MY.UAНовини
Нардеп Роман Грищук: "Народ не любить депутатів, але не хоче проводити вибори"
Нардеп Роман Грищук: "Народ не любить депутатів, але не хоче проводити вибори"

Нардеп Роман Грищук: "Народ не любить депутатів, але не хоче проводити вибори"

Член делегації Верховної Ради в Парламентській Асамблеї НАТО розповів про тектонічні зсуви в позиції Заходу щодо України

На запитання "Телеграфу" відповів народний депутат від "Слуги народу", член комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, співголова груп з міжпарламентських зв'язків з Туреччиною та Аргентиною, а також член української делегації в Парламентській Асамблеї НАТО Роман Грищук.

"Буде якийсь серйозний зсув, після якого ми просто моментально станемо членами НАТО"

Ви входите до складу Парламентської асамблеї НАТО. Як оцінюєте наші відносини з Альянсом? Які головні проблеми з розумінням НАТО ситуації в Україні?

– Парламентська асамблея НАТО – це дорадчий орган, де збираються парламентарі країн, які входять в НАТО, і наближених союзників. Україна входить туди без права голосу. Сама асамблея засідає двічі на рік в різних країнах НАТО. На цих зустрічах обговорюють поточний стан справ, приймають резолюції. Після 24 лютого 2022 року 70% резолюцій стосуються України, тому наша делегація є однією з ключових і загалом засідання відбуваються в дуже україноцентричному дусі.

Ставлення членів НАТО до нас може бути різним. Від країн Балтії, які прямо кажуть: "Так, ми хочемо бачити Україну в НАТО", які активно нас просувають, до інших членів організації, які більш стримано реагують.

Постійна делегація Верховної Ради України в ПА НАТО під час 69-ї сесії Асамблеї. Жовтень 2023 року

Що точно можна сказати — вони вивчають досвід нашої війни проти Росії. Вивчають питання мінування, кібербезпеку, застосування озброєння, стратегічні комунікації в умовах гібридної війни. У нас виникає безліч запитань до внутрішніх комунікацій, але ворог використовує нас як поле для своїх експериментів, для ІПСО і так далі. Ми пережили величезну кількість вкидів, інформаційних атак, і в нас вже є величезний імунітет щодо цього. Натовці це вивчають.

Чи помітна трансформація позиції НАТО і чи не розчаровує вона особисто вас?

– Звісно, нам би хотілось, щоб питання допомоги ухвалювались швидше. Але це проблема західних бюрократій, що притаманно демократичному світові. Вони рухаються маленькими кроками, але може статись так, що ми одразу якісь сходинки перескочимо.

Подивіться на Швецію та Фінляндію— це були невеликі кроки назустріч співробітництву цих країн з Альянсом, а потім бах — і за рік-півтора вони стаютьчленами НАТО.Я думаю, що якщо наше членство і відбудеться в найближчій перспективі, то це буде ось за таким сценарієм. Буде багато маленьких кроків і історичне рішення, яке все змінить. Для цього потрібно, щоб збіглися певні інтереси.

Як свого часу збігалися інтереси США та СРСР і була створена держава Ізраїль… Чи можемо ми розраховувати на такий історичний момент для України (мова про членство в НАТО. — Ред.)?

– Я впевнений, що він буде. Це рішення еволюційно назріває. На мою думку, буде якийсь серйозний зсув, після якого ми просто моментально станемо членами НАТО. Але питання цього зсуву підвішене в часі. Тому ніхто не може сказати точної дати, коли ми там опинимось.

Якщо говорити про майбутнє НАТО. У нас є такий собі "чорний лебідь" — його звати Дональд Трамп. Чи зможе НАТО існувати без США? І чи взагалі обговорюють це в Парламентській асамблеї?

– Ми з нашими партнерами обговорюємо двосторонні відносини з Україною. Але, звичайно, Північноатлантичний альянс має таку назву, бо складова Північноамериканських країн, і особливо Сполучених Штатів, є ключовою. Тому будь-якізаяви про вихід чи про скептичне ставлення до Альянсу, звичайно, впливають на стабільність всієї системи. Очільники НАТО мають враховувати ці ризики. Наша задача – це наші відносини з Альянсом. Ми не ліземо у внутрішню політику НАТО, у внутрішню політику інших країн. Нам важливі наші відносини з Альянсом.

Чи очікувати нам запрошення до Альянсу на саміті НАТО у Вашингтоні?

