Мир на умовах Росії: у WSJ дізналися, що Путін пропонував Україні для завершення війни 2022 року

Згідно з проєктом мирної угоди, складеного російськими та українськими делегаціями у квітні 2022 року, РФ вимагала обмежити чисельність ЗСУ, залишити Крим під своєю владою та заборонити Україні вступ до НАТО.

Президент Росії Володимир Путін публічно натякнув, що буде відкритий до перемовин про припинення війни в Україні на умовах Москви. Контури бажаної Росією угоди можна поомітити у проєкті мирного договору, який розробили російські та українські учасники переговорів у квітні 2022 року.

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

Датований 15 квітня 2022 року документ свідчить, що учасники переговорів з боку України та РФ намагалися припинити бойові дії, погодившись перетворити Україну на "постійно нейтральну державу, яка не бере участі у військових блоках". Планувалося позбавити державу можливості відновлювати свою армію за підтримки Заходу, а також залишити окупований Крим під фактичним російським контролем.

Проєкт мирної угоди України з РФ 2022 року

У проєкті мирної угоди 2022 року було передбачено таке:

Україні дозволено прагнути до членства в ЄС, але заборонено приєднуватися до військових альянсів, таких як НАТО;
заборона на передавання Україні іноземної зброї, "зокрема, ракетної зброї будь-якого типу, збройних сил і формувань";
ЗСУ мали бути скорочені до певного розміру. Водночас РФ прагнула обмежити все – від кількості військ і танків до максимальної дальності ураження українських ракет. Так, у Кремлі хотіли, щоб чисельність української армії була обмежена 85 тис. військовослужбових, 342 танками і 519 артилерійськими знаряддями. А Україна на переговорах вимагала 250 тис. військовослужбових, 800 танків і 1 900 артиустановок. Росія вимагала обмеження на дальність польоту українських ракет у 40 км.
Кримський півострів мав би залишитись під російською окупацією і не вважався б нейтральним.
РФ наполягала, щоб російська мова функціонувала нарівні з українською в органах влади та судах. Згідно з проєктом документа, це пункт, на який Україна не погодилась.

До проєкту не було внесене майбутнє східних регіонів України, окупованих ворогом 2014 року. Передбачалося, що це обговорюватимуться під час особистих перемовин Путіна та президента України Володимира Зеленського.

Гарантії безпеки для України – умови у проєкті угоди

Видання також інформує, що мирна угода мала бути гарантована іноземними державами. Зокрема, в переліку таких країн у документі вказані США, Велика Британія, Китай, Франція та Росія. На ці держави покладався обов'язок захищати нейтралітет України в разі порушення договору. Однак поки договір буде чинним, країни-гаранти мали "припинити міжнародні договори та угоди, несумісні з постійним нейтралітетом України", включно з будь-якими обіцянками двосторонньої військової допомоги. Зазначається, що міжнародні гарантії безпеки не мали б поширюватися на Крим і Севастополь.

Читайте провідні новини дня:

Законопроєкт про мобілізацію: кого відправлять на повторну ВЛК і що буде з призовом студентів
Термінова заява Сирського: що відбувається на фронті і що захопили росіяни
Цього не повинен знати ворог: як та чим оборонятимуть Київ у разі повторного наступу

Невирішеним було питання, що буде в разі нападу на Україну

У WSJ зазначили, що в проєкти мирної угоди залишалися невирішеними інші питання, зокрема, що станеться, якщо Україна зазнає нападу.

"Росія хотіла, щоб усі держави-гаранти домовилися про відповідь, а це означало, що уніфікована відповідь була б малоймовірною, якби Росія сама була агресором. У разі нападу на Україну українські учасники переговорів хотіли, щоб її повітряний простір був закритий, що вимагало б від держав-гарантів забезпечення безпольотної зони і надання зброї з боку гарантів, що не було схвалено Росією", – йдеться в публікації.

Окрім того, Росія хотіла додати Білорусь як гаранта, а Україна – Туреччину.

Українська делегація виділила курсивом текст, який свідчить про відмову обговорювати російський пункт про вимогу від Києва зняти претензії на те, щоб він підпав під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, який переслідує воєнні злочини. Українські учасники перемовин також не ратифікували пункт про скасування всіх взаємних санкцій.

"Документ демонструє, на які глибокі поступки готові були піти учасники переговорів з української сторони, коли Київ опинився у скрутному становищі в перші тижні війни. Він також слугує нагадуванням про компроміси, на які Росія може спробувати змусити Україну піти, якщо західна військова підтримка вичерпається, а Росія отримає значні територіальні здобутки", – резюмували автори статті.