MY.UAНовини
Польсько-українська катастрофа. Що далі?
Польсько-українська катастрофа. Що далі?

Польсько-українська катастрофа. Що далі?

Польсько-українська катастрофа. Що далі?

Я вірю, що, як пророчо говорив Володимир Зеленський, між Польщею та Україною в майбутньому не буде кордону...

Анджей Дуда (3 травня 2022 року)

 

Ми провалили цей екзамен. Один з найважливіших і водночас, здавалося б, найлегших екзаменів, які постали перед нами після 24 лютого 2022 року. Найлегших — адже після безпрецедентної солідарності, яку виявили поляки щодо українців і України в перші місяці повномасштабної війни, складалося враження, що тепер вирішення всіх наших двосторонніх проблем — річ самоочевидна. З’явилися навіть ілюзії щодо створення контурів балтійсько-чорноморського союзу, про який так люблять час від часу говорити українські експерти й навіть експрезиденти. Й, вочевидь, це правильно — не треба бути геополітиком, достатньо лише подивитися на мапу й згадати історію, щоб зауважити, що більш-менш довготривала та стабільна державність на наших теренах була лише в рамках великого об’єднання від Балтійського до Чорного моря — говоримо ми про Київську Русь чи про Велике князівство Литовське. Натомість щойно починалися міжусобиці, ми відразу ставали частиною великих, чужих нам імперій — чи то зі Сходу, чи з Заходу. Втім, красиві й історично значущі декларації розбиваються об прозу буденного життя, яке вимагає компромісів, готовності вислухати іншу точку зору, піти на поступки, можливо, навіть втратити гроші й зрештою змінитися.

Навесні 2022 року президенти Зеленський і Дуда говорили про те, що польсько-український кордон став формальністю, а згодом його й узагалі не буде. В лютому 2024 року кордон не лише існує, — його блокують, на ньому демонстративно висипають на асфальт українське зерно та їздить тракторист зі зверненням до Путіна «навести лад». Інакше, ніж катастрофою, це назвати важко.

Що призвело до цієї катастрофи й чи можна було її уникнути? Про відмінності між агроринками Польщі та України, великими українськими латифундистами й дрібними польськими фермерами, транзит зерна, яке «дивним чином» почало потрапляти на польський ринок, — про все це в українському інформаційному просторі говорили вже багато. Втім, це можна вважати причиною економічної суперечки, але не суспільної та політичної напруги, що триває вже понад півроку. Погодьтеся, що далеко не кожна економічна суперечка переростає в таку довготривалу кризу. Зрештою, чи могли б окремі групи фермерів чи перевізників заблокувати польсько-український кордон, скажімо, в березні 2022 року? В ті дні, коли поляки масово зустрічали українців на вокзалах своїх міст, селили в своїх квартирах та виявляли, мабуть, найбільшу солідарність із часів створення однойменної профспілки 1980 року. Навряд чи тоді блокада кордону була б можливою. Чому ж те саме суспільство тепер або мовчить, або займає позицію «не все так однозначно» щодо блокади кордону? Отже, причина глибша й глобальніша, ніж саме лише зіткнення економічних інтересів. Україна втратила довіру й прихильність польського суспільства, — і саме це уможливило той факт, що блокада кордону стала елементом внутрішньополітичної польської гри, а польські уряди (як Моравецького, так і Туска) залишаються разюче пасивними щодо цієї проблеми.

Як так сталося? Як за два роки ми дійшли від безпрецедентної солідарності поляків із українцями до недовіри такого рівня, що уможливлює блокаду кордону під час війни? Щоб спробувати це зрозуміти, варто пройтися траєкторією польсько-українських відносин протягом останніх двох років. Траєкторією, яка, на жаль, стала спіраллю катастрофи.

 

Період перший. Позитивний

Повномасштабне російське вторгнення на певний час нівелювало всі багаторічні суперечки між Польщею та Україною. Перед лицем екзистенційної катастрофи просто недоречно продовжувати спори про різне бачення окремих історичних персонажів. Тому ця тема тоді зникла з двостороннього порядку денного. Натомість з’явився величезних масштабів волонтерський рух із підтримки українців, які тікали до Польщі від війни. Нещодавно мені довелося побувати на студентській конференції, тематично ніяк не пов’язаній із Україною. І один з лекторів запитав у аудиторії — молодих поляків із різних регіонів країни, — хто з них був залучений до допомоги українцям два роки тому. Руки підняли всі. Й це чудова (а головне — досить типова) ілюстрація масштабів волонтерської діяльності поляків навесні 2022 року. Дехто називає це «другим дивом польської солідарності» (перше — 1980-ті роки й події, пов’язані з профспілкою «Солідарність»).

