Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті Єврокомісії.
«Єврокомісія ухвалила близько €61,3 мільйона для підтримки фермерів і виробників зерна та масляничних культур в контексті російської війни проти України. Ця схема була запропонована відповідно до Тимчасових рамкових кризових та перехідних умов, ухвалених Єврокомісією 9 березня 2023 року та доповнених у листопаді 2023 року, з підтримки секторів, які мають ключове значення для прискорення зеленої трансформації та зниження залежності від поставок пального», - йдеться у повідомленні.
Запропонована схема передбачає сплату обмежених сум допомоги у формі прямих грантів для виробників пшениці, ячменю, ріпаку, кукурудзи та соняшника, які перебувають під ризиком втрати фінансової ліквідності через ускладнення на сільськогосподарському ринку, спровоковані війною Росії проти України.
За умовами, така допомога не буде перевищувати €280,000 для кожного з отримувачів та буде сплачена не пізніше 30 червня 2024 року. За висновком Єврокомісії, запропонована схема є «необхідною, належною та пропорційною» для подолання серйозної дестабілізації економіки держави-члена ЄС.
Як повідомлялося, після початку російської агресії та блокади РФ українських чорноморських портів ЄС започаткував «коридори солідарності» на західних кордонах України. Це дозволило Україні продовжити експорт зерна на світові ринки з використанням автомобільного та залізничного транспорту, внутрішніх водних артерій.
Водночас спекулятивні операції з українським збіжжям призвели до дестабілізації аграрних ринків у п’яти сусідніх країнах - Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині й Болгарії. У травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до цих країн ЄС за їх наполяганням. Дія цієї заборони завершилася 15 вересня 2023 року. Після цього такі країни, як Польща та Угорщина ввели односторонні заходи з обмеження доступу української аграрної продукції на власні ринки.
Як повідомляв Укрінформ, у Празі протестують фермери, котрі вимагають зняття обмежень, встановлених за програмою "Зелений курс". Вони стверджують, що на них тисне уряд і політика ЄС.
Фото ілюстративне