Ukraine Facility: на что и на каких условиях будут потрачены 50 млрд евро от ЕС

27 лютого 2024 року Європарламент ухвалив попередньо узгоджену версію документа, який впроваджує новий механізм підтримки Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро на чотири роки.

Вже наступного дня, 28 лютого, його остаточно схвалила Рада ЄС.

І вже в березні, сподіваються в уряді, Україна в межах нового механізму отримає від ЄС 4,5 млрд грн перехідного фінансування.

Тож варто детальніше розглянути, що таке Ukraine Facility.

Яку частку потреб України він закриває? Які вимоги має виконати українська влада для отримання цих коштів?.

І зрештою, яка частка цієї допомоги видається у вигляді кредитів?.

Половина від потреб України.

Ukraine Facility – це новий механізм підтримки України з боку ЄС.

Він подібний до Механізму відновлення та стійкості (Recovery and Resilience Facility), який використовується для фінансової підтримки країн-членів Євросоюзу.

Фінансова підтримка за такими програмами надається відповідно до схвалених планів дій, в нашому випадку – "Плану України".

Такі плани спочатку готуються національними урядами із залученням громадськості та бізнесу, а потім узгоджуються з ЄС і містять перелік заходів, спрямованих на зміцнення економіки та макроекономічну стійкість.

Для України механізм передбачає надання 50 млрд євро протягом чотирьох років.

Поки невідомо, коли та які суми будуть виділені, але є сподівання, що більшу частину коштів Україна отримає на початкових етапах програми (money front loaded).

За останніми повідомленнями, цього року ЄС може надати Україні 16 млрд євро, тоді як минулого року Україна отримала 18 млрд євро.

Ці кошти мають критичне значення для забезпечення макрофіскальної стійкості України.

Потреба у зовнішньому фінансуванні в 2024 році становить $37,5 млрд, і Ukraine Facility може перекрити приблизно половину цієї суми.

Зазначимо, що ці кошти призначені для фінансування видатків держави, які не стосуються оборони та безпеки.

Фінансування грантової складової та відсотків за кредитами Ukraine Facility закладається в бюджет ЄС.

Цікаво, що потенційним джерелом надходжень за Ukraine Facility можуть стати також прибутки, отримані від заморожених російських активів, але, найімовірніше, йдеться про додаткові кошти до вже ухвалених 50 млрд євро.

Що стосується другої частини фінпідтримки України, то ще близько $5 млрд Київ може отримати від МВФ, якщо вчасно виконає всі структурні маяки.

Поки що Україна виконує Програму повністю та вчасно, а тому на рівні експертів досягнуто рішення про третій перегляд Програми.

В березні очікується позитивне рішення Ради МВФ щодо результатів такого перегляду, в результаті чого Україна має отримати черговий транш у сумі $880 млн.

Підтримка від США поки що є предметом гарячих баталій, але хочеться сподіватися, що Україна все ж таки отримає цього року близько $10 млрд.

Три складові підтримки.

Фінансова підтримка складається з трьох елементів (pillars), а саме: 1) бюджетна підтримка, 2) інвестиційна складова, 3) кошти для субсидування відсоткових ставок та технічна допомога.

Кошти надходитимуть протягом чотирьох років.

Бюджетна підтримка (Pillar I):.

33 млрд євро у формі позик та 5,27 млрд євро у вигляді грантів до бюджету України.

Позики надаються на 35 років, а початок виплат за основною сумою боргу почнеться з 2034 року.

З урахуванням закладеної в третій елемент субсидії, яка повністю покриватиме відсотки за кредитами, обслуговування цих позик не вимагатиме витрат з бюджету найближчими роками.

З цієї суми до 9 млрд євро кредитів мають бути доступні вже у січні-червні 2024 року до затвердження "Плану України", а далі кошти надаватимуть щоквартально залежно від виконання зобов’язань за "Планом України".

Додатково 20% грантів, тобто близько мільярда євро, зарезервовано на підтримку місцевих та регіональних потреб відновлення України.

Це ілюструє важливість децентралізації для політиків ЄС: Європарламент та Рада ЄС при доопрацюванні документа Ukraine Facility приділяли особливу увагу ролі місцевих органів влади.

Інвестиційна складова (Pillar II):.

Майже 7 млрд євро виділено на підтримку інвестицій в Україну, в тому числі на забезпечення можливих виплат за гарантіями ЄС на суму 7,8 млрд євро.

