Суд зобов’язав УПЦ МП повернути державі старовинну церкву на Хмельниччині

У серпні 2023 року Хмельницька районно-військова адміністрація звернулася до суду з вимогою «усунути перешкоди» в користуванні Свято-Покровською церквою в селі Сутківці.

Сакральна споруда, збудована у XV-XVI століттях, поєднує в собі фортецю і храм та є взірцем оборонного будівництва Поділля.

Представник Хмельницької райдержадміністрації розповів, що протоієрей місцевої єпархії УПЦ МП користується церквою без будь-яких правовстановлюваних документів чи договорів і «не реагує на вимоги звільнити храм добровільно». У райдержадміністрації наголосили, що храм потерпає від проведення незаконних ремонтних робіт, хоча входить до списку пам’ятників архітектури національного значення, які перебувають під охороною держави.

Священники УПЦ МП самовільно замінюють у храмі конструкції та елементи, зокрема, вони встановили металопластикові вікна. Будівельні роботи здійснюють без погодження з органом охорони культурної спадщини та без проєктної документації, що призводить до втрати автентичності пам’ятки, заявили у Хмельницькій районно-військовій адміністрації.

Ярмолинецький районний суд задовольнив позовні вимоги РВА, проте священник подав апеляційну скаргу. Він вказав, що 20 квітня 1989 року тоді ще виконком Ярмолинецької ради народних депутатів передав православним храми у селах Сутківці та Шарівка. У 1991 році віряни утворили релігійну громаду Свято-Покровської парафії Хмельницької єпархії УПЦ. За словами настоятеля парафії, відтоді віряни «посильно» піклуються про Свято-Покровську церкву: охороняють, запобігають руйнуванню, ремонтують і використовують за призначенням – для богослужінь.

Колегія суддів, натомість, відхилила доводи протоієрея, зазначивши, що в рішенні виконкому ради народних депутатів, на яке він посилається, не вказано, що вірянам передали саме церкву-фортецю в селі Сутківці. До того ж суд зауважив, що сакральні споруди передавалися без зазначення конкретних фізичних, юридичних осіб чи релігійних організацій.

Також апеляційний суд підкреслив, що це рішення ухвалене до проголошення Незалежності України, і саме держава є власником усього спірного нерухомого майна.

Судова колегія також зауважила, що в Сутківцях наразі діють дві релігійні громади, які можуть звернутися щодо надання дозволу на користування церквою - йдеться про парафії УПЦ МП та Православної церкви України.

До слова, депутати пропонують перед другим читанням посилити законопроєкт про заборону діяльності Московської церкви: запровадити швидку процедуру заборони або ж спрощення переходу від УПЦ до ПЦУ.

Фото: Zysko Serhii