Чи може біологічний захист рослин замінити хімічний?

Тренд на здоровий спосіб життя створив передумови до появи ніші органічної продукції, захист якої забезпечується біопрепаратами. В Україні вона сьогодні доволі вузька, оскільки велика кількість споживачів такої продукції від початку повномасштабного вторгнення виїхала за кордон.

Що ж стосується експорту «органіки», тут на заваді, по-перше, стоїть нестача переробних потужностей, а по-друге — блокада українських кордонів. І, звісно ж, дорога логістика, яка обмежує експортні можливості України загалом.

“Інший бік медалі — непрості кліматичні умови, у яких останніми роками працюють агровиробники. Тенденція до потепління, зсув «класичних» кліматичних зон, різкі перепади температур і чергування надмірно посушливих і вологих періодів значно ускладнюють використання під час вирощування винятково біологічного захисту. І ті, хто продовжує його дотримуватися, зазнає значних втрат урожайності”, – зауважує Віталій Ільченко, засновник групи компаній Ukravit.

Крім того, за його словами, у такому разі особливої уваги потребує контроль вмісту мікотоксинів у вирощеній продукції, адже біопрепарати — це продукти життєдіяльності грибкових патогенів, що активно розвиваються на такому врожаї. Тому перспектива — лише в комбінованих системах захисту, що поєднують біо- й хімпрепарати.

“Якщо говорити про якісні показники продукції, отриманої за допомогою комбінованого захисту, то в разі дотримання технології вирощування вона не міститиме перевищення залишкових кількостей пестицидів і буде такою ж безпечною, як і в разі використання «чистого» біозахисту. А вміст поживних речовин і вітамінів у врожаї буде оптимальним у разі збалансованого захисту й підживлення окремими добривами, яких потребують рослини, що неодноразово було доведено вченими”, – підкреслює Віталій Ільченко.

Він додає, що в будь-якому разі, контроль якості кінцевого продукту обов’язково має проводитись у лабораторних умовах. Адже тільки комплексне оцінювання — на залишки пестицидів, вміст важких металів, мікотоксинів, якісні показники й ін. — може підтвердити екологічну безпечність вирощеної продукції.

“Отже, ці два методи захисту, хімічний і біологічний, у будь-якому разі розвиватимуться паралельно. А в ідеалі — синергуватимуться, щоб споживач отримав якісний і безпечний продукт”, – наголошує Віталій Ільченко.