Окупація Севастополя Росією: як це відбувалося 10 років тому і як українці досі боряться із загарбниками

Навіть попри десятирічну окупацію, в Криму багато людей з проукраїнськими настроями, які чекають на Україну.

В Українівідзначають День спротиву російській окупації в Криму. Як росіяни захоплювали Севастополь і чим тепер живе місто - в матеріалі кореспондентки ТСН Марії Васильєвої.

Як відбувалась окупація Севастополя

Останні дні лютого 2014 року. Перед будівлею тоді ще української міськадміністрації збираються прихильники приєднання до Росії. Підтримати їх приїздять російські політики - Володимир Жириновський, Микола Валуєв та інші. Обіцяють золоті гори, в разі приєднання до Росії.

Радянські військові пенсіонери та їхні нащадки досі складають чималу частку населення закритого міста, де за часів СРСР пересічним громадянам селитись було заборонено. Ще один великий прошарок – військові російського Чорноморського флоту, природно, громадяни Росії та їхні сім'ї, теж громадяни Росії. Решті мешканців Москва десятиліттями пачками роздавала російські паспорти. Мати два паспорти – й український і російський було цілком звичною справою у Севастополі. Такий штучно створений демографічний склад сформував специфічну місцеву ідентичність. Українці тут почувались паріями і своїх поглядів воліли не демонструвати. А от прихильники Росії, навпаки, поводились зухвало та агресивно.

24 лютого 2014 року міськрада, всупереч українським законам, голосує за так званого народного мера – Олексія Чалого, громадянина Росії та одіозного бізнесмена, відомого своєю антиукраїнською діяльністю. Офіційний очільник міста, призначений Януковичем Володимир Яцуба, заявив, що підтримує Чалого двома руками. І тихо зник з публічного простору. Місто наводнили так звані "казачки" – контрольовані спецслужбами росіяни, які групами приїхали в місто для організації силових акцій. Саме вони за підтримки місцевих сепаратистів влаштовують блокування українських військових частин та штабу ВМС України у Севастополі.

Українська акція у Криму

9 березня в уже окупованому Севастополі відбувається останній український мітинг. Кілька десятків людей виходять до пам'ятника Шевченку. Деякі з них тримають українські прапори. І саме тут востаннє в Севастополі публічно звучить український гімн.

Акція не лишається без уваги проросійських сил: кілька молодиків намагаються побити учасників мітингу.

Боротьба з українцями у Севастополі

Після псевдореферендуму та тріумфальної для Путіна анексії Криму, українські голоси тут замовкають зовсім. Паспортизація стає примусовою. Ліквідуються українські школи, зносяться пам'ятники. Будь-який прояв українскості розцінюється як державна зрада та нерідко карається суворіше за вбивство.

2016 року ФСБ схопила відставних українських офіцерів, які заснували аналітичний центр "Номос", що вивчав проблеми безпеки у Чорноморському регіоні. Їх катували, сфальшували звинувачення у тероризмі.

Дмитра Штиблікова засудили до 20 років позбавлення волі, Олексій Бессарарбов та Володимир Дудка отримали по 14 років за гратами.

Севастополь 2022 року і потоплення "Москви"

Після вторгнення 24 лютого, Севастополь завішують Z-символікою. Вона скрізь - на вулицях, громадських будівлях і на приватних автівках. Однак ейфорія "побєдобєсія" триває недовго. У місті розростаються цвинтарі, де ховають російських військових, а шпиталі переповнені пораненими.

У ті часи найбільшим шоком для місцевих "Z-патріотів" стало знищення флагмана Чорноморського флоту - ракетний крейсер "Москва" був вражений двома українськими ракетами та затонув.

Екіпаж крейсеру на той момент складав понад 500 військових. У Севастополі чимало сімей намагаються розшукати своїх рідних, зокрема і матросів-строковиків, які були серед екіпажу. Російська влада втрати приховує. Визнають загибель лише кількох моряків, серед них і командира "Москви" - Антона Купріна, севастопольця. Решта загиблих досі вважаються зниклими без вісти.

Удари по окупантах у Криму

Та це - лише початок. Українські сили оборони методично винищують російські військові кораблі в севастопольських бухтах.

Внаслідок ракетного удару по місцевому судноремонтному заводу знищено підводний човен "Ростов-на-Дону" і великий десантний корабель "Мінськ" разом з екіпажами. Втрати знову приховують, але невдовзі з'являються чергові некрологи. Та навіть по штабу флоту прилітає - спочатку це безпілотники. Вдруге - ракетним ударом частину будівлі розносить вщент.

Містяни знімають і викладають відео палаючої будівлі. Серед інших запам'ятовується відео, де жіночий голос українською коментує подію: "Так, почалось. Горить на Айвазовського!"

Кажуть, прилетіло саме по кабінету командувача флоту. Він утім, як з'ясовується пізніше, вцілів. Містяни звикають до пожеж, до звуків вибухів, повітряної тривоги і біганини по бомбосховищах, які, виявилось, ніхто для них не готував.

Проукраїнські активісти у Севастополі

Окупаційна поліція полює за активістами підпільного руху "Жовта стрічка", які залишають на видних місцях жовто-блакитні позначки та інші знаки того, що Україна поруч. Удари по російських військових об'єктах повернули надію тим мешканцям Криму, які чекають на деокупацію.

"Звісно, в Севастополі ситуація складніша для нас. Там багато патрулів рашистів, багато фсбшників. Для нас самих був сюрприз, що Крим настільки активний. Навіть попри десятирічну окупацію, в Криму багато людей з проукраїнськими настроями, які чекають на Україну", - каже український активіст.

Всі 10 років окупації Москва активно заселяє Крим своїми громадянами з різних регіонів Росії. Севастополь кишить військовими та спецслужбістами. Та й цивільних сюди переїжджає чимало - держслужбовці, їхні родичі, майже все місцеве начальство тепер - чиновники з материка. За їхніми ж даними, станом на 2023 рік до Севастополя переселились 157 тисяч росіян. Вони - останній бастіон окупантів. На випадок, якщо війна буде програна, ці цивільні окупанти мають допомогти російській владі утримати загарбане.