– Над цим працюють всі наші дипломати. Над цим працює Офіс президента, президент особисто. Андрій Єрмак зібрав потужних політиків з приставкою "екс" — Даля Грибаускайте, Курт Волкер, Гілларі Клінтон, Санна Марін та інші, які лобіюють наше членство. Тобто такий різноплановий підхід. Але це точно буде битва формулювань "Розпочати процес запрошення", або "розпочати" щось інше — важливо, яким буде комюніке саміту.

Українська влада розуміє, що після Вашингтону Україна одразу не стане членом НАТО. Ми бачимо, як довго цей процес проходив зі Швецією, з Фінляндією. Багато хто хоче вірити, що історичне рішення може бути, скажімо так, прощальним подарунком Джо Байдена. З іншого боку, ніхто не очікує, що він піде на це. Це альянс країн. Це не може бути рішення однієї людини. Так, США є ключовою країною НАТО, але згадайте, як довго Туреччина та Угорщина блокували рішення по Швеції, яке по суті було прийняте.

Тому це має бути збіг інтересів в якийсь історичний момент. Звісно, нам би хотілось, щоб цей історичний момент був вже. В цьому напрямку йде дійсно щоденна робота. Однак, на відміну від членства в ЄС, щодо НАТО немає вичерпного переліку, що потрібно зробити Україні, щоб стати членом Альянсу. Бо це політичне рішення, яке не завжди залежить від нас.

Наскільки підхід з гарантіями безпеки може бути дієвим в умовах поствоєнної побудови України та світу?

– На саміті у Вільнюсі було прийнято рішення створити раду Україна-НАТО і посилити двосторонні гарантії. Першими гарантії підписали британці, потім ще німці і французи, данці та італійці.

Це такий собі аналог п'ятої статті Вашингтонського договору про те, як має відреагувати НАТО. Я думаю, що скоро інші країни приєднаються до цих двосторонніх домовленостей. Але ми маємо розуміти, що навіть п'ята стаття – це не стовідсоткові гарантії. Там говориться, що напад на одну країну — члена НАТО є атакою на усіх. Всі збираються разом і дають агресору здачі. Звучить гарно, але вже на початку можуть виникнути проблеми. Наприклад, ніхто не заважає одній країні відмовитись відправляти свої війська, аргументувавши це тим, що це, наприклад, була атака якихось проксі. Тобто ми не знаємо, як це спрацює в реальності, якщо такий напад відбудеться.

Тому для нас зараз двосторонні гарантії — це дуже потужна штука. Звісно, ці гарантії діють до того, поки ми не станемо членами НАТО.

"У питанні виборів в США ми зараз ні на що не впливаємо"

Повернемося до Штатів. Дональд Трамп, який є потенційним претендентом на крісло президента, обіцяє за добу закінчити війну в Україні. Наскільки це може бути реально? Чого від нього можна очікувати?

– В США йде непростий виборчий процес. Ми повинні розуміти, що виборчі обіцянки можуть мати мало спільного з реальністю вже після голосування. Наша задача – почекаємо виборів, потім будемо ухвалювати рішення.

Чи є у нас план "Б"?

– А який план "А"?

План "А" – ми маємо отримати максимум від партнерів, дати прочухана росіянам, вийти на кордони 1991 року.

– У питанні виборів в США ми зараз ні на що не впливаємо. І не маємо впливати. Це внутрішній американський процес виборів. Ми можемо отримувати якісь сигнали, аналізувати їх, але вирішувати й будувати нашу політику тільки після виборів, жодним чином не втручаючись в сам процес.

На жаль, Україна, дійсно, нерідко є одним з елементів виборчої кампанії, і мова не лише про США. Росія активно працює на закордонному полі, намагаючись розколоти єдність країн Заходу щодо підтримки України.

Що зараз в Європі відбувається з проросійськими партіями? В яких країнах є загроза втрати цієї єдності щодо підтримки України?

– В Угорщині постійні проблеми. В Словаччині Фіцо, і ми вже чуємо, що він говорить. Цьогоріч вибори в Австрії, і там дуже сильні позиції у проросійських партій. Загалом, є тенденція до більшого прояву проросійських партій. Але варто згадати приклад Італії. Всі боялись, що зараз прийде Мелоні і про підтримку України можна буде забути. А що натомість? Вона не просто підтримує нас, а ще й допомагає впливати на інші країни. Тому ризики, безумовно, є, але будемо дивитись по реальних діях після виборів. І медійний, і політичний вплив Росії на Європу зберігається, у нас в цьому плані багато роботи, щоб його скоротити.

"Банківські картки ухилянтам блокувати не будуть"

Трохи про внутрішню кухню — які наслідки, на вашу думку, матиме звільнення Залужного і призначення Сирського?

