"Друзі Путіна в Європі перебувають на підйомі": інтерв’ю з главою комітету Європарламенту

Повномасштабна війна в Україні триває вже третій рік. З одного боку серед європейських партнерів все ще існує невизначеність щодо передачі зброї для України, з іншого боку – не виключають введення військ європейських країн. Ситуація стає більш драматичною через відсутність фінансової допомоги з боку США.

Про те, чи готова Європа самостійно допомагати Україні, вибори до Європарламенту, передачу німецьких ракет Taurus та чи можливий вступ НАТО у війну – розповів в ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу голова комітету закордонних справ Девід Макаллістер.

Вибори в ЄС і хто може очолити Єврокомісію

Зважаючи на те, що через три місяці відбудуться вибори до Європейського парламенту, чи є у вас занепокоєння щодо потенційного підйому більш радикальних партій і подальшого впливу на підтримку України?

Що ж, з 6 по 9 червня вже 10-й раз відбудуться вибори до Європейського парламенту. Європейський парламент – це щось особливе, тому що ми є єдиним багатонаціональним демократичним парламентом у світі, який обирається безпосередньо громадянами.

Тож кожні п'ять років громадяни Європейського Союзу мають приймати рішення, в якому напрямку має розвиватися Європейський Союз.

Так, в деяких країнах-членах радикали, демагоги, націоналісти, друзі Путіна перебувають на підйомі. Ці політичні сили, незалежно від того, чи вони походять з крайніх правих, чи крайніх лівих, мають одну спільну рису – вони хочуть послабити Європейський Союз, вони не хочуть продовжувати процес європейської інтеграції. Навпаки, зробити кроки назад, навіть вийти з Євросоюзу.

Девід Макаллістер / Фото david-mcallister.de

Тому важливо, щоб перш за все ми чітко заявили, що величезна більшість громадян в Європейському Союзі хоче продовження процесу європейської інтеграції та говорить "ні" демагогам, націоналістам та популістам. Ми говоримо "ні" цим друзям і прихильникам Путіна. Найкращий рецепт проти цих політичних сил – це вища явка виборців.

Ось чому ми говоримо громадянам Європи, що ці вибори важливі. Не поспішайте, витратьте ці 10 хвилин, щоб проголосувати за проєвропейську, демократичну, конструктивну партію.

Після виборів зміни відбудуться не лише в Європарламенті, але й в Єврокомісії. На вашу думку, хто міг би взяти на себе роль Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки?

Передусім, попри зростання радикалів у деяких наших державах-членах (не у всіх), я очікую, що і наступний Європейський парламент матиме чітку проєвропейську конструктивну більшість, і ми продовжимо працювати над тим, щоб зробити життя наших громадян кращим.

Я агітую за те, щоб Урсула фон дер Ляєн знову стала наступним президентом Комісії на наступні п'ять років. Що стосується посади Верховного представника, то ніхто не знає, хто отримає цю посаду. Але зрозуміло одне – Жозеп Боррель, який обіймає цю посаду, оголосив, що він точно недоступний для наступного терміну. Тож, безумовно, буде новий Високий представник відповідальний за зовнішню політику Європейського Союзу. Хто це буде, жінка чи чоловік, поки що невідомо.

Президентка Єврокомісії запропонувала створити нову посаду – комісар з питань оборони. Як ви вважаєте, які основні виклики стоятимуть перед цією людиною?

Я вітаю оголошення, яке зробила Урсула фон дер Ляєн. Моя політична сім'я – Європейська народна партія закликала до створення посади комісара, відповідального за безпеку та оборону. Він або вона буде відповідати за зміцнення спільної політики безпеки та оборони Європейського Союзу. Зокрема, зараз нам потрібно запровадити єдиний ринок оборонних товарів, нарощувати наше оборонне промислове виробництво і робити конкретні кроки на шляху до повноцінного європейського оборонного союзу.

