Останнє китайське умиротворення: що задумав Сі Цізньпін і як допомагає Росії обходити санкції

Китай згадав про свою роль "великої держави" та почав новий раунд умиротворення. Для цього китайський володар Сі Цзіньпін надсилає до Європи свого спецпредставника з питань Євразії Лі Хуея.

Турне пана Хуея охоплює Москву, Київ, а також Бельгію, Польщу, Німеччину та Францію. Що скаже китайський дипломат на публіку – відомо заздалегідь (це буде щось на кшталт "не можна мстить, повинні ми любить"). Набагато все складніше з тим, що залишиться в кулуарах.

24 Канал аналізує, для чого Китай знову почав свою гру про мирні переговори та якими можуть бути результати.

Останнє китайське умиротворення

Реальна роль Китаю у війні Росії проти України добре відома. Формально Пекін тримає нейтралітет та закликає до миру, але не робить жодних кроків, щоб цей мир наблизити. З цієї показної діяльності виникає химерне "останнє китайське умиротворення", геть не підкріплене справами, проте з перспективою отримати протилежний ефект.

Саме в такому стилі працює пан Хуей. Своє європейське турне він розпочав ввечері 2 березня 2024 року з майже рідної для нього Москви (тут він жив і працював з перервами ще з часів СРСР, а з 2009 по 2019 роки був послом Китаю в Росії).

Китай готовий продовжувати свої зусилля щодо сприяння мирним переговорам, виступати посередником і досягати консенсусу між Росією, Україною та іншими відповідними сторонами, а також сприяти остаточному політичному врегулюванню кризи в Україні,
– заява МЗС КНР за підсумками зустрічі Лі Хуея з представником МЗС Росії.

Якщо вам термін "криза" здався недоречним, то ви не помилились, проте це є офіційною позицією КНР.

Під час зустрічі Лі Хуея із заступником Лаврова Галузіним останній сказав, що Росію усувають з переговорних форматів і заявив, що без Росії досягти миру неможливо.

Тут важко не розгледіти прямий докір Китаю, адже саме Лі Хуей був учасником саміту в Джидді, який проводився за ініціативи України та без участі Росії у серпні 2023 року. Втім, після того Китай, схоже, сам злякався власної рішучості та відкотився до базових налаштувань.

Китайський дипломат у Москві не сказав нічого важливого, хіба ще оголосив про готовність виступити посередником у переговорах між Росією та Україною. Це добре, але в нас вже є турецький миротворець Реджеп Тайїп Ердоган, який, до речі, заявляє про необхідність вести переговори на платформі української формули миру.

До того ж невідомо, чи обговорювались плани Росії по завданню ядерних ударів по території КНР (оприлюднені Financial Times) та план росіян щодо розміщення ядерної зброї в космосі та потенційного невибіркового знищення усіх супутників на орбіті Землі. Погодьтеся, було б цікаво послухати аргументи сторін.

Фактичний союзник Путіна

Мирні ініціативи КНР не наповнені реальними кроками, адже нині Китай відверто співчуває Росії (попри те, що вона розглядає Китай як кінцеву ціль для своїх ядерних ракет), відмовляється засудити її напад на Україну, покладає вину за "українську кризу" на "розширення НАТО", тобто де-факто грає на боці Путіна.

Нагадаємо, що Сі Цзіньпін у березні 2023 року помпезно перервав дипломатичну блокаду Кремля та прибув ручкатися з агресором зі своїми "12 пунктами" миру, які Росія показово проігнорувала. Зокрема, пункт №9, який передбачав безперешкодну роботу "зернової угоди".

Попри те, що російські ракети спалювали зерно, що мало йти також і до КНР, китайська пропаганда активно симпатизувала Путіну та виставляла Україну квазідержавою, що не має власної волі. Це прямо сказав посол КНР у Франції Лу Шай у квітні 2023 року (що суперечить офіційній позиції Китаю, але, схоже, не суперечить китайським традиціям двоєдумства).

Також Китай став фактичним тилом для Росії та суттєво знизив санкційний ефект на агресора. Нині російська економіка майже повністю переорієнтована на КНР, а сама Росія все глибше потрапляє в економічну залежність від Пекіна. А як вчили досі популярні у Росії марксисти, де економіка (та постачання товарів подвійного призначення), там і політика.