– По-перше, не парламент вирішує, хто буде головнокомандувачем. Це рішення президента, воно може комусь подобатися чи не подобатися, але ми його приймаємо. Звісно, у кожного є якісь особисті симпатії, спогади щодо останніх двох років і ролі Залужного в захисті української незалежності.

Чого очікувати? Я не думаю, що хоч одна людина зможе сказати та на 100% правильно спрогнозувати.

Валерій Залужний та Роман Грищук

Чи буде гірше?

– Тут питання ролі людини в історії. Я не схильний до думки, що одна людина може все вирішити і її заміна може спричинити катастрофу. Збройні Сили України – це структура, яка має змінюватися, особливо в питаннях бюрократії та неефективності в багатьох моментах.

Що стосується парламенту — в якому вигляді може бути реально проголосованийзаконопроєкт про мобілізацію? Очевидно, що буде дискусія, очевидно, що розмови про мобілізацію 400—500 тисяч людей в найближчі місяці, вони в повітрі. Коли можуть ухвалити цей документ, і які найбільш резонансні положення він може містити?

– В першому читанні його вже ухвалили. Зараз ми бачимо понад чотири тисячі правок, тому багато залежить від спроможності парламентського комітету знайти принципове рішення щодо балансування ключових положень. Ми розуміємо, що банківські картки ухилянтам блокувати не будуть. Ті, хто доглядає за людьми з інвалідністю, матимуть відстрочку від мобілізації. Щодо аспірантів рішення на 90% ухвалено. Але загалом ще величезна купа питань залишається, і їх треба вирішити.

Чи розглядається продаж броні за гроші?

– Не думаю, що це буде стосуватись цього закону. Можливо, якесь окреме рішення, але навряд це буде висвітлено в законопроєкті, про який ми говоримо.

"Жодна людина не скаже, коли закінчиться війна"

В Україні багато розмов про необхідність перезавантаження влади. Вибори, запит на зміни тощо. Суспільство вимагає "всіх депутатів відправити на фронт". Чи зберігається в умовах війни суб'єктність парламенту як органу, який може самостійно ухвалювати рішення? І чи зберігається суб'єктність депутата?

– На мою думку, суб'єктність у кожного своя. Хто хоче її зберегти, той зберігає в будь-якій ситуації. Щодо суб'єктності Верховної Ради — парламент під час війни працює, і це найголовніше. Немає якогось рішення, яке було б продавлене через парламент, хоча депутати цього не хотіли. Хіба що законів про ПЕП (PEP — public exposed person / політично значущі особи. Ред.) та пожиттєвий фінмоніторинг, навіть якщо ти вже не депутат.

Можливо, це те рішення, яке не дуже хотілося ухвалювати депутатам і ставити свої сім’ї під вічний фінмоніторинг, але питання євроінтеграції важливіше, ніж прояв суб’єктності окремих депутатів. Хоча, по суті, це рішення, коли депутати самі стріляють в ногу не лише собі, а й своїм сім’ям. Але тим не менш — рішення ухвалене, але все одно є голоси невдоволення в суспільстві. Це звичний процес. Можливо, питання ПЕП просто демонізоване, бо я не стикався з жодною проблемою, яку б давав мені цей статус.

Роман Грищук: "Парламент під час війни працює, і це найголовніше"

Але вас недостатньо — зараз в Раді історичний мінімум щодо кількості депутатів…

– Звісно, збирати голоси з 400 людей складніше, ніж з 450. Зараз кожне рішення ухвалює не половина, а по суті 60% депутатів. Але парламент працює.

Росіяни можуть почати качати тему нелігитимності парламенту, повноваження якого закінчились ще восени. А незабаром вичерпаються повноваження і президента.

– У нас склалась унікальна ситуація, коли у питанні виборів є консенсус із суспільством. Народ не любить депутатів, але не хоче проводити вибори, тому що це нереально.

Десь пів року тому європейці обережно порушували це питання, але ми їм одразу відповіли — а як проводити вибори в окупованих Маріуполі, Мелітополі? Це ж наші вибори. Величезна кількість переселенців за кордоном. Фізично провести вибори нереально. Суспільство розуміє, що в нас є Конституція, яка каже, що вибори в парламент під час воєнного стану проводити не можна. Я не думаю, що у Росії вийде сильно розхитати цю тему.

Багато хто довгий час очікував, що війна от-от закінчиться. Чи видно, скажімо так, з парламенту горизонт її закінчення? Тобто йдуть, можливо, натяки на якісь перемовини з боку наших партнерів? Як це взагалі відбувається?

