"Нам належать ваші ЗМІ, ваша нафта та ваш уряд": легенди і правда про Ротшильдів

«Нам належать ваші новини, засоби масової інформації, ваша нафта та ваш уряд». Цю фразу приписують померлому наприкінці лютого на 88-му році життя голові британської гілки могутнього клану Ротшильдів лорду Джейкобу (є ще й французька гілка). Начебто він так дав світові зрозуміти, що сімейство Ротшильдів – не просто кілька поколінь успішних фінансистів. Чи пожартував сер Джейкоб, чи відкрив якусь таємницю – вже не дізнаємося. Втім, і без цього про сімейство Ротшильдів ходять найрізноманітніші чутки, одна одної кращі. Коротко про - про що мовчать Ротшильди і в чому їх звинувачують.

Червоний щит

Біографія лорда Ротшильда, який нещодавно помер у своєму  маєтку, не дуже вигадлива, як для спадкоємців великих і старих капіталів у Великобританії. Блискуча освіта, робота в сімейному банку, потім членство в радах директорів різних компаній, власні інвестиційні фонди, масштабна філантропія, нагороди від королеви та багато іншого - четвертий барон Ротшильд жив так само, як і всі його предки, починаючи з ювеліра Майєра Амшеля Бауера наприкінці XVIII століття у Франкфурті-на-Майні. На емблемі його ювелірної майстерні зображено золотий орел на червоному щиті. «Червоний щит» німецькою мовою – Rothschild. Це стало родовим ім'ям, а потім і прізвищем одного з найвідоміших у світі сімейств.

Родоначальник клану Майєр Ротшильд не просто збудував великий банківський бізнес. Він створив свою фінансову імперію і зосередив її управління в руках п'ятьох синів, які для цього здобували освіту в найкращих європейських університетах. Для євреїв, якими були Бауери-Ротшильди, це було нововведенням. Для світу – також. Тоді, у XIX столітті, Ротшильди не фінансували і не кредитували окремі дворянські та королівські будинки, як це було прийнято, а створили міжнародну фірму, яка працювала з усіма охочими. Усі філії фірми очолювалися братами та іншими найближчими родичами. Гроші йшли до грошей, до початку ХХ століття навіть одружувалися Ротшильди з троюрідними сестрами, щоб багатство не розпорошувалося і не йшло з родини. Працював знаменитий принцип «все додому».

«Той самий» барон Ротшильд, про якого відомо найкраще, – це один із п'яти синів Майєра – Натан Ротшильд, найталановитіший фінансист зі всієї п'ятірки, автор афоризму «Хто володіє інформацією – той володіє світом». Джейкоб – його прапраправнук, представник сьомого покоління династії Ротшильдів.

Що у гаманці?

Скільки грошей у сім'ї Ротшильдів, не знає ніхто, бо у сім'ї - старе правило: не розголошувати розмір свого капіталу ні в суді, ні в заповіті. І ніхто жодного разу це правило не порушив. Сім'я взагалі не з балакучих і мало дає інтерв'ю, що породжувало різні чутки про неї.

Допитливі уми таки намагаються підрахувати ту гору грошей, яка належить дому Ротшильдів. Так, у них десяток найбільших банків у всьому світі, фінансові консалтингові компанії, а ще за чутками – Ротшильди разом із Рокфеллерами контролюють Федеральну резервну систему США. За різними підрахунками виходить від 350 мільярдів до 3 трильйонів доларів (для порівняння - стільки зараз коштує корпорація Apple). На один-два мільярди більше чи менше – не має значення.

Звичайно, при такому багатстві залишатися осторонь світових подій і тенденцій сімейство просто не мало права. У цьому впевнена світова спільнота. Тому Ротшильдам приписувалося фінансування воєн, революцій, фінансових криз і терактів останні 100-200 років. Позики роздавались направо і наліво обом сторонам, що воювали одна з одною (наприклад, під час війни Австрії та Франції в 1809 році), під добрі відсотки. Тобто, виходить, руками Ротшильдів малювалася нинішня картина світу – з усіма її перевагами та недоліками.

Господарі світу

У доінтернетну епоху про Ротшильдів більше розповідали, ніж писали, а з появою у нашому житті Всесвітньої мережі інформація хлинулася бурхливим потоком. До речі, в 1993 році, коли швейцарський дослідницький центр ЦЕРН розробив програмне забезпечення для створення веб-сайтів, одна з перших інтернет-сторінок була присвячена теоріям змови, зокрема сімейству Ротшильдів. У 1994-му на сайті lt.sport.horseracing якийсь користувач опублікував короткий блок тексту під назвою «Ротшильд: глава звіра», в якому стверджувалося, що «агенти Ротшильдів подібні до тарганів, що повзають по вашому будинку. Ці таргани повзають всією Європою, вони всюди».

Через малу кількість відвідувачів висловлювання залишилося непоміченим, але зі зростанням кількості інтернет-сторінок про Ротшильдів стали писати все частіше, причому з ухилом у теорії змови. Відсутність реакції сімейства лише підкидала дров у багаття чуток.

По-перше, звичайно ж, Ротшильди разом із Рокфеллерами та ще парочкою товстосумів – це таємний уряд світу. Щороку уряд збирається, щоб вершити долі світу, і ці зборища називають «Більдерберзьким клубом». Чули? Безперечно, щось чули. «Новий світовий порядок» тощо.

По-друге, нібито саме Джейкоб Ротшильд провів мусульманина Барака Обаму у президенти США, щоб фінансово зруйнувати західний світ. Навіщо це робити «співвласнику» ФРС США – не зовсім зрозуміло, але в 2009 році, коли ця інформація почала гуляти інтернетом (без посилань на джерела, зрозуміло), шуму було багато.

По-третє, доходило до того, що французьку гілку родини Ротшильдів звинуватили разом із єзуїтами та якудзою у змові про захоплення Банку Америки для фінансування терактів 11 вересня 2001 року. Автора цієї теорії, громадського активіста США Шермана Сколника, і раніше називали параноїком, а після такої заяви багато хто абсолютно переконався в його божевіллі, але були і ті, хто не знайшов у його теорії ніяких логічних нестиковок.

По-четверте, програму світової диктатури Ротшильдів викладено у «Протоколах сіонських мудреців». А якщо ви знаєте, що «Протоколи…» - це підробка, то знайте і те, що «Ротшильди так і хотіли, щоб ви так думали».

По-п'яте, зміни клімату та глобальне потепління – це також винні Ротшильди. Це їхня афера, щоб запровадити податки на викиди вуглецю.

А ще – друк грошей, поклоніння Люциферу, фінансування ілюмінатів, ліквідація неугодних їм людей…

Все це – реально звинувачення сімейства, озвучені в різний час по телебаченню, радіо та в інтернеті. В останньому випадку до статей додавалися й коментарі, серед яких звучали побажання смерті всьому сімейству.

Не дивно, що Ротшильди не горять бажанням давати інтерв'ю і щось пояснювати. Поки що навіть невідомо, хто стане головою лондонської гілки після смерті лорда Джейкоба Ротшильда.