"Немає школи – нема села": на Полтавщині громада бореться за гімназію, яку хочуть закрити, не спитавши жителів

Жителі села Бодаква на Полтавщині борються за збереження своєї гімназії. У мережі здійнялася хвиля обурення через намагання Заводської територіальної громади, до складу якої входить населений пункт, реорганізувати заклад до початкової школи.

Деталі скандалу повідомив у Facebook депутат Заводської громади і житель Бодакви Сергій Іванись. За його словами, тему обговорювали на колегії.

"Питання доріг, відкриття робочих місць, а тепер і закриття школи? Сьогодні на колегії ці питання були озвучені. Але скажу відверто, нас там не почули. Вперто хочуть закрити гімназію на початкову школу", – зазначив Іванись.

За його словами, для більшості пересічних громадян очевидно, що без школи у села не буде жодних перспектив розвитку – населений пункт просто занепадатиме. Відколи Бодаква увійшла до складу Заводської ОТГ, вона суттєво втратила у фінансуванні.

"Яка користь від цього об'єднання для громади, коли ні доріг, ні робочих місць немає?" – запитав місцевий депутат.

Який може бути вихід із ситуації

"Одним із можливих варіантів не закривати школи в сільській місцевості фахівці Міністерства освіти і науки називають створення освітніх округів та реорганізацію малокомплектних шкіл у їх філії. А саме Бодаквянська гімназія як філія Заводського ліцею. В сусідніх громадах саме так і роблять", – пояснив Іванись.

Однак в ОТГ відмовляють у такому праві громаді села і вперто хочуть закрити школу.

Реакція громади

Місцеві жителі розповідають, що їхня школа – досить сучасна. Вона має гарне матеріально-технічне забезпечення: мультимедійні дошки, нові комп'ютери, меблі, стильну сучасну їдальню.

Все це з'явилося завдяки ініціативним вчителям, які регулярно беруть участь та виграють гранти для свого закладу, бо розуміють, що як самі не зроблять, то грошей ніхто не дасть. Завдяки їхній невтомній праці у закладі побували, зокрема, журналістка Ольга Герасим’юк та письменник Вахтанг Кіпіані.

Випускники школи навчалися у найпрестижніших вишах країни у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та ін. Тепер ці люди працюють у провідних українських ЗМІ, держпідприємстві авіаційної промисловості "Антонов", в IT, держструктурах різного рівня, лікарнях тощо. Це гарні фахівці у різних сферах.

Всі, хто розуміє цінність цього закладу, залишають у мережі дописи з обуренням.

"У нас жорстоко хочуть відібрати право дітей навчатися в рідному селі, право працювати, право на існування села в цілому! Все робиться для економії коштів? Та чи підуть ці кошти на потреби села, наприклад, на дорогу, якою скоро неможливо буде проїхати – питання?" – написала користувачка Інна Тенякова.

Освітянка Тетяна Даниленко зазначила, що адміністрація школи розуміє: коли не буде дітей, навчальний процес сам припиниться.

"Але приміщення школи можна перепрофілювати, знайти якийсь інший проєкт. В цей складний час не годиться занехаювати те, що вже зроблено. А коли відключать опалення, його, на нашу думку, ніхто не включить. І зустрічатиме нас при в'їзді пустка", – зазначила вона.

"Приїдьте сьогодні до нас на Сумщину і подивіться, що робить ворог з нашими школами...де після бомбардування лишаються тільки стіни. То чим кращі ви, коли з середини руйнуєте те, що створювалося роками?" – звернулася користувачка Галина Кравченко до місцевої влади.

Вона наголосила, що у цій школі давали знання не гірші, а де в чому і кращі, ніж у великих міських школах.

Як повідомляв OBOZ.UA, на офіційному сайті Міністерством освіти та науки звіті зазначено, що повномасштабна війна Росії проти Українивпливає на емоційний стан не лише дітей, але й вчителів. В українських педагогів знизилась ресурсність, через що вони неспроможні повноцінно працювати зі школярами. Фахівці дослідження "Індекс майбутнього" закликали до впровадження цілісних програм психологічної підтримки для освітніх працівників.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!