У WSJ викрили "чорний хід": як Росія отримує військові товари США з Китаю

Дрони та комп'ютерні чіпи американського виробництва все частіше надходять до Росії з Китаю торговими шляхами Центральної Азії. Це свідчить про те, наскільки складно придушити поставки для військових зусиль Москви, пише The Wall Street Journal.

Зазначається, що торгові маршрути, які проходять через колишні радянські республіки Казахстан і Киргизстан, є одними з багатьох шляхів до Росії для так званих товарів подвійного призначення.

"Попри зусилля США, Центральна Азія є зростаючим "трубопроводом" для Росії, що стало можливим завдяки тисячам миль відкритих кордонів, непрозорій торговельній практиці та опортуністичним посередникам. Товари часто походять з Китаю, де вони виробляються в деяких випадках великими американськими компаніями, які стверджують, що товари імпортуються Росією без їхнього дозволу", - пише газета.

Як зазначила аналітик по Росії в американській некомерційній дослідницькій компанії C4ADS, цей торговельний шлях особливо важливий для РФ, оскільки він забезпечує високу концентрацію товарів західного виробництва:

"Це ключовий маршрут для мікроелектроніки, автомобільних запчастин, предметів розкоші - товарів, які використовувалися як на полі бою в Україні, так і для особистого споживання".

США та їхні союзники ведуть список товарів подвійного призначення, що підпадають під санкції, включно з комп'ютерними чіпами, маршрутизаторами та шарикопідшипниками, що використовуються в танках. Минулого року в списку було 45 пунктів, а в лютому додалися ще п'ять.

За даними китайської митниці, експорт товарів подвійного призначення з Китаю до Казахстану і Киргизстану різко зріс із лютого 2022 року, коли почалася війна, а 2023 року - до $1,3 млрд, що на 64% більше, ніж 2022-го. Згідно з торговельними даними, багато з цих товарів потім було відправлено в Росію.

"Дві країни Центральної Азії не є єдиним джерелом товарів подвійного призначення для Росії. Товари також проходять через такі країни, як Об'єднані Арабські Емірати і Туреччина. Китай торік експортував таких товарів безпосередньо в Росію на суму 4,5 мільярда доларів", - йдеться в публікації.

Примітно, що в списку санкціонованих товарів немає дронів, а вони тим часом стали важливим інструментом війни

Згідно з наявними даними, у 2023 році Казахстан закупив у Китаю безпілотні літаки на суму 5,9 мільйона доларів і експортував таку продукцію в Росію на 2,7 мільйона доларів. При цьому Казахстан не є великим виробником дронів.

Офіційні особи США і Європи чинять тиск на ці країни і Китай, щоб вони припинили торгівлю на сірому ринку з Росією. Тим часом у Китаї заявили, що Росія для них є важливим торговельним партнером: "Китай завжди розумно і відповідально ставиться до експорту військової продукції і дотримується відповідних законів і правил, коли йдеться про експортний контроль товарів подвійного призначення".

WSJ пише, що Китай уже є найбільшим офіційним джерелом імпорту Москви: двостороння торгівля за останні п'ять років збільшилася приблизно вдвічі і становитиме 200 мільярдів доларів у 2023 році. Китай продає комп'ютерні чіпи, деталі для реактивних винищувачів і технології РЕБ російським оборонним компаніям.

Видання констатує, що ці поставки загрожують стати каменем спотикання між лідерами США, Китаю та Європи.

Згідно із січневим звітом Київської школи економіки, Росії вдалося імпортувати товарів подвійного призначення з усього світу на суму $8,8 млрд за перші 10 місяців 2023 року, що всього на 10% менше, ніж у досанкційний період.

А огляд митних баз даних свідчить про те, що багато товарів для Росії з Китаю виробляються американськими компаніями.

Санкції проти Росії - актуальне

Нагадаємо, раніше УНІАН із посиланням на дані офіційної статистики із зовнішньої торгівлі писав, що Туреччина різко скоротила обсяги експорту в Росію - приблизно на третину.

Зазначалося, що за підсумками січня-лютого поточного року турецькі компанії поставили в Росію товарів і послуг на загальну суму в 1,29 млрд. доларів. Роком раніше за той самий період експортні поставки становили понад 2 млрд. доларів. Обсяги імпорту з Росії до Туреччини теж скоротилися приблизно на ту саму величину - за підсумками лютого з 2 млрд доларів до 1,3 млрд рік до року.