«Що Москва ховала в Києво-Печерській лаврі»: «русскій мір» під купою горщиків

На ютуб-каналі «Реальна історія» продюсера і дослідника історії Акіма Галімова вийшов документальний фільм «Що Москва ховала в Києво-Печерській лаврі?». Серія отримала за тиждень після виходу півтора мільйона переглядів. І хоча поки що це не рекорд для каналу — відео річної давнини під назвою «Чому Путін тремтить від людей?» переглянули вже понад 2,3 мільйона разів — дослідження про Лавру має всі шанси стати чемпіоном. Це багато про що говорить і про настрої в українському суспільстві, і про роботу команди Акіма Галімова.

Проєкт «Реальна історія» розпочався у 2015 році, після анексії Криму й окупації частини Донбасу.  Агресія Росії триває вже не одне століття, тож у суспільства вчергове з’явився запит на проєкти з історії, який Галімов з однодумцями охоче підхопив і реалізував. У 2016-му вийшов перший фільм команди «Україна. Повернення своєї історії». Він був знятий у жанрі історичного детектива та розповідав, «хто ми є насправді» — розкривав невідомі факти з історії України, спростовував історичні міфи, відтворював зовнішність історичних персонажів тощо. Згодом цикл поповнився ще трьома фільмами. Зовсім різні епізоди об’єднувала ідея, що Росія «вкрала нашу історію». Як згадував Акім Галімов у проєкті «Про кіно для ТеБе», через цей підхід деякі історики на початку відмовлялися співпрацювати з командою, бо вважали ідею «конспірологією». А сьогодні термін «вкрадена історія» загальновідомий і прийнятий.

Після 24 лютого Галімов розпочав новий цикл «Реальна історія», де вже без усіляких детективних прикрас зайнявся розвінчанням російських історичних наративів. Станом на кінець лютого вийшло декілька десятків епізодів, із яких можна дізнатися, наприклад, що насправді підписав Богдан Хмельницький у Переяславі, навіщо росіяни вигадали Діда Мороза або чому грузинський національний батальйон воює у складі ЗСУ.  До початку минулого року всі проєкти Галімова виходили на ресурсах «1+1». 1 лютого 2023-го був створений окремий ютуб-канал «Реальна історія», який відтоді акумулює документальні роботи команди. Також на платформі The Gaze почав виходити англомовний проєкт Акіма Галімова The Power of Reason, що розвінчує міфи роспропаганди.

Акім Галімов і начальник науково-дослідного відділу історії Києво-Печерської лаври Роман Качан

Фільм «Що Москва ховала в Києво-Печерській лаврі?» присвячений історії Лаври — від її утворення до сьогодення, коли Україна нарешті почала процес дерусифікації культового місця. Це не перша робота Галімова, що торкається церковної теми. У фільмах «Таємничі манускрипти» та «Темне минуле московського патріархату» він уже розповідав про захоплення росіянами Київської митрополії в 17 столітті та про роль російської церкви в знищенні української ідентичності. У новому фільмі він не став повторювати загальну інформацію та зосередився винятково на Лаврі.

Фільм тривалістю близько години умовно поділений на три частини. Спочатку ведучий розповідає про те, що відбувається в Лаврі зараз, після виселення Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) з монастиря. Потім заглиблюється в історію і доводить, що монастирський комплекс більшу частину свого існування був саме українським, а не російськім. А наприкінці говорить про майбутнє пам’ятки — як держава планує використовувати заповідник.

 Ведучий і директорка департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики Мар’яна Томин

Актуальність теми, що її порушив Акім Галімов у новому фільмі, захмарна. Нагадаю, що у листопаді 2022-го СБУ провела обшуки в Києво-Печерській лаврі через підозру у підтримці країни-агресорки. Це потягнуло цілу низку справді історичних подій. Зокрема, Міністерство культури й інформаційної політики розірвало договір про передачу майна Лаври в користування УПЦ МП і повернуло весь комплекс в управління державі, а колишнього намісника монастиря Павла віддали під суд за виправдання збройної агресії Росії та дискримінацію українців за релігійною ознакою. Попри те, що інтернет з кінця 2022 року повниться тематичними новинами, загальна картина того, що відбувається в заповіднику, не складається. Ну бо важко за сухим повідомленням «знайдено незаконне виробництво на території Лаври» уявити, про що йдеться. А Акім Галімов пояснює: ось купа керамічних горщиків, що продавали в Лаврі туристам і паломникам, ось промислова піч, де їх виготовляли. Піч незаконна, бо Лавра — пам’ятка ЮНЕСКО і жодного виробництва там бути не може, податків від торгівлі держава не отримувала, тобто весь багатомільйонний прибуток осідав у кишенях керівництва Лаври.

І це не тільки про горщики. Ще Лавра «по-чорному» шила, виготовляла меблі, пекла хліб, влаштовувала екскурсії, селила та годувала туристів, торгувала іконами, релігійною літературою та золотом-сріблом (до речі, левова частка цих товарів закупалася в підмосковному селищі Софрине, де розташоване величезне підприємство з виготовлення церковного начиння) тощо.

