«Гарантовані» проблеми, або Чому майбутнє банківських гарантій вирішить розслідування у справі «Укренерго»

Наявність банківської гарантії — обов'язкова вимога для багатьох типів угод, у тому числі на енергоринку. Але сама по собі банківська гарантія не означає, що відтепер банк бере на себе відповідальність за всі ваші «проколи». Ба більше, спроби дискредитації банківської гарантії як такої або маніпуляції з нею — системний ризик, бо вони точно не додають банкам бажання такі гарантії надавати і наживати собі проблем. Тож наш локальний приклад — історія банку «Альянс» — за найгіршого розвитку подій може мати цілком глобальні результати: банки уникатимуть надання послуги, обов’язкової для багатьох угод.

Що сталося

У вересні 2021 року банк «Альянс» надав банківську гарантію ТОВ «Юнайтед Енерджі» (енерготрейдеру, пов’язаному із групою «Приват» Ігоря Коломойського) для забезпечення виконання фінансових зобов'язань перед ПрАТ «НЕК «Укренерго». По суті, банк, відповідно до Правил енергоринку та Закону «Про ринок електричної енергії», виступив гарантом за договором про регулювання небалансів електричної енергії №1196-01024 від 18.07.2019 року, укладеним між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі».

Однак це був би не український енергоринок, якби сторони договору просто взяли і виконали всі взяті на себе зобов’язання. Тож трейдер «Юнайтед Енерджі» енергію брав, але не розраховувався. А постачальник, «Укренерго», нічого з цим не робив і надалі торгував «у борг». Коли зрештою в «Укренерго» усвідомили, що ніяких оплат не передбачається, а борг у 1,7 млрд грн навряд чи хтось погасить, вони прийшли за грошима до банку-гаранта.

От тільки на той момент термін дії банківської гарантії закінчився, та й умови її були порушені, тож банк аргументовано відмовив «Укренерго». Банківська гарантія — це не облігація на вимогу, умови та строки її надання чітко визначені договором. По суті, це форма страхування, і, як будь-яка страховка, банківська гарантія має запобіжники від потенційних зловживань із страховими виплатами.

У цьому випадку всі вони спрацювали: умови договору не виконувалися покупцем, постачальник не вживав жодних дій, аби стягнути з покупця заборгованість, а вимоги до банку пред’явив уже після завершення дії гарантії.

Підстави для відмови

Загалом процедура проста та чітко регламентована: у разі відсутності оплати постачальник повідомляє банк, у якому відкритий цільовий рахунок покупця (у «Юнайтед Енерджі» такий рахунок був в Ощадбанку), надає покупцю-боржнику статус «переддефолтний», а якщо ситуація не покращується за дві доби, то «дефолтний», що, власне, і є стартом до надання фінансової гарантії банком.

У нашому кейсі «Юнайтед Енерджі» мало б отримати статус «дефолтний» 7 березня 2022 року, а набуло лише 14 березня. При цьому електроенергію трейдеру відпускали навіть після офіційного дефолту — до 16 березня.

На перший погляд здається, що нічого страшного — проґавили лише тиждень, але згаданий борг більш як у півтора мільярда сформувався якраз у цей період (див. скан 1).

7 березня трейдер отримав від «Укренерго» електроенергії на 234,5 млн грн, 8 березня — на 193,8 млн, 9 березня — на 195,4 млн, 10 березня — на 177 млн грн. Що казати, навіть у період з 14 по 16 березня, коли статус «дефолтний» уже було присвоєно і «Укренерго» мало б займатися усуненням заборгованостей, воно продовжувало їх множити і постачати неплатнику електроенергію. За три доби ще більш як на 227 млн грн боргів.

Окрім цього, Укренерго, здається, забуло, що той таки спеціальний цільовий рахунок «Юнайтед Енерджі» в Ощадбанку було відкрито на випадок примусового списання заборгованостей. І баланс рахунку цілком дозволяв це робити, і процедура є. Кошти з рахунку «Юнайтед Енерджі» в Ощадбанку дійсно кудись ішли, але точно не на погашення боргів (див. скан 2). Хоча саме «Укренерго» могло і повинно було б щодня списувати гроші з цього рахунку та спрямовувати їх на погашення боргу за поставлену електроенергію. Та, певно, руки не дійшли.