Які китайські технології “воюють” на боці Росії:

• двигуни виробництва китайської компанії Beijing MicroPilot UAV Flight Control Systems MD550 у виготовлених у Росії БпЛА "Шахед-136"/"Герань-2”;
• інфрачервоний детектор тепловізійного прицілу ЗРГК "Тунгуска-М1";
• схожі на гольфкари всюдиходи Desertcross 1000-3 виробництва китайської компанії Shandong Odes Industry Co. Ltd;
• двигуни виробництва китайської компанії Jiangxi Xintuo Enterprise Co. Ltd, Hefei Huanxin Technology Development Co. Ltd, Foshan Shunde Green Motor Technology Co в БпЛА "Ланцет".

Дійсно, якби Китай мав таке бажання, він міг би зупинити війну (не так, як мріє Трамп – за один день, але доволі швидко).

Саме про це рік тому говорив голова української дипломатії Дмитро Кулеба тому самому Хуею, коли той прибув до Києва в травні 2023-го.

Щоб настав мир, Китаю потрібно натиснути на Росію або просто приєднатися до накладених цивілізованим світом на Росію санкцій і припинити мати справу з агресором. Є й довший шлях – не заважати Україні й вона все зробить сама, як у випадку з відновленням зернового транзиту в Чорному морі, коли російську загрозу було усунуто силовим шляхом й нині вже Росія панічно шукає дипломатичні варіанти повернення “чорноморської зернової ініціативи”.

Але чекати таких подарунків від Китаю марна справа, для КНР такий варіант не вигідний, бо руйнує план з очікування того моменту, коли по річці пропливе труп ворога. Ворогом у цьому випадку є не лише США, але і єдність Заходу.

Європа не рада китайським миротворцям

За своє небажання зупинити Росію Китай вже заплатив охолодженням стосунків з ЄС. Про це публічно заявила Урсула фон дер Ляєн за підсумками візиту Сі до Путіна та фактичним фіаско європейської (фінальної) частини плану "Один пояс шлях – один шлях".

Ця історія дуже турбує офіційний Пекін, тому варто припустити, що пан Хуей прибув не мирити Росію та Україну, а відновлювати зв'язки з країнами ЄС. Для цього вигадано давню методу – "розділяй та володарюй".

Не дивно, що важливою зупинкою для китайського дипломата буде Париж – свого часу він наробив стільки прокитайських заяв під час візиту до Пекіну, що розгрібати наслідки довелося самій голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн.

Втім, шансів у китайської дипломатії буде небагато. У ЄС все ж мають добру пам'ять та можуть скласти “2+2”.

Якщо в Москві Лі Хуею були раді, то в Європі він мав прохолодний прийом. На зустрічі з представниками ключових директоратів Європейської служби зовнішніх дій Міхаелем Зібертом, Нікласом Кварнстрьомом Китаю в особі пан Хуея фактично було виписано ляпаса, країну було прямо звинувачено у бездіяльності.

ЄС очікує, що Китай, як постійний член Ради Безпеки ООН, буде відігравати конструктивну роль та використає всі можливості для підтримання та просування Хартії ООН та міжнародного права. ЄС … очікує, що Китай закличе Росію поважати принципи суверенітету, незалежності та територіальної цілісності, негайно та безумовно вивести всі сили та військове обладнання з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів,
– заява Європейської служби зовнішніх дій за підсумками зустрічі.

Також чиновники ЄС нагадали Китаю про постачання значної кількості технологій подвійного використання та елементів високих технологій, які були експортовані з Китаю для російського військово-промислового комплексу. Не обійшлося і без "занепокоєння", підвищеного до ступеня "серйозного".

У перекладі з дипломатичної це не просто слова чи "останнє китайське попередження", а пряма погроза застосування вторинних санкцій. Китай, власне, це вже зрозумів та потроху починає "закривати лавку" – це відчули на собі російські клієнти китайських банків, продавці російських надр, а також деякі порти та логісти.

Звісно, цього замало й все йде занадто повільно, а Пекін постійно демонструє своє "фе". Втім, це добрий знак. У першу чергу, що Європа залишається єдиною у своїй підтримці України. Якщо так буде й надалі, то ніякому китайському Хуею це не змінити. Не вдасться йому натиснути й на Україну – ми готові до діалогу, але він має бути точно не на умовах агресора.