Жодної паузи не буде: розмова з полковником запасу про можливий наступ Росії влітку

Про це у розмові на 24 Каналі розповів військовий експерт і полковник запасу ЗСУ Петро Черник, зазначивши, що потенційно Путін може зібрати ще угруповання 200 тисяч окупантів і кинути їх непідготовленими у бій. Черник також припустив, які наслідки матиме удар по Одесі, коли там перебував прем'єр Греції та скільки ще зможе воювати Росія.

Які наслідки матиме удар по Одесі, коли там був прем'єр Греції

За інформацією CNN, російська ракета вдарила по Одесі за пів кілометра від Володимира Зеленського та прем'єра Греції Кіріакоса Міцотакіса. Як ви гадаєте, це все-таки збіг, чи міг бути витік інформації? Російські пропагандисти не одноразово ж заявляли, що їм треба цілитися в іноземних лідерів, коли вони перебувають в Україні.

Мені важко сказати, чи був витік інформації, на це запитання краще дадуть відповідь спеціальні служби. Але в цьому контексті розуміємо, що росіяни мають велетенську, якісно побудовану розвідувальну машину. Чого тільки варте злиття інформації щодо TAURUS – найвищі воєнні чиновники Німеччини обговорювали це питання в частині руйнування Кримського мосту.

Я прихильник версії, знову ж таки не претендуючи на вичерпність і якусь істинність, що це все-таки був спланований акт. Владімір Путін у такий спосіб показує, що він грає без правил, що він спроможний підіймати ставки на найвищий рівень – перших осіб світових країн.

Тут є такий цікавий зріз, який би я схарактеризував як пониження страху перед Путіним. Бо якщо грецький прем'єр сам приїхав, відчув, що таке "русскій мір", то це мало б дуже і дуже сильно починати "тверезити" Європу. Насправді цей процес почався, чого лише варта заява Макрона про потенційне входження французьких військ в Україну.

Загальний підсумок цього явища – Путін не збирається здаватися.

У США вже відреагували на цей обстріл і заявили про те, що Києву терміново потрібно більше засобів ППО та ракет для них. У такому контексті, чи це повпливати на тих, хто навіть не причетний до цього інциденту, як-от Сполучені Штати? Якщо вони побачили, що ціляться в інших партнерів, чи можуть вони пришвидшитися з допомогою?

Однозначно – так. Це дуже серйозно "тверезить" тих людей, які гальмують допомогу для України. Ми розуміємо, що це великий пакет, який мав би бути нам проголосований. Я сповнений оптимізмом, що він буде проголосований. Просто питання, коли – чи це буде у березні, чи це буде у квітні. Почалася робота з обходу Майка Джонсона (спікер Палати представників США – 24 Канал) у частині постановки цього питання на голосування.

Думаю, що такі серйозні акти залякування конче мали б "витверезити" тих людей, які противляться цій допомозі.

Зеленський з прем'єром Греції в Одесі / Офіс Президента

Де Чехія могла знайти снаряди для України

Запитаю також у вас про боєприпаси. Ваш колега – військовий експерт Олександр Мусієнко говорив про те, що зараз на фронті посилилася робота нашої артилерії та що начебто вже приїхали боєприпаси – ось ті 30% від обіцяного 1 мільйона від Європейського Союзу.

Давайте ми підемо від протилежного. Питання про 800 тисяч снарядів запульсувало кілька тижнів тому. Ми ж розуміємо – те, що кажуть, що дадуть гроші, по факту вже десь в якійсь частині спрацювало. Отже, сумарно на цю хвилину є більше ніж 800 мільйонів доларів чи євро, з огляду на те як країна виділяє, при задекларованій головній сумі від 1,4 мільярда до 2 мільярдів доларів.

Насправді тут є один нюанс – це ціна на снаряд. Якщо умовно стандартний американський снаряд М795 на початок війни коштував десь у межах тисячі доларів, то все дуже серйозно подорожчало. Стандартні боєприпаси почали коштувати від 4 до 8 тисяч доларів. Чому так? Ми не можемо скасувати ринок.

Якщо на цю хвилину ми маємо задекларовану суму вже більше ніж половина, то абсолютно за методом доказовості від протилежного, можемо припустити, що частина з цих грошей вже кілька тижнів тому запрацювала.