А можливо, вже тоді розрахунок був на банківську гарантію, яка має все покрити «без втрат для покупця і продавця», тим паче що «пробний платіж» вдалося протягнути — «Альянс» видав гарантію у 133 млн грн за Вимогою №1 відповідно до договору. От тільки на цьому зупинився, бо в «Укренерго» знову із строками щось не склалося: строк дії банківської гарантії закінчився 31 березня 2022 року, а «Укренерго» звернулося за подальшими виплатами лише в квітні. Та й вимоги, які «Укренерго» представило банку, потребували як мінімум коригування.

ZN.UA звернулося із запитом до НЕК «Укренерго» із проханням відповісти на питання про ситуацію із запізнілим «дефолтним» статусом «Юнайтед Енерджі», про поставки електроенергії «в борг», про дивну ситуацію із рахунком в Ощадбанку та не менш дивні претензії до гаранта — банку «Альянс». Попри обіцянки, редакція їх досі не отримала. Але ми їх додамо, якщо «Укренерго» таки наважиться на публічні комунікації на цю тему.

А поки що і на перший, і на другий погляд ринкова поведінка як покупця, так і продавця виглядає і незрозумілою, і напрочуд злагодженою. Аж дивно, що зрештою НАБУ прийшло не лише до безпосередніх учасників «торгівлі в борг», а й до банку-гаранта.

Не розібралися?

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура на початку січня оголосили про викриття схеми із заволодіння електроенергією НЕК «Укренерго» та легалізації отриманих від її продажу коштів. Звісно, мова про «Юнайтед Енерджі» та події березня 2022 року, от тільки під підозрою не лише трейдер і постачальник, але і банк. Тобто, за версією слідства, вже звільнений (а як інакше) директор департаменту «Укренерго» у змові із трейдером «Юнайтед Енерджі» брали в «Укренерго» електроенергію безоплатно, продавали за ринковими цінами, отримані кошти виводили на афілійовану «Нью Енерджі Юкрейн». А банк у змові чому? Бо не дав прикрити цей сором фіговим листком банківської гарантії та, по суті, відмовився віддавати гроші шахраям? Не дуже переконливо, якщо чесно.

Особливо зважаючи, що ще в травні 2023 року банк ініціював розслідування кримінального провадження за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України щодо можливих шахрайських дій із боку представників ТОВ «Юнайтед Енерджі», які завдали банку збитку в особливо великих розмірах, коли було перераховано першу і єдину гарантію у 133 млн грн. Постановою Офісу генерального прокурора від 19 травня 2023 року банк визнано потерпілою стороною у цій справі. А в тих епізодах, де банк себе ошукати не дозволив, чомусь слідству, навпаки, вбачається змова.

Глобальні наслідки цієї локальної історії очевидні — банківський сектор, і без цього не надто активний гарантер, напевно перегляне своє ставлення до інструменту банківської гарантії як такої. Навіщо ці зайві ризики у часи, коли, здається, весь твій баланс тільки з ризиків і складається?

Чи буде це відчутно? Так. Є сфери, де угоди без банківських гарантій неможливі взагалі, є сфери, де такі гарантії дуже бажані, тим паче зараз, коли будь-які форми страхування на вагу золота. Та й у перспективі, адже інвестори, яких ми чекаємо не дочекаємося, також зацікавлені у цьому інструменті.

Не виключено, що за підсумками описаних подій (наразі там усі судяться з усіма) сам інструмент банківської гарантії доведеться трансформувати. Принаймні цей прикрий «енергетичний досвід» чітко вказує на необхідність мати кращі запобіжники від потенційного шахрайства і розставляти чіткіші акценти на умовах, за яких надання гарантій можливе і неможливе.