Ще 15% гарантій, або 1,17 млрд євро, зарезервовано на підтримку малих та середніх підприємств, у тому числі на гарантії за кредитами українських банків.

Паралельно не менше 20% гарантій, або 1,56 млрд євро, повинні піти на "зелені" цілі (зміна клімату, біорізноманіття, навколишнє середовище).

Технічна допомога та субсидії на виплату відсотків за позиками, наданими Україні від ЄС (Pilllar III):.

4,76 млрд євро з бюджету ЄС підуть на покриття відсотків за кредитами Україні, в тому числі за новими кредитами та кредитами, наданими у 2022-2023 роках, на технічну допомогу та інші напрями підтримки України, а також покриватимуть деякі адміністративні витрати на програму самого ЄС.

Цьому блоку приділили велику увагу при оновленні документа.

Також у наступні чотири роки Україна не буде сплачувати відсотків за позиками, які отримувала раніше і буде отримувати зараз, що полегшить фіскальний тягар.

Як отримати гроші?.

Перевагою ухваленого документа є можливість отримання Україною перехідного фінансування (bridge financing) у сукупній сумі 9 млрд євро до червня цього року, з яких 4,5 млрд євро ми сподіваємось отримати вже в березні.

Такий підхід дозволить уряду та Єврокомісії узгодити текст "Плану України" із впровадження реформ та змін.

Уряд має подати План впродовж двох місяців після набрання чинності Регламенту щодо Ukraine Facility.

Він повинен відповідати крокам зі вступу України до ЄС, підтримувати соціальні, кліматичні та екологічні цілі, верховенство права та гендерну рівність, враховувати потреби місцевих органів влади, детально пояснювати, як уряд буде боротися з шахрайством та всіма формами корупції, тощо.

Наразі "План України" вже майже готовий.

Вже відбулося кілька ітерацій узгодження Плану з Єврокомісією.

Робота над Планом завершиться після врахування остаточних вимог Регламенту ЄС, консультацій із Верховною Радою.

А сам План буде схвалено Кабінетом міністрів України та передано до ЄС.

Після цього "План України" має оцінити Єврокомісія на відповідність визначеним критеріям.

Відповідний Регламент передбачає, що впровадження заходів, передбачених у Плані, повинно сприяти прискоренню економічного зростання України, зменшенню соціальної нерівності, наближенню України до стандартів ЄС та усуванню перешкод до вступу України до ЄС, які визначені Єврокомісією.

Також Єврокомісія повинна буде оцінити виконання більше десятка інших критеріїв, визначених законодавцями ЄС.

На основі оцінки Єврокомісії "Плану України" країни-члени ЄС мають його ухвалити кваліфікованою більшістю.

При цьому Верховна Рада України, швидше за все, має ратифікувати фінансові угоди за кожним елементом Ukraine Facility.

Зміст Плану є важливим, оскільки саме на ньому ґрунтуватимуться зобов’язання України перед ЄС, які стануть передумовою для надання всіх наступних траншів бюджетної підтримки.

Виконане домашнє завдання дорівнює отриманню коштів.

Відповідно до наявної інформації План міститиме як загальні реформи, необхідні для побудови забезпечення економічної сталості та сприяння економічному зростанню, так і секторальні заходи.

Зокрема, передбачено кроки в рамках продовження реформи системи управління державними фінансами та реформи державного управління, подальші етапи розбудови та посилення антикорупційних органів.

Зусилля будуть також спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату, вдосконалення регулювання на ринку праці та розвиток людського капіталу.

Горизонтальними пріоритетами визначено побудову зеленої економіки (відповідно до Зеленого курсу ЄС – Green Deal) та подальшу цифровізацію.

Якщо через війну Україна не може виконати умови за Ukraine Facility, ЄС може надати виняткове фінансування на період до трьох місяців.

Але розраховувати на це не варто.

Набагато краще для України представити партнерам дієвий та реалістичний План і надалі виконувати усі зобов’язання вчасно.

Хто оцінює виконання завдань?.

Єврокомісія відповідатиме за квартальну оцінку виконання зобов’язань.

Результати оцінки та рекомендації з надання наступного траншу та його обсягу (виконали не все – отримали менше коштів) будуть спрямовуватися в Раду ЄС, яка матиме місяць на підготовку власного висновку.

Рада ЄС може не погодитися з висновком Єврокомісії, і тоді ці інституції почнуть діалог.

При цьому, як і під час виконання завдань за традиційними програмами макрофінансової допомоги, уряд консультуватиметься з Єврокомісією щодо впровадження передбачених зобов’язань.