15 березня прем’єр Матеуш Моравецький та лідер ПіС Ярослав Качинський разом із прем’єром Словенії Янезом Яншею та прем’єром Чехії Петером Фіалою стали першими європейськими політиками топрівня, котрі здійснили візит до Києва після початку повномасштабного вторгнення. Тоді ж Качинський став першим і єдиним західним політиком, який запропонував ввести в Україну миротворчу місію НАТО. В квітні Анджей Дуда разом із президентами країн Балтії став першим президентом, який приїхав до Києва після 24 лютого 2022 року. А візит Дуди до Києва 22 травня, коли він виступив у Верховній Раді з пропозицією нової добросусідської угоди та фінансування повоєнної відбудови України коштом заморожених російських грошей, польська преса змалювала як історичний, а багато експертів називали це довгоочікуваним позитивним переломом у польсько-українських відносинах.

Той період був чудовим вікном можливостей, щоб раз і назавжди закрити всі історичні суперечки, що розділяють поляків і українців. Почасти поляки чекали на певний жест від української сторони 11 липня — в день пам’яті жертв Волинської трагедії. Такий жест справді був — саме в цей день Володимир Зеленський підписав закон про розширення прав громадян Польщі в Україні (цей закон віддзеркалював раніше ухвалений польський закон щодо громадян України). Втім, це не був жест, що міг остаточно закрити тему Волині, лише напівнатяк на бажання. Безпосередньо про Волинську трагедію українська влада вирішила промовчати. Та й ухвалення цього закону стало радше дипломатичною формальністю, ніж реальною підтримкою, — бо скільки поляків реально бажали отримати посвідку на проживання в Україні 2022 року?

 

Перелом

Переломним моментом, коли почала зменшуватися довіра до України серед польських еліт і суспільства, часто називають інцидент із падінням ракети в Пшеводуві (зокрема про це пише, посилаючись на джерела в оточенні тогочасного уряду Польщі, журналіст Збіґнєв Парафіянович у книзі «Польща на війні»). Точніше, не сам інцидент, а реакція на нього української влади. Категоричне заперечення самої можливості того, що це була ракета української ППО, не лише суперечила офіційній позиції Польщі, а й унеможливила формування певної спільної польсько-української позиції щодо цього інциденту. Адже тодішній міністр оборони Польщі Маріуш Блащак з огляду на цей інцидент висунув пропозицію, аби запропоновані в той період Польщі німецькі ЗРК «Петріот» були передані Україні й виставлені вздовж польсько-українського кордону. Якби українська сторона тоді підтримала цю пропозицію, можна було б сформувати спільний східноєвропейський (немає сумнівів, що ті ж країни Балтії долучилися б до такої польсько-української ініціативи) дипломатичний голос, який був би потужним інструментом тиску на західні уряди для прискорення постачання зброї Україні. Але Київ пішов на конфронтацію з Варшавою, від якої не виграв ніхто. Польська прокуратура призупинила слідство щодо падіння ракети в Пшеводуві в січні 2024 року. В офіційній заяві сказано, що слідство призупинене через... відсутність співпраці з українською стороною.

 

Недоречний символізм

Інцидент у Пшеводуві став початком зміни тенденції в двосторонніх відносинах, але ще далеко було до сьогоднішнього катастрофічного браку довіри. Протягом 2023 року відбулося кілька надзвичайно недоречних з погляду символізму та медійного розголосу кроків, які цю тенденцію значно прискорили. В травні тодішній речник польського МЗС Лукаш Ясіна в одному з інтерв’ю на запитання журналістки «Чи повинен Зеленський вибачитися за Волинь?» (нагадаю, що 2023 року випала кругла, 80-та річниця початку Волинської трагедії) відповів, що «президент Зеленський має взяти на себе більшу відповідальність». І навряд чи на це інтерв’ю хтось звернув би серйозну увагу, якби не непропорційно жорстка реакція посла України в Польщі Василя Зварича, який наступного дня не лише звинуватив Ясіну в спробі нав’язувати президенту України, що той має робити, а й підкреслив безальтернативність формули «прощаємо й просимо пробачення» (яка взагалі-то є не польсько-українською, а німецько-польською і з’явилася геть у іншому контексті) в питанні польсько-українського історичного примирення. Дійшло до медійного скандалу, більшість польських ЗМІ опублікувала вислів українського посла, й напередодні круглої річниці було створено атмосферу, яка точно не сприяла остаточному примиренню. Пізніше був непоганий і багатообіцяльний виступ у Сеймі спікера ВРУ Руслана Стефанчука, який говорив про необхідність наповнити вищезгадану формулу реальним сенсом, а далі... нічого. 11 липня в Луцьку відбулись урочистості за участю Дуди та Зеленського, але жодної нової формули примирення або чогось, що могло б поставити крапку в двосторонніх спорах щодо історії, запропоновано не було. Ба більше, в соцмережах Дуди постфактум було сказано, що в Луцьку вшановували пам’ять «загиблих поляків», а в соцмережах Зеленського — «жертв Волині».

