем.

ЦРУ допомагає мережі українських шпигунських баз, що створена за останні вісім років і включає 12 секретних об'єктів уздовж російського кордону. До повномасштабної війни українці добре зарекомендували себе перед американцями, зібравши перехоплені дані, які допомогли довести причетність Росії до катастрофи комерційного лайнера Malaysia Airlines Flight 17 у 2014 році. Українці також допомогли американцям вийти на російських оперативників, які втручалися у президентські вибори у США у 2016 році.

Нове покоління шпигунів

Приблизно у 2016 році ЦРУ почало підготовку елітного українського загону спецназівців, відомого як "Загін 2245", який захоплював російські безпілотники та засоби зв'язку, щоб техніки ЦРУ могли перепрофілювати їх та зламати московські системи шифрування. (Одним із офіцерів цього підрозділу був Кирило Буданов, нині генерал, який очолює військову розвідку України).

Крім того, ЦРУ допомогло підготувати нове покоління українських шпигунів, які діяли всередині Росії, у Європі, на Кубі та інших місцях, де росіяни мають велику присутність.

Ці відносини настільки укорінилися, що офіцери ЦРУ залишилися у віддаленому місці на заході України, коли адміністрація Байдена евакуювала американський персонал за кілька тижнів до вторгнення Росії у лютому 2022 року. Під час вторгнення офіцери передавали найважливіші розвідувальні дані, у тому числі про те, де Росія планує завдати ударів та які системи озброєнь вона використовуватиме.

"Без них у нас не було б можливості протистояти росіянам чи перемогти їх", – сказав Іван Баканов, який на той час очолював внутрішню розвідку України, СБУ.

Деталі цього розвідувального партнерства, багато з яких вперше розкриває The New York Times, протягом десяти років були секретом, що ретельно охоронявся.

У понад 200 інтерв'ю нинішні та колишні чиновники з України, США та Європи розповіли про партнерство, яке складно зав'язувалося через взаємну недовіру, але потім неухильно розширювалося, перетворивши Україну на центр збору розвідданих, який перехоплював більше російських повідомлень, ніж спочатку могла обробити станція ЦРУ у Києві. Багато хто з чиновників говорив на умовах анонімності.

Наразі ці розвідувальні мережі важливі як ніколи, оскільки Росія веде наступальні дії, а Україні все більше необхідно проводити диверсії та ракетні удари далекого радіусу дії, які потребують наявності шпигунів далеко за лінією фронту. І вони все більше наражаються на ризик: якщо республіканці в Конгресі заблокують військове фінансування Києва, ЦРУ, можливо, доведеться скоротити свою діяльність.

Щоб спробувати заспокоїти українських лідерів, Вільям Дж. Бернс, директор ЦРУ, минулого четверга здійснив таємний візит до України – 10-й з моменту вторгнення.

Із самого початку ЦРУ та його українських партнерів об'єднував спільний супротивник – президент Росії Владімір Путін. Одержимий страхом того, що Україна повністю відвернеться від Росії та приєднається до Заходу, Путін регулярно втручався в українську політичну систему, підбираючи лідерів, які, на його думку, мали утримати Україну в орбіті Росії, але щоразу це призводило до зворотного результату: люди виходили протестувати на вулиці.

Путін давно звинувачує західні спецслужби у маніпулюванні Києвом та сіянні антиросійських настроїв в Україні. За словами високопоставленого європейського чиновника, наприкінці 2021 року Путін роздумував над тим, чи варто починати повномасштабне вторгнення, коли зустрівся з головою однієї з головних російських шпигунських служб, який розповів йому, що ЦРУ разом із британською МІ-6 нібито "контролюють Україну і перетворюють її в плацдарм для операцій проти Москви".

Зміцнення відносин ЦРУ та української розвідки

Розслідування Times показало, що Путін та його радники неправильно зрозуміли найважливішу динаміку. ЦРУ не пробивало собі дорогу до України. Американські чиновники часто не хотіли повністю вступати в контакт, побоюючись, що українським чиновникам не можна довіряти і боячись спровокувати Кремль.

Однак вузьке коло співробітників української розвідки старанно співпрацювало з ЦРУ і поступово стало життєво важливим для американців. У 2015 році генерал Валерій Кондратюк, тодішній голова військової розвідки України, прийшов на зустріч із заступником начальника ЦРУ і без попередження передав стос надсекретних файлів.