Тепер дуже важлива деталь у частині 800 тисяч. Багато це чи мало? Так от, при середньодобових показниках застосування нашої артилерії в межах 5 тисяч цього запасу вистачає на добрих пів року. А ми загалом, за винятком кількох днів минулої осені, ніколи не виходили на більше. Було кілька днів, що виходили до 7 тисяч.

Тож це вітання всім тим "зраднюкам", бо не знаю, як їх ще назвати, що – "все, кінець, Україну кинули, лишили нас без боєприпасів, ми ось-ось завтра здамося". Треба нарешті вчитися тримати наші емоційні гойдалки у правильному серединному положенні. Бо в нас або все зрада, або все перемога.

На цю хвилину дійсно є певне збільшення артилерійських ударів. Але знову ж таки не випереджаємо обставини та не стверджуємо, що вже "все, у нас є всього достатньо". Зброї багато не буває.

Це ті 800 тисяч боєприпасів, які знайшла Чехія, чи це із тих, які обіцяли виробити в ЄС?

На мій погляд, це ті, які знайшла Чехія. Поясню, чому саме Чехія. Вона завжди була великим збройним хабом, починаючи з часів Першої світової війни. А німці, коли володіли цією територією, вкладали величезні кошти у розвиток чеського воєнного промислового потенціалу. Історично склалося так, що потім, коли прийшов Радянський Союз, цей воєнно-промисловий комплекс був збережений, навіть розвинутий.

Ба більше, з крахом Варшавського блоку більшість країн, які входили у нього, як-от Румунія, Болгарія і ще багато інших, пішли шляхом згортання воєнних виробництв, а Польща шляхом перебудови свого воєнного виробництва під натівські стандарти. А Чехія зуміла побудувати інтегровану, унікальну систему, яка поєднує в собі і старі радянські зразки, і західні технології.

Думаю, чехи мали у закритій частині величезну кількість найрізноманітніших проєктів. Вивчили, що і де є, та зуміли знайти шляхи, як переконати уряди тих країн, що це все треба продавати.

На мій погляд, найперше це Південно-Африканська республіка, Пакистан, Індія та величезна територія Латинської Америки, яка завжди була великим клієнтом насамперед Радянського Союзу. Нагадаю про великий танковий марокканський проєкт 2022 року – понад 140 танків, викупили за кошти США та Нідерландів у Марокко, а ремонтували й модернізовували на чеській базі.

На мій погляд, ці 800 тисяч – це не ті снаряди, які європейський великий воєнний конвеєр поставив на виробництво. Це те, що вже по факту закупляється у вище зазначених країнах. Ще раз – це моя думка, я жодним чином не претендую на якусь істинність.

Чи мають ЗСУ потенціал для контрнаступу

Командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк заявив, що ситуація стабілізується, готуємо ударне угруповання для контрнаступу. Він сказав, що у нас є 3 завдання: стабілізація лінії фронту; провести перегрупування частин, які потребують відновлення і доукомплектування; створення ударного угруповання і початок контрнаступу. Наскільки ці плани зараз реальні та чи бачите ви щонайменше виконання одного з пунктів – стабілізації лінії фронту?

Стабілізація лінії фронту відбулася по факту. Попри те, що противник отримав "кураж" від захоплення Авдіївки, якщо йти по діаметру того плацдарму десь у межах 8 – 10 кілометрів, не більше. Але по всіх інших напрямках він не зміг просунутися далі, ніж на 1,5 – 2 кілометри. Для "другої армії" це більше ніж скромні показники.

Нагадаю, оперативні нормативи передбачають, що механізований полк має проривати батальйонні бойові порядки. Батальйонні бойові порядки – це ширина 3 кілометри та глибина до 5 кілометрів. Поки що немає жодної інформації, що противник зумів пробитися на відстань до 5 кілометрів. Від лінії боєзіткнення до Часового Яру якраз десь у межах 5 кілометрів, і не те що механізовані полки – дивізії не можуть це прорвати.

Що відбувається біля Часового Яру: дивіться на карті

Тому, на мій погляд, на цю хвилину дійсно є певна стабілізація фронту. Ми у вогневій рівновазі. До речі, знову ж таки нічого нового. Весною минулого року ми перебували у точно такій самій вогневій рівновазі. Допоки у травні не почався наш великий контрнаступ. Я тисячу разів казав, що не вважаю його провальним.

