Центральна Азія — "чорний хід" Росії для поставок товарів військового призначення з Китаю — The Wall Street Journal

Торгові шляхи, що пролягають через колишні радянські республіки Казахстан і Киргизстан, є одним з багатьох шляхів до Росії для так званих товарів подвійного призначення, які США та їхні союзники виділяють через те, що вони можуть бути використані на полі бою. Незважаючи на їхні зусилля, Центральна Азія є "трубопроводом" для Росії, що стало можливим завдяки тисячам кілометрів відкритих кордонів, непрозорим торговельним практикам і опортуністичним посередникам. Товари часто походять з Китаю, де вони виробляються в деяких випадках великими американськими компаніями, які заявляють, що Росія імпортує їх без їхнього дозволу, зазначає The Wall Street Journal.

"Центральноазіатський торговельний маршрут особливо важливий, оскільки через нього в Росію надходить велика кількість товарів західного виробництва. Це ключовий маршрут для мікроелектроніки, автомобільних запчастин, предметів розкоші — товарів, які використовуються як на полі бою в Україні, так і для особистого вжитку", — розповідає аналітик по Росії у вашингтонській дослідницькій компанії C4ADS Наталі Сімпсон.

США та їхні союзники ведуть список товарів подвійного призначення, на які поширюються санкції, включно з комп'ютерними чіпами, маршрутизаторами і шарикопідшипниками, які використовуються в танках. Минулого року в списку було 45 позицій, у лютому до нього додали ще 5.

Китайський експорт товарів подвійного призначення до Казахстану і Киргизстану різко зріс з лютого 2022 року, згідно з даними китайської митниці. Експорт 45 цільових товарів зріс до 1,3 мільярда доларів у 2023 році, що на 64% більше, ніж у 2022 році. Багато з цих товарів потім були відправлені в Росію, згідно з торговими записами, наданими C4ADS.

Дві країни Центральної Азії — не єдиний шлях поставок товарів подвійного призначення в Росію. Вони також надходять через Об'єднані Арабські Емірати й Туреччину. Китай, найбільше джерело, торік експортував до Росії таких товарів на 4,5 мільярда доларів напряму.

Безпілотники, які не входять до списку санкційних товарів, стали найважливішим інструментом війни в Україні. Протягом двох років до початку бойових дій Китай не експортував жодного безпілотника в Казахстан. А 2023 року Казахстан купив у Китаю БПЛА на суму 5,9 мільйона доларів і експортував їх до Росії на суму 2,7 мільйона доларів. Казахстан при цьому не є великим виробником дронів.

Переспрямований потік товарів із Китаю в Росію через Центральну Азію тільки зріс, оскільки регулюючі органи США і Євросоюзу посилили контроль за експортом чіпів. У 2022 році експорт мікросхем зі США і ЄС на мільйони доларів потрапляв у Росію через Казахстан, Киргизстан і Вірменію. У 2023 році експорт чіпів зі США та ЄС у ці країни скоротився на 28%. Американські і європейські чиновники наполягають, щоб країни Центральної Азії та Китай припинили торгівлю з Росією через "сірий ринок".