У цій першій пачці були секрети Північного флоту ВМФ Росії, включно з докладною інформацією про нові конструкції російських атомних підводних човнів. Невдовзі з його кабінету стали регулярно виходити групи співробітників ЦРУ з цілими рюкзаками, напханими документами.

"Ми зрозуміли, що нам потрібно створити умови для довіри", – каже генерал Кондратюк.

У міру поглиблення партнерства після 2016 року українці стали проявляти нетерплячість щодо зайвої, на їхню думку, обережності Вашингтона та почали організовувати смертоносні операції, що порушувало умови, на які, на думку Білого дому, погодилися українці. Розгнівані офіційні особи у Вашингтоні погрожували припинити підтримку, але так і не зробили цього.

"Відносини ставали все міцнішими і міцнішими, тому що обидві сторони бачили в цьому користь, і посольство США в Києві стало найкращим джерелом інформації, сигналів і всього іншого про Росію. Ми не могли насититися нею", – сказав колишній високопосадовець.

Інтенсивна співпраця ЦРУ з українцями взяла початок із двох телефонних дзвінків у ніч на 24 лютого 2014 року, за вісім років до повномасштабного вторгнення Росії.

Мільйони українців щойно повалили прокремлівський уряд країни, а президент Віктор Янукович та його шпигунські начальники втекли до Росії. У цій метушні до влади швидко прийшов тендітний прозахідний уряд.

Новий керівник шпигунського відомства Валентин Наливайченко, прибувши до штаб-квартири внутрішньої розвідки, виявив у дворі купу тліючих документів. З багатьох комп'ютерів або видалили всю інформацію, або заразили їх російським шкідливим ПЗ.

"Тут було порожньо. Не було світла. Жодного керівництва. Нікого не було", – сказав Наливайченко в інтерв'ю.

Він пішов до офісу та зателефонував начальнику відділення ЦРУ та місцевому голові МІ-6. Було вже за північ, але він викликав їх до будівлі, попросив допомоги у відновленні агенції з нуля та запропонував тристороннє партнерство. "Так усе й почалося", – каже Наливайченко.

Ситуація швидко ставала дедалі небезпечнішою. Путін захопив Крим. Його агенти розпалювали сепаратистські повстання, які переросли у війну на сході країни. Україна перебувала у стані війни, і Наливайченко звернувся до ЦРУ із проханням надати йому знімки з повітря та інші розвідувальні дані, щоб допомогти захистити свою територію.

На тлі ескалації насильства в аеропорту Києва приземлився урядовий літак США без розпізнавальних знаків, на борту якого був Джон О. Бреннан, на той час директор ЦРУ. Він сказав Наливайченку, що ЦРУ зацікавлене у розвитку відносин, але лише у тому темпі, який влаштовує агентство.

Для ЦРУ невідомим залишалося питання, як довго протримається Наливайченко та прозахідний уряд. ЦРУ вже обпалювалося в Україні.

Після розпаду Радянського Союзу 1991 року Україна здобула незалежність і потім вагалася між конкуруючими політичними силами: тими, хто хотів залишатися близько до Москви, і тими, хто прагнув союзництва із Заходом. Під час попереднього перебування на посаді голови шпигунської служби Наливайченко розпочав подібне партнерство із ЦРУ, яке розпалося, коли країна знову повернулася обличчям до Росії.

Тепер Бреннан пояснив, що для отримання допомоги ЦРУ українці мали довести, що вони можуть надавати американцям цінні розвіддані. Крім того, їм потрібно було очистити країну від російських шпигунів, якими рясніло вітчизняне шпигунське агентство СБУ. Це пояснює те, що росіяни швидко дізналися про секретний візит Бреннана. Кремлівські пропагандистські агенції опублікували відфотошоплене зображення директора ЦРУ у клоунській перуці та гримі.

Бреннан повернувся до Вашингтона, де радники президента Барака Обами були глибоко стурбовані тим, щоб не спровокувати Москву. Білий дім розробив секретні правила, які розлютили українців, деякі в ЦРУ також вважали це "зв'язуванням рук". Правила забороняли спецслужбам надавати Україні будь-яку підтримку, яка, як "обґрунтовано очікується", може призвести до летальних наслідків.

В результаті вийшла крихка рівновага. ЦРУ мала зміцнити розвідувальні служби України, не провокуючи при цьому росіян. Червоні лінії ніколи були точно визначені, що створювало постійну напруженість у партнерстві.