– Я на жодних міжнародних зустрічах не чув натяків про якісь перемовини. Це перше. Друге — про горизонт закінчення війни. Цього теж вже не чути. В перші місяці війни був популярний мем про два-три тижні, зараз цього немає. Жодна людина не скаже, коли закінчиться війна, — ані президент України, ані російський диктатор Путін. На це впливає ряд факторів, це не залежить від волі однієї людини.

"Університети мають бути укрупнені"

Що чекає нашу освіту? Чи будуть змінені підходи до ЗНО та вступної кампанії, враховуючи зміни технологічної бази та кількості населення? Очевидно, що державне замовлення перевищує будь-які реальні потреби України в умовах війни.

– Почнемо з того, що ЗНО — це непоганий механізм, який адаптується відповідно до нових реалій. Є можливість складати його за кордоном, є можливість складати його в комп'ютерному вигляді. Зараз це називається Національний мультипредметний тест, але це просто інструмент вступу.

Друга частина питання — яким чином ми використовуємо державні кошти для вищої освіти. Це гроші платників податків і це величезна сума — близько 70 мільярдів, якщо не помиляюсь. Мова не лише про Міністерство освіти, це й МВС, МОЗ, Мінфін — ці міністерства готують для себе спеціалістів у власних закладах освіти.

Чи ефективно працює система державного замовлення, яка дісталася у спадок від Радянського Союзу? Ні. Ми аналізували ситуацію на комітеті. Можу сказати відверто — зараз держзамовлення це просто пальцем в небо. Гроші виділяються згідно з наявністю в тому чи іншому закладі освіти певної кількості викладачів та кафедр. Є певне коригування щодо напрямків підготовки, але це швидше косметичний ремонт в тому місці, де треба системно підходити до змін.

Ми можемо чекати на якісь адекватні зміни? Та ж, наприклад, Марія Берлінська і не тільки, каже, що країні потрібні інженери. Якість наявних інженерів може не відповідати нашим потребам, але на їх підготовку витрачається 4-5 років. І при цьому є умовні маркетологи, на підготовку яких ми також витрачаємо державні кошти.

– Комітетом прийнято і зараз в Раді на першому читання знаходиться законопроєкт про гранти. Мова йде про зміну підходів, коли ми частково залишаємо бюджетне фінансування навчання на інженерні спеціальності, лікарів, вчителів і т.д. А ті кон'юнктурні спеціальності, куди люди й так підуть — юристи, маркетологи, тут робимо акцент на гранти. Якщо ти вдало складаєш ЗНО, ти маєш можливість отримати повну або часткову компенсацію вартості здобуття освіти. Простіше кажучи — гроші ходять за студентом.

Якщо ти обираєш спеціальності, які держава повністю оплачує, то ти відповідно не береш грант, а йдеш по державному замовленню. Тобто процес йде, але змінювати величезну махіну державного замовлення — це важкий процес. Головне — таким підходом ми зможемо охопити більшу частину випускників і стимулювати їх здобувати більш якісно освіту і демонструвати це на ЗНО.

Зараз, умовно, 40% отримає повне державне фінансування здобуття вищої освіти, а 60% — повністю платне. Ми рухаємось в напрямку балансу — буде 60-70%, які отримують щось від держави.

Також питання в тому, що в нас є зменшення кількості випускників. І, враховуючи велику хвилю міграції через війну, через років п’ять нас очікує прям прірва. На що ми можемо очікувати в такому випадку?

– Враховуючи ці фактори ми підходимо до рішення, що університети мають бути укрупнені. Це нелогічно, коли в одному обласному центрі є 2-3 університети, в яких є невеличкі групи, але навчання в цих університетах невисокої якості, а держава, наприклад, повинна оплачувати функціонування цілого університету. Тому зараз йде велике обговорення щодо укрупнень університетів.

Для прикладу, велика частина навчається онлайн, студентів стало вдвоє менше, але держава вимушена оплачувати опалення енергонеефективних корпусів, освітлення та інші комунікації, хоча могла витратити ці гроші на зарплати викладачам.

Є чимало питань до ректорів. Оскільки університет — бюджетна установа, вона не може бути визнана банкрутом. І керівництво університетів далеко не завжди ефективно управляє активами держави. Ми маємо в планах укрупнення та ще більший моніторинг за ефективністю використання цих коштів, бо, повторюсь, мова про серйозні суми, і нинішній підхід до держзамовлення та вищої освіти загалом — він нам не підходить.

"Ми не маємо допускати до системи освіти людей, які викладали на окупованих територіях"

Яка ситуація зі створенням так званого педагогічного десанту, який мав би їхати на деокуповані території. Чи були зібрані заявки? Скільки їх було? Чи йде якась підготовка? Чи ми, скажімо так, розуміючи, можливо, що зараз не йде мова про деокупацію, поставили цей проєкт на паузу?

