Як вбити російську нафтову економіку, – The National Interest

Редакція 24 Каналу переклала та адаптувала матеріал The National Interest "How to Kill Russia’s Oil Economy".

Економіка Росії та перша перемога Заходу

Економіка Росії не вражає своїми розмірами з приблизно 1,5 трильйона доларів, яка коливається з нестабільним рублем. Російська економіка також дуже вразлива, оскільки бюджет "живе" завдяки експорту енергоресурсів, які, по-перше, складно транспортувати, по-друге, Захід запровадив санкційні обмеження.

Більшість російського експорту – це сировинні товари, особливо коли ціни на нафту високі. Загальні доходи від експорту залежать від цін на нафту і газу (від мізерних 382 мільярдів доларів у 2020 році до 628 мільярдів доларів у 2022 році).

Росія уже втратила майже увесь ринок газу у Європі. Загалом газовий експорт країни до Європи оцінювали у 150 мільярдів кубічних метрів, які приносили 60 – 70 мільярдів доларів на рік. Головна причина – зарозумілість, яка призвела до того, що Росія стала ненадійним постачальником.

Росія також не змогла диверсифікувати експорт власного газу. Основний газопровід зв’язаний з Європою, а виробництво скрапленого газу є досить незначним. До Китаю Росія експортує лише 30 мільярдів кубічних метрів через трубопровід.

Далі – більше! У 2023 році "Газпром" різко скоротив обсяги виробництва, які буде вкрай нелегко відновити. Водночас продаж блакитного палива на внутрішньому ринку серйозно залежить від дотацій (субсидій). Тож, одна із найбільших російських компаній навіть може збанкрутувати.

Боротьба з Росією на ринку нафти триває

Російський нафтовий сектор відіграє значно важливішу роль, а також управляється на дуже професійному рівні. Саме на нафту традиційно припадає більше ніж половина загального російського експорту.

Країни Заходу та Україна повинні сфокусувати свої зусилля на мінімізації російських доходів від продажу нафти. Нагадаємо, що наприкінці 2022 року запровадили цінову стелю на російську нафту (60 доларів за барель – 24 Канал). Цей інструмент досить ефективно працював протягом першої половини 2023 року, проте потім ціни на сировину зросли.

США успішно відстежують суб’єктів, які порушують санкції проти Росії, та запроваджують нові обмеження проти багатьох з них все більш ефективно. Проте Заходу потрібно йти далі.

Екологічний козир проти Росії

Додаткова слабкість Росії – експорт сировини потребує дешевого транспортування. Перш за все йдеться про морські шляхи та трубопроводи. Цікаво, що доступ Росії до морів досить обмежений.

На сьогодні для 90% експорту російської нафти прямує через два морських шляхи: Балтійське море та Чорне море. Більшість суден, які транспортують російську нафти, – це тіньовий флот, який використовують через санкційні обмеження. Варто розуміти, що це старі та неякісні танкери, які зазвичай мають або погану страховку, або взагалі ніякої. Тож, такі судна не повинні отримувати доступу до вищезгаданих вод, оскільки вони становлять серйозну загрозу для екології.

Зокрема, Балтійське море оточене країнами ЄС та НАТО, які дбають про навколишнє середовище, а російський тіньовий флот наразі, можливо, є найбільшою загрозою для його "здоров’я". Для прикладу, Фінляндія та Естонія можуть запровадити певні стандарти, а Європейському Союзу варто продемонструвати певну геополітичну силу.

Тоді як експорт російської нафти у Чорному морі проходить через Стамбул та Босфор. Виникає логічне питання: "Як може Туреччина, яка запроваджує серйозні екологічні обмеження у Босфорі, пропускати неякісні нафтові танкери?" Саме час їх зупинити.

Фактор атак України

З недавніх пір Україна почала бомбардувати нафтопереробні заводи та експортні порти у Росії. Цікаво, що наполягаючи на власній незалежності від країн-транзитерів і досить жорстоко ставлячись до них, Росія зробила себе вразливою до українських атак.

Для прикладу, Україна уже атакувала один з трьох великих нафтових портів біля Санкт-Петербурга й один біля Новоросійська, а також підпалювала численні нафтові бази по всій території Росії. Далі можна очікувати на нові удари України по більшій кількості об’єктів, які пов’язані із нафтовим сектором Росії.

Після цього Україна може перейти до атак по важливих нафтових об'єктах та вузла, які не так легко відремонтувати як трубопроводи. Паралельно Захід повинен заборонити західним сервісним компаніям із нафтового сектору працювати в Росії.

Як поставити Росію на коліна

Чи потрібна світу російська нафта? Насправді не дуже. Наразі на ринку нафти фіксують надлишок пропозиції. Ціни на сировину мають тенденцію до падіння навіть попри спроби Росії та Саудівської Аравії скоротити обсяги видобування.

США зуміли покрити прогалину на ринку після цих скорочень. Американці на сьогодні видобувають більше нафти, ніж будь-яка країна у світі. Йдеться про 13,2 мільйона барелів нафти на добу. Ба більше, США можуть з легкістю збільшити обсяги виробництва.

Крім того, декілька країн, які не входять до ОПЕК, також збільшили обсяги видобування чорного золота. Саме тому це прекрасний момент для того, аби вдарити по російському експорту чорного золота.

Як вказували раніше, приблизно половина загального експорту Росії припадає саме на нафту. Тож ефективні санкції та атаки України можуть відрізати істотну частину експорту – 628 мільярдів доларів у 2022 році та 460 мільярдів доларів у 2023 році. У результаті Росія буде поставлена на коліна і не матиме іншого вибору, окрім як обмежити свої військові витрати.