Росія почала активну фазу гібридної війни у Польщі: чому Туск досі не може розблокувати кордон. Інтерв’ю з Дещицею

Польські фермери продовжують блокувати пункти пропуску з Україною. При цьому на заблокованому кордоні зростає кількість провокацій.

Якщо загалом у ЄС сільгоспвиробники протестують передусім проти дій Брюсселя, то польські протести спрямовані ще й проти імпорту продукції з України. При цьому з кожним днем вони все менше схожі на боротьбу за власні інтереси, а більше – на антиукраїнські виступи.

Жорсткі антиукраїнські заяви, пробиття коліс, розсипані по всій дорозі цвяхи та шурупи, щоб не дати українському транспорту, зокрема пасажирському, продовжувати рух, та вандальські напади на транспорт з українським зерном – такими є "мирні" протести польських фермерів сьогодні.

У ніч проти 25 лютого у Польщі сталося наймасштабніше пошкодження українського зерна від початку протестів. Невідомі відкрили вісім вагонів потяга, які прямували до Німеччини, та висипали кукурудзу на залізничні колії.

Своїми думками стосовно подій у Польщі в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився український дипломат Андрій Дещиця, який із 2014-го по 2022 рік обіймав посаду посла України у Польщі.

– Протести польських фермерів не тільки не вщухають, а навіть радикалізуються. Фіксується все більше актів вандалізму й антиукраїнських гасел. До фермерів через декілька днів знову приєднаються перевізники. Вже розпочалося блокування німецького кордону через те, що нібито українська продукція витісняє польську і там. Протести фермерів відбуваються по усій Європі, але тільки у Польщі вони мають антиукраїнське спрямування. На ваш погляд, що відбувається?

– Дві важливі вимоги мають польські фермери на сьогодні. Одна з них стосується європейської аграрної політики, а друга – заборони на експорт української сільськогосподарської продукції у Польщу. Подекуди ці протести мають також і антиукраїнський характер. Так, свідомо чи ні, але ці протести використовують для того, щоб, як мені здається, внести певну напруженість в українсько-польські відносини.

Провокаційні та злочинні дії, які також порушують польське законодавство, дуже сильно впливають на відносини між Україною і Польщею. Поліція розпочала слідство, але поки що не встановлено, хто це робить.

Поки що не можна говорити, що провокатори досягли своєї мети і власне, посварили Україну та Польщу. Все буде залежати від того, як обидві сторони на це реагуватимуть. Бо насправді ці провокаційні дії також негативно впливають і на імідж Польщі.

– Ви сказали, що на ситуацію впливатиме і реакція польської влади зокрема. Український уряд пропонує зустріч своїм польським колегам для пошуків компромісу – вони відмовляються. Прем’єр-міністр Туск обіцяв вирішити це питання після своєї перемоги – не вирішив. Заступник міністра сільського господарства Польщі Колодзейчак прямим тестом говорить, що він на місці фермерів блокував би кордон Польщі з Німеччиною, бо "німецький ринок також відібрала у нас українська продукція". Не дуже це все схоже на бажання вирішити проблему з блокуванням...

– Що стосується цих урядових переговорів, я вважаю, що їх потрібно провести, і, думаю, зустрітися на кордоні, аби показати, що це є важливим і для України, і для Польщі. Що насправді ці пункти пропуску є не бар'єром між Україною і Польщею, а елементом, який поєднує нас із Європою і є мостом, через який із цілого світу через Польщу йде допомога Україні.

З того, що я знаю, переговори між відомствами обох країн відбуваються на робочому рівні, сподіваюся, що ця дата, яку було раніше погоджено стосовно засідання міжурядової комісії, а саме 28 березня, буде чинною. До цього часу можна буде розробити комплексні рішення, які стосуються українсько-польського кордону. Тому що крім фермерів зараз почнуть протести знову автоперевізники. Тобто це має бути вирішено комплексно.

Що стосується заяв польських високопосадовців. У Польщі зараз почали говорити про те, щоб якось зупинити надходження зерна й з інших європейських країн. Я думаю, що це такі спроби трошки тактичні заспокоїти протестувальників, але насправді вони не мають якогось стратегічного значення.

Реальне вирішення питань, які стосуються присутності української продукції на європейському ринку, можна реалізувати лише в разі тристоронньої участі тих гравців, які можуть ухвалити рішення, – Київ, Варшава і Брюссель. Я думаю, що такий підхід має бути прийнятним.