Невдовзі дійшло до чергового медійного скандалу, який майже повторив травневий скандал Ясіни—Зварича. Цього разу вже йшлося про протести фермерів. У одному з інтерв’ю тодішній голова офісу міжнародної політики канцелярії президента Польщі Мартін Пшидач сказав, що «варто було б, аби Україна почала цінувати ту роль, яку для неї протягом останніх місяців відіграє Польща». Знов-таки, саме це інтерв’ю навряд чи набрало б суспільного розголосу, якби наступного дня для роз’яснень цих слів до МЗС України не викликали посла Польщі. Того самого посла, Бартоша Чіхоцького, який був єдиним послом країни ЄС, що не покинув Україну перед 24 лютого 2022 року. Мало того — виклик посла Польщі до МЗС стався 1 серпня — в день пам’яті Варшавського повстання 1944 року. В день, коли у Варшаві традиційно відбуваються масові патріотичні акції. Чи варто говорити, як це вплинуло на суспільну думку про Україну в Польщі? І скільки було спекуляцій у соцмережах про те, що Україна так «привітала» варшав’ян із річницею...

Далі обопільні публічні спроби «вкусити» одне одного стали регулярними. З польського боку це можна пояснити кампанією напередодні виборів до Сейму. ПіС намагалася змобілізувати консервативно-націоналістичний електорат, і їм важливо було показати, що польський інтерес для них важливіший, ніж «українське питання». Загалом польські політичні еліти в передвиборчий період проявили себе як європейці — в гіршому сенсі цього слова. Коли британські, французькі чи німецькі політики використовують тему війни в Україні у власній внутрішній політичній боротьбі — це хоч і цинічно, але можна зрозуміти. Війна від них далеко, й для їхніх суспільств це радше є абстракцією з телевізору. Але коли представники польського політикуму не спромоглися поставити питання війни й підтримки України над політичними поділами, — це викликає питання. На риторичному рівні всі (крім хіба що ультраправої «Конфедерації») визнають екзистенційну важливість перемоги України для майбутнього Польщі. Але коли доходить до конкретних справ, виявляється, що підтримку України в цій війні можна поставити «в довгу чергу» перед боротьбою за ту чи ту частину електорату. Така поведінка стала помітною ще під час виборчої кампанії та ще очевиднішою — під час блокади кордону, але про це згодом.

З українського боку... важко пояснити деякі дії вітчизняних чиновників. Скажімо, навіщо торговий представник України Тарас Качка 18 вересня (в день, коли Україна подала до СОТ позов проти Польщі) опублікував у Твіттері пост польською: «Дбаю про ваше і наше сільське господарство»? Таке відсилання до фрази «За нашу і вашу свободу» (яка з’явилася під час Листопадового повстання 1831 року) сприйняли просто як зневагу до польської історії та спробу покепкувати з поляків. А вже наступного дня президент Зеленський з трибуни ООН мало не звинуватив Польщу в роботі на РФ. Анджей Дуда відповідає не менш недоречним порівнянням України з потопельником (пам’ятаємо про розпал передвиборчої кампанії в Польщі). Вже тоді можна було сказати, що від солідарності перших місяців повномасштабної війни не залишилось і сліду.