– Коли ми говоримо про питання деокупації наших територій, особливо ті, які були 10 років під окупацією, коли ми зосереджуємося на освіті, то ми розуміємо, що нам треба дати величезну кількість відповідей на дуже незручні питання. Що ми робимо з вчителями, які викладали на окупованих територіях? Вважаємо їх всіх колаборантами чи ні? Допускаємо до системи освіти чи ні?

На вашу думку, вони колаборанти чи ні?

– Якщо ми їх не допускаємо до системи освіти, хто натомість прийде? Чи буде у нас гвардія вчителів, яка зможе поїхати на деокуповані території? Які мають бути безпекові, фінансові умови для цього? Тобто, поставивши одне питання, ми вийшли до великого спектра питань.

Зараз ми готуємо "Білу книгу деокупації освіти" з пропозиціями державної політики щодо цього питання. Коли я цією темою почав займатися, десятки вчителів писали, що ми готові їхати. Однак проблема в тому, що нам треба десятки тисяч підготовлених фахівців, які будуть їхати на звільнені території після деокупації.

Те, що ми можемо робити зараз, коли деокупація ще не сталася, це розвивати електронні майданчики для надання нашим дітям в окупації доступу до української освіти. Там є велика кількість проукраїнських сімей та дітей, яким потрібно надати можливість навчатись. Ось тут можуть бути використані інструменти міжнародної української школи. Щоб в нас була державна школа, яка дає змогу асинхронно або дистанційно навчатися дітям, які є під окупацією. Однозначно постане питання визнання знань тих дітей, які навчались в окупації за російськими програмами. Чи визнаємо ми знання, які вони отримували від окупантів? Якщо визнаємо, то на яких умовах?

Яка ваша позиція щодо визнання колаборантами викладачів, які працювали в окупації за російськими програмами?

– Нам треба розділяти два моменти. Колаборантство і допуск до освіти. Колаборантство має бути доведено в судовому порядку. І ми розуміємо, що цей процес може зайняти роки. Тому ми розділяємо питання допуску до професії.

Моя позиція – ми не маємо допускати до системи освіти людей, які викладали на окупованих територіях. Може скластись ситуація, що людина фактично була колаборантом, але відповідні органи не зможуть це довести. Тому я за заборону вчителям та викладачам з тих територій після звільнення викладати в українських школах. І ми розуміємо, що ми маємо цих людей замінити підготовленими кадрами.

А як щодо наших дітей за кордоном?

– Чим довше йде війна, тим більше ми розуміємо, що повернути їх додому буде складно, практично нереально. Сотні тисяч дітей, які виїхали за кордон і не тримають зв'язок зі своєю школою — це великий виклик для України й в демографічному плані.

Зараз відбувається трансформація Міжнародної української школи, це має бути такий освітній МЗС, задачею якого буде просто тримати зв’язок з нашими дітьми, де б вони не навчалися. Можливо, раз в семестр робити якісь очні зустрічі або дати їм платформу для отримання українознавчого компонента освіти. Навіть якщо ти живеш в Польщі чи Німеччині та навчаєшся в місцевій школі. Це дуже великий виклик. Мова йде не про повернення, а бодай про підтримання зв'язків. І про встановлення таких зв'язків з дітьми, які знаходяться на довго окупованих територіях, щоб вони також мали змогу отримувати український компонент освіти.

А як з окупованими територіями, якщо, наприклад, дитині 10 років вона взагалі не розуміє, що таке Україна?

– Важливо будувати цей діалог. І в процесі трансформації Міжнародної української школи нас чекає багато складних питань. Наприклад, як зробити безпечним доступ до платформи для дітей з окупованих територій. Якою мовою спілкуватись, якщо дитина ніколи не чула української? Можливо, почати російською і поступово переводити на державну? Зараз йде розробка методологій, але важливо розуміти: ми не залишаємо наших дітей — ні в окупації, ні за кордоном. Вони мають розуміти, що держава Україна тут, вона поруч.

"Те, як управляється Київ, це жахливо. І куди ми йдемо?"

Останній блок — Київ. Яка взаємодія у парламенту з владою столиці, як оцінюєте те, що відбувається в Києві? Діяльність Віталія Кличка, параліч правобережного метро…

– Я негативно оцінюю діяльність мера як мажоритарник, який представляє місто Київ. Чи є у нас контакт? Адекватного контакту немає. Я не знаю, чи він взагалі комусь треба. Мене дуже турбує стан системи освіти нашого міста, тому що багато інших обласних центрів, і не тільки в системі освіти, в рази краще з погляду управління, ніж столиця. Мене дуже турбує стан інфраструктури, особливо те, чого ми не бачимо. Ми бачимо, що "мости втомилися", але ми не бачимо, наскільки" втомилися" наші комунікації під землею.