– Усе ж таки чи вбачаєте ви у діях польської влади реальне бажання вирішити проблему блокування кордону?

– Я вважаю, що вони не справляються зі своїми обов'язками у вирішенні цього питання. Якщо польський уряд не впорається з протестувальниками або не внесе якісь конструктивні пропозиції (бо насправді ці всі вимоги – саме до польського уряду), то українсько-польський кордон може бути перекрито й на довше.

Сьогодні польський уряд не хоче ухвалювати радикальних рішень і пробує якось відтягнути в часі непопулярні дії, бо хвилюється за власний електорат. Причина – 7 квітня у країні відбудуться вибори до місцевих органів влади. Керівна коаліція, до якої входить і Польська селянська партія, не хоче напружених відносин зі своїми виборцями-фермерами, які частково є електоратом теперішнього коаліційного уряду.

Я вважаю, що така тактика – не найкраща, тому що селяни чи фермери в Польщі принципово ставлять питання про вирішення якнайшвидше їхніх вимог. Можливо, не все вдасться вирішити відразу, можливо, будуть якісь помилки, але рішення потрібно ухвалювати вже сьогодні, не чекаючи виборів. Зволікання з боку уряду приводить до того, що ці протести переходять у неконтрольовану форму – і їх починають використовувати ті, хто зацікавлений у протистоянні між Україною і Польщею.

Водночас днями Туск заявив про те, що пункти пропуску та під’їзні шляхи до них буде внесено до списку об'єктів критичної інфраструктури, що означає, що там не можна проводити протести, що вони будуть під охороною поліції. За такого розвитку подій уже безперешкодно буде потрапляти в Україну військова, медична, гуманітарна допомога.

– Ця певною мірою істерика на кордоні з показовим паплюженням українського зерна, з антиукраїнськими гаслами, із закликами на кшталт "Путін, прийди і розберися з Україною та Брюсселем" – це від невеликого розуму чи все-таки є російський слід у польських протестах?

– Я думаю, що сьогодні наявні елементи російської гібридної війни у цьому протистоянні. Власне ці лозунги, заяви і провокації йдуть нібито від невідомих осіб, як стверджують самі організатори. Мовляв, вони не всіх контролюють, хто приїжджає на ці протести, роблячи якісь заяви, поширюючи неправдиву інформацію, зокрема про те, що українське зерно все ще потрапляє на польський ринок, але воно не надходить уже з літа 2023 року.

На мій погляд, такі дії – початок активної фази російської гібридної війни в Польщі.

– Латвія запропонувала заборонити імпорт зерна з РФ, який значно більший за обсягами, ніж український. Латвійці пропонують, аби на звільнене місце прийшла саме українська сільськогосподарська продукція. На ваш погляд, чи можливе таке рішення, зважаючи на те, що поляки хочуть заборонити українське зерно по всій Європі? Здається, це могло б задовольнити всіх. І до слова, саме через Польщу росіяни везуть багато свого зерна до ЄС, але його чомусь їхні протестувальники не блокують.

– Я думаю, заборона російської агропродукції в Європі може бути правильним підходом. За нинішніх умов це був би абсолютно логічний крок. Усі проблеми, які зараз виникають, зокрема з транзитом через Польщу українського зерна, є результатом війни, яку розпочала Росія.

Чому не протестують польські фермери проти транзиту російського зерна на європейський ринок? Так, це виглядає, власне, як елемент гібридної російської війни. Вони звертають увагу польських фермерів на українське і в такий спосіб відвертають увагу від російського. Тому дуже важливо, щоб польські протестувальники мали достовірну інформацію.

– Знову ж таки, це багато в чому залежить від польської влади, щоб люди розуміли, що відбувається.

– Абсолютно. Я й кажу, що тут польська влада повинна бути активною, щоб не стати заручником цих протестів і елементів російської гібридної війни.

– Як ви вважаєте, чи зміниться ситуація на краще найближчим часом?

– У нас немає виходу, нам потрібно цю ситуацію покращити й стабілізувати відносини з Польщею. Українцям потрібно мати надійне партнерство з боку ЄС і спокійно отримувати допомогу через Польщу. Поляки також це розуміють. Тому ми маємо зберігати єдність і солідарність, бо найбільшою загрозою для нас усіх є не ціни на сільськогосподарську продукцію, а агресивна політика Кремля.