Згодом черговий скандал спричинив польський Інститут національної пам’яті (ІНП), який у грудні заморозив розслідування у справі акції «Вісла» з абсурдним поясненням, що це був «превентивний» захід, що не мав репресійного характеру. Цілком імовірно, що це «екстравагантне» (насправді скандальне й ані історично, ані політично не виправдане) рішення було спробою нинішнього консервативного керівництва ІНП гучно «гримнути дверима» (а заодно й підіграти виборцям ПіС) на тлі чуток про намір нової влади достроково змінити керівництво або навіть ліквідувати ІНП. І знову жертвою внутрішньополітичних процесів у Польщі став польсько-український діалог. Якщо раніше можна було стверджувати, що за всіх проблем із Волинською трагедією питання акції «Вісла» в двосторонніх відносинах остаточно закрито (адже польський Сенат засудив її як злочин комуністичного режиму ПНР іще 1990 року), то цим рішенням польський ІНП знову створив проблему — буквально на рівному місці.

 

Кордон

Паралельно до всіх згаданих вище скандалів розвивалася зернова криза й протест перевізників. Блокада кордону розпочалася восени, коли атмосферу в двосторонніх стосунках і обопільну довіру (як на політичному, так і на суспільному рівні) вже було підірвано. До того ж у Польщі відбувався процес транзиту влади, на який багато українських публіцистів і спостерігачів покладали особливі надії. «Проєвропейський» Дональд Туск, на їхню думку, мав зайняти жорстку позицію щодо перевізників і швидко розблокувати кордон. Цього не сталося. Блокада кордону стала елементом внутрішньополітичної боротьби в Польщі. ПіС намагається використати ситуацію на кордоні, щоб іще більше дестабілізувати ситуацію в країні й довести до виборів, а коаліційний уряд (із «Польською селянською партією» в складі) намагається здобути прихильність у відповідного електорату, який підтримує вимоги протестувальників. Розчароване Україною польське суспільство залишається доволі пасивним, тим паче, що фермери та перевізники почасти мають рацію, тому навіть ті, хто засуджує їхні методи, визнають саме право на протест.

 

Україна захищає Польщу?

Останнім і, здавалося б, залізобетонним аргументом, який використовують українські публіцисти й політики в цій темі, є те, що Україна ціною героїчної боротьби захищає Польщу від російської навали. Й у цій ситуації блокування кордону є просто аморальним, незалежно від будь-яких економічних інтересів. Але, на жаль, цей аргумент дедалі менше діє на польську владу та суспільство. По-перше, є усвідомлення, що безпека Польщі сьогодні значно більшою мірою залежить від єдності та спроможності до оборони НАТО й західного світу загалом, ніж від успішності оборони України. По-друге, майже 40-мільйонне суспільство не може зберігати протягом двох років такий самий ентузіазм і запал у підтримці Україні, як у перші кілька місяців повномасштабної війни. Довга війна вимагає стратегічного й системного мислення, зокрема й у дипломатичних відносинах із сусідами. Українська ж дипломатія є реакційною. Українські чиновники реагують на ті чи ті події постфактум, коли вони вже сталися. Часто реагують занадто емоційно й недоречно, намагаючись не досягнути компромісу, а гнути власну лінію без огляду на можливі наслідки. Водночас в ситуації з Польщею протягом останніх двох років узагалі не враховується специфіка польської політичної культури, очікування польського суспільства, чутливі для цієї країни теми. Складається враження, що в українському МЗС і офісі президента польським напрямом займаються люди, які або відверто не люблять цієї країни, або ніколи не були в Польщі й жодного разу не розмовляли з живим поляком. Саме брак відчуття Польщі в поєднанні з браком стратегії України щодо Польщі й призвів до того, що польське суспільство припинило бути чутливим до української війни.

Крім того, неефективною виявилася тактика невизнання права протестувальників на переговори з українською стороною. Українські дипломати якщо й з’являлися протягом останніх місяців на кордоні, то лише для спілкування з поліцією або українськими водіями, які застрягли в чергах. Паралельно у Варшаві були спроби розмовляти з урядовцями. Із самими протестувальниками переговорів не було, лише натяки (або навіть прямі звинувачення) на те, що своїми діями вони підтримують РФ, і очікування, що ситуацію залагодить польський уряд або чиновники ЄС. Натомість претензії протестувальників (як перевізників, так і фермерів) безпосередньо стосувалися України. Ба більше, протести фермерів — це не вузька двостороння тема, а загальноєвропейський тренд. Тому хочуть наші дипломати чи ні, а справу з фермерами доведеться мати й шукати з ними компромісів. Інакше такі протести супроводжуватимуть усю й без того нелегку дорогу України до членства в ЄС.

