Талановито, але тривожно: психолог проаналізував малюнок Мар’яни Безуглої, який спантеличив українців

Щойно вщух скандал через вихід Мар’яни Безуглої з партії "Слуга народу", як нардепка знову привернула до себе увагу суспільства. Цього разу приводом для обговорень став малюнок, який політикиня намалювала на засіданні Верховної Ради і опублікувала в своїх соцмережах.

Із допомогою чорної гелевої ручки Безугла зобразила в блокноті своєрідного грифона – фантастичну тварину з крилами, щурячим хвостом і копитами.

Підписники відреагували на таку творчість неоднозначно: одні визнали хист політикині до малювання, інші ж почали іронізувати щодо прихованих сенсів цього малюнку.

"Телеграф" вирішив задовольнити цікавість українців і запитав у політичного психолога та експерта з невербальної комунікації Валентина Кіма, про що можуть свідчити подібні творчі прояви Мар’яни Безуглої.

Визнання майстерності і жодних діагнозів

– Ви дійсно можете скласти психологічний портрет людини, просто переглянувши її малюнки?

– Не зовсім так. У психології часто застосовують проективні методики. Їхня суть полягає у тому, що коли людина (і особливо дитина) займається творчістю – малюванням, ліпленням тощо – вона залишає на роботі відбиток своїх особливостей. Якщо ми дамо одне й те ж завдання п’ятьом людям, у кожної з них результат буде різнитися, адже кожен з нас бачить світ по-своєму.

Однією з найвідоміших проективних методик є малюнок неіснуючої тварини. Власне, це саме те, що зобразила Мар’яна Безугла. Втім, перш ніж коментувати творчість політикині, я хочу підкреслити важливі аспекти.

Ми не можемо оцінювати оприлюднену світлину як малюнок, зроблений в рамках проведення вищезазначеного тесту. По-перше, в такому разі я не мав би права оприлюднювати результати цього аналізу. По-друге, окрім власне самого малюнку (виконаного після інструктажу), дана методика передбачає розмову психолога з автором роботи на предмет того, що саме він хотів зобразити і які особливості намальованої істоти (наприклад, її характер, сімейний стан, вподобання у їжі тощо) залишились "за кадром".

Ба більше, зазвичай для отримання більш точних даних, психологи проводять серії різних тестів, які корелюють між собою і допомагають виявляти особливості характеру людини, її поведінки та реакцій.

В нашому разі жодна з цих умов виконана не була. До того ж, ми не знаємо, був це спонтанний творчий порив чи Мар’яна вже малювала цю тварину раніше або бачила її зображення десь і просто повторила його.

Підсумовуючи, ми можемо розглядати малюнок політикині виключно як акт творчості. Аналізувати будемо саме її роботу і в жодному разі не ставитимо "діагноз". Все, що ми можемо, – це припустити, в якому емоційному стані могла перебувати автор малюнку під час його створення.

– Які ваші загальні враження від цього малюнку?

– Перш за все, можна відзначити досить високу культуру малювання. На ньому чітко пропрацьовані деталі, там є гра зі світлом, непогано передана фактура, об'єм і навіть тінь від самої тварини. Дуже якісна штриховка. Мар’яна явно володіє техніками малювання.

До речі, це також знижує діагностичність методики. Одна річ, коли малюнок або зліпок є результатом роботи дитини чи людини, яка не вміє цього робити, і зовсім інша – майстра. У першому разі ми бачимо відображення внутрішнього стану, у другому – демонстрацію технік, умінь і навичок.

Детальний розбір від Валентина Кіма

Голова повернута праворуч. За даними методики "неіснуюча тварина", це є свідченням того, що людина має стійкі тенденції до активної діяльності.

При цьому вона займає досить практичну позицію: воліє раціоналізувати і обґрунтовувати свої рішення, після чого ретельно готується до дії. Спонтанність їй не притаманна, потрібен чіткий план, адже вона не імпровізатор, а виконавець, не мислитель, а діяч.

Очі, ніс і вуха в цілому не викликають запитань – вони добре промальовані, у "стандартній" кількості й "пасують" тварині за розміром. Загалом, ці частини тіла свідчать про рівень зацікавленості в інформації.

Люди, схильні до інтриг, пліток і постійного інформаційного голоду, можуть намалювати тварині завеликі вуха і очі або ж збільшити їх кількість. У Мар’яни в цьому сенсі все в рамках норми.

Єдине, що може привернути увагу, – ретельно промальована райдужка ока. Це може бути ознакою тривоги.

Поєднання ніг з тулубом. Люди, схильні до фантазування, ірраціональності та непродуманості, часто не промальовують цю частину тіла або роблять її тендітною і ненадійною.

Ноги тварини на нашому малюнку дуже функціональні та міцно з'єднані з тулубом. Це свідчить про високий рівень контролю за своїми судженнями, та діями.

Ноги. У тварини на малюнку Мар’яни дві різні пари ніг. Це може свідчити про стан, який в психології називається інфляцією. Він спровокований наміром розширити свою присутність і вплив. Також додатково це може вказувати на високий рівень амбіцій і самооцінки.

Крила – це готовність до розширення своєї діяльності. Це сміливість у своїх діях. Водночас, ми бачимо цікаву особливість. Хвіст і ноги тварини промальовані досить чітко і є фізично обгрунтованими для такого тіла.

Крила ж за своїм розміром, товщиною, прозорістю і способом кріплення підійшли б скоріше комасі. Вони наче прикраса. Це може свідчити про деякий конфлікт між реальністю і бажанням. Мрії дуже високі – такі собі повітряні за́мки – а діяльність дуже буденна, приземлена.

Хвіст – дуже важлива деталь. Ця частина тіла вказує на те, як людина оцінює свою діяльність або думки.

Якщо хвіст направлений праворуч і догори (як у нашому випадку), це свідчить про те, що автор задоволений своєю роботою. Водночас, кінчик хвоста направлений вниз. Тобто, певні запитання до себе все ж мають місце.

Про високий рівень самокритичності, тривожності і, можливо, навіть замкнутості, свідчить ще й ретельна штриховка. Такі люди дуже уважно пропрацьовують кожну деталь, адже вони не можуть дозволити собі щось пропустити або покинути почате і переключити увагу на нове заняття.

Масштаби і форми. Те, що тварина зайняла практично весь листок, може свідчити про дуже високий рівень самооцінки і досить високий рівень амбітності зі схильністю до психологічної інфляції.

Рамці навколо тварини навряд чи можна давати однозначну оцінку, адже ми не знаємо, це був художній задум "для краси" чи прояв тривожності і недовіри до оточуючого середовища. Тут було б доречно запитати про це у автора роботи.

Не менш важливим є й те, чого на малюнку нема. Наприклад, автор не приділив уваги ретельній промальовці рота і губ. Це свідчить, що людині не притаманна демонстративність та істероїдність.

Крім того, попри вражаючий вигляд тварини, ми не бачимо у неї зубів, ікол, пазурів чи рогів. Тобто, в момент малювання автор не перебуває у стані агресії.

Також нема жодних прикрас, окрім крил. Це може свідчити про те, що людина не прагне виглядати краще, аніж вона є насправді.

Мабуть, кожен з нас бодай раз у житті несвідомо складав тест "неіснуюча тварина", намагаючись зайняти руки під час нудної лекції або напруженої наради. Більшість людей від Мар’яни Безуглої різнить хіба що відсутність можливості займатися малюванням на засіданнях Верховної Ради, менша кількість поціновувачів мистецтва і диванних психологів в коментарях до їхніх картин і…менш яскрава фантазія.