Вся ця діяльність на рівні ЄС повинна тісно координуватись з НАТО. Йдеться про посилення європейської складової в НАТО. Ми залишимось трансатлантичними, але водночас станемо більш європейськими.

Ми говоримо про зміцнення європейського компонента в добре відпрацьованих рамках НАТО з нашими американськими, канадськими та британськими партнерами, якщо назвати лише деякі вільні країни, які не є членами Європейського Союзу.

Невизначеність у США: чи може Європа діяти самостійно?

Враховуючи затримки з наданням американської допомоги Україні та невизначеність, пов'язану з виборами в США, чи вважаєте ви, що Європа могла б самостійно надати достатню підтримку Україні?

Європейський Союз ніколи в нашій історії не підтримував третю країну так, як ми підтримуємо Україну – фінансово, економічно, гуманітарно, а також у військовому плані. І ми будемо продовжувати підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, але також і за будь-яку ціну.

Ми точно знаємо, що поставлено на карту в цій війні, як українці захищають не тільки свою країну, не тільки свою свободу від цієї російської агресивної війни, ми з ними разом.

Європейський Союз підтримує Україну, але ми тісно координуємо наші дії зі Сполученими Штатами Америки, з Канадою, з Великобританією, з Норвегією, з Японією, з Австралією, з Новою Зеландією, з Південною Кореєю, якщо назвати лише деяких з наших партнерів.

Ми закликаємо Конгрес США дати зелене світло додатковій підтримці України. Це має вирішальне значення зараз, особливо після того, як ми в Європі дали "зелене світло" нашій підтримці Ukrainian Facility. 50 мільярдів євро передбачені на наступні чотири роки, щоб український уряд міг планувати, бути впевненим у тому, що наша підтримка буде передбачуваною.

Девід Макаллістер закликає ЄС зробити все, щоб підтримати Україну проти Росії / Фото diplomacyandcommerce.rs

На тлі цих подій, наскільки важливою є Європейська стратегічна автономія і, на вашу думку, чи стала Європа вже сильнішим геополітичним гравцем?

Стратегічна автономія, стратегічний суверенітет – називайте це як завгодно. Особисто я віддаю перевагу терміну стратегічний суверенітет. Це означає, що європейці повинні бути в такому становищі, щоб ми могли приймати політичні рішення самостійно, незалежно. Ми в Європі тісно пов'язані зі Сполученими Штатами Америки. США – наш найважливіший партнер і союзник. Ми разом в НАТО.

США – наш найважливіший торговельний партнер, і ми хочемо продовжувати наші тісні трансатлантичні відносини. Європа повинна стати більш гнучкою. Це означає, що ми повинні зробити подальші кроки у зміцненні спільної зовнішньої політики та політики безпеки, а також зменшити залежність від імпорту з третіх країн щодо критичної сировини та енергоносіїв.

Саме тому стратегія Європейського Союзу полягає в тому, щоб визначити, де є економічні ризики, особливо в ланцюгах постачання, які можуть зробити нас вразливими до впливу третіх сторін.

Ось чому, коли йдеться про Китай, політика Європейського Союзу полягає не в тому, щоб відокремитися від Китаю, а в тому, щоб зменшити ризики надмірної залежності.

Економіка Європейського Союзу є другою за величиною у світі після США, тоді як Росія не посідає провідних позицій і перебуває під санкціями. Маючи таку значну економічну перевагу над Росією, чому ЄС не може забезпечити паритет в амуніції на полі бою?

Перш за все, ми ніколи не застосовували стільки санкцій проти Російської Федерації. Було введено 12 пакетів санкцій, завершується робота над 13-м пакетом і ми продовжимо чинити тиск на путінський режим у Москві. Отже, ми робимо все можливе, щоб тиснути на Росію економічно.

Думаю, над чим нам ще треба попрацювати, так це над проблемою обходу санкцій. Все ще занадто багато товарів потрапляє до Росії через треті країни. Нам потрібно говорити з цими третіми країнами, з деякими країнами Європи, з деякими країнами Центральної Азії. Тому я вітаю рішення Єврокомісії призначити Девіда О'Саллівана, досвідченого ірландського дипломата, на провідну роль спеціального представника з питань санкцій.

