«Одіссей» закінчить свою роботу сьогодні

Через лунання на бік антени апарату виявилися спрямовані не туди, що вкрай утруднило передачу даних. Тож у перші кілька діб після посадки знімків від нього не було. Тепер ситуація змінилася, хоча отримати вдалося лише знімки з досить низьким дозволом. І все ж таки розробники сподіваються, що апарату вдасться передати і якийсь обсяг наукових даних.

Автоматичний посадковий апарат «Одіссей» ‘яко прилунився 23 лютого 2024 року. Однак з поки що не цілком зрозумілих причин він зробив це на бік. Тому зараз на Місяці склалася унікальна ситуація: на зверненій до нас її стороні знаходяться відразу два «працюючі апарати землян, що перекинулися». Японський SLIM стоїть «на голові», тоді як його американський колега лежить на боці.

Взагалі, виходячи з повідомлень Intuitive Machines, приватної космічної компанії, що створила «Одіссея», все могло бути набагато гіршим. Річ у тому, що після наземних випробувань технік забув активувати запобіжник, який робить штатні лазери системи управління посадкою функціональними. Від цього сідати довелося за допомогою імпровізації — використовуючи замість штатних лазерів наукове навантаження вже на поверхні Селени.

Через це розробники обережно і не викинули перед посадкою трохи в бік спеціальний знімальний модуль, який повинен був вперше в історії зняти посадку на іншому небесному тілі від третьої особи. У результаті зараз зовсім не зрозуміло, чому апарат упав на бік. Розробники стверджують, що вся справа в його непогашеній бічній швидкості 3,2 кілометра на годину, пов’язану з позаштатним керуванням посадкою. Однак у XX столітті ряд апаратів дослідження Місяця нормально сідали і за такої непогашеної бічної швидкості. Альтернативні можливі пояснення часткової невдачі посадки ми описували раніше.

Однак тепер представники компанії поділилися новими даними, здатними прояснити проблему. Штучний супутник Місяця LRO від NASA зміг зняти «Одіссея» з орбіти. У результаті з’ясувалося, що точку посадки витримано з високою точністю. Прилунення дійсно пройшло в кратер Малаперт А, в точку з координатами 80,13 ° південної широти і 1,44° східної довготи, на висоті 2579 метрів.

Нахил поверхні тут оцінюється у 12 градусів. Це досить суттєво, особливо з урахуванням не найстійкішої форми апарату (його аналоги з XX століття мали значно нижчий центр тяжіння). У таких умовах навіть невелика бічна швидкість справді могла призвести до падіння.

Залишається питання, чому система посадки обрала такий схиль. Імовірна відповідь на нього така: «Одіссей» мав першу в історії висадки на Місяці повністю автономну систему керування посадкою. Тобто рішення про те, де прилунятися, приймала автоматична система. Тим часом ще в 1968 році, при першій висадці людей на Місяці, автоматичний вибір точки посадки ледь не занапастив місячний модуль з людьми, обравши для прилунення район з великими валунами. Виходить, щось подібне трапилося і з «Одіссем» у наші дні. Тільки на борту не було астронавтів, здатних перехопити керування та вибрати інше місце посадки.

За новими даними, сонячні батареї «Одіссея» знаходяться під більш невигідним кутом до Сонця, ніж очікувалося. Через це його зв’язок із Землею, ймовірно, припиниться сьогодні, 27 лютого 2024 року. Єдине зображення, передане ним із Місяця за цей час, має досить низьку якість. Теоретично є шанси на пробудження після місячної ночі, як у японського апарату SLIM, який нещодавно несподівано «ожив». На жаль, це не дуже велика ймовірність, оскільки радіоізотопного підігрівача на борту Одіссея немає. Тобто його електроніка вночі охолоне до як мінімум -170 за Цельсієм, що може згубно позначитися на її працездатності.

Хоча загальне враження від першої за 52 роки посадки американського апарату на Місяць може здатися змазаним тим, що він практично не встиг передати цінних даних, насправді йдеться про великий успіх. У XXI столітті з першої спроби штатно посадити автоматичний апарат на Місяці поки що вийшло тільки у китайців. Перша спроба такого роду в ізраїльтян, японців, індійців, росіян («Місяць-25») та американців («Перегрін») закінчилася повною невдачею. Друга спроба в Японії та США принесла позаштатне становище апарату після посадки, що дуже ускладнює отримання наукових даних. Зрозуміло, що навіть просте м’яке лунання, хай і в позаштатному становищі на цьому тлі, — значне досягнення.

На щастя, вже цього десятиліття ситуація повністю зміниться: Starship висадить на Місяці пілотовану експедицію. Як Naked Science писав раніше, можливості людей у ​​дослідженні інших небесних тіл радикально перевершують можливості автоматів, тому пілотована висадка зможе дати незрівнянно більше важливих наукових даних зі спірних питань, що прямо зачіпають придатність Місяця до освоєння людиною.