У Києві Наливайченко обрав свого давнього помічника, генерала Кондратюка, на посаду голови контррозвідки, і вони створили новий воєнізований підрозділ, який був розгорнутий у тилу ворога для проведення операцій та збору розвідданих, які ЦРУ чи МІ-6 не могли їм надати.

Цей підрозділ, відомий як П'яте управління, був укомплектований офіцерами, які народилися після здобуття Україною незалежності.

"У них не було жодних зв'язків із Росією. Вони навіть не знали, що таке Радянський Союз", – сказав генерал Кондратюк.

Того літа рейс 17 авіакомпанії Malaysia Airlines, що летів з Амстердама до Куала-Лумпуру, вибухнув у повітрі і розбився на сході України, внаслідок чого загинули 298 людей: пасажирів та членів екіпажу. П'яте управління протягом кількох годин після катастрофи підготувало перехоплені телефонні розмови та інші розвідувальні дані, які швидко поклали відповідальність на підтримуваних Росією сепаратистів.

ЦРУ була вражена і вперше взяла на себе серйозні зобов'язання, надавши членам П'ятого управління та двом іншим елітним підрозділам засоби захищеного зв'язку та спеціальну підготовку.

"Українці хотіли риби, а ми, з політичних міркувань, не могли її доставити. Але ми були раді навчити їх ловити рибу самостійно", – сказав колишній американський чиновник, маючи на увазі розвіддані, які могли б допомогти їм у боротьбі з росіянами.

Генерал Кондратюк та зміцнення довіри ЦРУ до ГУР

Влітку 2015 року президент України Петро Порошенко перетрусив внутрішню службу та поставив свого союзника на місце Наливайченка, довіреного партнера ЦРУ. Але ці зміни відкрили нові можливості.

У результаті перестановок генерала Кондратюка було призначено головою військової розвідки країни, відомої як ГУР, де кількома роками раніше він розпочинав свою кар'єру. Це стало першим прикладом того, як особисті зв'язки, а не зміни у політиці поглибили участь ЦРУ у справах України.

На відміну від внутрішнього відомства, ГУР мало право збирати розвіддані за межами країни, зокрема в Росії. Але американці не бачили сенсу в розвитку цього агентства, оскільки воно не давало жодної цінної розвідувальної інформації про росіян і тому, що вважалося бастіоном прихильників Росії.

Намагаючись зміцнити довіру, генерал Кондратюк організував зустріч зі своїм американським колегою з Розвідувального управління Міністерства оборони (DIA) та передав йому пачку секретних російських документів. Але високопоставлені співробітники DIA поставилися до цього з підозрою і не рекомендували налагоджувати тісніші зв'язки.

Генералові потрібно було знайти більш готового партнера.

За кілька місяців до цього, ще працюючи у внутрішній агенції, генерал Кондратюк відвідав штаб-квартиру ЦРУ в Ленглі, штат Вірджинія. На цих зустрічах він познайомився з офіцером ЦРУ з веселим характером, якого планували на посаду наступного начальника офісу в Києві.

Після довгого дня зустрічей ЦРУ взяло генерала Кондратюка на хокейний матч Washington Capitals, де він і начальник офісу, сиділи в розкішній ложі і голосно освистували Алекса Овечкіна, зіркового гравця команди з Росії.

Начальник офісу ще не прибув, коли генерал Кондратюк передав до ЦРУ секретних документів про російський флот. "Він пообіцяв, що це ще не все", після чого документи відправили аналітикам до Ленглі.

Аналітики дійшли висновку, що документи є справжніми, і після прибуття начальника офісу до Києва ЦРУ стала основним партнером генерала Кондратюка.

Генерал Кондратюк знав, що ЦРУ потрібне йому для зміцнення його власної агенції. У ЦРУ вирішили, що генерал може допомогти Ленглі.  Йому було важко вербувати шпигунів у Росії, оскільки за його співробітниками велося суворе спостереження.

"Для росіянина дозволити завербувати себе американцю – значить здійснити абсолютну, вищу зраду. Але для росіянина, якого вербує українець, це просто розмова друзів за кухлем пива", – сказав генерал Кондратюк.