Метрополітен — це лише приклад того, як людина 10 років керує метрополітеном, і за цей час не було жодних публічних звернень від нього про проблеми. І тут в один момент в нас починаються проблеми на різних ділянках метро.

Мені не подобається те, як зараз відбувається управління Києвом. Питання не лише про особистість мера, а загалом про систему управління та призначень. Ми можемо любити нашого мера, але те, як управляється Київ, це жахливо. І куди ми йдемо? Столиця впевнено рухається до інфраструктурного колапсу.

Людині, яка прийде після Віталія Володимировича, доведеться впродовж десятків років витрачати бюджети столиці на інфраструктуру. Не на парки, не на якісь піар-проєкти, а просто для того, щоб місто могло існувати. Мова про труби, комунікації, громадський транспорт.

Теги за темою
НАТО
Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
В Раде набросились на Зеленского: что требуют от президента
Comments UA
2025-06-12T09:54:21Z
«Срочно покидать города»: что известно о предполагаемой мести России за «Паутину»
Comments UA
2025-06-04T12:09:24Z
Часики тикают: почему у Украины осталось времени всего до конца июня
Comments UA
2025-06-04T12:42:14Z
Наступление на Киев из Беларуси: что заставит Путина отказаться от повторения сценария 2022 года
Comments UA
2025-06-12T16:48:05Z
На грани войны. Почему Израиль хочет нанести удар по Ирану
Корреспондент
2025-06-12T22:06:55Z
Госдеп США выпустил предупреждение для американцев
Корреспондент
2025-06-12T22:06:52Z
Илон Маск отреагировал на удары по аэродромам в РФ
Корреспондент
2025-06-01T20:27:08Z
Отец Илона Маска приехал в Москву и сделал заявление о Путине
Comments UA
2025-06-09T13:12:21Z
Полный разворот от Украины, какое решение приняли у Трампа, помимо пропуска Рамштайна
Comments UA
2025-06-04T12:30:15Z
4 категории мужчин исключат из воинского учета: их не мобилизуют
UAToday
2025-06-04T13:03:41Z
RMF 24: в Польше на границе с Украиной нашли брошенные системы ЗРК, предназначенные Киеву
Лига
2025-06-04T12:21:34Z
Что нельзя делать на Троицу 2025: полный список запретов
Факти ICTV
2025-06-08T04:42:04Z
Отправят на заслуженный отдых: ряд украинцев смогут уйти на пенсию на 10 лет раньше
Знай
2025-06-09T03:21:54Z
Хрупкие цветы: как на украинском сказать "анютины глазки"
ZN UA
2025-06-12T21:03:13Z
Без этого российское наступление не остановить: озвучена категоричная задача для ВСУ
Comments UA
2025-06-12T20:30:04Z
8 июня - сегодня День святой Троицы, что нельзя делать, все об этом дне
Комсомольская правда
2025-06-08T02:34:32Z
Бесплатные продукты для ВПЛ: украинцам раздают пищу, что важно знать о такой помощи
Политека
2025-06-05T13:31:59Z
"Из 100 человек выжили 8", – "вагнеровец" пугает россиян потерями под Сумами. ВИДЕО
Новости Украины
2025-06-12T16:33:23Z
MELOVIN рассказал о перенесённой операции
Корреспондент
2025-06-12T16:27:50Z
"Я сразу озвучила свою позицию": Рамина Эсхакзай объяснила, почему не афиширует отношения с военным
Апостроф
2025-06-12T09:54:17Z
Лилия Ребрик восхитила романтикой с мужем на вокзале и показалась сразу с тремя дочерьми
TSN
2025-06-04T12:36:19Z
54-летняя Наоми Кэмпбелл снялась для глянца в откровенных образах
Gazeta UA
2025-06-04T12:03:15Z
"Хочет стареть вместе": Дуа Липа объявила о помолвке с известным актером
Фокус
2025-06-12T20:00:10Z
Гигантскую игрушку Лабубу продали за рекордную сумму
Корреспондент
2025-06-12T19:12:45Z
Украинский трейлер фильма «Долгая прогулка»
Кино-Театр
2025-06-11T16:18:47Z
Рада стать бабушкой: Волочкова заговорила о пополнении
GlavRed
2025-06-04T11:51:55Z
Киркоров вызверился на Малахова и оскорбил его
GlavRed
2025-06-04T19:42:05Z
Россия уничтожает уникальное "розовое" озеро в Украине: его называют аналогом Мертвого моря
