Експорт розбрату: чому поляки блокують українські товари та чим Україна може відповісти

Новини з українсько-польського кордону дратують та знищують останні нервові клітини українців: ситуацію із зерном суспільство сприймає вкрай болісно. Тим часом польські чиновники намагаються всидіти на двох стільцях: з одного боку, дистанціюються від протестів, а з іншого – погоджуються, що вимоги польських фермерів у чомусь справедливі. Все це виглядає - як « ніж у спину » від країни, яка з перших днів війни показала себе справжнім другом та союзником України.

Що відбувається насправді і чим може відповісти Україна на ембарго поляків, що постійно розширюється? Про це – у матеріалі Коротко про.

Домовлятися не хочуть

Ситуація на українсько-польському кордоні стає лише гіршою. 21 лютого президент України Володимир Зеленський запропонував провести зустріч на кордоні на рівні урядових делегацій, але польська сторона цю пропозицію проігнорувала. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск пояснив, що така зустріч була б суто символічною, а нашим країнам «символізм у відносинах» не потрібен.

«Нам потрібні конкретні пропозиції щодо ринку та сільського господарства. Це не потребує проявів доброї волі, але потребує важкої роботи», - пояснив Дональд Туск.
Пізніше на тлі заяв поляків про те, що вони планують розширити ембарго на цілу низку продуктів, з'явилася зовсім неприємна інформація: поки польські фермери блокують кордони з Україною, країна веде активну торгівлю з Білоруссю та РФ.

Загалом торгівля Євросоюзу з РФ ні для кого не є секретом. Країни Балтії закликають Європу відмовитися від імпорту російської агропродукції, тому що підтримувати Україну та харчуватися продуктами, виробленими в РФ, – це все ж таки нонсенс. А в самій Польщі на третьому році повномасштабної війни в Україні пообіцяли «працювати над ембарго» на агропродукцію з РФ та Білорусі.

Експерти кажуть, що ці санкції не надто вдарять по РФ, хоча й можуть дати шанс українській продукції.

«Сусіди можуть серйозно постраждати»

Але повернемося до зустрічі, що не відбулася на кордоні.

- Багато хто звернув увагу на те, як наша урядова делегація постояла на українсько-польському кордоні на самоті. Однак мало хто звернув увагу на заяву прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, який сказав: якщо кордон не буде розблокований до 28 березня, тобто до зустрічі українського та польського урядів, Україна запровадить дзеркальні заходи для польських продуктів, - зазначила у коментарі Коротко про експерт Світового банку Оксана Руженкова. - Україна цілком може обмежити ввезення з Польщі овочів та фруктів. Зараз ми імпортуємо великі обсяги польської картоплі, яблук, тож сусіди можуть серйозно постраждати.

Також болісно вдарить по польському виробнику заборона на польську молочку, адже сьогодні 60% сирів на українських прилавках – польські. Експерт упевнена, що всі ці перспективи серйозно непокоять польських виробників, вони зацікавлені у вирішенні конфлікту. А ось для нас це практично нічим не загрожує - вітчизняні виробники швидко заповнять ніші, що звільняться. Можливо, буде короткочасний дефіцит кави чи чаю, який ми імпортуємо через Польщу. Але це можна виправити: почнемо імпортувати через Угорщину чи Румунію.

«Мито було б ефективнішим»

Примітно, що не всі експерти поділяють необхідність дзеркальних заходів. Так, наприклад, економіст Владислав Банков у коментарі Коротко про зазначив, що забороняти імпорт польських товарів сенсу немає. Набагато доцільніше просто перестати заважати працювати своїм виробникам усередині країни.

- Найкраща підтримка вітчизняного виробника – це зменшення регуляторного тиску та приборкання корупції в держапараті на всіх рівнях, - вважає економіст. – Це має супроводжуватись боротьбою за зниження витрат для бізнесу, пов'язаних із взаємодією з державою.