Утім, небажання спілкуватися з протестувальниками свідчить ще про один симптом, характерний для українського (пострадянського) стилю дипломатії, — він не визнає суспільство за сторону діалогу. Тому українські дипломати фактично не працюють із суспільствами інших країн. Звідси й численні проблеми з невдалими висловлюваннями, нездатністю знайти прийнятну формулу примирення щодо історичних питань, недоречною символікою, зрештою — з протестувальниками на кордоні. Далеко не все можна вирішити через владу, особливо в демократичних країнах, де будь-який політик кожен свій крок робить лише з огляду на рейтинги.

 

Російський слід

Чи є в усій цій історії російській слід? Очевидно і безумовно. Треба бути дуже наївною людиною, щоб вважати, що росіяни не скористаються таким зручним приводом внести розбрат між поляками та українцями. Ознакою російського втручання може виступати й гаряча підтримка блокади відверто антиукраїнськими політичними угрупуваннями, але передусім про російський слід свідчать скандальні події останніх тижнів. Акції з розсипанням зерна на дорогах не мають ніякого практичного сенсу для самих протестувальників, натомість завдають неймовірної шкоди сприйняттю Польщі в Україні. Це відверта провокація, мета якої далека від захисту прав польських фермерів. І цілком можна припускати, що ідея цієї провокації з’явилася не в Польщі. Другою, ще більш грубою у виконанні провокацією, став тракторист із закликом до Путіна «навести порядок» з Україною, Брюсселем та польським урядом. Добре, що цим суб’єктом уже зайнялася польська прокуратура. Чим більше триватиме блокада, тим більше може бути подібних провокацій.

Втім, розуміючи це, варто уникати спокуси звинувачувати взагалі всіх протестувальників в роботі на РФ. Один з лідерів протесту — Міхал Колодзейчак спочатку був обраний в Сейм від «Громадянської коаліції», а в грудні (вже коли блокада тривала) — став заступником міністра сільського господарства Польщі. Тому, якщо ми будемо узагальнювати, то швидко дійдемо до того, що й Дональд Туск — агент РФ. А це точно дорога в нікуди. Російський вплив існує, але він не виключає самої проблеми, яку варто вирішувати. Не буде проблеми — не буде й можливості для РФ влаштовувати чергові провокації.

 

Що далі?

Передусім треба загасити полум’я. Припинити блокаду. Пропозиція президента Зеленського провести зустріч на найвищому рівні безпосередньо на кордоні могла б стати непоганим кроком у цьому напрямку. Як і пропозиція прем’єра Туска визнати КПП на кордоні за критичну інфраструктуру, що унеможливить на законодавчому рівні проведення там акцій протесту й блокад.

Утім, Туск відхилив пропозицію Зеленського, — і тут варто звернути увагу на аргументацію. «Українська сторона також розуміє, що краще проводити ці перемовини на технічному рівні, щоб урядова зустріч мала не символічну цінність — адже нам не треба символізму у відносинах. Увесь світ бачить, наскільки ми рішуче налаштовані допомагати Україні, й немає потреби в подальших яскравих жестах солідарності». Що ж, іще після прохолодного (за погодою й атмосферою) січневого візиту Туска можна було зауважити, а після цих слів можна з упевненістю стверджувати, що романтичний період у польсько-українських відносинах закінчився навіть на рівні політичної риторики. Якщо українська сторона це зрозуміє й почне трактувати відносини з Польщею з позиції прагматизму й договороспроможності — це може піти в плюс.

Але що однозначно здивувало в словах Туска, то це запропонована дата урядової зустрічі у Варшаві — 28 березня. Тобто польський прем’єр пропонує, щоб іще понад місяць проблема блокади кордону залишалася неврегульованою. І це під час повномасштабної війни.

У відповідь на цю заяву українські урядовці вирішили... приїхати на кордон, зробити фото й заявити, що зустріч не відбулася, бо поляки не приїхали. Для кого й навіщо був зроблений цей демарш, а головне, що він дасть для вирішення проблеми, — питання, вочевидь, риторичні.

Українській дипломатії треба подорослішати. Припинити намагання створювати шоу, припинити грати в цинізм, припинити спроби «заламати руки» партнерам (особливо партнерам, від яких значною мірою залежить постачання зброї). Треба навчитися мислити стратегічно, бути готовими до діалогу та компромісів, працювати не лише з елітами, а й із суспільствами.

Та головне — Україна має сама відповісти собі на запитання: чого ми хочемо від Польщі? Як Україна бачить польсько-українські відносини за п’ять, десять, двадцять років? Яке стратегічне бачення майбутнього Україна пропонує Польщі? Й від цього відштовхуватися. 