Telegraf
2025-06-07T15:33:19Z
Как прогнать всех насекомых из дома без "химии": один запах заставит их сбежать навсегда
UAToday
2025-06-03T14:15:46Z
Салат "Летний Оливье": хрустящий, свежий и очень вкусный
TSN
2025-06-04T12:36:31Z
Оккупанты превратили его в грязную лужу: в Украине исчезает уникальное Чистое озеро
Telegraf
2025-06-04T13:03:16Z
Свой - значит лучший: как вырастить картошку на зависть супермаркету, колорадский жук не подползет
Знай
2025-06-12T20:51:30Z
Вареники с сырой картошкой и сыром: простое и сытное блюдо, которое захочется готовить снова
Знай
2025-06-12T19:52:35Z
"Клубніка, суниця чи полуниця": как правильно называть первую ягоду летнего сезона
Gazeta UA
2025-06-08T12:24:34Z
Пять самых грязных вещей в спальне
Gazeta UA
2025-06-08T17:54:02Z
Пять фруктов, которые созревают после того, как их сорвали
Gazeta UA
2025-06-08T13:36:56Z
Эвакуация из города Сумы: что известно
Comments UA
2025-06-08T20:39:14Z
Срыв обмена пленными и телами погибших: что заявили в РФ
Comments UA
2025-06-07T18:15:21Z
Российский военный расстрелял жилой дом из гранатомета в Курской области
Comments UA
2025-06-10T07:51:59Z
Буданов: Обмен телами погибших запланирован на следующую неделю
Лига
2025-06-08T12:30:52Z
Кармическая встряска или подарок Судьбы: вторая половина июня перевернет все у 3 знаков Зодиака
Знай
2025-06-12T20:30:11Z
Кличко "на растяжке": депутаты не оставили шансов мэру Киева
Comments UA
2025-06-12T18:57:51Z
Прогноз погоды в Харькове: синоптики рассказали, чего ждать на выходных
Политека
2025-06-12T15:51:52Z
Синоптики обновили прогноз на понедельник
Gazeta UA
2025-06-09T03:18:57Z
В Украине станет прохладнее: синоптик порадовала прогнозом на понедельник
Gazeta UA
2025-06-08T13:21:49Z
Прокуратура разоблачила преступную группу из экс-правохранителей, пытавших проукраинских жителей Херсонщины
Апостроф
2025-06-12T10:03:43Z
Последствия сильных взрывов в Киеве: куда попали россияне
Comments UA
2025-06-06T03:45:35Z
Трагический инцидент на отдыхе: девушка погибла во время полета на парасейлинге
Comments UA
2025-06-04T12:27:23Z
На борту самолета в Индии никто не выжил - СМИ
Корреспондент
2025-06-12T15:07:47Z
Авиакатастрофа в Индии: число погибших превысило 290 человек
Корреспондент
2025-06-12T21:09:32Z
На берег Стамбула вынесло дрон, "похожий на украинский"
Европейская правда
2025-06-12T20:54:05Z
В России группа врачей продавала детей за границу
Корреспондент
2025-05-31T18:33:20Z
В Киеве 14-летний мальчик упал с канатного аттракциона, его госпитализировали
Комсомольская правда
2025-06-08T14:24:19Z
Россияне сбросили бомбы на Харьков: есть погибшие и раненые
Telegraf
2025-06-07T23:21:05Z
Делает пищу смертельно опасной: врачи назвали частую ошибку при употреблении популярного продукта
Знай
2025-06-07T10:51:21Z
Шесть продуктов, которые уберегут от обезвоживания летом
Gazeta UA
2025-06-08T16:00:43Z
Что происходит с давлением, когда вы пьете чай с шоколадом
UAToday
2025-06-07T09:03:19Z
Влияет на щитовидку и вызывает аллергию: врачи назвали самый вредный для здоровья чай
Знай
2025-06-07T16:51:36Z
Как после сна сразу чувствовать себя бодрым: первое основное действие
Gazeta UA
2025-06-12T21:39:44Z
Перенести жару: как одеваться летом, чтобы было комфортно
Фокус
2025-06-12T18:15:03Z
То, что ты ешь, может сделать тебя несчастным: учёные бьют тревогу
Знай
2025-06-04T12:51:48Z
Очередной штамм COVID-19 назвали Nimbus. Появился новый симптом — вирусологи
ZN UA
2025-06-12T17:42:04Z
Как не потеть под мышками: эффективные советы и решения
UAToday
2025-06-12T17:21:16Z
Смена руководителя у Феррари назревает: есть подходящий преемник
Корреспондент
2025-06-12T20:24:17Z