Треба сказати, що чимало економістів упевнені: українським чиновникам треба починати не із захисту нашого виробника на чужих полицях, а із захисту нашого виробника на наших полицях. Це зробити простіше, і результат буде швидшим і кращим.

Аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ вважає, що у нас правильні рішення як не ухвалювалися, так і не ухвалюються.

– Спочатку багато говорили про позови до СОТ, притому що перспективи багаторічного арбітражу при СОТ дуже туманні, – нагадує експерт. – Тепер пропонують заборонити польські товари, але й це контрпродуктивно. Єдиний цивілізований шлях у торговельних війнах – це введення мит на польські товари, аналоги яких виробляються в Україні. Це насамперед овочі, фрукти, м'ясо, ковбаси, молочка – словом, продукція харчової та аграрної промисловості.

На думку експерта, мит у відповідь побоюватися не варто, адже сьогодні Польща робить набагато гірше, забороняючи десятки товарів з України.

«Російський слід» чи «превентивні заходи»?

Щодо ситуації зі знищенням українського зерна, то Владислав Банков назвав її «сумнівною інформаційною кампанією».

– Це зерно трейдерів, а перед цим воно було власністю фермерів та агрохолдингів, – пояснив експерт у коментарі Коротко про. - Всі можливі ризики були застраховані, відповідно, всі ці історії, - просто робоча ситуація, якою мають займатися компетентні організації, які взяли на себе ризики та заробляють на цьому гроші. Тому незрозуміло, чому ці ризики та додаткові витрати через сумнівну інформаційну кампанію намагаються перекласти на внутрішнього споживача.

На думку Оксани Руженкової, щонайменше останній інцидент був спровокований проросійськими силами в Польщі.

- Про це говорять у країнах Балтії, і я згодна з такою точкою зору. Росія вміє провокувати конфлікти у зонах бойових дій та у прикордонних країнах, - каже експерт. - Вони відчули, наскільки болісно Україна сприймає ситуацію із зерном, і б'ють у цю больову точку. Росії на руку, щоб цей конфлікт спалахував і надалі.

Водночас експерт СБ звертає увагу, що сьогодні більшість країн Європи ставляться до українського агросектора з побоюванням.

– Ми справді сильний гравець на світовому аграрному ринку: український міцний середній фермер уміло працює на 2 тис. гектарах. Для розуміння, за колишніми мірками, це рівноцінно колгоспу-мільйонеру, - каже Оксана Руженкова. – Логічно, що європейському фермеру з його максимальними 150 гектарами в роботі не дуже подобаються перспективи серйозної конкуренції як на своїй території, так і в ЄС – адже Україна цілком може «засипати» Європу не лише зерном, а й картоплею, олією, курятиною. До речі, є й добрі новини. Наприклад, Литва зовсім не проти, щоб українські виробники курятини збудували на її території свої заводи та створили в країні сотні нових робочих місць. Думаю, Європі варто трохи переглянути свої погляди і не гнати український аграрний бізнес до Азії та Африки, а вибудовувати з ним взаємовигідну співпрацю.

З такими висновками загалом згоден Олексій Кущ, який упевнений: реальна причина всіх цих дій полягає в тому, що сировинна модель української економіки несе для наших європейських сусідів колосальні ризики, тому блокада з боку польських фермерів – це, можна сказати, їх превентивні заходи на майбутнє.

- Процеси нашої євроінтеграції посилюються – можна сказати, що у торговельному плані Україна вже практично стала членом ЄС, - підсумував Олексій Кущ у розмові з Коротко про. – Поляки бачать ці погрози та розуміють, що це не миттєва, а системна проблема. Днями вже й польський прем'єр Дональд Туск прямим текстом заявив, що український сировинний аграрний експорт загрожує не лише економіці Польщі, а й економіці ЄС. І не виключив розширення ембарго на іншу продукцію, якщо Євросоюз не знайде кращих способів більш ефективного захисту європейського та польського ринку.