Так, Комісія має право здійснювати моніторинг виконання проєктів у межах Ukraine Facility, зокрема процедур відбору та надання фінансування на впровадження окремих програм чи проєктів, здійснення публічних закупівель, і відповідно надавати рекомендації з їх зміни.

Для відстеження виконання "Плану України" Комісія розробить відповідний інструмент – Дашборд (Ukraine Plan Scoreboard/Scoreboard), що фіксуватиме прогрес виконання заходів.

Воно буде доступне онлайн та оновлюватиметься Комісією двічі на рік.

Очікується, що технічне рішення буде готове до січня 2025 року.

Крім того, повідомлялося про створення окремого вебпорталу для відстеження прозорості фінансових операцій в Україні.

Для цього Україна зобов'язана оприлюднювати двічі на рік дані про одержувачів фінансування на суму понад 100 тис.

євро кумулятивно протягом чотирьох років.

Яка в програмі інвестиційна складова?.

Інвестиції є одним з елементів (pillars) Ukraine Facility.

Для цього буде створена Рамкова інвестиційна програма для України з керівною радою (steering board), яка складатиметься з представників Єврокомісії та держав-членів ЄС.

Роль керівної ради полягатиме у консультуванні Єврокомісії з приводу способів підтримки України, визначення ризиків, фінансових продуктів для інвестування тощо.

Важливу роль у впровадженні інвестиційної складової відіграватиме Європейський інвестиційний банк.

Сьогодні поки що тривають дискусії щодо формату відповідної підтримки.

Але йдеться як про надання гарантій, так і про прямі інвестиції.

До інструменту з надання гарантій Україні також можуть долучатися окремо держави-член ЄС, треті країни та сторони.

З наявної інформації про інвестиційну складову відомо, що понад 30% фінансової підтримки надаватиметься у формі грантів, з яких щонайменше 20% буде спрямовано на відновлення, реконструкцію та модернізацію регіонів, міст та громад України.

Також щонайменше 20% гарантій ЄС за програмою буде спрямовано на "зелені" проєкти, а 15% гарантій зарезервовано на підтримку малого та середнього бізнесу.

Якою буде технічна допомога?.

Ukraine Facility має замінити собою частину фінансових ресурсів, які ЄС традиційно надавав країнам в рамках інших програм, зокрема, програму IPA – фонди, які країни-кандидати отримують при підготовці до вступу до Євросоюзу для наближення законодавства, проведення реформ, необхідних для закриття переговорних глав.

Ці кошти наразі закладено у третій елемент (Pillar ІІІ) Ukraine Facility.

Він передбачає також підтримку громадянського суспільства.

При цьому, наприклад, кошти за програмою Horizon та за всіма іншими тематичними програмами ЄС, до яких вже приєдналася Україна, будуть доступні на "старих" умовах, тобто без прив’язки до Плану та Ukraine Facility.

* * * * *.

Ukraine Facility є критично важливим фінансовим інструментом підтримки України.

Його дія буде комплексною та сприятиме пришвидшенню реформ у ключових секторах економіки, поліпшенню бізнес-активності, підвищенню економічної стійкості та прискоренню економічного зростання.

Він також допоможе державі в інтеграції до Європейського Союзу.

Левова частка надходжень буде напряму залежати від виконання заходів, передбачених у "Плані України" (гроші в обмін на реформи).

Ці реформи потрібні передусім саме Україні, вони важливі для стійкості економіки та повернення до економічного зростання.

Більшість коштів надається у вигляді пільгових позик, які Україна погашатиме через багато років.

Але коли Україна стане членом Євросоюзу, вона також зможе скористатися всіма програмами ЄС для країн-членів.

Консорціум #RRR4U буде моніторити виконання зобов’язань в межах Ukraine Facility, оскільки від цього залежить макрофіскальна стійкість України.

Олександра Бетлій, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій;.

Віталій Набок, Інститут аналітики та адвокації;.

Альона Корогод, Dixi Group;.

Марія Репко, Центр економічної стратегії.

Також у підготовці статті взяли участь Ігор Бураковський та Віталій Кравчук (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій).

Стаття написана в рамках консорціуму RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) – об’єднання чотирьох українських організацій громадянського суспільства за фінансової підтримки Open Society Foundations та Міжнародного фонду "Відродження".

Члени Консорціуму – Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, Di.

Xi Group та Центр економічної стратегії.