Вторгнення РФ в Україну вдарило по науці в Арктиці: чому це небезпечно для всіх

Повномасштабне вторгнення російської армії в Україну викликало шок в усьому світі, порушивши, зокрема, й міжнародні наукові дослідження. Санкції та комунікаційні бар'єри між Росією та багатьма іншими країнами, включно зі США, дедалі більше ускладнюють спільну роботу вчених, пише видання E&E News, яке належить американській медіакомпанії Politico.

Удар по дослідженням вічної мерзлоти

Протягом останніх 20 років Владімір Романовський, який народився у Росії, а зараз є почесним професором американського Університету Аляски у Фербенксі, разом з колегами стежив за температурою вічної мерзлоти у Північній Америці та Євразії за допомогою російських учених.

Дослідники по обидва боки Берінгової протоки обмінювалися даними, пересилали обладнання туди і назад, а іноді подорожували між США і Росією, щоб відвідати польові ділянки та встановити системи моніторингу.

Це надзвичайно важливе дослідження. При нагріванні та відтаванні вічної мерзлоти в атмосферу викидаються великі обсяги вуглекислого газу та метану, що може посилити процес зміни клімату та ще більше прискорити потепління Арктики.

За словами Романовського, проєкт не було зупинено одразу після вторгнення Росії в Україну. Приблизно рік тому вчені обох країн все ще могли спілкуватися один з одним, а дослідники на Алясці, як і раніше, могли спрямовувати російським колегам кошти для проведення польових робіт та збору даних.

Але ближче до початку 2023 року дослідники в Росії стали просити їх припинити роботу. За словами Романовського, це було надто небезпечно. Вчені турбувалися, що отримання фінансування від американських інститутів навіть для проведення досліджень може призвести до того, що їх почнуть перевіряти як іноземних агентів.

Приблизно в той саме час і з тих самих причин вчені перестали надсилати дані з російських польових об'єктів.

За словами Романовського, кілька років перерви у прийомі даних не обов'язково означають загибель проєкту. Дослідження вічної мерзлоти за визначенням йде повільно: вона відтає поступово, часто протягом десятиліть, і для виявлення тенденцій може знадобитися багато років.

Але довгострокова діра може спричинити проблеми. У Росії знаходяться одні з найбільших ділянок вічної мерзлоти у світі: майже дві третини території країни покриті мерзлим ґрунтом. Це дуже багато даних, які можуть втратитись назавжди.

"Сподіваємося, що цей розрив скоро закінчиться", – сказав Романовський.

Розрив зв'язків між країнами

Війна завдала шкоди й іншим науковим співробітництвам із російськими дослідниками – зокрема, арктичним дослідженням, які мають вирішальне значення для вивчення глобального клімату. Росія має найдовшу арктичну берегову лінію серед усіх країн світу – 15 тисяч миль (понад 24 тисячі кілометрів).

У червні 2022 року Білий дім повідомив, що почне згортати науково-технічну співпрацю з Росією. Урядові агентства мають завершити співпрацю, яка фінансувалася до вторгнення в Україну, йдеться в керівництві, а потім згорнути взаємодію з дослідницькими інститутами, пов'язаними з російським урядом.

Національний науковий фонд, який щорічно фінансує тисячі дослідницьких проєктів, дотримувався цих рекомендацій протягом останніх двох років. До вторгнення фінансовані NSF проєкти за участю Росії включали дослідження змін у Північному Льодовитому океані, арктичних лісових пожеж, вічної мерзлоти, танення морських льодів, морського транспорту, розвитку інфраструктури та стійкості арктичних груп до зміни клімату.

Хоча керівництво Білого дому дозволило неурядовим організаціям самостійно ухвалювати рішення щодо спільної наукової діяльності, деякі американські університети пішли на розрив зв'язків із російськими партнерами.

Незабаром після початку війни Массачусетський технологічний інститут вирішив розірвати свої десятилітні відносини зі Сколківським інститутом науки та технологій у Москві. Водночас багато навчальних закладів по всьому США оголосили про намір вивести усі свої інвестиції з російських активів.

Їхній приклад наслідували й інші країни.

З початку повномасштабної війни Японія припинила щонайменше 15 спільних дослідницьких проєктів із Росією. Згорнута співпраця варіювалася від досліджень поширення пташиного грипу до проєктів з управління лісами.

Спотворення даних моніторингів

Європейський Союз також запровадив суворі обмеження співпраці з російськими інститутами. Це означає, що деякі дослідницькі ініціативи, які фінансуються ЄС, більше не включають російські дані, через що в системах моніторингу клімату та навколишнього середовища зростає велика діра.

Наприклад, ініціатива ЄС – мережа моніторингу Арктики INTERACT – є однією з найбільших у світі мереж панарктичного моніторингу, що включає десятки станцій у різних країнах, що збирають інформацію про різні екологічні параметри. На даний момент у Росії припинено роботу 21 станції INTERACT – майже п'ятої частини від загальної кількості дослідницьких баз мережі. Згідно з аналізом, виключення російських станцій спотворює загальну картину даних, що знижує здатність глобально оцінювати кліматичні зміни в Арктиці, говорить Ефрен Лопес-Бланко Орхуського з університету в Данії.

Академічна ізоляція

Співпраця між Росією та іншими членами Арктичної ради припинилася невдовзі після початку війни у 2022 році.

Арктична рада забезпечує співробітництво країн щодо низки екологічних питань: охорона природи, забруднення, зміна клімату, рибальство, управління ресурсами тощо.

Минулого місяця Росія пригрозила повністю вийти зі складу Арктичної ради і з того часу призупинила щорічні платежі до її бюджету.

За словами Маргарет Вільямс, старшого наукового співробітника Арктичної ініціативи Гарвардської школи Кеннеді, збільшення прогалин у російських даних відбувається в той момент, коли моніторинг Арктики важливий як ніколи.

Дослідження показують, що швидка зміна клімату в Арктиці, яка відбувається в чотири рази швидше, ніж у середньому у світі, може вплинути на клімат та погодні умови у всьому світі.

До вступу до Гарвардської школи Кеннеді Вільямс більшу частину своєї кар'єри працювала у Всесвітньому фонді дикої природи над проєктами моніторингу дикої природи Арктики. Серед них – спільні міжнародні зусилля зі спостереження за моржами, білими ведмедями та іншими тваринами, які мешкають у США та Росії.

За її словами, з початку війни зв'язок із російськими державними установами, науковими інститутами та неурядовими організаціями практично припинився.

"Не маючи повної картини, не маючи можливості спілкуватися, ми немов напівсліпі намагаємося зрозуміти, що відбувається в цьому районі", – сказала вона.

За словами Романовського, перебої зі зв'язком позначаються і на російських дослідниках, але він все одно намагається підтримувати зв'язок з колишніми колегами, коли може.

Незабаром після вторгнення Росії в Україну багато російських учених відкрито висловилися проти війни. Через війну вони все частіше опиняються в академічній ізоляції.