Наведу показники по артилерії з травня по вересень минулого року – понад 3 тисячі стволів. Якщо ділимо на 72 – штатна бригада, то маємо 50 бригад. Чи є потенціал для наступальних дій? 100% є, треба тільки зброя, зброя і ще раз зброя. І не забуваємо, що важливо також психологічно тиснути на противника, що ми не здалися і що ми готові битися і навіть наступати.

А що нам потрібно зробити, аби виконати ці кроки? Маю на увазі зробити перегрупування та створити ударне угруповання, яке буде здатне йти в контрнаступ. І знову ж таки без літаків ми в нього не йтимемо?

Це вже питання складання конкретного воєнного плану. Це навіть не зовсім корисно нам аналізувати. Дам тільки один посил – зброї, зброї і ще раз зброї.

Чи можуть окупанти піти у наступ влітку

Президента України Володимир Зеленський на нещодавній пресконференції заявляв, що й окупанти готують новий наступ улітку. Як ви гадаєте, чи вистачить у них сил? Зараз ми бачимо, що вони начебто дещо знизили свою інтенсивність. Також кажуть, що після так званих виборів Путіна вони взагалі можуть трішки піти на якийсь перепочинок.

Ви правильно заакцентували в частині сили. Сили у них є, тому що це – люди. Вони декларують мобілізаційний ресурс від 1,5 до 3 мільйонів. Це направду дуже багато. Щойно Путін самоперепризначиться на посту президента, може статися концепція "вставай, страна агромная".

Не забуваємо, Бахмут взяли колосальними піхотними валами. Одна ПВК "Вагнера" задекларувала 22 тисячі вбитими. Це без регулярних військ і без поранених. Це неймовірно багато. Авдіївка забрала 15 тисяч вбитими, ще множимо цю цифру на 3 і розуміємо, які втрати.

Тобто,вдатися знову ж таки до концепції "за родіну, за Путіна, за вєлічіє" у страшній "битві проти НАТО", бо вони ж не з нами воюють, вони буцімто з НАТО воюють, – це може бути тільки після виборів. Тому не можна недооцінювати противника.

Є такий дуже гарний вислів у великого китайського воєнного мислителя Сунь-цзи, який каже "знай ворога, знай себе". Мусимо їх знати. Цей їхній мілітарний психологічний наратив – доволі сильний.

Чи можуть зібрати потенційно ще угруповання до 200 тисяч людей і кинути їх у бій абсолютно непідготовленими? Хоча тут питання підготовки – автоматом Калашникова в них вміють користуватися практично всі, а в їхньому розумінні – більше і не треба. Отже, на жаль, можуть. Тому не вважаю, що після перевиборів буде якась передишка.

Чому травень – червень? Поділяю цю думку, бо все ж таки рештки техніки будуть застосовуватися. Техніка важка: БМП, БТР важать у межах 12 – 13 тонн, танки – від 36 – 43 тонн, важка артилерійська установка, скажімо, 2С5 "Гіацинт" – 30 тонн тощо.

Вони зараз намагаються тримати (техніку – 24 Канал) на відносно твердому покритті, як і ми – на дорогах. А тоді ґрунт висохне і можна буде виходити на ґрунт.

Росія може зібрати угруповання 200 тисяч / Shutterstock

Про можливість Росії воювати ще 2 роки

Reuters цитує доповідь литовських спецслужб і пише, що Росія зможе воювати з Україною з нинішньою інтенсивністю ще щонайменше 2 роки. Цьому сприяють високі ціни на нафту, ухилення від санкцій, державні інвестиції, а також те, що Росії допомагає декілька країн. Зокрема, Іран і Північна Корея, які постачають зброю та боєприпаси, і Китай допомагає тим, що постачає багато мікрочипів. Чи погоджуєтеся ви з цією думкою про 2 роки? Можливо, з такими темпами вистачить їх і на більше?

