Премії за знищену техніку для ЗСУ: депутати готові жертвувати Телемарафоном, а військові вагаються

У Верховній Раді зареєстрували законопроект про встановлення доплат і пільг для мотивації військовослужбовців. Якщо документ №11012 буде ухвалено, воїни ЗСУ і їхні близькі зможуть претендувати на численні преференції від держави під час служби в армії та після звільнення з неї.

Ініціатори реформи вважають, що таке заохочення сприятиме не лише більш активній мобілізації цивільних громадян, а й підвищить бойовий дух на фронті, мотивуючи бійців боротися з ворогом ще більш завзято.

Як працюватиме майбутній закон, з яких джерел його планують фінансувати і чи виправдає покладені на нього сподівання, "Телеграф" запитував у авторів документу і самих військовослужбовців.

Все нове – це добре профінансоване старе

Ідея грошового заохочення за знищення ворожої техніки не є новою для української армії. Порядок виплат винагород учасникам ООС був ухвалений наказом Міноборони № 340 ще у вересні 2020 року і доповнений наказом № 230 від 11 серпня 2021 року.

Втім, попередні норми суттєво відрізнялися від запропонованих сьогодні. Наприклад, за успішне виконання бойового завдання передбачалася виплата винагороди:

• на бригаду – 365 000 грн;
• полк, батальйонно-тактичну групу – 243 000 грн;
• батальйон, дивізіон та прирівняні до них військові частини – 121 800 грн;
• роту, батарею, ескадрилью, взвод, групу – 60 900 грн.

Крім того, для підтвердження виконання завдання зі знищенням техніки необхідно було надати перелік документів:

• рапорт командира підрозділу, який безпосередньо виконував завдання;
• суміжних підрозділів, які підтверджують знищення (захоплення) техніки;
• фото та відео з координатами місця знищення техніки;
• рапорт командира екіпажу літака (вертольота), льотчика – щодо знищеної техніки;
• акт оприбуткування трофейного майна.

Згідно з положеннями нового законопроекту №11012, окрім збільшення грошових винагород за знищену техніку, бійці ЗСУ зможуть отримувати одноразові або щомісячні виплати за продовження служби після завершення строку у 36 місяців, пільгові кредити на відкриття бізнесу, розмитнення автомобілів на пільговій основі, пожиттєве страхування життя та здоров'я, а також іпотечні кредити на житло на строк до 20 років з пільговою ставкою 3% на весь строк.

Щоправда, де саме нардепи планують брати кошти на фінансування цих виплат і пільг – а це приблизно 70-80 млрд гривень на рік – поки не дуже зрозуміло. Автори законопроекту одностайно зазначають, що знайти гроші можна, якщо переглянути державне забезпечення сумнівних проектів, зокрема Телемарафону єдиних новин.

За словами ініціатора законодавчих змін, секретаря комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, який особисто брав участь в бойових діях як за часів АТО/ООС, так і під час повномасштабного вторгнення, лише на фінансування "Єдиних новин" з бюджету витрачають близько 2 млрд грн на рік, тому про тотальний дефіцит грошей для армії годі казати.

– Так, мотиваційні виплати за нормами, що діяли раніше, потребували менших коштів, але ця система була недосконалою і практично не працювала. Сьогодні ми говоримо про те, що заохочення до мобілізації — це добре, але давайте не забувати й про діючих військових. До них, частіше за все, застосовують лише метод батога. Це неправильно, адже мотивації не додає.

Якщо бійці будуть отримувати додаткові премії і пільги, вони проявлятимуть ініціативу, а не сидітимуть в окопах; замисляться над продовженням служби, а не чекатимуть звільнення; будуть впевнені у майбутньому своєї сім’ї після завершення служби, – каже Роман Костенко в коментарі "Телеграфу".

Колега Костенка по комітету, нардепка і резервістка ССО Соломія Бобровська головним мотивом створення законопроекту називає бажання сколихнути монобільшість у парламенті і привернути їхню увагу до недосконалості діючої системи заохочень військовослужбовців.

За словами політикині, все, що мають бійці станом на сьогодні, — це відпустки, але часто і їх не надають за встановленим законом алгоритмом.

– У деяких частинах право на відпочинок отримують через корупційні схеми або графік розписано таким чином, що окремі бійці не мають можливості потрапити додому з початку повномасштабної війни.

Військові — теж люди і вони втомлюються. Потрібно порушувати питання демобілізації і відпусток, заохочень і пільг. Якщо не впадати у політичний популізм і мати бажання, кошти на це знайти можна. Ми підраховували приблизну кількість знищеної техніки за 2023-й рік і дійшли висновку, що це не така вже й космічна сума у виплатах, якщо скоротити видатки на зайве під час війни, – каже Соломія Бобровська "Телеграфу".