Новий начальник офісу став регулярно відвідувати генерала Кондратюка, чий кабінет був прикрашений акваріумом, де жовті та сині риби – кольори прапора України – плавали навколо моделі затонулого російського підводного човна. Вони зблизилися, що сприяло покращенню відносин між двома відомствами, а українці дали новому начальнику офіса лагідне прізвисько – Санта-Клаус.

У січні 2016 року генерал Кондратюк прилетів до Вашингтона для зустрічі у Скаттергуді, маєтку на території ЦРУ у Вірджинії, де агенція часто влаштовує прийоми для високопоставлених гостей. Агентство погодилося допомогти ГУР модернізуватися та покращити його можливості щодо перехоплення російських військових повідомлень. Натомість генерал Кондратюк погодився ділитися з американцями всіма необробленими розвідданими.

Тепер партнерство стало реальним.

Операція "Золота рибка"

Сьогодні вузька дорога, що веде до секретної розвідувальної бази, обрамлена мінами, встановленими як лінія оборони протягом кількох тижнів після вторгнення Росії. Російські ракети, що вразили базу, здавалося б, закрили її, але за кілька тижнів українці повернулися.

За допомогою грошей та обладнання, наданих ЦРУ, бригади під командуванням генерала Дворецького почали відновлювати базу, але під землею. Щоб уникнути виявлення, вони працювали лише вночі і коли над головою не було російських супутників-шпигунів. Робітники паркували свої машини на великій відстані від будівельного майданчика.

У бункері генерал Дворецький вказав на комунікаційне обладнання та великі комп'ютерні сервери, деякі з яких фінансувалися ЦРУ. Він сказав, що його команди використовують базу для зламу захищених комунікаційних мереж російських військових.

"Це та штука, яка зламує супутники та розшифровує секретні розмови", – сказав генерал Дворецький, додавши, що вони також зламують супутники-шпигуни з Китаю та Білорусі.

Інший офіцер поклав на стіл дві свіжі карти як доказ того, як Україна відстежує активність Росії по всьому світу.

На першій показано маршрути російських супутників-шпигунів, що проходять над центральною частиною України. Друга показувала, як російські супутники-шпигуни проходять над стратегічними військовими об'єктами – у тому числі над об'єктом виробництва ядерної зброї – на сході і в центрі Сполучених Штатів.

За словами генерала Дворецького, ЦРУ почало відправляти обладнання у 2016 році, після ключової зустрічі у Скаттергуді, постачаючи зашифровані радіостанції та пристрої для перехоплення секретних повідомлень противника.

Крім бази, ЦРУ також займалося програмою підготовки, що проводилася у двох європейських містах, щоб навчити співробітників української розвідки переконливо грати ролі інших людей та викрадати секрети в Росії та інших країнах, які добре вміють виявляти шпигунів. Операція називалася "Золота рибка", що походить від жарту про російськомовну золоту рибку, яка пропонує двом естонцям виконання бажань в обмін на свою свободу.

Сенс жарту полягав у тому, що один із естонців розбив рибці голову каменем, пояснивши, що всьому, що говорить російською, довіряти не можна.

Незабаром офіцери операції "Золота рибка" були спрямовані на 12 нових передових оперативних баз, збудованих уздовж російського кордону. За словами генерала Кондратюка, з кожної бази українські офіцери керували мережами агентів, які збирали інформацію на території Росії.

Офіцери ЦРУ встановили на базах обладнання, що допомагає збирати розвіддані, а також виявили найдосвідченіших українських випускників програми "Операція "Золота рибка"" та разом з ними налагодили контакти з потенційними російськими джерелами. Потім ці випускники готували "сплячих агентів" на території України, які мали розпочати партизанські операції у разі окупації.

Найчастіше ЦРУ потрібно кілька років, щоб сформувати довіру до іноземного агентства та почати проводити спільні операції. З українцями це зайняло менше шести місяців. Нове партнерство стало давати стільки необроблених розвідданих про Росію, що їх довелося відправляти для обробки до Ленглі.

Але ЦРУ мало "червоні лінії". Воно не мало допомагати українцям проводити наступальні смертоносні операції.

"Ми проводили різницю між операціями зі збору розвідувальної інформації і тим, що призводить до вибуху", – сказав один з колишніх високопосадовців.

Ця різниця не сподобалася українцям.

