«Постійне дежавю». Аналіз фейків про Україну від січня 2015 до лютого 2024 року

Фейки про Україну є одним з найпомітніших у Європі та світі. Це твердження можна довести на прикладі бази даних фейків, яку від червня 2015 року веде фінансований ЄС проєкт EUvsDisinfo. На 22 лютого 2024 у цій базі є 16629 публікацій зі спростуваннями фейків. Україну там згадують у 8433 випадках. Для порівняння, про США, головного ворога Росії, за версією російського агітпропу й опитаних соціологами росіян, згадують у 7 067 випадках, про ЄС — у 6205, а Польщу — у 1957.

Однак справжня кількість згадок цих держав у дезінформаційних повідомленнях у медіа і соцмережах вища. Адже в базі EUvsDisinfo однотипні фейки часто групуються в один запис із посиланнями на медіа, які їх поширили.

Динаміка публікацій у базі фейків EUvsDisinfo зі згадкою України протягом січня 2015 — лютого 2024

Регулярні записи зі згадками України у базі даних EUvsDisinfo розпочалися від жовтня 2015 року. До початку 2016 року фактчекери задокументували наступні меседжі російської пропаганди щодо України: про «українських нацистів», «штучну націю — Україну», «зовнішнє управління Україною», «державний переворот в Україні», «організовану США війну проти Росії в Україні» та «перепродаж зброї терористичним формуванням». Надалі ці повідомлення використовували з пристосуванням до актуальних інформаційних приводів. Наприклад, фейк про «продаж зброї терористам знову» в різних варіантах активно поширювали після повномасштабного вторгнення.

З 2016 й до 2022-го публікації про «перепродаж зброї» Україною стають менш помітними. Зате набувають помітності фейки про корупцію в Україні. Вони доповнювалися пропозиціями поступитися вимогам Росії, щоб не погіршувати й далі економічне становище України. У 2015 році падіння внутрішнього валового продукту України сягнуло дна після зниження, яке почалося після початку агресії Росії проти України, й економіка почала відновлюватись. Економічні, політичні та євроінтеграційні досягнення України росіяни теж використовували у пропаганді. Наприклад, у квітні 2017 року фактчекери зафіксували повідомлення, що через можливість подорожувати до ЄС без віз у Європу приїдуть «десятки тисяч неонацистів» чи що безвіз Україні надали в обмін на природні багатства. Нагадаємо, режим безвізових подорожей для українців із біометричними паспортами запрацював 11 червня 2017 року.

2018 рік почався з залякувань, що ЄС позбавляє Україну підтримки, та що «Україна втратила половину ВВП через санкції, накладені на Росію». У квітні Україну звинувачували в отруєнні колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля у Британії. Згодом британське слідство встановило, що за замахом стоять росіяни.

У травні — що в України, Молдови та Грузії заберуть безвіз. Влітку росіяни повідомляли, що Україна планує масштабний наступ на сході України. А восени, коли в Ічні, що на Чернігівщині, вибухали склади боєприпасів, поширювали фейки, що за ними Україна приховує докази причетності до збиття цивільного літака влітку 2014 року. У січні 2023 року Європейський суд із прав людини визнав, що літак збили двоє громадян Росії й один громадянин України, який перейшов на бік окупантів, зенітно-ракетним комплексом «Бук», який приїхав туди з Росії. І що саме Росія контролювала ту частину Донеччини, з якої «Бук» стріляв.

Публікації зі словами із рядком «ukrain» у EUvsDisinfo від 2015 до 19 лютого 2024 року

Фейки щодо України у 2019 році найчастіше відбивали інфоприводи з реального життя. Рік почався зі звинувачень в утисках православних, у яких начебто «відбирають храми». Приводом було надання Вселенським патріархом Варфоломієм Православній церкві України томосу на автокефалію. Весною пропагандисти зосередилися на президентській і парламентській виборчих кампаніях, писали про утиски виборців, «зовнішнє втручання у вибори» тощо. А після того — на звинувачуванні України у розпалюванні збройного конфлікту на сході України, порушенні Мінських угод і звинувачуванні  українців у «русофобії».

