Три судді Печерського райсуду виявилися дисертантками Олега Татарова: які справи вони вели

Медійники викрили цілу мережу посадовців та топових правоохоронців, які захищали дисертації під науковим керівництвом Олега Татарова. Зокрема, мовиться про суддів Печерського районного суду — Світлану Шапутько, Світлану Смик та Віту Бортницьку.

Вони захищались у Татарова

Вони захищали дисертації у Татарова у різний час, проте з невеликими проміжками. Суддя Шапутько захистила дисертацію під керівництвом Татарова у травні 2018-го. А вже через місяць, у квітні 2018-го дисертацію під керівництвом Олега Татарова захистила також колега Шапутько по Печерському райсуду — суддя Світлана Смик.

Журналісти наводять приклади лояльності цих суддів до влади та, зокрема, до Татарова. який був їхнім науковим керівником. Зокрема, це можна прослідкувати у тих рішеннях, які вони ухвалювали.

У фундації DEJURE, яка збирає досьє на суддів, пригадують набагато показовішу справу за участі судді Смик.

Вона стала відомою через справу Паші-Мерседеса, служителя Києво-Печерської лаври. Авторозподіл цієї справи мав ознаки маніпуляції.

У кожному суді є багато суддів, у Печерському їх приблизно 30, а в авторозподілі їх чомусь не всі 28, а лише двоє. Зазвичай це відбувається у такий спосіб, що деякі спеціально йдуть у відпустку, хворіють і так далі й в авторозподілі залишаються лише двоє суддів,
– пояснила адвокаційна менеджерка Фундації DEJURE Ніка Крейденкова.

Під час розгляду справи Павла Лебедя – намісника Києво-Печерської лаври – в авторозподілі опинилися саме Смик і Шапутько.

Віта Бортницька перед самим виходом на пенсію "прославилась" на всю країну рішенням про арешт майна колишнього президента України Петра Порошенка. А ще, вже на пару зі Світланою Смик, вони неодноразово продовжували арешт екскерівника Харківської СБУ Романа Дудіна, якого звинувачують у держзраді за події перших днів повномасштабного вторгнення.

Кандидатську роботу Бортницька захистила під керівництвом Олега Татарова у 2020-му.

У Нацполіції теж пов'язані з Татаровим

Вище керівництво Головного слідчого управління Нацполіції, керівник поліції Київської області, інспектор кіберполіції та загалом понад десять посадовців НПУ виявилися пов'язаними науковою діяльністю із Олегом Татаровим. У частини з них він теж був науковим керівником.

Під керівництвом Татарова захищалось 50 людей і зараз вони обіймають керівні посади в ключових правоохоронних органах – ДБР, НАБУ, БЕБ, прокуратурі та судах.

Найбільша кількість науковців Татарова працює у Головному слідчому управлінні Нацполіції, яке займається найбільш резонансними та політично вмотивованими справами. Це:

• Щадило Анатолій Антонович – начальник Головного управління Національної поліції Київської області;
• Шумейко Дмитро Олександрович – начальник Головного управління Національної поліції у м. Києві;
• Шумейко Тетяна Анатоліївна – Головне управління Національної поліції Київській області;
• Мельниченко Андрій Валерійович – заступник начальника слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області;
• Шевчишен Артем Вікторович – заступник начальника Головного слідчого управління НПУ;
• Карпенко Наталія Василівна – заступниця начальника відділу Головного слідчого управління НПУ;
• Ковтун Олександр Вікторович – начальник управління дізнання Головного слідчого управління НПУ;
• Загамула Вадим Вікторович – старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління НПУ;
• Дрозд Валентина Георгіївна – головний спеціаліст консультативно-контрольного відділу Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України;
• Шульга Наталія Валеріївна – головна інспекторка Департаменту кіберполіції НПУ;
• Бондюк Андрій Федорович – начальник управління кадрового забезпечення ГУНП Івано-Франківської області;
• Расчотнов Євгеній Вікторович – слідчий Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві;
• Фараон Оксана Василівна – інспекторка сектору ювенальної превенції ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Юрист "Центру протидії корупції" Вадим Валько зазначає, що Татаров не мав прямих кадрових повноважень, однак є ситуація де-юре і де-факто.