Коли ми говоримо про постачання боєприпасів та зброї Збройним силам України, то хоробрі чоловіки та жінки в ЗСУ мужньо воюють проти росіян.

Я, як колишній солдат німецької армії, можу лише висловити свою глибоку повагу до хоробрості й мужності українських солдатів. Але аби перемогти росіян, їм потрібна зброя та боєприпаси.

Саме тому Європарламент висловився дуже чітко. Ми закликаємо наші держави-члени, ЄС та НАТО вигадати нову ідею, як надалі забезпечувати Україну і постачати більше. Ми підтримуємо Україну не лише стільки, скільки потрібно, але й чого б це не коштувало. Це велика різниця. І саме тому "чого б це не коштувало" означає, що нам потрібно нарощувати виробництво боєприпасів.

Вибори в Росії: реакція Європарламенту

Наступного місяця в Росії відбудуться президентські вибори. Якою буде реакція Європарламенту та чи плануєте визнавати результати цих виборів?

Сьогодні в Європарламенті на пленарному засіданні виступила Юлія Навальна, яка дала чітко зрозуміти, за що боровся її вбитий чоловік Олексій Навальний – за свою мрію про демократичну, мирну, європейську Росію. Ми, як ЄС, продовжимо боротьбу російської опозиції проти режиму Путіна.

З багатьох причин, надзвичайно важливо, щоб Росія не досягла успіху й Україна врешті-решт перемогла. Оскільки українська модель вільного й відкритого суспільства та демократії вважається загрозою для автократа Путіна, він не хоче цього для своєї країни. Він боїться, що його позиція може опинитися під загрозою.

Щодо російських виборів – це не демократичні вибори. Це так звані "вибори", і ми не визнаємо результати цих виборів.

Ракети Taurus та війська НАТО в Україні

Олаф Шольц знову виступив проти передачі Україні ракет Taurus. На Вашу думку, що може бути причиною цього, і як ці ракети великої дальності потенційно можуть змінити ситуацію на полі бою?

Я не канцлер Німеччини, тому я не володію тими ж знаннями, що й він. Можливо, канцлер знає більше, ніж ми всі. Можливо, є якісь причини, чому він такий обережний та виступає проти постачання цих ракет великої дальності.

Але в Німеччині він стає все більш ізольованим через свою позицію. Опозиційна фракція ХДС/ХСС закликає німецький Бундестаг нарешті поставити ці ракети Taurus, а його партнери по коаліції в уряді, Партія зелених і Ліберальна партія Німеччини, також закликають канцлера змінити свою політику. Він не бажає цього робити. Я глибоко шкодую про це, тому що сказати, що ми будемо підтримувати Україну, чого б це не коштувало, означає, що ми повинні дати українцям зброю, необхідну їм для того, щоб дати відсіч російській агресії.

І останнє запитання: нещодавно з'явилися новини з саміту в Парижі, який відбувся цими днями, про можливу відправлення військ НАТО в Україну. Що ви думаєте про це?

Я не знаю, чому президент Франції виніс це питання в публічну дискусію, і тому я не можу це коментувати. Позиція більшості країн-членів Європейського Союзу дуже чітка – ми підтримуємо Україну в цій війні, але ми не стаємо учасниками цієї війни.

Це чітка позиція НАТО та позиція Європейського Союзу. Відправлення солдатів в Україну, звичайно, змінило б правила гри. Тому, в цьому випадку, я розумію занепокоєння з приводу висловлювань президента Макрона, але шкодую, що ми ведемо подібні дебати публічно. Я вважаю, що такі дуже чутливі питання повинні вирішуватися непомітно, за зачиненими дверима.

Саме для цього зустрічаються глави урядів і держав. Тому я не поділяю поглядів президента Макрона і не розумію, чому він розпочав ці дебати.