Чому влада Львова хотіла виселити Екстрену медичну службу з приміщень на Миколайчука

У лютому 2024 року Перше територіальне медичне об’єднання Львова спробувало виселити Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф з приміщення, які той орендує у міської лікарні. А потім досить швидко передумало. Між листом про дострокове розірвання угоди та публічною відмовою від своїх намірів минуло 15 днів. Журналісти LVIV.MEDIA  вирішили з’ясувати, що стало приводом такої спроби, які наслідки могло мати виселення львівської «екстренки» з гаражів та в чому причина конфлікту між двома медичними структурами.

Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги — єдиний оператор «швидких», які приїжджають на виклики львів’ян, надають їм допомогу на місці або доставляють у лікарні. Для того, щоби робити це справді швидко, карети швидкої медичної допомоги повинні мати гаражі у різних районах міста. Виселення такої критичної для життя людей служби може мати фатальні наслідки. Наприклад, у випадку інсульту лікування треба починати упродовж години від появи симптомів. І від того, звідки «швидка» виїжджатиме на виклик, залежить швидкість госпіталізації, а отже і шанси на порятунок хворих.

Операція термінового виселення

14 лютого 2024 року Перше ТМО Львова надіслало своїм колегам із Екстреної медичної служби лист, у якому просить терміново покинути приміщення, які вони за договором орендують до  2027 року. Йдеться про гаражі площею 300 квадратних метрів і прилеглу парковку на вулиці Миколайчука, 9, яку Екстрена медична допомога використовує щоби тримати там автомобілі швидкої допомоги. У листі, за підписом в.о. генерального директора медоб’єднання Ірини Литвин, потребу розірвати договір пояснюють гострою необхідністю у цих приміщеннях «для реалізації спільного проєкту Міністерства охорони здоров’я України та Світового банку «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні».

У листі Першого ТМО також йдеться, що лікарня попросила першого заступника міського голови Львова Андрія Москаленка запропонувати Екстреній медицині приміщення, в іншому місці. Директор обласного центру екстреної допомоги Андрій Васько розповів LVIV.MEDIA, що жодних конкретних пропозицій щодо приміщень він не отримував. “Ці приміщення, мають бути у цьому ж районі, щоби ми могли оперативно реагувати на виклики. Не може ця станція переїхати, наприклад, на Сихів, адже тоді час доїзду до  пацієнтів північної частини Львова і ближніх сіл збільшиться, а отже шанси порятунку зменшаться”, — сказав Андрій Васько.

Сам Андрій Москаленко у розмові з журналістами LVIV.MEDIA розповів, що не знає деталей виселення «швидких» з гаражів на вул. Миколайчука: «Я взагалі, щось не дуже знаю про цей випадок. Вам краще звернутися до пресслужби мерії».

Щоби з’ясувати суть проєкту, під який медоб’єднання забирає гаражі, LVIV.MEDIA 28 лютого надіслав інформаційний запит до Міністерства охорони здоров’я України. На день публікації цього матеріалу відповіді ми не отримали. Втім через кілька годин після того, як ми надіслали запит, Перше ТМО публічно відмовилось від своїх намірів. Можливо, ці події не пов’язані між собою, і просто збіглися в часі.

У відповіді на запит видання Zaxid.net львівська  лікарня заявила, що знайшла під свої потреби інше приміщення. Також Перше ТМО повідомило, навіщо йому були потрібні гаражі: там, мовляв, планували розмістити обладнання для деконтамінації (знезараження) медичних відходів, зокрема стерилізатор, повітряний компресор та станцію підготовки технологічної води. За даними МОЗ, йдеться про комплекс, який дозволить знезаражувати епідемічно небезпечні медичні відходи, які мали контакт із біологічними рідинами. До цієї категорії відносять також відходи, які залишаються під час та після догляду за пацієнтами з COVID-19. У рамках спільного зі Світовим банком проєкту МОЗ закупило 50 таких комплектів для лікарень у всіх регіонах України.

То що ж стало причиною такого різкого розвороту? У пресслужбі мерії повідомили, що цю ситуацію коментують лише у Першому ТМО. Генеральний директор медоб'єднання Олег Самчук відмовився розповідати деталі, лише зазначив, що нові приміщення для знезараження відходів розташовані на території Лікарні св. Пантелеймона: «Там нема ніякої ситуації, я вам відразу кажу, це все з Васьком проговорювалося заздалегідь, що ми робитимемо цей величезний проєкт з МОЗ по деконтамінації, але офіційну відповідь я вам дам через запит. Приміщення вже давно найдені, на території Миколайчука, 9».

Однак це не перша і, ймовірно, не остання спроба позбавити Екстрену медичну допомогу приміщень. Ще під час пандемії COVID-19 міська влада напрацювала схему виселення обласних структур під приводом боротьби з хворобою. Кожного разу орендарів просили поступитись приміщеннями тимчасово, однак повернутись на старе місце нікому так і не вдалось.