Як це працюватиме і чи працюватиме взагалі

Якщо з пільгами і преміями за продовження служби/вислугу років все загалом зрозуміло, то механізм отримання виплати за знищену ворожу техніку викликає ряд запитань.

Зокрема, чи буде позбавлений новий механізм збору "доказової бази" надмірної бюрократії і чи залежатиме сума виплати (і її наявність загалом) від того, у який спосіб була "затрофеєна" техніка?

За словами авторів законопроекту, значення матиме виключно сам факт завдавання втрат ворогу. Що саме спалить російський танк – скид бомби з дрона чи постріл з гранатомета – не принципово.

З підтвердженням фактів все дещо складніше, але бачення майбутнього механізму у нардепів вже є.

– Доказом слугуватимуть фото і відео знищеної техніки, свідчення групи, яка виконувала завдання, а також командира, який приймав "роботу". Це стандартна процедура, яку використовують і для збирання даних по втратах ворога, – зазначає Соломія Бобровська.

Шанси на ухвалення законопроекту його автори оцінюють досить високо. Зокрема, за словами Романа Костенка, підписи під документом поставили понад 70 нардепів від усіх партій, а отже, можна сподіватися навіть на прийняття у першому читанні.

Ба більше, про підтримку ініціативи повідомив головнокомандувач ЗСУ і керівництво Генштабу, що стається не так часто. З урахуванням недавньої заяви президента Володимира Зеленського про необхідність підвищення розміру "бойових" до 200 тисяч гривень для тих, хто воює вже понад два роки, є надія й на те, що проголосований законопроект оперативно підпише глава держави.

Єдиною перешкодою до ухвалення норми можуть стати політичні ігрища, вважає Соломія Бобровська.

– Є побоювання, що ініціатива, запропонована не представниками монобільшісті, не припаде [владі] до смаку. Водночас ми не проти реєстрації альтернативних законопроектів і відкриття дискусій. Нехай навіть наш документ ляже в їхню основу – аби тільки результат був. На жаль, зараз питання демобілізації та її градації на рівні законодавчих змін не має ані компромісних рішень, ані навіть готовності розгляду з боку частини парламентарів, – каже нардепка.

Неочікувана реакція військових

Здавалось б, будь-які намагання влади полегшити долю військовослужбовців і забезпечити їх додатковими преференціями армійська спільнота має сприймати позитивно. Натомість "мотиваційний" законопроект позитивно оцінили далеко не всі захисники.

Так, офіцер ЗСУ, керівник благодійного фонду "Мир і Ко" Мирослав Гай вважає ініціативу зайвою витратою коштів.

– За весь час служби я не чув, щоб хтось із моїх товаришів отримав заохочення за підбиту техніку. Попри це, її продовжують нищити і будуть роботи це й надалі. Українські військові (особливо ті, хто воює на першій лінії) отримують дуже гідну заробітну плату, часом навіть більшу, аніж службовці деяких країн-членів НАТО. Якщо "бойові" будуть виплачуватись вчасно і в повному обсязі, повірте: цього буде достатньо.

Кошти, передбачені для фінансування цього законопроекту, краще направити на зарплати, компенсації, навчання і — найголовніше — забезпечення військових. Кому потрібні премії за ворожу техніку, якщо її нема чим нищити? Зарплати в ЗСУ – досить мотивуюча річ. Краще забезпечте армію снарядами, – каже Мирослав Гай в коментарі "Телеграфу".

Скептично ставиться до нового законопроекту й політикиня, військова ЗСУ Тетяна Чорновол, яка командувала розрахунком протитанкового ракетного комплексу "Стугна-П" у складі 1-ї окремої бригади спеціального призначення ім. Івана Богуна. За її словами, ініціатива нардепів надто скидається на звичайний піар.

– Мені ніколи не платили [за знищену техніку] і платити не будуть. Хоча за часів АТО підрозділ К2 (батальйон 54 ОМБр) отримував такі виплати. Виступати проти подібних законопроектів можуть лише ті військові, чиї службові обов’язки не передбачають знищення техніки.

Загалом це правильна ініціатива, але суми не повинні бути гігантськими: 1-2 тисячі доларів буде достатньо. "Полювання" – справа дорога. Ті, хто б’є техніку, – ініціативні воїни-мисливці, які вкладають у цю справу багато власних фінансів, щоб мати кращий результат, – каже Тетяна Чорновол "Телеграфу".

Вісім років гібридної агресії на сході країни і два роки повномасштабної війни з РФ переконали представників влади у тому, що майбутнє нашої держави на 100% залежить від забезпечення військових і їхньої вмотивованості. Про те, скільки парламентарів і урядовців досі не відкрили для себе цю істину, можна буде судити по результатам голосування за подібні законопроекти.