Передбачуваність — одна з основних рис, обов’язкових для налагодження успішного двостороннього партнерства. Без зрозумілої стратегії чергові кризи, приправлені недалекоглядними висловлюваннями політиків із обох боків, є лише справою часу.

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
Потап повертається в Україну: названо точну дату
GlavRed
2025-07-27T18:57:53Z
Сергій Притула вперше за довгий час показав, який вигляд має його старша донька
24tv
2025-07-27T18:51:17Z
Потап заявив про повернення до України: артист назвав точну дату
TSN
2025-07-27T18:03:07Z
Джордж Мартін схвалює: «Супермен» здається чудовим, «Андор» став родзинкою року»
ITC
2025-07-27T16:39:59Z
Зачіски для спекотного літа: ви будете виглядати неймовірно
24tv
2025-07-27T16:06:42Z
Спокусливий кліп від Трінчер, провокативний трек від LIDA LEE й інше: добірка найкращих прем'єр
24tv
2025-07-27T16:03:54Z
Наречений Лесі Нікітюк розкрив секрет щасливих стосунків із ведучою
GlavRed
2025-07-27T15:27:36Z
Нові сцени з фільму «Трон: Арес» — на Comic-Con показали видовищні погоні й підтвердили головну сюжетну інтригу
ITC
2025-07-27T15:10:48Z
Сергій Притула показав сюрприз для 8-річної доньки і залишив їй послання на майбутнє
TSN
2025-07-27T14:48:48Z
В Охматдиті вже у серпні буде відновлене відділення трансплантації кісткового мозку - Свириденко
УкраинФорм
2025-07-27T19:21:31Z
Мінімальний мінімум: скільки кроків щодня слід проходити
24tv
2025-07-27T17:42:54Z
Зеленський нагородив медиків з нагоди професійного свята
УкраинФорм
2025-07-27T16:27:20Z
Це не жарти: як уберегти собак від серйозних небезпек влітку
Telegraf
2025-07-27T16:27:06Z
Зеленський відзначив державними нагородами медиків
ГЛАВКОМ NET
2025-07-27T16:18:37Z
Чи правда, що кабачки сповільнюють старіння: скільки треба їсти, щоб омолодитися
TSN
2025-07-27T14:21:02Z
Корисні властивості та ризики: що варто знати про безкофеїнову каву
24tv
2025-07-27T12:12:39Z
Не "лікуючий лікар": як правильно розповісти про роботу медиків
24tv
2025-07-27T12:06:23Z
Скільки годин краще спати, щоб не зашкодити своєму оранізму
24tv
2025-07-27T11:36:51Z
Коли влітку обрізати малину: це миттєво збільшить урожай
24tv
2025-07-27T19:27:14Z
Тварини кращі за колишніх: дослідження учасників ШІ-тренду виявило вкрай несподівану тенденцію
24tv
2025-07-27T19:09:29Z
Їх зʼїдять ще до того, як вони вистигнуть: оригінальні котлети з минтая та картоплі
24tv
2025-07-27T19:00:13Z
Припинити боротьбу: коли варто віддати чоловіка коханці
Знай
2025-07-27T17:51:45Z
Соковиті, ароматні, незабутні: як приготувати ідеальні фаршировані перці
Telegraf
2025-07-27T17:00:10Z
Проста липнева дія зробить виноград вдвічі солодшим: варто знати
24tv
2025-07-27T16:09:29Z
Це візуально зменшує простір оселі: 4 помилки в декоруванні
24tv
2025-07-27T15:15:05Z
Салат із крабових паличок, який витіснить Олів'є: до літнього столу та на кожен день
Telegraf
2025-07-27T14:39:16Z
Унікальна можливість: на продаж виставили острів з замком, фермою і вертолітним майданчиком
24tv
2025-07-27T14:21:46Z
Головне – досягти своїх цілей: у Путіна зробили нову цинічну заяву про війну в Україні
24tv
2025-07-20T09:30:42Z
Люди з картонками. Як молодь змінює правила політичної гри
Детектор М
2025-07-27T19:24:29Z
Нардепів закликали зайняти державницьку позицію щодо антикорупційного законопроєкту
Знай
2025-07-27T19:12:19Z
У Києві тривають акції проти закону щодо НАБУ і САП
УкраинФорм
2025-07-27T19:07:24Z
"Наскільки ж треба бути дурними": Трамп обурений Іраном через "ядерку"