Провідні 20 осіб і державних та недержавних організацій, які найчастіше згадуються у публікаціях про Україну в базі даних EUvsDisinfo у різні часи

З пандемією COVID-19 також збіглося відродження теми про «біолабораторії США на території України». Вона стала найпомітнішою з 2020 року, коли російська пропаганда зосередилася на пошуку причин для виправдання воєнних дій на території інших держав через уявну загрозу біологічної зброї, яка діє лише проти представників певних етносів. Тема біолабораторій, як і тема нацистів, може служили індикатором того, що російська пропаганда налаштовує своє суспільство проти певних держав. Наприклад, прив’язка згадування Азербайджану та Казахстану в контексті «біолабораторій США» не була помітною до 2023 року. Але став актуальним під час збройного конфлікта між Вірменією й Азербайджаном, від якого Росія самовідсторонилася, а відносини з Азербайджаном погіршила, в тому числі, через повномасштабне вторгення в Україну. А Казахстан у ці роки розширював санкції проти Росії, знову активізував план переходу із кириличного алфавіту на латиницю, скасовував концерти російських зірок, які підтримали вторгнення в Україну. За це росіяни стали називати казахів «казахшистами».

На початку 2021 року з’явилося нове повідомлення пропаганди, мовляв, Україна, яка відмовляється купувати російську вакцину проти COVID-19, завдає шкоди українцям. А паралельно фейками пропагандисти залякували, що новообраний президент США Джо Байден змусить жителів «колонії Україна» воювати проти Росії.

2022 рік, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, почався у пропаганди зі звинувачень Заходу у підготовці війни України проти Росії. Вони супроводжувалися «запевненнями», що Росія не є стороною «внутрішнього конфлікту в Україні», що «в Україні росте русофобія» і що саме  «США хочуть війни» Росії з Україною. Після повномасштабного вторгнення росіян фактчекери, серед іншого, знову були змушені розвінчувати вже спростовані від 2014 року фейки про «укронацистів» і «геноцид народу Донбасу».

Новою темою у перші тижні після повномасштабного вторгнення росіян в Україну стали повідомлення про «масову здачу в полон» українських військових, втечу чи смерть перших осіб України та старий фейк про «американські біолабораторії в Україні». У квітні 2022 російська пропаганда та проросійські експерти перемкнулися на заперечення злочинів у Бучі та «запевняли», що Польща захопила частину України.

Від другої половини 2022 року російська пропаганда в Україні та світі, крім повторення давніших  фейків, робить наголос на просуванні повідомлень, що Росія бореться проти «глобальної змови» знищити Росію та інших виправданнях агресії проти України, як-от звинувачення сусідів України у планах захопити території інших, працює на зменшення підтримки України за кордоном.

Ключові теми спростувань фейків у базі даних EUvsDisinfo

Росіяни намагаються «затуманити» інфопростір повідомленнями про уявне вторгнення в Україну інших сусідів. Найчастіше роль «агресора» у фейках віддають Польщі. Фейки про це були й у 2015–21 роках, проте від початку 2022 року їх стало найбільше.

Дезінформаційні повідомлення, крім прив’язки до інформаційних приводів, інколи мають сезонність. Під зиму частіше з’являються повідомлення про можливі «державні перевороти» й епідемії у війську чи між цивільними. Згідно з документами з бази EUvsDisinfo, серед 205 записів зі згадкою України у заголовках повідомлень пропаганди, слово «coup» (переворот) вживалося найчастіше восени, взимку та в березні, ніж у теплу пору року. За період від квітня до серпня його вживали лише 69 разів. Це можна пояснити тим, що росіяни «прив’язали» слово «переворот» до Революції гідності в Україні, яка почалась у листопаді 2013 року, а закінчилась у лютому 2014. А після того росіяни окупували Крим. І з року в рік до річниць Революції гідності поверталися до цього слова. Ним же виправдовували окупацію Криму, бойові дії на сході України та вторгнення в Україну.

Сто іменників-загальних назв, які вживали у публікаціях зі згадками України у заголовку з бази даних EUvsDisnfo 

Проте сезонність у фейках менш помітна, ніж прив’язка до інформаційних приводів, під які пропагандисти пристосовують повідомлення з набору «класичних» тем. Якраз пристосування під інформаційні приводи, які турбують суспільство, і роблять неодноразово спростовані повідомлення впливовими. Інший фактор, який робить фейки впливовими, — їх багаторазове повторення російськими медіа, проросійськими експертами та російськими чиновниками. Регулярне промовляння неправдивої інформації впливовими особами змушує звертати увагу на них інших представників медіа. І так тези про «державний переворот в Україні», «російський Крим» чи про «плани вдертися у Росію» починають обговорювати інші медіа, політики й чиновники.

Колаж: Наталія Лобач