Спочатку генерала Кондратюка роздратувало, коли американці відмовилися надати йому супутникові знімки з території Росії. Незабаром після цього він звернувся до ЦРУ за допомогою у плануванні таємної місії щодо відправлення спецназівців до Росії для встановлення вибухових пристроїв на залізничних складах, які використовуються російськими військовими. Якби російські військові спробували захопити нові українські території, українці могли б активізувати вибухівку, щоб уповільнити їхнє просування.

Коли начальник українського офісу поінформував своє начальство, воно, за словами одного колишнього чиновника, "розлютилося". Бреннан, директор ЦРУ, зателефонував генералу Кондратюку, щоб переконатися, що місію скасовано і що Україна дотримується "червоних ліній", що забороняють смертоносні операції.

Генерал Кондратюк скасував місію, але він також вивчив інший урок. "Надалі ми намагалися не обговорювати такі речі з американськими хлопцями", – сказав він.

Наприкінці того ж літа українські шпигуни виявили, що російські війська розміщують бойові гелікоптери на аеродромі в окупованому Криму – можливо, для того, щоб влаштувати раптовий напад.

Операція у Криму

Генерал Кондратюк вирішив відправити до Криму групу, щоб закласти вибухівку на аеродромі і привести її в дію, якщо Росія здійснить атаку.

Цього разу він не став питати дозволу ЦРУ. Він звернувся до підрозділу 2245 – загону спецназівців, який проходив спеціальну військову підготовку в елітній воєнізованій групі ЦРУ, відомій як Наземний відділ. Метою підготовки було навчання оборонним прийомам, але офіцери ЦРУ розуміли, що без їхнього відома українці можуть використовувати ті самі прийоми у наступальних смертоносних операціях.

Тоді майбутній голова військової розвідки України генерал Буданов був зіркою, що сходить, в підрозділі 2245. Він був відомий сміливими операціями у тилу ворога і мав глибокі зв'язки із ЦРУ. Агентство підготувало його, а також зробило екстраординарний крок, відправивши на реабілітацію до Національного військово-медичного центру Уолтера Ріда в Меріленді після того, як він був поранений праворуч під час боїв на Донбасі.

Переодягнений у російську форму, тоді ще підполковник Буданов переправив спецназівців через вузьку затоку на надувних катерах, висадившись уночі в Криму.

Але там на них чекав елітний підрозділ російських спецназівців. Українці відбилися, вбили кількох російських бійців, у тому числі сина генерала, а потім відступили до берегової лінії та кілька годин пливли до території, яку контролює Україна.

То була катастрофа. У своєму публічному виступі президент Путін звинуватив українців у підготовці теракту та пообіцяв помститися за загибель російських бійців.

"Немає жодних сумнівів, що ми не залишимо це поза увагою", – сказав він.

Білий дім Обами обурився. Джозеф Р. Байден-молодший, який на той час обіймав посаду віце-президента і виступав за допомогу Україні, зателефонував президенту країни і гнівно поскаржився.

"Це створює гігантську проблему. Все, що я кажу вам як друг, це те, що мені тепер дуже важко наводити тут аргументи", – сказав Байден під час дзвінка, запис якого просочився і був опублікований в інтернеті.

Деякі радники Обами хотіли закрити програму ЦРУ, але Бреннан переконав їх, що це було б самовиправданням з огляду на те, що відносини почали давати багато розвідданих про росіян, тоді як ЦРУ розслідувало втручання Росії у вибори.

Бреннан зв'язався телефоном з генералом Кондратюком, щоб ще раз наголосити на "червоних лініях".

Генерал був засмучений. "Це наша країна. Це наша війна, і ми маємо боротися", – відповів він, за словами одного з колег.

Удар із Вашингтона коштував генералу Кондратюку роботи. Але Україна не відступила.

Операції на Донбасі

Через день після звільнення генерала Кондратюка в окупованому Росією місті Донецьку на сході України пролунав таємничий вибух, який розірвав ліфт, у якому знаходився високопоставлений командир російських сепаратистів Арсен Павлов, відомий під псевдонімом Моторола.

Незабаром ЦРУ дізналося, що вбивці були членами П'ятого управління – шпигунської групи, яка пройшла підготовку в ЦРУ. Внутрішня розвідка України навіть роздала учасникам пам'ятні нашивки, на кожній із яких було написано слово "Lift".

І знову деякі радники Обами обурилися, але вони були "кульгавою качкою" (до президентських виборів, на яких Дональд Трамп битиметься з Хілларі Клінтон, залишалося три тижні), а вбивства тривали.