24tv
2025-07-27T19:00:07Z
У Петербурзі заявили про "безпрецедентну" атаку 51 дрона в день візиту Путіна
Комсомольская правда
2025-07-27T18:58:13Z
Трамп підтвердив намір просувати угоду з НАТО, яка передбачає підтримку України
УкраинФорм
2025-07-27T18:54:27Z
Це найбільша проблема, – економіст сказав, що стоїть на заваді євроінтеграції України
24tv
2025-07-27T18:54:06Z
Путін на день флоту зупинив лімузин та вийшов до людей – уперше з жовтня 2024-го
24tv
2025-07-27T18:33:02Z
Розкриті технічні характеристики турецької гіперзвукової ракети Tayfun Block 4
InternetUA
2025-07-27T19:13:33Z
Помер одіозний аграрій, який за життя збудував собі мавзолей
ГЛАВКОМ NET
2025-07-27T19:09:33Z
У низці областей ППО працює по ворожих безпілотниках
УкраинФорм
2025-07-27T19:07:55Z
ЗСУ офіційно підтвердили звільнення Кіндратівки на Сумщині
24tv
2025-07-27T18:54:05Z
Один з вишів дозволить частині першокурсників навчатися за індивідуальним графіком
24tv
2025-07-27T18:48:09Z
Схоже на операцію "Павутина": Туреччина показала нові незвичні ракетні установки
24tv
2025-07-27T18:42:51Z
Чи можуть сусіди змінювати межі своїх суміжних ділянок за згодою
24tv
2025-07-27T18:39:07Z
Свириденко розповіла про відновлення «Охматдиту»
ГЛАВКОМ NET
2025-07-27T18:39:01Z
Хто стежить за російськими літаками ще до зльоту: секрет НАТО у небі Балтики
InternetUA
2025-07-27T18:33:08Z
Знищено будівлю Тамбовського порохового заводу: ЗМІ виклали фото уражень російських об'єктів
24tv
2025-07-27T19:09:45Z
Негода покалічила підлітків на Одещині, одна дитина не вижила
Telegraf
2025-07-27T18:51:29Z
Удар по автобусу на Сумщині: одна з поранених у вкрай тяжкому стані
УкраинФорм
2025-07-27T18:36:30Z
25-річний чоловік заволодів телефоном батька, перевів собі його гроші та оформив на нього кредити
InternetUA
2025-07-27T18:27:16Z
Будівля зникла за секунди: у німецькому Дуйсбурзі підірвали 63-метрову висотку
24tv
2025-07-27T18:18:29Z
У ДР Конго бойовики напали на церкву та вбили 38 людей
УкраинФорм
2025-07-27T18:15:26Z
На Одещині повалене вітром дерево вбило дитину, четверо поранені
ГЛАВКОМ NET
2025-07-27T17:39:26Z
В аеропорту Денвера у США загорівся літак American Airlines – CNN
iPress
2025-07-27T16:58:29Z
Полтавщину сколихнув глибокий землетрус: що показали сейсмографи
UAToday
2025-07-27T16:57:49Z
На Львівщині попрощалися з депутатом Ярославом Рущишиним
УкраинФорм
2025-07-27T19:18:41Z
Відправляють до міста штурмові групи: окупнати намагаються зайти в Куп’янськ
24tv
2025-07-27T19:06:53Z
Кидають на штурми не всіх: офіцер ЗСУ розкрив, кого росіяни бережуть "на майбутнє"
24tv
2025-07-27T19:06:31Z
Графік відключення газу на тиждень з 28 липня по 3 серпня у Дніпропетровській області: стало відомо, кого і коли обмежать
Политека
2025-07-27T19:00:50Z
Окупанти скоїли ще один військовий злочин: наслідки атаки на автобус на Сумщині
GlavRed
2025-07-27T18:36:14Z
У Сумах частково немає світла: росіяни знову били по критичній інфраструктурі
24tv
2025-07-27T18:21:35Z
В Іллінівці на Донеччині внаслідок авіаудару РФ загинув чоловік, троє поранених
УкраинФорм
2025-07-27T17:51:03Z
Багатство і процвітання: кому тиждень готує великі фінансові можливості
Gazeta UA
2025-07-27T17:12:15Z
Графік відключення світла на тиждень з 28 липня по 3 серпня у Полтавській області: мешканців попередили
Политека
2025-07-27T16:45:52Z
Англія стала переможцем жіночого Євро-2025
Football.ua
2025-07-27T19:13:04Z
Власник Університаті Ротару: Слава Україні!