Ні, на більше не вистачить. Я також прихильник концепції 2 років. Поясню, чому. Найкраще розібрати на двох класах зброї:

• танки. Понад 6 тисяч – ми знищили. На складах ще є у межах умовно до 15, в інтернеті цифри трохи різняться. Росія може будувати нових танків лише 25 Т-90 на місяць, більше не може. 15 тисяч ділимо на 3 – є 5 тисяч. Зараз заходимо у третій рік війни, загалом десь у цю цифру ми вкладаємося;
• артилерія. Ми винищили понад 10 тисяч, ще мають десь до 10 тисяч. Треба – дійдуть до СУ-100. Це 100-міліметрова гармата Д-10 часів Другої світової війни – наймасовіша артилерійська установка, яка коли-небудь випускалася. Трошки модернізують і в бій.

Якщо так дивитися на цей процес, то певний запас міцності – є. У частині мікроелектроніки це тільки ракети. 100 – 120 ракет на місяць, більше не можуть і це найвища їхня планка. Про особовий склад ми вже говорили. Десь такий приблизний запас у них є.

Але знову ж таки війна – найнепередбачуваніше явище, яке існує в природі. Це при тому, що є антитеза, що війна – це математика. Так, це дійсно математика. Конкретний історичний приклад – операція "Оверлорд" – висадка союзників у Нормандії у 1944 році.

До патрона порахували, вважали, що закінчать війну до Різдва 1944 року, а закінчили першу фазу у травні, коли капітулювали нацисти, а останню фазу аж 2 вересня, коли підписали капітуляцію з імператорською Японією. Це все дуже складно.

Чи може Путін піти війною на НАТО

У цьому звіті литовських спецслужб також ідеться про те, що Росія активно вербує литовців і що вони взагалі розпочали масштабну реформу своїх збройних сил, створили ленінградський військовий округ. Як ви гадаєте, з чим це пов'язано? Це для того, аби тримати в напрузі та шантажувати? Чи вони справді можуть вдатися до вторгнення в країни НАТО?

Усе, від божевільних можна чекати чого завгодно. "Що ближче крах імперії, то божевільніші її дії", це не мої слова – Марк Туллій Цицерон.

У частині відновлення ленінградського округу це, найімовірніше, відповідь на вступ Фінляндії в НАТО. Саме там відповідь. Плюс дуже хороша новина – Швеція повноцінно стала членом блоку. Тобто Балтійське море перетворилося у внутрішнє море блоку НАТО, Фінська затока загалом – заблокована. І тут я трошки поіронізую: то може і треба, щоб нарешті випробували цей воєнно-політичний блок на міцність, чи він чогось вартий.

Розуміємо, що ті солдати, які підуть у бік Литви, Латвії, Естонії, чи, можливо, Фінляндії, бо всяке може бути у голові божевільних, – вони точно не підуть у наш бік. І якусь техніку вони там будуть змушені застосувати. Ми говорили про їхні доволі великі ресурси та запас міцності, але вони все ж таки скінченні.

Яка тактика може знищити логістику окупантів

Агент руху "Атеш" влаштував диверсію на залізниці у Московській області. Зазначається, що він успішно знищив релейну шафу, яка розташована у Сонячногірського районі Московської області. Цією дією начебто ускладнено рух поїздів, які використовуються у військових цілях. Як ви гадаєте, на який час це може ускладнити рух поїздів? Чи вони вже навчилися швидко відновлювати логістику?

Я б не сказав, що надто швидко, але є момент – такі акції поки що не критичні.

Де пошкодили залізницю / Телеграм-канал руху "Атеш"

Треба робити те, що свого часу Радянський Союз зробив під час битви на Курській дузі: було застосовано 25 тисяч партизанів, до 3600 ешелонів було пущено під укіс. Забезпечення нацистських військ упало на 70%. Це направду вирішило битву в тому вигляді, в якому вирішило. Умовно, якби навіть нацисти зуміли з цим якісно боротися, то все одно програли б. Просто набагато пізніше.

Треба масштабувати це явище. Усе рухається у правильному напрямку. У мене є тверде переконання, що треба нищити залізницю якнайбільше. Чому? 90% усього, що довозиться в зону окупації, – довозиться залізницею.

Вантажівка КамАЗ чи КрАЗ – це у межах до 60 снарядів 152-го міліметра, чи до 30 снарядів для БМ-21 "Град" – їхні наймасовіші системи реактивного залпового вогню. 30-тонний вагон – це відповідно 500 і 300 снарядів. Ми ж розуміємо, що не один вагон їде. Якщо вже електротяг тягне цей вагон, то це 30 – 50 вагонів. Це дуже багато.