Окрема тема — ідеологія, що панувала в монастирському комплексі. Під час обшуків правоохоронні органи знайшли купу предметів, що свідчать про гаряче шанування очільниками Лаври «русского міра».

 «Коли я сюди потрапив, для мене це був культурний шок. У Запоріжжі ми відчували, наскільки зараз Україна трансформується. А сюди я потрапив — і таке враження, що тут Росія назавжди. Це Київ, 23-й рік — за 1,5 року після вторгнення», — обурюється новий керівник національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Максим Остапенко. Раніше він очолював національний заповідник «Хортиця» в Запоріжжі.

На підтвердження цих слів Акім Галімов показав деякі знахідки, що не були вилучені СБУ як докази. Плакати з портретами російських патріархів, пам’ятні медальки «на честь» збройних сил Росії, православні календарі з суто російськими святими тощо.

«Важко повірити, що в центрі столиці, на Печерських пагорбах, буквально в кілометрі від Верховної Ради, де сидять наші депутати, зберігалося оце все», — дивується ведучий під час огляду проросійської колекції.

На жаль, Акім Галімов не став з’ясовувати, чому наша держава подолала цей кілометр лише після повномасштабного вторгнення. Історія Лаври починається в проєкті з хрещення Київської Русі та завершується каденцією Януковича, який віддав у безплатне користування Української православної церкви Московського патріархату понад половину території заповідника, включно з печерами.

«Російська церква зберігала свій вплив на Києво-Печерську Лавру аж до 2023 року», — ставить крапку в історичному екскурсі ведучий, одним махом перескочивши майже 10 років, що минули після втечі Януковича.

Дуже цікаво, як у принципове для України постмайданне десятиріччя офіційні органи примудрилися не помітити промислову піч, вбудовану в пам’ятник ЮНЕСКО? Про це точно детектив можна зняти — хоча б медичний, бо всім раптово повилазило.

Я не дарма питаю лише про конкретну піч, тому що з ідеологічною складовою все зрозуміло. Її взагалі можна було не помічати на законних заставах, бо і досі ніхто не забороняє монахам зберігати портрет Олексія ІІ — саме його показав ведучий на камеру. Це навіть не улюбленець Путіна Кирило Гундяєв, а його попередник. У фільмі всі ці уламки «русского міра» показали просто для розуміння настроїв.

Фото: методичка Підпис: Акім Галімов і керівник національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Максим Остапенко

Але одна знахідка, що сплила в розповіді ведучого, викликала питання. Акім Галімов звернув увагу на методичку під назвою «Почему раскольнические группировки в Украине называются неканоническими».

«В методичці розказується про Українську православну церкву Київського патріархату, чому вона неканонічна. Відповідно, всі ці священники Московського патріархату вважають, що вона не має ніякого стосунку до єдиної правильної церкви у світі», — пояснює ведучий.

Цю брошуру написав доктор богослов’я, архієрей Олександр Драбинко. Він має вельми цікаву біографію й навіть колись був викрадений колишнім депутатом Вадимом Новинським — великим шанувальником «русского міра». Драбинко вважався лідером проукраїнського крила УПЦ МП. Ще під час перебування в лавах МП він критикував церкву за зловживання та лобіювання російських інтересів в Україні. У 2018 році Драбинко перейшов до новоствореної Православної церкви України, що незалежна від Москви.

Можливо, Акім Галімов не знає деталей біографії Драбинка, але було б цікаво дізнатися, чи змінив богослов свою думку зараз, чи й досі вважає УПЦ КП «розкольницькою». З іншого боку, питання канонічного права — складна річ, і можна було б розповісти про це більш детально. Тим більше, що матеріал є: за сценарієм того ж Драбинка був знятий фільм «Анатомія розколу», в якому є багато інформації.

Деяку недомовленість перших двох частин фільму компенсує остання, що присвячена майбутньому Лаври. Акім Галімов показав, що держава має чіткий план розвитку заповідника з метою переосмислення його духовного впливу. За словами директорки департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики Мар’яни Томин, за периметром Лаври планують відкрити мільтирелігійний простір «Молитовне коло діалогу», що дозволить об’єднати українців різних віросповідань, побудувати церкву Марії для вшанування пам’яті загиблих у Маріуполі та створити Пантеон українських героїв. Згодом Києво-Печерська лавра об’єднає простір від Арсенальної площі, через Національний музей Голодомору-геноциду до Національного музею історії України у Другій світовій війні.

«Це величезна територія, наповнена українським змістом, українськими мріями, українською історією та пам’яттю про героїв, що віддавали та віддають життя за наш український світ», — каже ведучий.

Першим кроком у цьому напрямку стала започаткована наприкінці минулого року традиція «Дзвін Пам’яті та Надії». Щодня на Великій лаврській дзвіниці після загальнонаціональної хвилини мовчання дзвонар відбиває кількість років, що Україна воює з Росією, ховає загиблих та чекає на повернення полонених. 24 лютого 2024 року дзвони вдарили 10 разів.