Небезпека Росії для НАТО та перебіг війни в Україні: в ISW проаналізували звіт розвідки Литви

Литовські розвідники переконані, що Росія має можливість вести війну проти України ще тривалий час. Також там зазначили про те, що Росія готується до протистояння з Північноатлантичним Альянсом.

Аналіз литовської розвідки

У новому зведенні Інституту вивчення війни аналітики звернули увагу на оцінку литовської розвідки, за даними якої Росія має можливість продовжувати підтримувати нинішній темп війни проти України та, ймовірно, буде здатна поступово розширювати свій військовий потенціал найближчим часом. Саме про це йдеться в оцінці національної загрози на 2024 рік, яку оприлюднила розвідка Литви.

Експерти ISW зробили основні висновки цього документу.

В литовські розвідці йдеться, що Росія має живу силу, матеріальні та фінансові ресурси, аби підтримати свої військові дії в Україні в найближчій перспективі.

За оцінкою розвідки Литви у 2023 році країні-агресорці вдалося відновила та збільшити кількість живої сили, дислокованої в Україні, незважаючи на значні втрати, хоча росіяни надалі надають перевагу кількості військових та техніки над якістю своїх сил.

Там також зазначили, що російський оборонно-промисловий комплекс став рушійною силою російської економіки за рахунок інших економічних секторів, Росія виділила щонайменше 10,8 трильйона рублів, що в доларовому еквіваленті складає близькл 119 мільярдів, на військові витрати у 2023 році.

Крім цього, литовські розвідники оцінили якість російської економіки. Там заявили, що вона працює краще, аніж очікувалося, через високі ціни на нафту та здатність Росії компенсувати удар від санкцій Заходу.

На думку литовської розвідки, немає підстав вважати, що лише короткострокові чинники є рушійною силою економічного зростання Росії, і очікувати, поки структурні проблеми Росії будуть поглиблюватися в довгостроковій перспективі.

Також розвідка Литви не обійшла стороною і так звані "президентські вибори" в Росії в березні 2024. Аналітики зазначили, що Кремль розглядає ці вибори як важливу подію для легітимізації Владіміра Путіна, тож непопулярні рішення (як, наприклад, потенційна мобілізація) він прийматиме після виборів, що може дозволити Кремлю вирішити проблему деяких обмежень його довгострокових військових зусиль.

Які плани Росія будує на Україну: що вважають у розвідці Литви

Що стосується планів Росії на Україну, то розвідники заявили, що країна-агресорка навряд чи відмовиться від своїх довгострокових цілей підкорення нашої держави, навіть якщо їй не вдасться досягти цих цілей військовим шляхом.

За даними литовської розвідки, Росія надалі продовжуватиме переслідуватиме свою мету повного підриву української державності та суверенітету, забезпечення нейтрального статусу України та знищення військового потенціалу України в довгостроковій перспективі, незалежно від результатів війни в Україні.

Москва у короткостроковій перспективі продовжить спроби поширити адміністративний контроль російської держави на територію в адмінкордонах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.

Що заявила литовська розвідка про протистояння Росії з НАТО

Розвідка Литви оцінила, що Росія готується до протистояння з НАТО в довгостроковій перспективі: хоча Москва виділила значні ресурси на війну в Україні, вона зберігає засоби для підготовки до довготривалої конфронтації з НАТО, зокрема в регіоні Балтійського моря.

Наразі на східному фланзі НАТО Росія покладається здебільшого на повітряні та військово-морські потужності, а в 2023 році вперше розгорнула на Ладозькому озері під Санкт-Петербургом кораблі – носії ракет Калібр та збільшила кількість вильотів важких бомбардувальників Ту-22М3 над Балтійським морем від жодного у 2022 році до 5 у 2023.

Аналітики ISW додали, що в російських провоєнних колах дійсно відкрито ведуть дискусії про те, як Росія може найближчим часом розпочати війну проти НАТО. Начальник Військової академії Генерального штабу Росії полковник Володимир Зарудницький у нещодавній статті в журналі Міністерства оборони Росії "Військова думка" заявив, що війна в Україні може перерости у широкомасштабну війну в Європі і що припинення бойових дій в Україні не призведе до припинення протистояння між Заходом і Росією.

Мирні переговори між Росією та Україною

Очільник міністерства закордонних справ Китаю Ван Ї на пресконференції 7 березня повторив заклик Китаю до мирних переговорів між Росією та Україною. Водночас в ISW зробили припущення, що Росія швидше за все, продовжить використовувати такі заклики для просування власних інформаційних операцій, спрямованих на те, аби спонукати Захід піти на поступки.

Ван Ї заявив, що Китай начебто зберігає "об'єктивну та неупереджену" позицію щодо війни в Україні, що також є частиною давніх зусиль Китаю заявити про себе як про нібито незалежного посередника в ймовірному майбутньому переговорному процесі.

Аналітики в Інституті вивчення війни нагадали, що схожі заяви КНР озвучувала після зустрічі заступника міністра закордонних справ Росії Міхаіла Галузіна і спеціального представника Китаю з питань Євразії Лі Хуея, які зустрілися в Москві 2 березня. В ISW зазначили, що Китай публічно ще не пояснював деталі власного розпливчастого мирного плану з 12 пунктів, який Пекін опублікував на початку 2023 року. Тож, як зазначили аналітики, російські офіційні особи, ймовірно, продовжуватимуть підтримувати заклики Китаю до переговорів.

"Галузін і Лі 2 березня відзначили, що "неможливо" обговорювати врегулювання в Україні без участі Росії і без "врахування інтересів (Росії) у сфері безпеки" – це твердження, які Кремль регулярно використовує, аби покласти відповідальність за переговори на Захід", – йдеться в Інституті вивчення війни.

Кремль зосередився на відносинах із Гагаузією: що говорять у ISW

Росія веде повномасштабну війну проти України та продовжує створювати загрозу для інших країн. Зокрема, вона готує підґрунтя для інших операцій.

У Росії почали акцентувати увагу на відносинах із Гагаузією після зосередження на іншому проросійському регіоні Молдови, сепаратистському Придністров’ї. Аналітики Інституту вивчення війни вказують, що це означає, що Кремль сподівається використати обидва ці регіони для виправдання гібридних операцій, спрямованих на дестабілізацію і подальшу поляризацію Молдови напередодні переговорів про вступ країни до ЄС і президентських виборів у Молдові пізніше 2024 року.

Це пов'язано із тим, що проросійська очільниця Гагаузії Євгенії Гуцул зустрічається із російськими чиновниками. Зокрема, 6 березня вона зустрілася з президентом Росії Владіміром Путіним у Сочі, де Путін "пообіцяв підтримувати Гагаузію і гагаузький народ у захисті законних прав, повноважень і позицій на міжнародній арені".