Команда українських агентів встановила безпілотну ракетну установку, що стріляє з плеча, в одній із будівель на окупованих територіях. Вона була навпроти офісу командира сепаратистів на ім'я Михайло Толстих, більш відомого як Гіві. За словами американських та українських чиновників, вони вистрілили з пускової установки, як тільки Гіві увійшов до свого кабінету, і вбили його.

Тіньова війна розгорялася з новою силою. Росіяни використали замінований автомобіль, щоб убити голову підрозділу 2245, елітного українського спецназу. Командир, полковник Максим Шаповал, прямував на зустріч із офіцерами ЦРУ у Києві, коли його машина вибухнула.

На поминках полковника посол США в Україні Марі Йованович стояла у жалобі поряд із начальником відділу ЦРУ. Пізніше офіцери ЦРУ та їхні українські колеги підняли тост за полковника Шаповала, випивши по чарці віскі.

"Для всіх нас, – сказав генерал Кондратюк, – це був удар".

Навшпиньках навколо Трампа

Обрання Трампа у листопаді 2016 року напружило українців та їхніх партнерів із ЦРУ.

Трамп хвалив Путіна і відкидав роль Росії у втручанні у вибори. Він із підозрою ставився до України і пізніше спробував чинити тиск на її президента Володимира Зеленського, щоб той провів розслідування щодо його суперника-демократа Байдена, що призвело до першого імпічменту Трампа.

Але хоч би що говорив і робив Трамп, його адміністрація часто діяла в іншому напрямку. Це пояснюється тим, що Трамп призначив на ключові пости людей, суворо налаштованих стосовно Росії, включно з Майком Помпео на посаді директора ЦРУ та Джоном Болтоном на посаді радника національної безпеки. Вони відвідали Київ, щоб підкреслити свою повну підтримку таємного партнерства, яке розширилося, включивши більш спеціалізовані програми навчання та будівництво додаткових секретних баз.

База у лісі розрослася до нового командного центру та казарм, а чисельність співробітників української розвідки збільшилася з 80 до 800 осіб. Запобігання втручанню Росії в майбутні американські вибори було одним із головних пріоритетів ЦРУ в цей період, і українські та американські розвідники об'єднали зусилля, щоб перевірити комп'ютерні системи російських спецслужб і виявити оперативників, які намагаються маніпулювати виборцями.

Під час однієї зі спільних операцій команда ГУР обдурила офіцера російської військової розвідки, змусивши його надати інформацію, яка дозволила ЦРУ пов'язати російський уряд із так званою хакерською групою Fancy Bear, яка була причетна до спроб втручання у вибори у низці країн.

Генерал Буданов, якого Зеленський призначив керівником ГУР у 2020 році, сказав про партнерство: "Воно планомірно зміцнювалося та розвивалося, охоплюючи все нові й нові сфери".

Відносини були настільки успішними, що ЦРУ захотіло повторити їх з іншими європейськими спецслужбами, орієнтованими на протидію Росії.

Глава Russia House, відділу ЦРУ, який займається операцією проти Росії, організував секретну зустріч у Гаазі. На ній представники ЦРУ, британської МІ-6, ГУР, нідерландської служби (важливого союзника розвідки) та інших відомств домовилися розпочати об'єднувати більше розвідувальних даних про Росію.

В результаті було створено таємну коаліцію проти Росії, і українці були її особливо важливими учасниками.

Попередження про війну, яким не вірили

У березні 2021 року російські військові почали зміцнювати позиції вздовж кордону з Україною. Почало поставати питання, чи робить Путін фінт, чи готується до реальної війни.

У листопаді того року і наступних тижнів ЦРУ та МІ-6 передали своїм українським партнерам єдине послання: Росія готується до повномасштабного вторгнення, щоб обезголовити уряд і встановити в Києві маріонетку, яка виконуватиме волю Кремля.

За словами американських чиновників, американські та британські спецслужби мали перехоплені матеріали, до яких не мали доступу українські спецслужби. У нових розвідданих було вказано імена українських чиновників, яких росіяни планували вбити чи захопити, а також українців, яких Кремль сподівався поставити при владі.

Президент Зеленський та деякі його радники не вірили цьому на 100% навіть після того, як у січні 2022 року директор ЦРУ Бернс поспішив до Києва, щоб проінформувати їх.

