На вищі посади НАТО і ЄС не хочуть брати політиків зі східної Європи через антиросійську позицію – Politico

Через два десятиліття після вступу до Європейського союзу і НАТО країни Східної Європи побоюються, що їх знову обійдуть стороною, коли наприкінці цього року відбудуться перестановки на вищих постах в обох організаціях.

Частково серед європейських посадовців є небажання брати на керівні посади в ці блоки східноєвропейських лідерів через їх жорстку позицію щодо Росії.

Про це пише американське видання Politico.

Новий генсек НАТО

Ймовірне призначення прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте новим генеральним секретарем НАТО цього літа, імовірно, вже отримало схвалення від Вашингтона, Лондона, Парижа і Берліна. Однак серед багатьох нових членів альянсу, зокрема серед тих, хто межує з Росією, Білоруссю та Україною, прийом цієї кандидатури був не таким теплим.

– Який моральний авторитет у цього хлопця? – сказав колишній президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес, вказуючи на невиконання Нідерландами зобов’язань НАТО щодо виділення 2% ВВП на оборону протягом 13 років перебування Рютте на посаді прем’єр-міністра.

Серед інших претендентів на цю посаду – президент Румунії Клаус Йоганніс, чий уряд повідомив НАТО про свою можливу кандидатуру в лютому, і прем’єр-міністр Естонії Кайя Каллас, яка не подавала заявку, але висловила інтерес минулого року.

– Якщо ми подумаємо про географічний баланс, то четвертим генеральним секретарем (НАТО, – Ред.) буде представник Нідерландів. І тоді постає питання, чи є в НАТО країни першого і другого рангу, – сказала Каллас в інтерв’ю подкасту Power Play минулого тижня.

Вона додала, що досі залишаються питання про те, чи рівні країни цих блоків, чи не рівні між собою.

Перестановка вищих посад

На сьогодні країни Східної Європи обіймають лише деякі керівні посади в ЄС і НАТО відтоді, як більшість із них приєдналися до цих двох інститутів у 2004 році.

Польща – єдина країна з цього регіону, яка отримала один із керівних постів у блоці. Колишній (а нині чинний) прем’єр-міністр Дональд Туск один термін обіймав посаду президента Європейської ради, а Єжи Бузек, ще один колишній польський прем’єр-міністр, очолював Європейський парламент протягом трьох років, тобто приблизно половину терміну.

Наразі найвисокопоставленішим східноєвропейцем у ЄС є Валдіс Домбровскіс, латиш, який отримав впливовий торговий портфель після того, як його попередник Філ Хоган, ірландський політик, пішов у відставку зі скандалом. Румун Мірча Джеоане – заступник генерального секретаря НАТО.

– Після розширення (2004 року, – Ред.) у Центральній і Східній Європі проживає 110 млн осіб. У ЄС і НАТО є п’ять великих посад, які змінюються кожні п’ять років, тож загалом це 25 посад. За цей час 20 відсотків ЄС отримують 7 відсотків посад, – сказав колишній президент Естонії Ільвес.

На додаток до призначення в НАТО, яке, як очікується, відбудеться до саміту лідерів у Вашингтоні цього літа, вищі посади в ЄС будуть перерозподілені цього року після червневих виборів до Європейського парламенту.

Очікується, що голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, колишній міністр оборони Німеччини, отримає ще один термін. Але боротьба за інші посади – голови Європейської ради, голови Європейського парламенту та головного дипломата ЄС, верховного представника, який відповідає за зовнішню політику, – залишається відкритою.

Міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського розглядають як можливого комісара з оборони – нова посада, яку, за словами фон дер Ляєн, вона створить під час другого терміну. Каллас і міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс також розглядаються як балтійські кандидати на посади в ЄС.

Яструби щодо РФ

В Естонії, Литві та Латвії високопосадовці вважають, що великі держави Західної Європи, як і раніше, ставляться до них несправедливо, особливо з огляду на їхню жорстку позицію щодо Росії після повномасштабного вторгнення в Україну. Сприйняття Росії як екзистенціальної загрози в регіоні часто інтерпретується їхніми західними колегами як яструбина позиція.

– Ми (жителі Латвії, – Ред.) відчуваємо, що з нами недостатньо радилися. У них (західних країн, – Ред.) були причини вважати, що балтійські країни не повинні наразі пропонувати кандидата, – сказав колишній міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс, кажучи про процес відбору кандидатів на пост глави НАТО.

Франс Тіммерманс, колишній високопоставлений голландський чиновник у Європейській комісії, уособлює собою опір західноєвропейців балтійському голові НАТО, заявивши торік, що “вона (Каллас, – Ред.) також є прем’єр-міністром країни, яка розташована на кордоні з Росією”.

Наступна надія Каллас на вищу посаду – змінити іспанця Жозепа Борреля на посаді верховного представника із закордонних справ. Справді, про цю можливість говорять уже кілька місяців, а високопоставлені європейські чиновники очікують, що президент Франції Еммануель Макрон підтримає її на високій посаді.

Однак не всі впевнені, що в неї є шанс. Один із чиновників ЄС, який отримав анонімність, щоб говорити вільно, сказав, що ідея призначення Каллас головним дипломатом ЄС “залишається чутливою” у деяких столицях ЄС.

– Я не бачу, щоб Франція і Німеччина погодилися на це, з тих самих причин, з яких вона не підходить для роботи в НАТО. Невже ми дійсно поставимо на цю посаду людину, яка любить їсти росіян на сніданок?, – сказав чиновник.