Феррари опровергает увольнение руководителя команды перед Гран-при Канады
Корреспондент
2025-06-12T20:12:22Z
Автокошмар на колесах: ремонт какого автомобиля может разрушить твой бюджет, даже не смотрите на эту марку
Знай
2025-06-12T18:51:00Z
BMW представила прототип электромобиля, который сам включает поворотники
Корреспондент
2025-06-12T16:27:10Z
Maserati на минималках: дебютировал спортивный итальянский кроссовер по цене Duster
Фокус
2025-06-12T15:21:09Z
Смена руководителя у Феррари назрела: есть подходящий преемник
Корреспондент
2025-06-12T13:51:22Z
Не навредите своему авто: как правильно пользоваться летом мойкой самообслуживания
Comments UA
2025-06-12T13:18:47Z
Гроза суперкаров: самый быстрый Chevrolet Corvette на 1200 сил показали до премьеры
Фокус
2025-06-12T11:42:24Z
Вaykar протестировал беспилотник Kızılelma
Корреспондент
2025-06-12T10:39:56Z
Тарифы выросли на 50% за выходные: Попенко объяснил, кто завышает цены на свет для украинцев
Хвиля
2025-06-08T12:15:11Z
Российские акции обвалились после ударов СБУ по аэродромам
Корреспондент
2025-06-01T17:42:33Z
Европейцы учат Украину, как спасать леса: в Полесской экоинспекции делились опытом контроля вырубок
Знай
2025-06-12T09:42:37Z
Из-за 10-секундного опоздания самолет не пустили на посадку в Мюнхене - пассажиры провели в пути еще 12 часов
Апостроф
2025-06-04T11:57:13Z
Украинцы покупают больше велосипедов – данные таможни
Хвиля
2025-06-12T20:06:16Z
Ryanair будет штрафовать дебоширов
Европейская правда
2025-06-12T18:19:29Z
Курс валют на выходные, 31 мая и 1 июня: сколько стоят доллар, евро и злотый
TSN
2025-05-31T06:51:29Z
В Украине появится линия по выпуску 155-мм снарядов при участии чешской CSG, — Милитарный
Фокус
2025-06-04T12:36:13Z
Швеция ослабляет 100-летнюю жесткую монополию на продажу алкоголя
Европейская правда
2025-05-31T21:00:54Z
Впервые за 28 лет: украинка стала чемпионкой Европы по художественной гимнастике
Апостроф
2025-06-08T13:43:28Z
Обновленный рейтинг P4P от The Ring: Усик лидирует, топ-3 - без изменений
Корреспондент
2025-06-12T14:51:18Z
Главный тренер львовского Руха уходит с должности досрочно
Корреспондент
2025-06-04T14:03:40Z
Составлена символическая сборная команда Лиги чемпионов
Корреспондент
2025-06-01T17:24:06Z
У Тоттенхэма новый тренер, который сотрудничал с Ярмолюком
Корреспондент
2025-06-12T20:45:23Z
Мельгоса проанализировал поражение молодежной сборной на Евро
Корреспондент
2025-06-12T20:15:00Z
Наполи приостанавливает переговоры с Шахтером о трансфере Судакова
Корреспондент
2025-06-12T19:45:08Z
Экс-звезду футбола Промеса арестовали в Дубаи по запросу Нидерландов
Корреспондент
2025-06-12T19:18:15Z
Галатасарай подписал ключевого игрока сборной Германии: детали сделки
Корреспондент
2025-06-12T18:00:54Z
Названо найкраще натуральне добриво для плодоношення огірків та помідорів
AgroNews
2025-06-12T16:21:20Z
Связь будет даже при блэкаутах: как продлить заряд батареи на смартфоне
Знай
2025-06-04T18:51:04Z
ГУР "выключил" сервисы российской железной дороги
Корреспондент
2025-06-08T15:36:08Z
Pornhub остановил показ порно в одной из стран Европы: какая причина
Comments UA
2025-06-04T12:57:24Z
В работе Amazon, Spotify и сервисов Google по всему миру произошли сбои
Корреспондент
2025-06-12T21:00:55Z
Ученые изобрели крахмальный аэрогель для шлемов — новая мощная защита от сотрясения мозга
ZN UA
2025-06-12T20:49:38Z
В Украине могут начаться отключение мобильной связи: причины и продолжительность
Знай
2025-06-06T04:36:53Z
Исследователи обнаружили подводное плато с редкоземельными элементами
ZN UA
2025-06-12T19:53:29Z
Apple показали новую iOS 26: какое обновление ждет пользователей
Знай
2025-06-12T17:51:57Z