Football.ua
2025-07-27T19:07:28Z
Федик: Рух працює над тим, щоб грати у комбінаційний футбол
Football.ua
2025-07-27T18:45:31Z
Алонсо обрав футболістів, які покинуть Реал: чи є Лунін у списку
24tv
2025-07-27T18:42:13Z
Бондаренко розповів, хто з тренерів Шахтаря найбільше вплинув на його розвиток
Football.ua
2025-07-27T18:30:06Z
Амбасадорка руху, який займається викраденням українських дітей, виграла чемпіонат світу з фехтування
ГЛАВКОМ NET
2025-07-27T18:24:56Z
"Свині, тут вам не раді": у Грузії спалахнули протести через росіян на ЧС-2025
24tv
2025-07-27T18:24:05Z
Помер володар Кубка УЄФА у складі Феєноорда Шнейдер
Football.ua
2025-07-27T18:21:27Z
Полісся втратило Тейлора на довготривалий термін
Football.ua
2025-07-27T18:00:41Z
США витратять понад 150 мільярдів на систему "Золотий купол"
24tv
2025-07-27T19:12:38Z
ПФУ неправильно індексував пенсії роками: хто тепер може розраховувати на доплату
Хвиля
2025-07-27T18:45:43Z
Проблемні гроші: яку долари не приймають у банках України
24tv
2025-07-27T18:03:19Z
До 120 гривень: як змінилися ціни на гречку, вершкове масло та хліб у липні
Хвиля
2025-07-27T18:00:49Z
Компанія, що змінила світ: як Білл Гейтс побудував свою імперію
24tv
2025-07-27T17:18:48Z
В Україні можуть застосувати відключення світла, – експерт
Знай
2025-07-27T17:12:58Z
Вартість 50 соток землі: актуальні ціни в Україні
24tv
2025-07-27T17:06:06Z
Субсидії для пенсіонерів у Кіровоградській області: кількість пільговиків масово скоротять, кому гроші більше не прийдуть
Политека
2025-07-27T17:00:58Z
Український фонд стартапів допоміг компаніям залучити майже $51 мільйон інвестицій
УкраинФорм
2025-07-27T16:48:08Z
Забуті частини ДНК виявилися ключем до регуляції генів
360ua.news
2025-07-27T19:12:01Z
Скільки платить TikTok у 2025 році за 50 тисяч переглядів
24tv
2025-07-27T19:06:05Z
Компанія Ілона Маска запланувала масове вживлення чипів
ГЛАВКОМ NET
2025-07-27T18:51:35Z
Названо 4 шкідливі звички, які знищують продуктивність смартфона
InternetUA
2025-07-27T18:12:38Z
"Ми готові": можливе вторгнення інопланетян розвеселило українців
Telegraf
2025-07-27T18:09:27Z
Вчені пояснили, чому більшість котів уникають купання
360ua.news
2025-07-27T17:48:20Z
Colossus 2: новий суперкомп’ютер Маска запустять за кілька тижнів
360ua.news
2025-07-27T17:21:18Z
Що буде з ноутбуком, якщо його не вимикати в грозу: фахівці пояснили
InternetUA
2025-07-27T17:16:42Z
У Красноярську люди другу добу сидять без інтернету: оператори кажуть, що це "заходи безпеки"
24tv
2025-07-27T16:36:36Z
У США продали Acura Integra Type R за $204 000, новий рекорд для моделі
360ua.news
2025-07-27T18:21:57Z
Чоловік скаржиться, що динаміки Volvo довгі роки видавали нестерпний звук
Топ Жир
2025-07-27T18:06:08Z
Вантажівкам IFA W50 виповнилося 60 років
AutoCentre
2025-07-27T17:03:33Z
План B для Lamborghini: гібрид замість електрокара Lanzador — емоції перемагають технології
ITC
2025-07-27T16:39:16Z
Range Rover Autobiography нагадує прихований Rolls-Royce, але задні сидіня розкривають його справжню суть: огляд
Топ Жир
2025-07-27T16:21:49Z
В Україні скорочуються продажі нових автомобілів - Укравтопром
УкраинФорм
2025-07-27T15:39:10Z
На вулиці Відня вийдуть водневі автобуси Rampini Hydron
AutoCentre
2025-07-27T15:07:55Z
Ford Trucks зміцнює позиції на європейському ринку
AutoCentre
2025-07-27T13:03:08Z
Власник Cybertruck повернувся до розрядженого електрокара після двох тижнів зарядки
Топ Жир
2025-07-27T12:36:09Z