Коаліція військ НАТО в Україні та брак боєприпасів у ЄС: інтерв'ю з ексглавою Міноборони Литви

В Європарламенті відбулося чергове пленарне засідання, де євродепутати закликали держави-члени ЄС прискорити постачання необхідної зброї для української армії.

В ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу литовська євродепутатка від ЄНП, колишня міністерка оборони Литви Раса Юкнявічене розповіла чи можливе введення військ НАТО у війну та чого очікувати Україні після виборів у ЄС та США.

Вибори в ЄС та США: чого чекати Україні?

Цього року відбудуться вибори до Європейського парламенту. Які головні виклики ви бачите для нового складу Європарламенту?

Звичайно, всі розуміють, що Україна займатиме одне з головних місць на порядку денному, можливо, на найближчі 10 років, оскільки однієї каденції буде недостатньо.

Головним зараз, до виборів, і після є вибори в США. Путін та Кремль розуміють, що можна через ці політичні процеси якось вплинути на ситуацію і вони теж братимуть участь у цих виборах не прямо, а опосередковано. Але зрештою, ми знаємо, як вони це роблять.

Крім того, порядок денний буде пов'язаний з розширенням Євросоюзу і безпекою. Раніше безпекові питання ніколи не стояли так високо на порядку денному в ЄС. Це я кажу про ті головні виклики з тих сфер, з якими я працюю в Європарламенті. Але працювати будуть і над сільським господарством, економікою, промисловістю, оскільки все це пов’язано з війною в Україні та більш глобальними викликами – Китай та розширення ЄС.

Як ви оцінюєте можливе зростання популярності радикалів у Європейському парламенті та як це може вплинути на підтримку України?

Ці занепокоєння існують перед кожними виборами. У 2019 році, перед виборами в Європарламент, одразу після Brexit, всі боялися, що більшість в Європарламенті будуть складати антиєвропейські сили, але цього не сталося.

Я думаю, що цього разу буде щось схоже. Напевно, буде менше представників лівого крила в Європарламенті. Я, як представник Європейської народної партії, та інші правоцентристи, ми думаємо, що, можливо буде навіть і легше працювати.

Раса Юкнявічене / Фото elpnariai.lt

Дуже пов'язана з безпекою Євросоюзу міграційна політика. Ця політика лівих провалилась у Євросоюзі, а диктатори використовують міграцію як зброю. Я думаю, на це будуть звертати увагу виборці. Моя політична група ЄНП під лідерством Урсули фон дер Ляєн не отримає більшості в парламенті, але здобуде найбільшу кількість місць. Ми б хотіли стати стабілізаційною силою між правами та лівими радикальними групами.

Говорячи про вибори, також очікуються цього року вибори в США. Чи не боїться Європа залишитися одна в разі виграшу Дональда Трампа?

Я думаю зараз вперше так серйозно обговорюють в європейських державах та стінах Європарламенту те, що треба готуватися до всього.

Це може бути Трамп, або може його і не оберуть, але очевидно — Сполучені Штати потрохи стають іншими. Загалом світ стає іншим, особливо коли дивимося на Китай та регіон навколо нього.

Зараз відбувається війна на південних кордонах Євросоюзу, тому Європа повинна взяти на себе більше відповідальності. Не тільки через Трампа, а через те, що глобальна ситуація стає, м’яко кажучи, іншою.

Боєприпаси з третіх країн та введення військ НАТО

У минулому Ви обіймали посаду міністерки оборони Литви. На ваш погляд, чому так складно зараз забезпечити Україну боєприпасами та що думаєте щодо дискусії про необхідність купувати снаряди лише всередині ЄС?

Я не поділяю думок тих, хто закликає закупати снаряди лише в Євросоюзі. Це дуже небезпечне мислення: українці гинуть щодня на лінії фронту, і ми повинні це зробити сьогодні.

Можливо, ще вчора ми повинні були закупити зброю, й особливо снаряди у тих держав, які це мають. Звичайно, у Європарламенті ми незадоволені тим, що настільки повільно йде політика оборонної промисловості ЄС. Європейська промисловість повинна працювати швидше тому, що Росія вже перебудувала свою економіку на рейки війни.

Звичайно, зрозуміло, що це диктатура і я не знаю, чим закінчиться ця економічна політика. Але все ж таки ми повинні бути швидшими й ми про це завжди говоримо, пишемо листи та ухвалюємо резолюції. Я думаю, що Єврокомісія та Євросоюз все це розуміє, але все відбувається повільно.

Раса Юкнявічене в Європарламенті / Фото courtesy of Rasa Jukneviciene / theparliamentmagazine.eu

Зараз дедалі частіше лунають голоси європейських лідерів про те, що, можливо, доведеться надсилати військовий контингент європейських країн на територію України. На вашу думку, наскільки такий поворот імовірний і чи готові країни ЄС до такого кроку?

Минулого року така дискусія була б неможливою зовсім, а зараз вже почали говорити. Так само на початку повномасштабної війни було неможливо говорити про винищувачі, танки, військову допомогу.

Процеси в демократіях відбуваються повільно, але той факт, що про це почали говорити – я сприймаю це дуже позитивно.

Ми, напевно, запізнюємося, але я думаю, що ЄС, а особливо НАТО може знайти коаліції держав, які могли б не одразу йти в бій, але зробити тилову роботу, допомагаючи Україні охороняти заводи, де виробляють зброю. Я думаю, що є ще багато чого, чим європейські держави можуть допомогти Україні.

Пропозиція посади єврокомісара з питань оборони

Що ви думаєте стосовно пропозиції створити посаду єврокомісара з оборони? Чи можливо вже є кандидати?

Кандидатів поки немає, тому що все вирішується після виборів до Європарламенту. Тоді ми будемо бачити, які партії займатимуть більше місць. Звісно, найголовніше, яких кандидатів висунуть держави-члени Євросоюзу. Поки що ніхто не знає, якими будуть пропозиції на столі, особливо в тих державах, де теж відбудуться вибори у цей період.

Тоді вже майбутній президент Єврокомісії буде дивитися на кандидатури й хто найбільше підійде на цю посаду.

Чи важливе значення країни походження цього комісара. На вашу думку, чи має це бути представник східного флангу НАТО і Євросоюзу?

Поки що немає жодних дискусій про це. Дійсно, важливо, аби ця людина мала досвід в цій сфері. Але це завжди буває об'єктом переговорів між державами-членами й головою Єврокомісії. Звичайно, тоді рішення стається, коли на столі лежать усі кандидатури.

В одному з інтерв’ю ви сказали, що бажаєте Путіну якнайшвидшої смерті. Чи не змінилася ваша позиція?

Я можу повторювати це щодня.