У міру наближення російського вторгнення офіцери ЦРУ та MI6 здійснили останні візити до Києва. Один з офіцерів MI6 просльозився в присутності українців, побоюючись, що росіяни вб'ють їх.

На вимогу Бернса невелику групу офіцерів ЦРУ було звільнено від ширшої евакуації та переведено до готельного комплексу на заході України. Вони не хотіли кидати своїх партнерів.

Співпраця після 24 лютого 2022 року

Після того, як Путін почав повномасштабне вторгнення, офіцери ЦРУ в готелі були єдиними представниками американського уряду в Україні. Щодня у готелі вони зустрічалися зі своїми українськими колегами, щоб передавати інформацію. Старі обмеження було знято, і Білий дім Байдена дозволив шпигунським агентствам надавати розвідувальну підтримку в проведенні смертоносних операцій проти російських військ на території України.

Часто брифінги ЦРУ містили подробиці, які шокували.

3 березня 2022 року – на восьмий день війни – група ЦРУ надала точний огляд російських планів на найближчі два тижні. Того ж дня росіяни відкриють гуманітарний коридор з охопленого Маріуполя, а потім відкриють вогонь по українцям, які ним скористаються.

За даними ЦРУ, росіяни планували оточити стратегічно важливе портове місто Одесу, але штурму завадив шторм, і вони так і не взяли місто. Після цього, 10 березня, росіяни мали намір обстріляти шість українських міст, у них уже було введено координати у крилаті ракети для цих ударів.

Росіяни також намагалися вбити високопоставлених українських політиків, включно із Зеленським. Принаймні, в одному випадку ЦРУ поділилося розвідувальною інформацією з внутрішнім відомством України, що допомогло зірвати змову проти президента, за словами високопосадовця.

Коли російський наступ на Київ зупинився, глава ЦРУ зрадів і сказав своїм українським колегам, що вони "б'ють росіян по обличчю", за словами українського офіцера, який перебував у кімнаті.

За кілька тижнів ЦРУ повернулося до Києва, і агенція надіслала групу нових офіцерів на допомогу українцям. Високопоставлений американський чиновник сказав про значну присутність ЦРУ: "Вони натискають на спускові гачки? Ні. Чи допомагають вони у визначенні цілей? Безумовно".

Деякі офіцери ЦРУ були направлені на українські бази. Вони вивчали списки потенційних російських цілей, за якими українці готувалися завдати ударів, порівнюючи інформацію, що є в українців, з даними американської розвідки, щоб переконатися в її точності.

Перед вторгненням ЦРУ та МІ-6 навчили своїх українських колег вербуванню джерел та створенню підпільних та партизанських мереж. За словами генерала Кондратюка, у Херсонській області, яка була окупована Росією у перші тижні війни, ці партизанські мережі почали діяти, вбиваючи місцевих колаборантів та допомагаючи українським військам завдавати ударів по російських позиціях.

У липні 2022 року українські розвідники помітили російські колони, які готувалися перетнути стратегічний міст через Дніпро, і повідомили про це MI6. Британські та американські розвідники швидко перевірили українську інформацію, використовуючи супутникові знімки у режимі реального часу. МІ-6 передала підтвердження, і українські військові відкрили ракетний вогонь, знищивши конвої.

У підземному бункері генерал Дворецький повідомив, що від російських атак тепер захищає німецька зенітна установка. Система фільтрації повітря захищає від хімічної зброї, але в разі відключення електромережі є спеціальна система енергопостачання.

Деякі українські офіцери розвідки зараз питають у своїх американських колег (у той час як республіканці в Палаті представників вирішують, чи варто припинити допомогу на мільярди доларів): чи не кине їх ЦРУ. "Це вже сталося в Афганістані, а тепер може статися в Україні", – сказав один високопоставлений офіцер.

Говорячи про візит Бернса до Києва минулого тижня, представник ЦРУ сказав: "Ми демонстрували чітку відданість Україні протягом багатьох років, і цей візит став ще одним сильним сигналом того, що відданість США триватиме".

ЦРУ та ГУР побудували ще дві секретні бази для перехоплення російських повідомлень, і в поєднанні з 12 передовими оперативними базами, які, за словами генерала Кондратюка, все ще функціонують, ГУР зараз збирає більше розвідувальної інформації, ніж будь-коли під час війни – переважно воно ділиться з ЦРУ.

"Таку інформацію не можна отримати ніде – тільки тут і зараз", – сказав генерал Дворецький.