Герой України Ігор Герасименко: «Керівником секретаріату Конституційного суду не може бути особа, причетна до сепаратиських дій»

Колишній командир-десантник, а нині народний депутат України Ігор Герасименко порушив питання щодо відповідності перебування на посаді керівника секретаріату Конституційного Суду Віктора Бесчастного. Про це йдеться у його депутатському зверненні до КС, яке є у розпорядженні ДТ.

Приводом до звернення стала програма «Чинні українські посадовці готували «республіки» на Донбасі: «Схеми» розкрили таємні архіви», яка 7 лютого 2024 року вийшла на «Радіо Свобода».

У цій програмі йдеться про те, що «Схеми» розшукали унікальні архівні документи закритої кримінальної справи щодо сепаратистських заходів на сході України 2004-го року – а саме: з’їзду у Сіверськодонецьку, де лунали заклики про створення так званої «Південно-східної української автономної республіки» та рішень облрад у Харкові та Луганську про виконавчих комітетів, що мали би перебрати на місцях владу від Києва. А Донецька облрада взагалі ухвалила окреме рішення про проведення референдуму щодо надання області «статусу республіки в складі федерації». Ці події згодом назвуть «репетицією» перед проявом агресії Росії 2014-го року, з окупацією Донбасу та анексією Криму, і що, зрештою, у 2022-му переросло у повномасштабне російське вторгнення. Документи проливають світло на те, якою у цьому була роль Москви та проросійської адміністрації президента України, яку очолював Віктор Медведчук, хто був учасником та організатором тих подій – деякі з них чинні високопосадовці у державних органах. Чому ніхто не поніс покарання і до чого призвела безкарність.

Одним із учасників сепаратистських рухів на сході України у 2004 році, які нині обіймають високі посади в органах державної влади України, є керівник секретаріату КС України Віктор Бесчастний – він активно виступав за «проведення «референдуму щодо надання Донецькій області статусу республіки в складі федерації», фактично підтримуючи від’єднання Донеччини від України.

Як зазначається у журналістському розслідуванні, «нинішній керівник секретаріату Конституційного Суду України Віктор Бесчастний у 2004 році в статусі голови комісії з питань депутатської діяльності, етики, правової політики, законності та правопорядку Донецької облради був одним з ініціаторів скликання надзвичайної сесії для голосування за так званий референдум «щодо надання Донецькій області статусу республіки в складі федерації». Його підпис стоїть під зверненням депутатів облради на ім’я тодішнього голови Донецької облради Бориса Колеснікова».

Згодом на позачерговому засіданні Донецької облради депутати ухвалили рішення про проведення референдуму 5 грудня 2004 року, який би дозволив регіону отримати особливий статус.

Після цього голосування Віктор Бесчастний також погодив проєкт рішення про проведення цього референдуму. Тоді ж депутати проголосували і за примірник бюлетеню. Референдум зрештою так і не відбувся, оскільки пізніше самі ж депутати його скасували. Але схожі події повторилися через десять років – у 2014 році, йдеться у випуску спецпроєкта «Схем».

У депутатському звернені наголошується на тому, що описані у матеріалах журналістського розслідування події за своєю суттю були вочевидь антиконституційними, оскільки вони: посягали на конституційний лад та суверенітет України; були спрямовані на узурпацію державної влади; вели до розколу нашої країни; ініціювали та посилювали сепаратистські антиукраїнські рухи, сприяли підривній діяльності росії; фактично заклали підґрунтя для утворення таких квазі-республік як «ДНР» та «ЛНР»; створили сприятливі умови спочатку для анексії росією значної території українського Донбасу, а потім – для повномасштабного військового російського вторгнення в Україну.

У результаті політичних домовленостей вказані сепаратистські дії тоді не одержали адекватної реакції держави та належної правової оцінки. Однак, це жодним чином не змінює їхньої антиконституційної та антидержавної суті, а у контексті триваючої збройної російської агресії проти України ще більш очевидною стає особлива суспільна небезпечність таких дій та їхніх наслідків.

Народний депутат вважає, що перебування Віктора Бесчастного на цій посаді не відповідає таким принципам державної служби як верховенство права, законність, патріотизм та політична неупередженість, дискредитує КС, підриває довіру громадян до КС, ставить під сумнів те, що цей орган конституційної юрисдикції, діяльність якого забезпечує його секретаріат, буде функціонувати на засадах, визначених Конституцією та законами України.

У депутатському зверненні зазначається, що перебування Віктора Бесчастного на посаді керівника секретаріату КС створює ще одну суспільно парадоксальну ситуацію: особа, яка безпосередньо причетна до вчинення дій з посягання на конституційний лад України, одержує з її державного бюджету колосальну зарплату – понад 2 мільйони гривень щорічно.

Виходячи з викладеного, народний депутат Ігор Герасименко просить в. о. голови КС Сергія Головатого у встановленому законом порядку розглянути питання щодо відповідності перебування Віктора Бесчастного на посаді керівника секретаріату КС принципам державної служби в Україні, статусу державного службовця та керівника державної служби, засадам організації діяльності КС та його секретаріату.

За інформацією ДТ, після отримання вказаного депутатського звернення в.о. голови КС Сергій Головатий пішов на лікарняний.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський дав старт процедурі відбору суддів до Конституційного Суду.