Суд зобов’язав УПЦ МП повернути державі старовинну церкву на Хмельниччині

Хмельницький апеляційний суд відхилив скаргу священника Української православної церкви московського патріархату, підтвердивши, що він має повернути державі церкву-фортецю в селі Сутківці. Про це йдеться на сайті суду.

У серпні 2023 року Хмельницька районна військова адміністрація звернулася до суду з вимогою «усунути перешкоди» в користуванні Свято-Покровською церквою в селі Сутківці.

Сакральна споруда, збудована у XV-XVI століттях, поєднує в собі фортецю і храм та є взірцем оборонного будівництва Поділля.

Представник Хмельницької райдержадміністрації розповів, що протоієрей місцевої єпархії УПЦ МП користується церквою без будь-яких правовстановлюваних документів чи договорів і «не реагує на вимоги звільнити храм добровільно».

Також у райдержадміністрації наголосили, що храм потерпає від проведення незаконних ремонтних робіт, хоча входить до списку пам’ятників архітектури національного значення, які перебувають під охороною держави.

Так, у храмі самовільно замінюють конструкції та елементи, зокрема встановили металопластикові вікна. Ба більше, будівельні роботи здійснюють без погодження з органом охорони культурної спадщини та без проєктної документації, що призводить до втрати автентичності пам’ятки, заявили у РВА.

Ярмолинецький районний суд задовольнив позовні вимоги РВА, проте священник подав апеляційну скаргу. Він вказав, що 20 квітня 1989 року тоді ще виконком Ярмолинецької ради народних депутатів передав православним храми у селах Сутківці та Шарівка. У 1991 році віряни утворили релігійну громаду Свято-Покровської парафії Хмельницької єпархії УПЦ. За словами настоятеля парафії, відтоді віряни «посильно» піклуються про Свято-Покровську церкву: охороняють, запобігають руйнуванню, ремонтують і використовують за призначенням – для богослужінь.

А втім, колегія суддів відхилила такі доводи, зазначивши, що в рішенні виконкому ради народних депутатів, на яке він посилається, не вказано, що вірянам передали саме церкву-фортецю в селі Сутківці. До того ж суд зауважив, що сакральні споруди передавалися без зазначення конкретних фізичних, юридичних осіб чи релігійних організацій.

Також апеляційний суд підкреслив, що рішення ухвалене до проголошення Незалежності України, і саме держава є власником усього спірного нерухомого майна.

Ще одне зауваження колегії суду полягало в тому, що в Сутківцях наразі є дві релігійні громади, які можуть звернутися щодо надання дозволу на користування церквою. Вочевидь, ідеться про парафії УПЦ МП та Православної церкви України.

До слова, депутати пропонують перед другим читанням посилити законопроєкт про заборону діяльності Московської церкви: запровадити швидку процедуру заборони або ж спрощення переходу від УПЦ до ПЦУ.