Як міська влада виселяла обласні медичні структури

 У лютому 2021 року кількість хворих на COVID була настільки великою, що в тодішній Лікарні швидкої допомоги (нині — лікарня Святого Пантелеймона, що входить до Першого ТМО) довелося збільшувати кількість ліжкомісць. Під ковідні відділення задіяли всі вільні приміщення лікарні, а також приміщення поліклініки на вул. Мазепи 25 і  медичного коледжу, який був розташований на території лікарні. Та і цього забракло. Тож Перше ТМО, а також Львівська міська рада попросили Львівський обласний центр медичної допомоги та медицини катастроф виїхати з адміністративної будівлі.

“Це приміщення ми теж орендували. Ми зробили там ремонт, вклали близько 10 мільйонів гривень. Там розташована була наша серверна і працювали наші офісні працівники. Звісно, у той час, це було дуже потрібне рішення, аби врятувати життя людей. Я не сумнівався, що чиню правильно, допомагаючи  колегам.  Нас попросили, наголошую, тимчасово покинути це приміщення,  це зазначено в протоколах Львівської міської  комісії з питань ТЕБ і НС. І ми за три дні їх вивільнили. Нам надали інше приміщення, в рази менше, яке належало управлінню освіти ЛМР, але ми  не скаржилися, бо тоді були важливо, аби усі хворі мали медичне забезпечення. У червні 2021 року ми подали усі документи аби знову перепідписати угоду про оренду, адже дія договору закінчувалася. Але балансоутримувач (Перше ТМО) не надав дозволу. Отож, все що було тимчасовим, стало постійним”, — розповів у коментарі LVIV.MEDIA Андрій Васько.

Така ж історія трапилась із Львівським медичним фаховим коледжом післядипломної освіти Львівської обласної ради. Навчальний заклад мав в оренді до 2027 року приміщення на території лікарні св. Пантелеймона. У березні 2021 року їх також попросили тимчасово виїхати із приміщень коледжу. Про це зазначено в протоколі Львівської міської комісії ТЕБ і НС № 8 від 17 березня 2021.

«У цей час для кожного з нас були важливі життя людей, всі були під загрозою, тому ми погодилися звільнити тимчасово приміщення. Але я хотіла гарантій, що після пандемії ми повернемося у будівлю коледжу на Миколайчука 9. Замість гарантій, я отримала погрози з боку пана Бойка (керівник адміністрації міського голови Львова — ред.) та міського голови Садового, що на мене чекає судова розправа за невиконання постанови ТЕБ і НС. Привели двох поліцейських, намагалися силою вивести з приміщення, але ми ж і  так погодилися, просто я хотіла гарантій. Як я бачу зараз, не випадково», — зазначила директорка коледжу Леся Вовк.

Після виселення адміністрацію та студентів коледжу розмістили у приміщеннях колишнього БТІ, на вул. Липинського 54. Ця будівля  належить Львівській обласній раді і в два рази менша, ніж та, якою користувався коледж на Миколайчука 9. У січні 2024 року коледж надіслав до управління комунальної власності ЛМР лист, у якому просив повідомити, коли коледж може повернутись у своє приміщення. У відповіді управління комунальної власності про повернення взагалі не йдеться. Там лише констатували, що орендної плати з коледжу вони не беруть.

До слова, у медичному коледжі післядипломної освіти щороку проходять навчання понад 5 тисяч слухачів. Це фармацевти, фельдшери, рентгенлаборанти. Коледж  також випускає дипломованих медсестер, найбільш потрібної професії у цьому ж таки Першому ТМО.

Чому обласні "швидкі" орендують приміщення в міста?

 Аби зрозуміти, чому обласна структура орендує приміщення у міста, треба повернутися у 2013 рік, коли  вступив в дію закон про реорганізацію екстреної медичної допомоги. За ним у кожному регіоні України створили  єдину систему організації та забезпечення надання екстреної медичної допомоги, так звані Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Це забезпечило централізацію роботи системи екстреної меддопомоги на обласному рівні. До того у Львівській області було близько трьох десятків юридичних  осіб, які надавали цю послугу. Реорганізація супроводжувалась господарськими конфліктами, адже місцеві громади не хотіли поступатись майном новій структурі. Львівська екстрена медична допомога ввійшла в єдину структуру лише у 2017 році. З цього часу всі приміщення на території Львівської громади,  якими користується «екстренка», перебувають в оренді, адже вони залишились у власності Львівської міської ради. Фактично, Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф став заручником доброго настрою і волі міської влади Львова. Загалом заклад орендує у Львові 11 приміщень. Цього року закінчується термін оренди двох із них: у серпні — на вул. Червоної Калини, де розташована підстанція швидкої допомоги, а в листопаді — на вул. Біберовича. Тоді у міської влади з’явиться новий інструмент тиску на Центр екстреної допомоги, і питання про виселення з гаражів на вул. Миколайчука може знову стати актуальним.